Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 381-397.]

Попередня     Головна     Наступна





Т


Табачник Ольга (* 1924).

Табінський Петро (1888 — 1948?).

Таджики, 1961 в Таджикистані видано „Антологію укр. поезії“.

Таїров Василь (* Каракліс — † Одеса).

Таїров Олександер (* Ромен [Ромни], Полтавська губ. — † Москва).

Такач Василь († Пітсбурґ, Пенсільванія).

Талько-Гринцевич Юліян (* Литва — † Краків).

Танатар Севастян († Одеса).

Танський Антін (? — бл. 1734 — 37).

Танфільєв Гаврило († Одеса).

Танцюра Гнат († Гайсин, Вінничина).

Танчаковський Степан (1854, Вербовець, Теребовельський пов., Галичина — 1928, Потік Золотий, Бучацький пов., Галичина).

Танячкевич Данило († Закомаря, Золочівський пов., Галичина).

Тараканов Микола (1898 — 1976, Київ).

Таранов Гліб (1904 — 1989, Київ).

Тарановський Федір (1875, Плонськ, Польща — 1936, Беоґрад).

Таранько Михайло (* Галичина — † Канада).

Тарасевич Лев († бл. Дрездену, Німеччина; похований у Москві).

Тарасевич Леонтій (бл. 1650, імовірно Ужгород, Закарпаття — 1710, Київ).

Тарасевич Олександер (бл. 1640, імовірно Ужгород, Закарпаття — бл. 1727, Київ).

Тарасенко Іван (?, Вороніж, Глухівський пов., Чернігівська губ. — 1922).

Тарасенко Олекса (1909, Домаха — 1991, Суми).

Таркович Григорій († Пряшів).

Тарнавський Остап (1917 — 1992, Філядельфія).

Тарнович (псевд. Бескид) Юліян († Торонто).

Тарновська (псевд. Вірляна) Марія (1892 — 1975, Детройт, Мічіґан).

Тарновський Василь (молодший) (* Антонівка, Пирятинський пов., Полтавська губ. — † Київ).

Тарновський Микола (1895 — 1984, Київ).

Тасін (справжнє прізвище Розов) Георгій († Київ).

Тась (справжнє прізвище Могилянський) Дмитро (1901 — 1942).

Татаринов Євген († Київ).

Татомир Костянтин (1900 — 1979, Київ).

Татомир Юліян (1883, Сприня — 1946).

Тацій Олексій († Київ).

Твардовський (Twardowski) Самуіл († Залісся, Польща).

Твердохліб Іван (1899, Довжик — 1986, Одеса).

Твердохліб Сидір, [переклав] на укр. мову „Батько зачумлених“.

Твердохлібів (Твердохлібов) Олександер.

Творидло Микола (1884, Зашків, Львівський пов. — бл. 1952).

Театр, хронологічна таблиця, стор. 3150, під: 1941, м. б.: Комп. Ю. Мейтус.

Театрально-декораційне мистецтво, стор. 3155, л. ш., у 18 р. зн., м. б.: В. Плошевський.

Телешек Кирило (1894 — 1974, Харків).

Тельнюк Станислав (1935 — 1990, Київ). Зб. поезій „Долоні світу“ (1983), „Сузір’я любови“ (1987), зб. оп. „Білий камінь“ (1984), чотири кн. про життя й творчість П. Тичини (1968, 1974, 1979, 1989).

Темницький Володимир (* Шидлівці — † Львів).

Темницький Омелян († Одеса).

Тен Борис (справжнє ім’я і прізвище Микола Хомичевський) (1897 — 1983, Житомир).

Тенянко Петро († Вінніпеґ).

Теодорович Ананій (* Білин, Ковельський пов. — † Джамайка, Нью-Йорк Стейт, ЗДА).

Теодорович Єпіфан Василь (* Іваниківка, Станиславівський пов., Галичина — † Ґлен Ков, Нью-Йорк Стейт).

Теодорович Микола (1755 — 1820?, Коритняни, Закарпаття).

Теодорович Микола (1856 або 1859 — ?)

Теплов Григорій (1717, Псков — 1779, Петербурґ).

