Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
Попередня
Головна
Наступна
Бібліографія
1.10. ПОМ'ЯНИК СУПРАЛЬСЬКОГО МОНАСТИРЯ. СПРОБА
ІДЕНТИФІКАЦІЇ КНЯЗІВСЬКИХ ІМЕН
Супральський монастир виник у 1498 р. як фундація новогрудського воєводи Олександра Івановича Ходкевича. Протягом XVI-XVII ст. це був один з найбільших церковних і культурних осередків Білорусі. Першими ченцями у монастирі були вихідці з Києво-Печерського монастиря, з яким Супральський монастир не розривав зв'язків. Тому і Пом'яник Супральського монастиря, переписаний у 1631 р. Стефаном Коханевичем з більш давнього пом'яника, складеного бл. 1500 р., (1370, с.321 -328) і доповнений пізнішими записами, у деяких частинах близький до Києво-Печерського пом'яника. Окремі вклади і записи могли бути одночасними. Але у Супральському помянику більше волинських і білоруських князівських родин, для яких Супраль була ближче ніж Київ. Ми публікуємо СУПРАЛЬСЬКИЙ ПОМ'ЯНИК за вільнюським виданням 1870 р. (176, с.454-459). Сьогодні пам'ятка зберігається у відділі рукописів Національної бібліотеки Литви у Вільнюсі.
[с.456] Помяни Господи душі усопших рабів твоїх:
[I] королеву Олену,
[2] князя Ярослава,
[3] князя Василя,
[4] князя Федора,
[5] князя Івана,
[6] князя Михайла,
[7] князя Петра,
[8] князя Григорія,
[9] князя Михайла,
[10] княгиню -Марію,
[11] княгиню Василису,
[12] княгиню Олену,
[13] княгиню Юліапну,
[14] княгиню Марію,
[15] княжну Анну,
[16] княжну Софію, Марію, Івоїла, Іона, Олексія, Василя, Леона, Варвару, іноку Анну, Парасковію, Анну, Ірину, Григорія, Стефана, Стефана, Євфимію, Катерину, Юліанну, Афанасію, Пелагію,
[17] князя Федора,
[18] княгині Парасковії,
[19] княгині Олександри (Романової).
[с.457] Рід князя Юрія Семеновича Слуцького:
[20] князя Семена, нареченого у святому хрещенні Прохора,
[21] схимниці княгині Анастасії,
[22] князя Юрія, Стефана, Пелагію.
Рід князя Глазини і брата його князя Івана Пузини...
Рід князя Василя Полубенського:
[23] князя Елевферія,
[24] княгиню Анну,
[25] княгиню Ксенію, Марію,
[26] князя Василя.
Рід Сендюшковича [Сангушка-Л.В.]:
[2 7] князя Якова,
[28] княжни Федори,
[29] княжни Марії,
[30] княгині Анастасії,
[31] князя Федора,
[32] княгині Ольги,
[33] князя Іоакима,
[34] княгині Фетинії,
[35] князя Елевферія схимника,
[36] княгині Василиси, Марії, Данила, Анни, Семена, Ірини, Пелагії.
Рід князя Костянтина Крошенського:
[37] князя Романа,
[38] князя Івана,
[39] інокипю княгиню Євфросинію, Уляну,
[40] князя Костянтина,
[41] княгиню Анну,
[42] князя Василя,
[43] князя Феодосія, Уляну,
[44] князя Василя,
[45] князя Івана,
[46] князя Дмитра [далі імена без титулів Л.В.]
Рід Острожського княжати:
[47] князя Костянтина,
[48] Іоанш.
Рід князя Матвія Микитовича: помяни Господи душі усопших рабів твоїх
[49] князя Матвія,
[50] князя Петра,
[51] князя Михайла,
[52] князя Івана,
[53] княгиню Фетинію,
[54] княгиню Вассу.
