Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
Вперше надруковано у журн. «Русское богатство» (1881, т. 11, с. 93 — 126) за підписом М. Петрик.
До зібрання творів не включалось.
Подається за першодруком.
1 «Русское богатство» — журнал, який виходив у 1876 — 1918 pp. в Петербурзі, з кінця 1880 р. став органом ліберального народництва. Відзначався успіхом у середовищі інтелігенції завдяки цікавій белетристиці.
2 Алексеев Л. — постійний публіцист журналу «Русское богатство». У відповідь на цю статтю Драгоманова він відгукнувся в наступному номері журналу статтею «Сказка про белого бычка».
3 «Неделя» — літературна і суспільно-політична газета ліберально-народницької орієнтації, яка виходила в Петербурзі у 1866 — 1901 pp. Редагував її Павло Олександрович Гайдебуров (1841 — 1894), виходець із України.
4 Решетников Федір Михайлович (1841 — 1871) — російський письменник, представник народницької прози.
5 Златовратський Микола Миколайович (1845 — 1911) — російський письменник. Перекладав твори Ю. Федьковича.
6 Тут Драгоманов має на увазі свою статтю «Восточная политика Германии и обрусение» (Вестн. Европы. 1872. Кн. 2. С. 640 — 694; Кн. 3. С. 644 — 679: Кн. 5. С. 210 — 253), де на підставі власних спостережень над колонізаційною політикою Пруссії на польських землях робив узагальнення про спільну природу онімечення і русифікації недержавних народів як засобу централізаторської урядової політики.
7 «Батьківщина» — громадсько-політична газета, яка видавалася у 1879 — 1896 pp. з ініціативи І. Наумовича для народу, у 1889 р. її редагував М. Павлик.
8 Йдеться про Остапа Терлецького.
9 Волочиськ (нині Тернопільської обл.) у ті роки був прикордонним пунктом на межі Російської держави з Австро-Угорщиною.
10 Висловлювалось припущення, що її автором був М. Костомаров.
11 Доведення до абсурду (лат.).
12 По-румунськи.
13 Розумна людина (лат.).
14 Обрадович Досифей (1742 — 1811) — сербський письменник, громадський діяч.
15 Шишков Олександр Семенович (1754 — 1841) — російський адмірал, міністр народної освіти, президент Санкт-Петербурзької Академії наук, філолог; запеклий противник мовної реформи Карамзіна.
16 Розумовський Кирило Григорович (1728 — 1803) — останній гетьман Лівобережної України (1750 — 1769), президент Петербурзької Академії наук.
17 Алеппський Павло (бл. 1627 — 1669) — арабський церковний діяч, мандрівник і письменник.
18 Боденштедт Фрідріх (1819 — 1892) — німецький письменник і перекладач. Автор збірки перекладів українських народних пісень «Поетична Україна» (1845). Висловлювалася думка, що ця збірка була відома Т. Шевченкові.
19 Скабичевський Олександр Михайлович (1838 — 1910) — російський лі тературний критик.
20 Монографії «Северорусские народоправства», «Бунт Стеньки Разина» належали перу М. І. Костомарова.
21 Натяк на те, що переклад казок Андерсена (К., 1874), здійснений M. Старицьким, ніяк не вичерпує творчих можливостей української мови у перекладній справі. Переклади Франком Гете, Кулішем — Байрона і Шекспіра уже тоді свідчили про потребу інтелектуального наповнення української культури.
22 Очевидно, йдеться про брошуру Олексія Олександровича Андрієвського «Тарас Григорьевич Шевченко в отзывах о нем иностранной печати» (Одеса, 1879; підпис Т-ый).