Теребовльське (Теребовельське) князівство.

Тереверко Юрій (Георгій) (* Вільшана Слобідка — † Тбілісі, Грузія).

„Терем“, виходить з жовтня 1962, спершу у Детройті (1962 — 75), згодом у Воррені (з 1979). До 1990 вийшло 10 чч.

Тереножкін Олексій (1907 — 1981, Київ).

Тереховський Мартин (* Велика Павлівна, Полтавщина — † Петербурґ).

Терещенко Каленик († Звенигородка, Черкащина).

Терещенко Марко (1894 — 1982, Харків).

Терещенко Микола (* Щербинівка, Золотоніський пов. — † Київ).

Терлецький Маркіян (* Полнятичі, Ярославський пов., Галичина — † Бейсайд, Нью-Йорк Стейт).

Терлецький Остап († Львів).

Терлецький Сидір († Бад Зальцуфлен).

Терлецький Теофіл (* Львів — † Мюнхен).

Терниченко Аристарх (1882 — 1927, Київ).

Терновський Пилип (* Москва — † Київ).

Терновський Сергій (* Москва).

Тер-Ованесян Ігор (* 1938, Київ).

Тершаковець Гринь (1877 — 1959, Львів).

Теслюк Михайло (псевд. Ернест) (1899 — 1985, Львів). У 1949 звільнений з заслання, 1956 повернувся до Львова.

Тетельбаум Семен († Київ).

Тиктор Іван (6.7.1896 — 27.8.1982, Оттава).

Тимінський Тарас (* П’ядиківці, Буковина — † Розтоки, Буковина).

Тимків Микола (1909 — 1985, Косів).

Тимковський Ілля (1773 — 1853, Туранівка, Чернігівщина).

Тимковські, Ілля (1773 — 1853).

Тимофєєвський Олександер (1887 — 1985, Москва).

Тимошенко Володимир († Менло Парк).

Тимошенко Олександер († Вашінґтон).

Тимошенко Петро (1920, Вільховець, Київщина — 1984, Київ).

Тимошенко Семен (1896 — 1970, Москва).

Тимошенко Сергій († Пало Альто, Каліфорнія).

Тимцюрак Володимир (1889, Пійло — 1980, Чікаґо, ЗДА).

Тимченко (псевд. Богун) Євген († Київ).

Тимченко Йосип († Одеса).

Тимчук Роман (1909, Волиця — 1991, Філядельфія).

Тим’як Марія (1889 — 1970, Косів).

Тиссаровський Єремія († Золочів. Галичина).

Тисяк Василь (1900, Велдіж, Долинський пов. — 1967, Торонто).

Титаренко Надія (1903, Македони — 1976, Київ).

Титаренко Сергій. Засланий 1930 до Воронежа на 3 р. У 1943 повернувся до Києва. Після війни на еміґрації у Німеччині, згодом у ЗДА, де й помер.

Титла Галина (* Брно, Чехія).

Тихенко Сергій (1896, Шемаха, Азербайджан — 1971, Київ).

Тихий Іван (1927 — 1982, Київ).

Тихий (справжнє прізвище Штілерман) Наум (* Ємільчине).

Тихий Олексій (Олекса) (1927, Іжевка, Костянтинівський р-н — 1984). Помер 6.5.1984 у концтаборі на Уралі Перепохований 1989 на Байковому цвинтарі у Києві.

Тихонович Йосип (? — після 1855).

Тихорський Хома (* Домонтів, Переяславський полк — † Петербурґ).

Тичина Павло († Київ).

Тишевський Іван (1760, Стародубщина — 1830, Полтава).

Тищенко Юрій († Нью-Йорк).

Тищинський Олександер (* Голубичі, Городнянський пов. — † Чернігів).

Тінський Михайло (1894?, Ромен [Ромни], тепер Сумська обл. — 1948, Долина, Тлумацький р-н, Івано-Франківська обл.).

Тіц Михайло († Харків).

Ткаченко Валентина (* Корюківка — † Київ).

Ткаченко Іван (1892, Семенівка, Ізюмський пов., Харківська губ. — ?).

Ткаченко Микола († Київ).