Рід князя Федора Андрійовича Сангушковича:
[55] князя Дмитра,
[56] князя Федора,
[57] князя Іоакима Схимника,
[58] князя Романа,
[59] князя Семена,
[60] князя Івана,
[61] князя Івана,
[62] княжну Анну,
[63] князя Олександра Схимника,
[64] князя Льва,
[65] князя Василя,
[66] князя Пилипа,
[67] княжну Марію,
[68] князя Андрія,
[69] княгиню Ксенію,
[70] князя Романа,
[71] князя Олександра,
[72] князя Івана,
[73] князя Михайла,
[74] княжну Катерину,
[75] князя Мануїла, Єпифанія,
[76] князя Михаила,
[77] княжну Марію,
[78] княжну Анастасію,
[79] княгиню Василису,
[80] княгиню Огрофену,
[81] княгиню Феодосію, пана Якова, паню Анастасію, Павла,
[82] князя Данила,
[83] князя Федора,
[84] князя Василя,
[85] князя Івана,
[86] князя Івана,
[87] князя Костянтина,
[88] князя Іллю,
[89] княжну Марію, паню Анастасію,
[90] княгиню Софію,
[91] князя Федора,
[92] княгиню Анну, архіспископа Іону, архієпископа Иосифа, архієпископа Иосифа, епископа Пафнутія, єпископа Кирила, епископа Вассіана, епископа Арсенія, Іону Схимника, Якова,
[93] князя Федора.
Рід князів Полубенських...
[с. 458] Рід його милості князя Капусти, каштеляна брацлавського, старости овруцького:
[94] князя Андрія,
[95] княгиню Євдокію (Капустина),
[96] князя Євдокима (Вишневецький),
[97] княгиню Олену (Вишневецьку),
[98] князь Андрій Hеледеиський.
Рід їх милості князів Mосальських:
[99] князя Федора,
[100] княгиніАнастасії,
[101] князя Івана,
[102] княгині Феодосії,
[103] князя Романа,
[104] князя Климента,
[105] князь Мосальський архімандрит супральський Іларіон, Іойля [?], Артемона,
[106] княгині Євдокії [далі імена без титулів].
Перший блок Супральського пом'яника починається з королеви Олени, що наштовхує на думку, що він якимсь чином пов'язаний з блоком князів Острозьких, алогічним такому ж блоку у Києво-Печерському пом'янику. Ця, найбільш знаменита у Великому князівстві і короні, родина могла відкривати список князівських родин і у Супральському пом'янику. Але це тільки на перший погляд. Список князів і княгинь цього блоку абсолютно відрізняється від блоку князів Острозьких у Києво-Печерському пом'янику. Отже потрібно шукати князівську родину серед Рюриковичів або Гедиміновичів чиєю родичкою могла бути королева Олена, звичайно, за умови, що мова йде не про матір імператора Костянтина, а про реальну родичку, якою була Олена-Анна, друга дружина Романа Мстиславича, яка записана і у Києво-Печерському пом'янику. Такою родиною могли бути нащадки городненсько-новогрудських та волковисько-слонімських князів, чия родичка Олена Глібівна була дружиною внука королеви Олени князя Романа Даниловича. Але від цього князя пішла родина Острозьких, а про інших нащадків Всеволодка Давидовича нічого невідомо. У XIII ст. на їх престолах вже сиділи литовські князі. Крім того тоді би у пом'янику був обов'язково записаний князь Роман Данилович. Отже залишаються нащадки турово-пінських князів, чиї гілки Четвертинські та Сокольські були близькими до Супральського монастиря і чий вклад у цьому монастирі був би цілком природнім. Зберігши дуже незначні володіння, князі Четвертинські, а тим більше ix молодше відгалуженім князі Сокольські, ніколи не забували, що вони походять від найстаршої гілки Ярославичів і за родовим рахунком стоять вище Ольговичів та Мономаховичів. Не маючи змоги суперничати у славі з Острозькими, ця родина могла дозволити собі нагадати, що вони також родичі королеви Олени. Ще природніше такий запис був би для нетитулованих нащадків Четвертинських або Сокольських.
