Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





ВІД ПЕРЕКЛАДАЧІВ І РЕДКОЛЕГІЇ



Перший повний переклад книги Боплана українською мовою, який ми пропонуємо увазі читачів, здійснено з руанського видання 1660 p., що вважається класичним і складає основу усіх пізніших перевидань. Примірник, з яким працювали перекладачі, належить відділу рідкісної книги Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР і походить з колекції колишньої Львівської бібліотеки фундації графа В. Баворовського. До останньої книга надійшла, як видно з власницьких штемпелів та екслібрисів, з колекції Зигмунта Чарнецького, а перед тим становила власність книгозбірні Чорторийських у Сеняві. Оригінальна оправа книги втрачена. У новітній час дерев'яні палітурки примірника були обтягнуті жовтуватим пергаментом, на верхній палітурці — золоте тиснення з гербом Прус-3 Чарнецьких і написом доокола: «Zygmunt Czarnecki». На звороті цієї ж палітурки — два штемпелі: З. Чарнецького та Бібліотеки фундації В. Баворовського. Екслібрис книгозбірні Чорторийських міститься на титульному аркуші видання, його можна бачити на факсиміле.

Загальний обсяг книги складає 112 сторінок. На перших 6 ненумерованих — присвята королю Яну Казимиру і. звернення автора та видавця до читачів. Пагінація цих сторінок подана у нашому виданні у квадратних дужках. Власне, опис України, що становить перший розділ книги, займає 30 сторінок. Окремі зошити цієї частини видання (по 8 сторінок у зошиті) пронумеровані літерами латинського алфавіту: A-Aij., B-Bij, C-Cij, D-Dij, E-Eij. Другий розділ «Про Крим або край Татарії» налічує 3,5 сторінки, третій — «Кримські татари» — 20 сторінок. Тут у пагінації оригіналу допущено ряд друкарських помилок: після с. 48 знову повторюється с. 47, двічі подано с. 50 і 51, зате пропущені с. 52 і 53. Аналогічні помилки є і в розділі про вибори козацького гетьмана: після с. 55 — с. 54, а далі — с. 57. Ці неточності мають суто технічний характер і послідовності оповіді не порушують. Пагінація оригіналу, показана на полі нашого перекладу, зберігає вказані особливості.

Основний текст книги, як видно на факсиміле, супроводжується маргіналіями автора. Ті з них, що за змістом відповідають назвам окремих розділів, були введені в основний текст перекладу у вигляді заголовків (це кожного разу оговорено), а ті, що носять пояснювальний характер, подаються у вигляді посторінкових підрядкових приміток з поміткою: (Прим. авт.). Коли в оригіналі /19/ біля відповідного фрагменту тексту є рисунок, це зазначається в коментарі з відсилкою до сторінки оригіналу.

Виходячи з того, що «Опис України» насамперед історична, а не літературна пам'ятка, перекладачі намагалися засобами української мови передати якомога точніше зміст твору. Звідси — певний стилістичний буквалізм і важкуватість синтаксичних конструкцій, зрозумілих, якщо врахувати, що Боплан не був професійним літератором. Разом з тим, зважаючи на синтаксичні особливості сучасної української мови, надто довгі речення оригіналу, характерні для тогочасного синтаксису, довелося таки розчленовувати. Під час роботи з текстом враховані попередні видання книги Боплана, охарактеризовані у передмові. Особливу увагу перекладачі намагалися приділити передачі власних назв і лексики термінологічного характеру. Після імен і географічних назв, поданих нами у звучанні, наближеному до сучасного, подається у квадратних дужках їх написання в оригіналі. Якщо одна й та сама назва траплялася в декількох орфографічних варіантах, оригінальне написання наводиться щоразу, якщо ні — тільки при першому вживанні. Соціальні, військові та інші терміни перекладалися по можливості за допомогою одного і того ж слова, як наприклад: chasteau — замок, fort — форт, village — село, noble — шляхтич і т. д. Однак це не завжди вдавалося, оскільки сам автор чимало понять вживає неоднозначно. Тому, скажімо, слово général довелося передавати відповідно до контексту, в якому воно вжите: то як гетьман, то як кошовий, то як наказний отаман. Такі випадки оговорені в коментарі.

Оповідаючи про ті чи інші місцеві реалії, Боплан нерідко наводить українське звучання слова або й фрази, як-от: choche — кіш, skarbniza — скарбниця, ruds — рада, pomagabog — помагай біг та ін. Такі авторські транскрипції подаються курсивом мовою оригіналу у квадратних дужках поруч з відповідним місцем перекладу. Повний перелік слов'янських слів, транскрибованих Бопланом, наводиться у довідковому апараті книги.