Ткаченко Олег, м. б. Орест (* 1925, Харків), гол. Термінологічної Комісії Укр. Комітету Славістів (1965 — 68). Монографії з порівняльно-іст. фразеології слов. та фінно-угор. мов, теорії лінґвістичного субстрату. Співавтор „Етимологічного словника укр. мови“ (надруковано 3 тт., 1982 — ).

Ткаченко-Галашко Петро (1879, Синявка — 1919, Синявка).

Ткачук Діонисій Дмитро († Рим).

Ткачук Іван (* П’ядики, Коломийський пов.). Заарештований 7.12.1933 і за обвинуваченням у приналежності до УВО та готуванні терористичного акту проти П. Постишева засуджений на 5 р. ув’язнення в концтаборах. За спробу втечі з табору засуджений додатково на 3 р. Після відбуття покарання й закінчення другої світової війни оселився у Львові, де й помер.

Ткачук Лук’ян (1902 — 1981, Київ).

Ткачук Ольга (1913, Жубровичі, Овруцький пов. — 1983).

Тобілевич (уроджена Дітковська) Софія († Київ).

Товариство Українських Письменників і Журналістів, керівні чл.... Зореслав (о. С. Сабол).

Товариство Українських Правників, при ВУАН у Києві, секретар — Б. Язловський.

Товкач Костянтин (1883 — після 1930, Ярославль, Росія).

Товстоліс Дмитро († Київ).

Товстоліс Микола (* Андроники, Сосницький пов.). 1933 заарештований, загинув у концтаборі.

Товстоніс Виталій (Віталій) (* Знам’янка — † Гадяче, Полтавщина).

Товстюк Корній (* Мамаївці, Буковина).

Товт Николай (* Мукачів — † Пряшів).

Токаревський Макарій (* Овруч, Волинь).

Токаревський Михайло (* Машівка, Костянтиноградський пов., Полтавщина). Заарештований 1943 за кооп. діяльність під час нім. окупації України. Дальша доля невідома.

Токаржевський-Карашевич Ян († Лондон).

Толвинський Микола († Варшава).

Толкачов Зіновій (1903, Щедрін, Могилівська губ. — 1977, Київ).

Толопко Леон (псевд. М. Пільний) (1902 — 1991, Нью-Йорк).

Толочинов Микола († Харків).

Толубинський Всеволод (1904 — 1988, Київ).

Тольба Веніямин (1909 — 1984, Київ). Дириґент Харківського Театру Опери і Балету (1931 — 44).

Томасевич Степан (* Микулинці б. Снятина).

Томашевський Сергій (1854 — 1916, Київ).

Томашевський Тома († Едмонтон).

Томилін Сергій († Київ).

Томсон Олександер (* бл. Дорпату [тепер Тарту] — † Одеса).

Томчаній Михайло († Ужгород).

Тонюки, учень Дмитро (1924 — 1977, Косів).

Топачевський Олександер († Київ).

Топольницький Василь († Вінніпеґ).

Топольницький Генрік (1869 — 1920, Тернопіль).

Торисин (псевд. Діонісія Зубрицького) (* Дачів, Пряшівщина — † Пряшів), розвідки про... маляра Й. Змія-Миклошія.

Тоцька Ніна (* 1923, Озерна б. Білої Церкви, Київщина), д-р філології, проф. Викладала курс сучасної укр. літ. мови у Київ. Ун-ті (1949 — 87) та Вінницькому Пед. Ін-ті (1987 — 92). Завідувачка катедри укр. мови в ун-ті „Києво-Могилянська Академія“ (1992 — 94).

Тоцький Іван (* Буяничі бл. Могилева — † Одеса).

Трацевський Михайло (1897, Любиничі, Мєнська губ. — 1979), 1937 заарештований і засланий на Сибір.

Трегубов Єлисей (1848, Полтава — 1921).

Третій Корпус УГА, у 6 р. зн., м. б.: Осип Станімір.

Третяк Василь (1926 — 1989, Київ).

Третьяков Дмитро (* Шуморово — † Київ).

Тризуб, стор. 3258, у 5 p., м. б.: І. Мозалевський.