Зробити подібний запис у пом'янику, пам'ятаючи, що обман перед лицем Господа неможливий, було допустимо тільки, якби такий родинний зв'язок існував насправді і спогади про нього збереглися в родинному архіві або у традиції князів Четвертинських чи Сокольських. Між тим у Романа Даниловича та Олени Глібівни могла бути дочка Марія (яка виведена першою у жіночій половині блоку під поз. 10). Його дочка від Гертруда Бабенберг мала ім'я Марія, але цей шлюб було визнано недійсним, а крім того дочка від другого шлюбу могла теж мати хрестильне ім'я Марія. Шлюб Марії Романівни з одним з пінських князів, сусідів і союзників слонімських та волинських князів, в умовах конфронтації з литовськими князями у кінці XIII — на початку XIV ст., був мотивованим і природнім. Нам здається, що таке пояснення логічне і дозволяє спробувати розшифрувати записи цього блоку.
[1] Королева Олена-Анна, дочка візантійського імператора, друга дружина галицько-волинського князя Романа Мстиславича, прабабуся пінської княгині Марії Романівни, від якої пішли князі Четвертинські.
[2] Пінський князь Ярослав (кін.XIII ст. — початок XIV ст.), муж Марії Романівни, напевно був одним з синів пінського князя Юрія Володимировича, про якого згадано у Іпатіївському зведенні під 1290 р. як про малого хлопця без імені. Ім'я Ярослав характерне для Турівських Ізяславичів у XII-XIII ст. Так звали, наприклад, сина несвізького князяЯрослава Юрійовича, який загинув на Калці у 1223 р. (112, стб.862).
[3] Пінський князь Василь (середина XIII ст.), про якого з інших джерел нічого не відомо, напевно був сином князя Ярослава Юрійовича і батьком четвертинського князя Олександра.
[4] Федір, напевно, хрестильне ім'я першого четвертинського князя Олександра, згаданого під 1388 p. (201, t.l, N 11, s. 11). Це ім'я теж характерне для Турівських Ізяславичів у XIII-XIV cт.
[5] Під цією позицією, схоже, записано князя Івана Олександровича Четвертинського, який помер після 1451 р.
[6] Михайло Олександрович Четвертинський, молодший брат попереднього князя.
[7] Петро, можливо, хрестильне ім'я несвізького князя Юрія, сучасника і близького родича четвертинського князя Олександра.
[8] Несвізький князь Григорій, брат Юрія, схоже був останнім несвізьким князем з династії Рюриковичів (504, c. 188). Подібне ім'я для даного періоду серед інших князівських родин не зустрічається.
[9] Князь Михайло Михайлович, який жив у другій половині XV ст., був сином князя Михайла Олександровича і першим князем Сокольським.
[10] Як ми допустили вище, це Марія Романівна, дочка Романа Даниловича і дружина пінського князя Ярослава Юрійовича.
Можна допустити, що наступні княгині були дружинами послідовно записаних вище пінських і Четвертинських князів, хоча впевненості у цьому бути не може. Тоді княгиня Василиса [11] — дружина пінського князя Василя Ярославича (поз.З), княгиня Олена [12] -дружина четвертинського князя Олександра-Федора Васильовича (поз.4), княгиня Юліана [13] — дружина Івана Олександровича Четвертинського (поз. 5), княгиня Марія [14] — дружина його брата Михайла Олександровича Четвертинського (поз.6), княжна Анна [15] — дочка Михайла Олександровича, яка померла незаміжньою, а Софія [16] — її сестра, яка вийшла за нетитулованого вельможу, чия родина і здійснила вклад у Супральський монастир і записана за нею без титулів. Судячи з чисельності імен вклад і запис було зроблено у XVII ст.
[17] Князь Федір Михайлович Вишковський-Четвертанський, згаданий у 1488 р., був братом Михайла Михайловича (поз.9) і сином Михайла Олександровича (поз.6).
[18] Княгиня Парасковія, напевно, дружина Федора Михайловича (поз. 17).