У квадратних дужках перекладачі також подавали слова, відсутні в тексті оригіналу, але необхідні для його правильного розуміння. Таким чином, круглі дужки, на відміну від квадратних, скрізь відповідають пунктуації самого оригіналу.

Передмову до видання написали Я. Д. Ісаєвич і В. А. Смолій, огляд української бопланіани належить Я. Р. Дашкевичу, довідка від перекладачів і редколегії складена H. M. Яковенко та Я. І. Кравцем. Коментарі до тексту підготували співробітники Інституту історії АН УРСР, Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. M. T. Рильського АН УРСР, Центрального державного історичного архіву УРСР у м. Києві та інші дослідники. Серед них, зокрема: Л. Ф. Артюх (Л. А. — тут і далі в дужках вказуються ініціали авторів, якими позначені написані ними коментарі), Г. В. Боряк (Г. Б.), М. Г. Вавричин (M. В.). /20/ Т. Ю. Гирич (Т. Г.), Я. Р. Дашкевич (Я. Д.), Ю. Ю. Мариновський (Ю. М.). В. В. Страшко (В. С.), В. О. Щербак (В. Щ.), H. M. Яковенко (Н. Я.). Коментар 7 складений за участю M. Г. Крикуна (M. К.), коментар 382 — за участю В. M. Кравченка (В. К.). Коментарі 22, 60, 65, 315 та 317 написані відповідно А. Л. Перковським (А. П.), В. М. Ричкою (В. Р.), Я. І. Кравцем (Я. К.), О. О. Боряк (О. Б.). Довідки енциклопедичного характеру (примітки без підпису) підготувала H. M. Яковенко.

Географічний та іменний покажчики уклали З. П. Борисюк, О. В. Тодійчук, Г. В. Боряк, перелік українських і татарських слів, транслітерованих Бопланом, а також список основних розбіжностей між другим і першим виданням — 3. П. Борисюк. Ілюстрації підготувала Т. Ю. Гирич, їй же належить ідентифікація київських будівель з панорамних рисунків Я. Вестерфельда (близько 1651 р.) та з плану Києва 1638 р. А. Кальнофойського. Фотоілюстрації виконав А. І. Мусійчук. Науково-технічну роботу по підготовці книги до видання здійснили В. М. Матях, Л. Я. Демченко, С. В. Каліниченко, бібліографію скорочень використаної літератури склала H. M. Яковенко.

Редколегія щиро дякує М. В. Галушко — зав. відділом рідкісної книги Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР за люб'язно надану можливість працювати з примірником «Опису України» Г. Боплана, що ліг в основу цього видання, працівникам Музею книги Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна за надісланий мікрофільм першого видання книги, а також д-ру Б. О. Зілинському (ЧСФР) за представлені фотокопії гравюр з рідкісного видання «Cyaneae» (Аугсбург, 1687).






RÉSUME


Par cet ouvrage la Commission archéographique de L'Académie des Sciences de la P.S.S. d'Ukraine commence la publication d'une série de mémoires, de chroniques et de relations de voyage d'étrangers, consacrés à l'Ukraine. Le livre de l'ingénieur militaire et du cartographe français Guillaume le Vasseur de Beauplan (ca. 1600 — 1673), qui a vécu pendant 17 ans en Ukraine est sans doute un de plus intéressants de ce genre (la première édition date de 1651). Il est consacré à la vie quotidienne et aux moeurs du peuple ukrainien, aux exploits des cosaques zaporogues, au climat, à la flore et é la faune de cette république.

Le facsimilé de l'édition de 1660 est accompagné pour la première fois d'une traduction complète en ukrainien et d'un commentaire exhaustif.




SUMMARY

This new edition of the renowned description of Ukraine by the French military engineer and cartographer, Guillaume le Vasseur de Beauplan (ca. 1600 — 1673) is the first in a series of publications of descriptions of Ukrainian lands in the memoirs, diaries, and chronicles of foreigners, prepared by the Archeographic Commission of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. Beauplan's description, first published in Rouen in 1651, resulted from his seventeen years in Ukraine and, undoubtedly, is the most interesting of this genre. The author speaks vividly of the daily life and outlook of the Ukrainian people, of the glories of the Zaporozhian Cossacks, and of the climate, flora, and fauna of Ukrainian lands.

This facsimile of the most authoritative 1660 edition is accompanied by the first complete Ukrainian translation, together with detailed editorial commentary and notes.














Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.