Триліський Олекса (бл. 1895 — 1936 чи 1937).

Трильовський Кирило (6.5.1864 — 19.10.1941).

Трінклер Микола († Харків).

Троїцький Іван († Катеринослав).

Тронько Петро (* Заброди, Богодухівський пов., Харківщина).

Тропінін Василь (1776 чи 1780, Карпово, Новгородська губ. — 1857, Москва).

Тростянецький Арон (1914 — 86).

Трохименко Карпо († Київ).

Трохименко Клим († Філядельфія).

Трохимовський Михайло (1739, Безуглівка бл. Ніжена — 1813, Великі Сорочинці, Миргородський пов., Полтавська губ.).

Троценко Віктор (1888, Нижня Сироватка — 1978, Харків).

Троцький Микола († Женева).

Трощинський Дмитро (1749 [за ін. даними 1754], Глухів, Ніженський полк — 1829, Кибинці, Миргородський пов., Полтавська губ.).

Труба Іван (1878, Гомель, Білорусь — 1950, Плзень, Чехія).

Трутовський Василь († Петербурґ).

Трутовський Костянтин († Яковлєвка, Курщина).

Труш Іван († Львів).

Тудор (справжнє прізвище Олексюк) Степан. Загинув у Львові під час нім. бомбардування.

Тулов Михайло (* Городно, Білорусь — † Київ).

Тулуб Зінаїда. Заарештована 4.7.1937 і засуджена на 10 р. тюремного ув’язнення. Покарання відбувала в Ярославській тюрмі, з літа 1939 — на Колимі По закінченні строку відбувала заслання в Казахстані 16.5.1950 за новим вироком була заслана на поселення в Кокчетавській обл. Казахстану. Після звільнення 23.6.1956 повернулася до Києва, де й померла.

Туманський Федір (1757 [за ін. даними 1746], Глухів — 1810, хутір Родіонівка бл. Глухова, Чернігівщина).

Турин Роман († Львів).

Туркало Кость († Нью-Йорк).

Туркевич Лев († Торонто).

Туркевич-Лукіянович Стефанія (1908, Львів — 1977, Кембрідж, Англія).

Туркевич-Мартинець Ірина (1900, Броди, Галичина — 1983, Вінніпеґ).

Турула Євген (* Бережани, Галичина — † Вінніпеґ).

Турчак Степан (1938 — 1988, Київ). Завідувач катедри оперно-симфонічного диригування Київ. консерваторії. Перший постановник опери Г. Майбороди „Ярослав Мудрий“(1975), балетів „Камінний господар“ В. Губаренка (1969), „Ольга“ Є. Станковича (1982).

Турчанінов Петро (* Київ — † Петербурґ).

Турчинська Агата († Київ).

Туряниця Іван (* Мукачів — † Ужгород).

Турянський Роман (справжнє прізвище Кузьма) (1894, Стриївка — 1940).

Тутковський Микола (1857 — 1931, Київ).

Тюленєв Микола († Київ).

Тютюнник Василь (* Єнки, Хорольський пов., Полтавська губ.).

Тютюнник Григір (1931, Шилівка, Зіньківський р-н — 1980, Ірпень бл. Києва). В обставинах безнастанного переслідування за відхилення від догм соц. реалізму поповнив самогубство. Посмертне вид. „Твори в 2-ох тт.“ (1984).

Тютюнник Григорій († Львів).

Тютюнник Юрко. Загинув у Москві.

Тягно Борис († Львів).








У


Уваров Олексій (1825 — 84).

Угорчак Микола (1901 — 1982, ЗДА). Кат., з 1948 правос. свящ.

Удінцев Федір (1877 — 1951, Київ).

Удовенко Володимир (1881 — 1937). Після відбуття покарання засуджений „трійкою“ УНКВС Ленінградської обл. до смертної кари; вирок виконано 8.12.1937.

Ужвій Наталя (1898 — 1986, Київ).

Україна в 1917 — 1980 роках, Хронологічна таблиця, стор. 3319, під: 123. 1947, м. б.: К. Свєрчевський.

„Українка в Світі“, гол. ред. І. Пеленська-Винницька.