[19] Княгиня Олександра, скоріше всього, сестра Федора, Михайла, Анни і Софії Михайловичів. Мужа її звали Романом. До якої князівської родини він належав, установити практично неможливо.
Наступний запис пов'язаний з вкладом в пам'ять слуцького князя Юрія Семеновича. Олельковичі-Слуцькі були нащадками Володимира Ольгердовича. Незважаючи на легкість розшифрування записів, вони цікаві тим, що дають багато інформації, невідомої з інших джерел.
[20] Семен Михайлович, батько князя Юрія, помер 14.11.1503 р. Те, що його хрестильне ім'я було Прохор, з інших джерел невідомо.
[21 ] Княгиня Анастасія, дочка мстиславського князя Івана Юрійовича, була дружиною Семена Михайловича і матір'ю Юрія Семеновича. Пом'яник свідчить, що княгиня закінчила як схимниця.
[22] Слуцький князь Юрій Семенович помер 17.04.1542 р. Після Юрія в пом'янику записані ще два імені без титулів: Стефан і Пелагія. Таких імен серед Олельковичів немає, як немає серед них і шлюбів з нетитулованою знаттю. Спадкоємці київського престолу за цим слідкували аж до загибелі князя Семена Юрійовича у 1560 р. Дружиною Юрія Семеновича була Олена Миколаївна Радзивіл. її батько отримав князівський титул у 1518 р. Залишається припускати, що дружина Юрія Семеновича, вносячи вклад у пам'ять мужа і родини, записала і своїх нетитулованих родичів. Батько і мати княгині Олени практично виключаються, бо вони вже померли особами титулованими. Залишається дід і бабуся по матері Олени -Єлизаветі Сакович, чия родина була православною.
Запис родини князя Василя Полубинського теж додає немало цікавої інформації.
[23] Елевферій, майже без сумнівів, чернече ім'я батька князя Василя — Андрія Федоровича, який помер після 1485 р.
[24] Дружина князя Андрія Федоровича була з родини Боговитіних. Ім'я її в джерелах не збереглося. Пом'яник дає підставу вважати, що княгиню звали Анною.
[25] Першою дружиною князя Василя Андрійовича була княгиня Аксинія Іванівна Іжеславська. Немає сумнівів, що саме вона записана як княгиня Ксенія. Слідом за нею без титулу записана Марія. Можливо це хрестильне ім'я княгині, а можливо тут записана друга дружина князя Василя. Походження її невідоме. Звали її Софія Павлівна. Марія могло бути її другим іменем. А діти, які вносили вклад по князеві Василю, могли записати мачуху без титулу, враховуючи її некнязівське походження. Ми схильні вважати, що більш реальною є перша версія.
[26] Князь Василь Андрійович Полубинський помер у 1550 р. Він займав високий уряд господарського маршалка у Великому Князівстві Литовському.
Перший блок родини князів Сангушковичів містить лише одне чоловіче князівське ім'я — князя Федора. Але, судячи з численних жіночих імен, можна стверджувати, що мова йде про маршалка Волинської землі князя Федора Андрійовича. У кінці запису присутні ряд імен нетитулованих осіб. Це наштовхує на думку, що запис міг бути пов'язаний з вкладом нетитулованої родини Сангушків, нащадків Федори Андріївни, сестри князя Федора Андрійовича, яка вийшла за Богуша Боговитина. Виходячи з сказаного, можна спробувати розшифрувати інші імена.
[27] Яків, майже без сумніву, хрестильне ім'я батька князя Федора, князя Андрія Олександровича Сангушковича-Каширського, який помер у 1534 р.
[28] Федора Андріївна Сангушківна померла після 1557 р., вона була видана за Богуша Боговитина.
[29] Марія Андріївна Сангушківна померла після 1551 р., вона була дружиною князя Юрія Івановича Гольшанського-Дубровицького.
