Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія





3.11. РЯЗАНСЬКА ДИНАСТІЯ


Велике князівство Рязанське проіснувало до 1520 р. І впродовж всього періоду у ньому правили нащадки Святослава Ярославича.


Таблиця 12

РЮРИКОВИЧІ. РЯЗАНСЬКА ДИНАСТІЯ



XVI


1. ІВАН ІВАНОВИЧ КОРОТОПОЛ († 1342)

Див. табл. 7 поз.72



XVII


2. ОЛЕГ ІВАНОВИЧ († 5.07.1402) ...................................................................... 1

Помер 5.07.1402 р. (114, с.102; 115,с.105-106,144; 117, с.123). Великий князь рязанський (1349-1402 рр.). На думку А.Екземплярського був сином Івана Олександровича, якого у літописі помилково назвали Василем (660, с.582). Ця помилка виправлена вже в таблицях О.Зиміна (711, с.114). Олег був сином Івана Івановича Коротопола. Дружину його звали Євфросінія. Походження її незнане. Вона померла 5.12.1405 р. (123, с.316). Олег Іванович, чия діяльність відбита у літописах з 1353 р., був одним з найвизначніших рязанських князів, який намагався зберегти Рязанську землю в умовах постійного тиску зі сторони Орди та Москви, вести власну політику, поширюючи свій вплив на частину верховських князівств та використовуючи суперечності між Литвою, Москвою та Тверю.

За пізнішою родовідною легендою у часи Олега в Рязань прийшли два брати-ординці — мурзи Салахміри. Одного з них пізніше вбили ординці, а другий прийняв християнство, став Іваном Мирославичем, одружився із сестрою Олега Анастасією (не знана з джерел) і від цього шлюбу пішли відомі дворянські родини Крюкових, Вердеревських, Дуванових, Ратаєвих, Алраксіних та Ханикових. Навряд чи це більше ніж легенда.



XVIII


3. АГРИПИНА ОЛЕГІВНА ...................................................................... 2

У 1377 р. була видана за козельського князя Івана Титовича (714, с.297).


4. ОЛЕНА ОЛЕГІВНА ...................................................................... 2

Була видана за великого князя смоленського Юрія Святославича (660, с.586).


5. ФЕДІР ОЛЬГОВИЧ († 10.1427) ...................................................................... 2

Помер 10.1427 р. (726, с. 138). Великий князь рязанський (1402-1408, 1409-1427 рр.). У 1387 р. одружився з Софією, дочкою великого князя московського Дмитра Донського (119, с.51; 127, с.480). Намагався зберігати рівність у с відносинах з Москвою, однак вже в угоді 1402 р. мусив визнати себе молодшим братом (тобто васалом) московського князя. Щоправда, у 1408 р., коли його прогнав з Рязані пронський князь Іван Володимирович, Федір отримав московську допомогу і, незважаючи на поразку на р.Смядві, у 1409 р. повернув собі престол.


6. РОДОСЛАВ [ЯРОСЛАВ ?] ОЛЬГОВИЧ († 1407) ...................................................................... 2

Помер у 1407 р. (117, с.135). У 1402 р. під час походу на Брянськ був розбитий Лугвенієм-

Семеном Ольгердовичем та Олександром Патрикеєвичем і потрапив у полон. Його відпустили тільки у 1405 р. за викуп у 3000 крб.



XIX


7. ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ († 1407) ...................................................................... 5

Помер у 1407 р. (776, т.5, прим.254).


8. ІВАН ФЕДОРОВИЧ († 1456) ...................................................................... 5

Помер у 1456 р. (115, с.147; 116, с.271; 117, с.181; 118, с.244; 119, с.147). Великий князь рязанський (1427-1456 рр.). Вперше згадується у васальній угоді з великим князем литовським Вітовтом, яка найвірогідніше датується 1427 р. (24, т.1, N 25, с.17-18; 10, Lieferung, VII, N 161). Був у запрошений у Луцьк на коронацію Вітовта у 1430 р. За угодою 1434 р. Іван Федорович визнав Василя Косого та його братів рівними собі, що можна розглядати для Рязані як успіх. У 1447 р. заключив угоду з Москвою проти Литви. В угоді Москви з Литвою 1449 р. рязанський князь названий васалом Москви. У 1452 р. Казимір Ягеллончик скаржився Іванові Федоровичу на напади рязанців на литовські землі. Помираючи, Іван Федорович змушений був залишити опікуном сина московського князя.