Українська Військова Організація, стор. 3342, л. ш., у 18 р. зг., м. б.: Т. Голувко.

Українська Галицька Армія, стор. 3345, л. ш., у 27 р. зн., м. б.: ген. Бартелемі.

Українська Католицька Церква, стор. 3361, п. ш., у 29 р. зн., м. б.: покійного П. Ґойдича.

Українська Партія Соціялістів-Революціонерів, стор. 3376, у 10 р. зг., м. б.: Л. Шрамченко.

Українська Партія Соціялістів-Федералістів, л. ш., у 25 р. зг., м. б.: М. Словінський; у 14 р. зн., м. б.: С. Шелухин.

Українське Національно-Демократичне Об’єднання, стор. 3412, п. ш., м. б.: Г. Тершаковець.

Український Вільний Університет, стор. 3419, п. ш., у 32 р. зн., м. б.: Ф. Щербина.

„Український Інвалід“, виходив у Каліші 1925 — 31.

Український Націоналыю-Державний Союз (УНДС), до Гол. управи обрано Т. Олесіюка.

Улинець Олекса (1903 — 1978, бл. Мукачева).

Ульянов Петро (* Пацинь — † Київ).

Уманський Моріц († Київ).

Унів, кол. с. Перемишлянського пов., тепер с. Міжгір’я Перемишлянського р-ну.

Упеник Микола (1914 — 94).

Уразовський Сергій († Харків).

Усенко Іван (1906 — 87).

Усенко Павло (* Заочіпське — † Київ).

Усик Яків († Миргород).

Утевський (Утєвський) Арон (1904 — 88).

Ушаков Микола († Київ).










Ф


Фаворов Олексій (1900 — 1981, Львів).

Фальковський Іриней (світське ім’я Іван) (28.5.1762 — 29.4.1823).

Фанаґорія (Phanagoreia).

Фармаковський Борис, у 5 p., з.: 1876, м. б.: 1896.

Фармакологія, стор. 3478, л. ш., у 8 р. зг., з.: приватну, м. б.: спеціяльну.

Фатальчук Володимир (1903 — 1981, Київ), „Кобзар“ Т. Шевченка (1960).

Федак Василь (* Кадобівці). Архиєп. Торонтонський (з 1983), митр. Укр. Правос. Церкви в Канаді (з 1985).

Федак Степан († Львів).

Федак (псевд. Смок) Степан (1901 — ?).

Феденко Богдан (1924 — 1989, Мюнхен; похований в Парижі).

Федецький Альфред († Мєнськ).

Федик Теодор († Вінніпеґ).

Фединський Юрій (* Мости Великі, Жовківський пов. — † Блумінґтон, Індіяна, ЗДА).

Федів Ігор († Монтреаль, Канада).

Федоренко Василь (* 1928).

Федоренко Іван († Харків), брав участь у складанні каталога 4 637 зірок, близьких до полюса.

Федорів Юрій (* Саджава, Станиславівський пов.).

Федоров Євген (1909 — 1986, Київ), 1947 — 59 працював у Полтавській Гравіметричній Обсерваторії АН УРСР, у 1959 — 73 дир. Гол. Обсерваторії АН УРСР.

Федорович (Федоров) Іван (бл. 1525 — 16.12.1583).

Федоровський Олексій (1897, Руська Халань, Курська губ. — 1981, Київ).

Федорончук Василь (1915 — 1984, Рим).

Федорцева (уроджена Сабат) Софія (1900, Помонятина, Рогатинський пов. — 1988, Львів).

Федорців Федь († Львів).

Федотів-Чехівський (Федотов-Чеховський) Олександер (* Таганріг, Росія).

Федченко Василь († Луганське).

Федченко Павло. Дод.: „Укр. література в рос. критиці“ (1980), „Літ. критика на Україні першої пол. XIX ст.(1982).

Фейгін Яків (1903, Лісконоги — 1973, Москва). [Праці:] „Размещение производства при капитализме и социализме“ (1958).

Фельдман Валентин (* бл. Петербурґу — † Київ).

Фемеліді Володимир († Одеса).

Фенцик Євген (* Мартинка, Мукачівщина — † Ужгород).