[30] Анастасія, напевно, ім'я сестри Федори та Марії, чиє ім'я незнане з інших джерел. Ця княгиня померла до 1547 р. Вона була дружиною князя Федора Михайловича Чорторийського. Анастасія — поширене ім'я серед Сангушківен. Так звали і двоюрідну сестру цих князівен, дочку Михайла Олександровича.
[31] Федір Андрійович Сангушкович помер у 1547 р.
[32] Ольга, напевно, хрестильне ім'я молодшої сестри попередніх князів Олени Андріївни, яка померла після 1551 р. Вона двічі виходила заміж — за князя Петра Тимофійовича Мосальського та за Станіслава Скопа.
[33] Як князь Іоаким, записаний, напевно, брат вищеназваних князівен і князя Федора — Роман Андрійович Сангушкович. Він помер у 1517 р. Іоаким могло бути його чернечим іменем. Таке ім'я, схоже, прийняв його прадід Дмитро-Сангушко (так він записаний у Києво-Печерському помянику, див. поз. 125).
[34] Фетинія — хрестильне ім'я княгині Софії Андріївни Сангушківни, яка померла у 1540 р. (всі інші Андріївни записані у цьому блоці). Вона була дружиною князя Федора Івановича Заславського.
[35] Князь Елевферій схимник, напевне, незнаний з інших джерел Сангушкович, рідний брат вищеперечислених, який замолоду вступив до монастиря і там помер.
[36] Василиса Андріївна Сангушківна померла близько 1577 р., пізніше від усіх інших дітей Андрія Олександровича. Вона була дружиною князя Андрія Семеновича Соколинського. Після неї записані, очевидно, Боговитини, родичі по мужу її сестри Федори: Марія, Данило, Анна, Семен, Ірина і Пелагія.
Блок родини князя Костянтина Крошинського необхідно порівняти з відповідними записами у Києво-Печерському пом'янику. Це значно спрощує розшифрування записів блоку.
[37] Роман Іванович (перша пол. XV ст.), прадід князя Костянтина, був записаний у Києво-Печерському пом'янику під поз.243.
[38] Іван Романович († після 1450 р.), дід князя Костянтина, записаний у Києво-Печерському пом'янику під поз.244.
[39] Інокиня княгиня Євфросинія (княже ім'я Уляна чи Юліана) — це мати князя Костянтина, яка записана у Києво-Печерському пом'янику двічі під поз.215 та 246.
[40] Костянтин Федорович помер після 1513 р. У Києво-Печерському пом'янику він теж записаний кілька разів.
[41 ] Анна Кішка († бл. 1531 р.) була дружиною князя Костянтина. У пом'янику Києво-Печерського монастиря вона записана під поз.248.
[42] Василь-Пилип Іванович († після 1496 р.), дядько князя Костянтина, у Києво-Печерському пом'янику записаний під поз.249.
[43] Уляна чи Юліана — дружина князя Василя-Пилипа Івановича, у пом'янику Києво-Печерського монастиря була записана під поз.249. Запис у Супральському помянику дозволяє уточнити її хрестильне ім'я - Феодосія.
[44] Василь Іванович Крошинський († після 1533 р.) доводився князеві Костянтину племінником, він був внуком князя Василя-Пилипа Івановича.
[45] Іван Пилипович Крошинський († після 1525 р.), батько попереднього князя і двоюрідний брат князя Костянтина.
[46] Дмитро, напевно, княже ім'я Тимофія Пилиповича Крошинського († після 1540 р.), двоюрідного брата князя Костянтина.
Супральський блок родини Крошинських розширено, порівняно до найповнішого з блоків цієї родини у Києво-Печерському пом'янику, за рахунок нащадків Василя-Пилипа Івановича. Напевно він початково був пов'язаний з вкладом у пам'ять князя Костянтина, а потім розширений через вклад сестер або дочок його племінника Василя Івановича.
Запис пам'яті князя Костянтина Острозького дуже скромний. До нього входять сам князь Костянтин [47] та його батько Іван [48].
Блок родини князя Матвія Микитовича має аналог у Києво-Печерському пом'янику. Але блок Супральського пом'яника є коротшим і крім того він складений після смерті Матвія Микитовича.