9. ВАСИЛИСА ФЕДОРІВНА ...................................................................... 5

Була видана за Івана Володимировича, сина серпухівського князя, другого серед московських князів (117, с.131; 119, с.75).



XX


10. ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ (* 1448 † 1483) ...................................................................... 8

Народився у 1448 р. Помер у 1483 р. (135, с. 114,117,119). Великий князь рязанський (1456-1483 рр.). У 1456 р. був вивезений у Москву, а в Рязані його іменем стали правити намісники московського князя. Перша його грамота після повернення у Рязань датована 10.03.1463 р. (25, т.З, N 355). 28.01.1465 р. одружився з сестрою великого князя московського Івана Васильовича — Анною (115, с. 149; 116, с.274; 117, с.183; 118, с.244; 119, с. 150-151), яка померла у 1501 р.


11. ФЕОДОСІЯ ІВАНІВНА († після 1456) ...................................................................... 8

У 1456 р. разом з братом була вивезена в Москву. Дальша доля її невідома.



XXI


12. ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ (* 14.04.1467 † 29.05.1500) ...................................................................... 10

Народився 14.04.1467 р. Помер 29.05.1500 р. (117, с.44; 119, с.238). Великий князь рязанський (1483-1500 рр.). 9.06.1483 р. мусив підписати угоду з Москвою, у якій визнав себе молодшим братом великого князя московського (168, ч.1, N 115-116, с.279-287; 64, N 76, с.283-286). Не без впливу Москви виділив уділ молодшому брату Федору, з яким 19.09.1494 р. була підписана угода, в який Федір Васильович визнав себе молодшим і васалом великого князя рязанського (168, ч.І, N 144, с.393-394; 64, N 89, с.357-358). У 1485 р. Іван Васильович одружився з Аграфеною, дочкою князя Василя Бабич-Друцького (117, с.237).


13. ФЕДІР ВАСИЛЬОВИЧ (* 1483 † 1503) ...................................................................... 10

Народився у 1483 р. Помер у 1503 р. (660, с.608). Отримав від брата третину у Переяславі-Рязанському, Перевитеск і Стару Рязань. За угодою 19.08.1494 р. визнав себе васалом великого князя рязанського. У порушення цієї угоди передав свій уділ безпосередньо московському князеві, чим прискорив ліквідацію Рязанського князівства і приєднання його до Москви.


14. АННА ВАСИЛІВНА ...................................................................... 10

Близько 1498 р. видана за князя Федора Івановича Бельського (117, с.244; 119, с.234).



XXII


15. ІВАН ІВАНОВИЧ (* 1496 † бл.1534) ...................................................................... 12

Народився у 1496 р. (123, с.251; 135, с.233). Помер бл.1534 р. в Литві (660, с.608).'Останній великий князь рязанський (1500 — бл. 1520 рр.). До 1501 р. фактичним правителем князівства була його бабуся Анна Василівна, сестра великого князя московського, а потім мати. Угодою 1508 р. Москва змусила короля Сигізмунда визнати свої права на Рязань. З 1509 р. московські намісники сиділи у Перевитську. Московський натиск обурював широкі кола рязанської знаті та купецтва, які штовхали молодого князя на рішучі дії. Переговори з кримським ханом Мухаммед-Гіреєм у 1518-1519 рр. у яких йшлося про союз, скріплений шлюбом рязанського князя з кримською принцесою (51, c. 136), були використані Москвою як підстава для арешту Івана Івановича. Остання його грамота датується 4.06.1519 р. (25, т.З, N 388). Через зрадника боярина Семена Короб'їна князя заманили в Москву, де він був заарештований у травні 1520 р. (726, с.229-232). Потім насильно була пострижена у черниці його мати (51, c. 136). Під час набігу кримського хана в серпні 1521 р. Іванові Івановичу вдалося втекти, однак всі спроби повернути собі Рязанське князівство закінчилися невдачею. Нелегко далось приєднання Рязані і Москві. Рязанці були впертими і їх масово переселяли в інші області (726, с.231-233).





Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.