Фенцик Степан (* Великі Лучки — † Ужгород).

Ферлей Тарас (* Балинці — † Вінніпеґ).

Ферлієвич Василь (* Мелішівка — † Товтри, Буковина).

Фесенко Михайло (* Красноводськ, Туркестан).

Фещенко Степан (1903, Чорнобиль, Київщина — 1981, Київ).

Филипович Атанасій († Берестя).

Филипович Павло (2.9.1891, Кайтанівка, Звенигородський пов. — 3.11.1937). Був розстріляний.

Фіґоль Атанас (1908 — 1993, Мюнхен).

Фіґоль Володимир. Заарештований 1945 і засуджений на 25 р. заслання в Норильську; з 1988 в ЗДА.

Фіґоль Іван († Львів).

Філатов Володимир (* Михайловка — † Одеса).

Філевич Михайло († Холм).

Філін Федот (1908, Селіно, Тульська губ., Росія — 1982, Москва).

Філіпенко Аркадій (1912 — 1983, Київ), твори: п’ять струнних квартетів. Вокально-симфонічна поема „Дума про безсмертного Кобзаря“ (1960), симфонія для струнної оркестри (1976).

Філяс Платонід Петро (* Добрачин — † Дрогобич).

Фірак Михайло (1897 — 1984).

Фірцак Юлій (* Худлове, Ужгородський пов. — † Ужгород).

Фіцнерівна-Морозова Марія († Кам’янка Струмилова, Галичина).

Фішер (Fischer) Адам († Львів).

Флоринський Тимофій (* Петербурґ).

Фоґорашій Іван († Відень).

Фольборт Георгій († Київ).

Фоменко Микола († Нью-Йорк).

Фомін Олександер (1869, Єрмоловка — 1935, Київ).

Фрадкін Мойсей (1904, Борзна — 1974, Харків).

Фраєрман Теофіль († Одеса).

Франко Тарас († Київ). У 1950-их pp. викладав латинську мову на філол. фак. Київ. Ун-ту.

Францевич Іван (1905 — 1985, Київ).

Франція й Україна, стор. 3538, п. ш., у 10 р. зн., м. б.: „La Revue de Prométhée“.

Фріч (Frič) Йосиф (1829, Прага — 1890, Прага).











Х


Халабудний Яків (1897 — 1946, Жуки, Полтавщина).

Халанський Іван (1749 — бл. 1825, Новгород-Сіверський).

Халанський Михайло (1857, Расховець, Курщина — 1910, Харків).

Хамула Михайло (* Бортків — † Нью-Йорк).

Хан Микола (1924, Нижньо-Уссурійськ, Приморський край — 1981, Київ).

Ханенко Богдан (1848 — 1917, Київ).

Ханенко Олександер (1805 — 95).

Харина Мирослав (1909 — 1991, Філядельфія).

Харкевич Едвард († Львів).

Хармандарьян Гурген, м. б. Хармадар’ян Гурген (1893 — 1938?).

Харцієв Василь (1866 — 1937, Харків).

Харченко Василь († Київ).

Харчук Борис (1931 — 1988, Київ). Роман „Кревняки“ (1984), повісті „Невловиме літо“ (1981), „Подорож до зубра“ (1986).

Хатаєвич Мендель (1893 — 1937).

Хаустов Павло (1882, Шариновське, Томська губ. — 1949, Київ).

Хвиля Андрій (1898, Хотинщина, Басарабія — ?), справжнє прізвище Олінтер. Заарештований 13.8.1937, засуджений до страти 10.2.1938 у Москві за обвинуваченням в участі в „буржуазно-націоналістичній орг-ції кол. боротьбістів“.

Хвостенко-Хвостов Олександер († Київ).

Хенцинський Чеслав, м. б. Віктор (Чеслав) († Одеса).

Хижняк Антон (1907 — 1993, Київ), 1950 — 61 гол ред. „Літ. Газети“. Став в обороні укр. мови — „Любімо, шануймо рідну мову!“ („Літ. Газета“, 20.5.1958). Роман „Крізь століття“ (1982), зб. нарисів „Шведські враження“ (1956), „Київська унікальна“ (1962), „Слово сучасника“ (1974). Твори у двох тт. (1977).