[49] Матвій Микитович († після 1539 р.), перший головчинський князь, походив, правдоподібно, з князів Ряполовських. У Києво-Печерському пом'янику його родина записана під поз. 217-232.
[50] Князь Петро-Лев Михайлович Мосальський († 1496 р.) був зятем князя Матвія Микитовича. У Києво-Печерському пом'янику він записаний під поз.225. Інший князь Петро був записаний у цьому пом'янику під поз.231. Можливо це один з синів Матвія Микитовича, який помер молодим до 1531 р. і відомий тільки з цих двох пом'яників.
[51] Михайло згадується у Києво-Печерському пом'янику під поз.230, що означає, що він помер до 1531 р. Тобто ім'я Михайло не може бути хрестильним іменем старшого сина Матвія Микитовича, князя Ярослава Головчинського († 1567 р.) чи його брата Остапа († 1557 р.). Отже залишається припускати, що під цим іменем міг бути записаним тільки незнаний син Матвія Микитовича, який помер до 1531 р.
[52] Іван Матвійович Головчинський помер молодим.
[53] Княгиня Євфросинія-Фетинія була першою дружиною князя Матвія.
[54] Хто така княгиня Васса сказати важко. Можливо, це хрестильне ім'я його дочки Анастасії.
Найбільший князівський блок у Супральському пом'янику належить родині князя Федора Андрійовича Сангушковича. Цій же родині присвячено запис у цьому пом’янику під поз. 27-36.
[55] Нам здається, що тут записано родоначальника князів Сангушків волинського князя Дмитра-Лїобарта Гедиміновича, який помер у 1384 р.
[56] Син Дмитра-Любарта князь Федір помер у 1431 p. (1120, с.51-53).
[57] Цей запис може слугувати підтвердженням нашої здогадки, що старший син Федора Любартовича луцький, а потім ратненський і каширський князь Дмитро-Сангушко закінчив свої дні
глибоким старцем як Іоаким Схимник († 1455 р.). За даними К.Несецького він був похований у Луцьку. Коялович-Віюк вважав його сином Любарта. Це далеко не виключено (500, c. 173).
[58] Роман, можливо, хрестильне ім'я князя Лазаря Л юбартовича, згаданого у грамоті князю Федору Острозькому бл. 1386 р. (201, 1.1, N 7, s.7-8).
[59] Семен Любартович згаданий у тій самій грамоті поряд з Федором та Лазаром.
[60] Іван Любартович згаданий у Любецькому пом'янику.
[61] Як князь Іван, напевно, записаний Івашко-Борис Сангушкович († до 1475 р.), який записаний також у Києво-Печерському пом'янику під поз. 127. як чернець Ананія.
[62] Княжна Анна, напевно, дочка Дмитра-Сангушка, яка померла черницею. У Холмському пом'янику вона записана як Анна Схимниця.
[63] Як князя Олександра Схимника записано каширського князя Олександра Сангушковича († після 1491 р.). З Києво-Печерського пом'яника відомо, що його чернече ім'я було Алексій.
[64] Лев, це князівське ім'я одного з синів Дмитра-Сангушка. За пом'яником Уневського монастиря, який ніби-то датувався 1400 р., у Дмитра-Сангушка було 7 синів. Групування записів, напевно, було довільним (1120, с.52). Документально можна підтвердити лише чотирьох (504, с.138), з великими застереженнями можна говорити про п'ятого. Лев — правдоподібно шостий син Дмитра-Сангушка.
[65] Ратненський князь Василь Сангушкович помер до 1475 р.
[66] Пилип, напевно, хрестильне ім'я наймолодшого Сангушковича-ковельського князя Михайла († після 1511 р.).
[67] Княжна Марія — ще одна дочка Дмитра-Сангушка. До речі, в Уневському пом'янику в числі його дітей також згадана Марія.
[68] Князь Андрій-Яків Олександрович Сангушкович помер у 1534 р. У першому блоці Сангушків він записаний під поз.27.
