Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Арістотель. Політика. — К., 2000. — 239 с.]

‹‹   Попередня     Головна     Наступна





АРІСТОТЕЛЬ

ПОЛІТИКА



Переклав з давньогрецької Олександр Кислюк



КИЇВ — 2000



Зміст



Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5


ПОЛІТИКА

Книга перша . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Книга друга . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

Книга третя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66

Книга четверта . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99

Книга п’ята . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129

Книга шоста . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165

Книга сьома . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 180

Книга восьма . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 213


Примітки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227






Арістотелева концепція нової найзагальнішої політичної науки містить у собі не тільки дослідження етичного значення держави, а й емпіричне дослідження як політичних, так і соціальних елементів тодішніх державних устроїв, їхніх комбінацій і наслідків, що, природно, випливають із цих комбінацій.

Джордж Себайн







Арістотель. Політика / Пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. — К.: Основи, 2000. — 239 с. — ISBN 966-500-037-3

Одна з найвизначніших праць видатного давньогрецького філософа (384 — 322 pp. до н. е.), в якій розглядаються питання про утворення держави, види і форми державного устрою, інституції та основний зміст їхньої діяльності. Розгляд цих питань славетний мислитель античності пов’язує з іншими, не менш важливими, а саме: з питаннями про власність і статки, стани громадян, основні засади державних устроїв, внутрішню і зовнішню політику держав, виховання тощо.

ББК 66.1 (0) А81











Див. також:
Арістотель. Добірка статей з українських академічних енциклопедій та словників.

Бертран Рассел. Історія західної філософії. Арістотель.
Феофан Прокопович. Натурфілософія. Виклад учення Арістотеля.
Дж. Себайн, Т. Торсон. Арістотель: політичні ідеали; Арістотель: політичні реалії.














‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.