Хиляк Володимир († Літиня, Дрогобиччина).

Хитрик Свирид (1895, Летківка, Подільська губ. — 1980, Дніпропетровське).

Хінкулов Леонид (1912 — 1986, Київ). „Літ. зустрічі“ (1980), „Письменник жив у Києві“ (1982).

Хіра Олександер (* Вільхівці, Закарпаття).

Хмелюк Василь (31.7.1903 — 2.11.1986, Париж).

Хмельницький Богдан (Федір) Зіновій Михайлович (бл 1595-96 — 1657), стор. 3593, п. ш., у 6 р. зг., м. б.: В. Ставецьким; у 10 р. зг., м. б.: був козаком на Лівобережжі; 2 абзац, у 2 р. зг., м. б.: є сучасна звістка (П. Алепського); у 1 р. під світлиною, м. б.: (С. Баронч, Н. Полонська-Василенко). Стор. 3594, л. ш., у 6 р. зн., м. б.: слобода Новосельці; п. ш., 2 абзац, у 13 р. зг., м. б.: ґвалтовий „наїзд“. Стор. 3597, л. ш., у 3 р. зг., м. б.: друга донька — Степанида.

Ходоровський-Мороз Григорій, м. б. Ходоровський (справжнє прізвище Мороз-Ходоровський) Григорій (1853, Кохнівка, Золотоніський пов. — 1927, Севастополь).

Ходченко Павло (* Лук’янівка — † Київ).

Хозари, стор. 3610, п. ш., у 10 р. зг., м. б.: Найбільшого розвитку X. к. зазнав у 8 в.

Холевчук Михайло, дир. Хліборобського Ліцею в Чернелиці.

Холодний Григорій (* Тамбов, Росія). 14.2.1938 засуджений до смертної кари. Дата виконання вироку невідома.

Холодний Петро, молодший (22.7.1902 — 24.1.1990, Ґлен Спей, Нью-Йорк Стейт).

Холостенко Євген († Юґославія).

Холостенко Микола (1902 — 1978, Київ).

Хоменко Варвара (* Вертіївка — † Київ).

Хоменко Іван (1882, Кобі, Грузія — 1935, Сахалін).

Хоменко Іван (1919, Зелене — 1968, Київ).

Хоменко Надія (1912 — 87).

Хомин Петро (12.7.1890, Піддністряни, Бібрський пов. — 22.10.1988, Торонто).

Хом’як Михайло (* Стронятин — † Едмонтон).

Хорошун Антін (1893 — 1970, Дніпропетровське).

Хотинський Євген († Харків).

Хотінок Ісаак (1908 — 1980, Київ).

Хоткевич Володимир (1913 — 1982, Харків).

Хоткевич (псевд. Галайда) Гнат. Заарештований 23.2.1938 і 8.10. того ж р. розстріляний.

Хотовицький Степан (1791 чи 1794 — 1885, Петербурґ).

Храплива Леся (* Львів).

Хрєнов Костянтин (1894 — 1984, Київ).

Хржонщевський Никанор († Київ).

Христюк Павло (1890, станиця Єлисаветська, Кубань — 1941). Заарештований 1931 за обвинуваченням в участі в „Укр. Нац. Центрі“, засуджений до 5 р. позбавлення волі; знову заарештований 1936 і в 1937 засуджений на 8 р. ув’язнення. Помер 29.9.1941 у Севвостлаґу (Архангельська обл).

Хронович Володимир (1890 — 1973, Снятин).

Хруцький Сергій (1887, Кмічин, Холмщина — ?).

Хрущов Микита († Москва).

Худорба Архип (бл. 1750 — поч. 19 в.).

Хуторна (псевд. Островерхової) Єлисавета († Київ), 1906 — 20 в Театрі. М. Садовського.

Хуторян Антін († Київ).











Ц


Цапок Георгій († Харків).

Цегельська Олена (* Гора — † Філядельфія).

Цегельський Євген († Рочестер, Нью-Йорк Стейт).

Цегельський Роман († Львів).