[69] Дружину князя Андрія Олександровича звали Марією. Вона була дочкою князя Івана Васильовича Острозького. На підставі цього запису можна вважати, що Марія-хрестильне ім'я, а княжим іменем було Ксенія.
[70] Старший син князя Андрія Олександровича Роман-Іоаким помер у 1517 р. У попередньому блоці він записаний під поз.33.
[71] Тут, здається записано краснічинського князя Олександра Гурковича († після 1433 р.), який доводився двоюрідним братом Олександрові Сангушковичу.
[72] Князь Іван Гуркович († після 1465 р.) теж був двоюрідним братом Олександра Сангушковича.
[73] Князь Михайло Олександрович († після 1490/до 1501 р.), був старшим сином Олександра Сангушковича і рідним братом Андрія Олександровича.
[74] Княжна Катерина, очевидно, сестра Михайла та Андрія Олександровичів, з інших джерел незнана.
[75] У другому блоці Києво-Печерського пом'яника записано князя Мануїла (поз.213). Там він записаний поряд з князем Семеном. Тому ми ризикнули припустити, що це чернече або хрестильне ім'я Федора Любартовича. Тоді Єпифаній, записаний поряд без титулу, міг би бути відповідником князя Семена. Однак запис під поз.75 ні в якому разі не можна пов'язати як з Федором Любартовичем, так і з жодним князем Сангушковичем, який міг жити між часами Олександра Сангушковича і його внука Федора. Не виключено, що це хрестильне і чернече імена якогось одного князя. Це міг бути син Олександра Сангушковича, який у молоді роки пішов в ченці, і через це його життя не знайшло відбиття в інших . джерелах.
[76] Князя Михайла немає ні серед синів та зятів Михайла і Андрія Олександровичів, ні серед родин відомих княгинь Сангушківен. Немає його і у попередньому блоці, який включає всіх дітей Андрія Олександровича. Тому залишається припустити, що Михайло — світське ім'я Елевферія схимника, записаного у попередньому блоці під поз.35.
[77] Це сестра князя Федора Марія Андріївна Сангушківна († після 1551 р.), вона записана у попередньому блоці під поз.29.
[78] Це інша сестра князя Федора Анастасія Андріївна Сангушківиа, за чоловіком Чорторийська († до 1547 р.). У попередньому блоці вона була записана під поз.30.
[79] Ще одна сестра князя Федора княгиня Василиса Андріївна Сангушківна († бл. 1577 р.). У попередньому блоці вона записана під поз.36.
[80] Княгиня Огрофена з інших джерел незнана. Напевно це друге ім'я двоюрідної сестри вищеперелічених княгинь Анастасії Михайлівни, яка померла у 1559 р. Бо, як випливає з Холмського пом'яника, її сестра Невидана мала хрестильне ім'я Василиса.
[81] Феодосія, можливо, хрестильне ім'я АІши Андріївни Сангушківни († 1561 р.), яка була дружиною Івана Богдановича Сапєги. Після неї перелічені пан Яків, пані Анастасія і Павло. Павло Іванович Сапєга помер у 1580 р., раніше за інших дітей Анни Андріївни. Тоді Яків — хрестильне ім'я Івана Богдановича, а Анастасія — хрестильне ім'я їх дочки Софії, яка, напевно, померла до 1580 р.
[82] Князь Данило, можливо, княже ім'я Дмитра Федоровича Сангушка, нещасного мужа Гальшки Острозької, вбитого у 1554 р.
[83] Князь Федір Андрійович Сангушкович († 1547 р.), у попередньому блоці записаний під поз.31.
[84] [85] Хто такі князі Василь та Іван сказати важко. Таких імен немає навіть серед зятів Андрія Олександровича чи Федора Андрійовича. Хіба тільки Василікос Деспот, батько Анни, дружини Федора Андрійовича, міг бути записаним у цьому блоці як князь Василь. Тоді князь Іван — це його син, який займав молдовський престал як Іван II Василікос Гераклідес Деспот († 1563 р.).
[86] [87] [88] 3 огляду на певну рідкість імен, послідовно записаних у цьому мініблоці (Іван, Костянтин, Ілля), нам здається, що вони належать родині Острозьких, з якими Сангушки були пов'язані двічі (князь Андрій Олександрович і князь Дмитро Федорович). Тому князь Іван — це Іван Васильович Острозький, тесть Андрія Олександровича і дід Федора Андрійовича. Костянтин — його син князь К.І.Острозький, а Ілля — син Костянтина, батько Гальшки, тесть Дмитра Федоровича.
[89] Марія (Марина) Федорівна Сангушківна померла після 1547 р., пані Анастасія, очевидно її дочка від нетитулованого чоловіка.
[90] Княгиня Софія Андріївна Сангушківна, по чоловікові Заславська († 1540 р.), у попередньому блоці записана під поз.34 під хрестильним або чернечим іменем Фетинії.
[91] Напевно тут записано чоловіка Софії князя Федора Івановича Заславського.
[92] Княгиня Анна, очевидно, дружина князя Федора Андрійовича Анна Деспота. Після неї перелічено церковних ієрархів, до яких родина князів Сангушків відчувала шану.
[93] Хрестильне або княже ім'я Федір було обов'язково присутнім у кожному поколінні Любартовичів. Напевно це друге ім'я Андрія Федоровича († після 1547 р.), який помер раніше за своїх братів Романа та Ярослава.
Дослідження блоків родини Сангушків у Києво-Печерському та Супральському пом'яниках підтримує аргументацію І.Мицька (1120, с.51 -53) і нашу (504, c. 137-139) на захист версії про походження князів Сангушків від Любарта-Гедиміновича Гедиміновича.
Походження родини князів Капуста незнане, їх діяльність також представлена у джерелах фрагментарно. Ці записи у невеликому блоці теж містять ряд загадок і незнаних фактів.
[94] Князь Андрій Тимофійович Капуста помер у 1571 р. Він був справді Овруцьким старостою (з 1546 р.) та брацлавським каштеляном (з 1566 р.).
[95] Ім'я і походження його першої дружини були невідомі. Цей запис дозволяє стверджувати, що княгиню звали Євдокією.
[96] На підставі цього запису можна твердо вважати, що хрестильним іменем зятя Андрія Капусти князя Олександра Олександровича Вишневецького було Євдоким.
[97] Дочку князя Андрія Капусти, княгиню Вишневецьку, дружину Олександра Олександровича, звали Олександрою. Значить Олена її друге ім'я. Вона померла бл. 1603 р.
[98] Хто такий князь Андрій Неледенський невідомо. Нам здається, що це старший син князя Андрія Капусти, відомий як Пилип (1700, с. 331).
Останній князівський блок пов'язаний з родиною князів Мосальських. Він теж містить немало унікальних відомостей.
[99] Як князь Федір записаний, очевидно, князь Федір Михайлович, який помер після 1509 р. Від нього пішла гілка Мосальських на Олекшичах, так звана Перша Гродненська гілка. Ця родина була тісно зв'язана з Супральським монастирем.
[100] Княгиня Анастасія, дружина Федора Михайловича, походила з Язловецьких.
Далі записані представники цієї гілки: син князя Федора Іван (поз. 101), його дружина княгиня Феодосія (поз. 102) та внуки Роман, Климент, Іларіон (супральський архімандрит) та Євдокія.
Супральський пом'яник, як і інші пом'яники, містить у собі дуже багато цінного матеріалу. Розшифрування потребують і нетитуловані родини. І ця пам'ятка теж заслуговує на комплексне дослідження.
Інші пом'яники ми використовували тільки побіжно. Дослідження синодиків лише починається. Тут можливі нові знахідки. Напевно, буде віднайдено Полоцький синодик, який у 1912 р. бачив В. Лястовський. Цей синодик мав більше сотні пергамінових листів, у ньому були імена полоцьких, мінських, логойських, вітебських і друцьких князів.