Цеглинський Григорій (1853 — 1912).

Целевич Володимир (1891 — бл. 1944).

Целевич Юліян († Львів).

Цельтнер (Попов) Володимир.

Ценко Микола (* Синевідсько Нижнє, Стрийський пов.).

Церковна історіографія, стор. 3669, л. ш., у 6 р. під Літературою, м. б.: „Specimen Ecclesiae... ad nostra usque tempora“; стор. 3670, л. ш., у 9 p. зн., м. б.: „Historya Unii Kościoła...“; стор. 3671, п. ш., у 22 р. зн., м. б.: Б. Лейб.

Цертелєв (Церетелі) Микола († Моршанськ, Тамбовщина, Росія).

Цесевич Володимир (1907 — 1983, Одеса).

Цесевич Платон (* Негневичі, Мєнська губ. — † Москва).

Цехновіцер Марко († Москва).

Цимбал Віктор (* Ступичне, Черкащина — † Нью-Йорк).

Цимбалістий Богдан (1919, Бовшів, Рогатинський пов., Галичина — 1991, Порт Джарвіс, Нью-Йорк Стейт). Ред. укр. радіомовлення Есп. Нац. Радіо (1951 — 59).

Цимбалістий Євген (1909, Бовшів, Рогатинський пов. — 1967).

Цисс Григорій (* Рівне — † Полтава).

Цицалюк Григорій (* Подільське).

Цицурин Федір († Петербурґ).

Цілуйко Кирило († Київ).

Ціпановська Ольга (* Козова, Тернопільщина, Галичина).

Цурковський Антін (* Золочів — † Кемден, Нью-Джерзі).

Цурковський Ярослав (* Тернопіль).










Ч


Чабаненко Іван († Київ).

Чабанівський (справжнє прізвище Циба) Михайло (* Лигівка, Харківщина — † Київ).

Чаговець Василь (* хутір Патичис — † Київ).

Чайка Євген (1902 — 1976, Київ).

Чайковський Андрій († Коломия).

Чайковський Данило (* Мишків, Заліщицький пов. — † Філядельфія).

Чалий Дмитро (1904 — 1985, Київ).

Чапельський Іван (1858, Рибник, Дрогобиччина — 1918, Львів).

Чапленко Василь (1900, Миколаївка — 1990, Ческвейк Віллидж, Матаван, Нью-Джерзі), „Укр. літ. мова (XVII cm. — 1917 р.)“.

Чарнецький Степан († Львів).

Частій Микола († Київ).

Чеканюк Андрій (1906, Кам’янка — 1992).

Чекмарьов Олександер (1902 — 1975, Дніпропетровське).

Чоломей Володимир, м. б. Челомей Володимир († Москва).

Червінський Петро (* Чернігів).

Черемшина Марко († Снятин, Галичина). „Твори“, т. I — II (1974). Дод. до Літератури: Засенко О. Марко Черемшина. Життя і творчість. К. 1974.

Черешньовський Михайло (1911 — 1994, ЗДА).

Черкасенко Спиридон († Прага).

Черкес Олександер (1894 — 1974, Київ).

Чернецький Антін (1887 — 1963, Швайцарія).

Черников (Черніков) Сергій (1912, Сергієв Посад [тепер Заґорськ], тепер Моск. обл. — 1987, Київ).

Чернов (справжнє прізвище Малошийченко) Леонид († Харків).

Чернявський Георгій (1924 — 1981, Київ).

Чернявський Микола (1868, Торська Олексіївка, Бахмутський пов. — 1946). Заарештований 1937, помер на засланні 26.11.1946.

Черняєв Василь (1796 — 1871).

Черняхівський Олександер (1869 — 1939). Засуджений на процесі СВУ до 5 р. позбавлення волі. Звільнений влітку 1930. Переїхав до м. Сталіне (Донецького).

Черторизька Тетяна (* 1919, Амонь, тепер Хомутовський р-н, Курська обл.).

Чехівський Володимир (19.7.1876 — 3.11.1937). 9.10.1937 засуджений „трійкою“ УНКВС Ленінградської обл. до смертної кари; 3.11. того ж р. розстріляний.

Чехівський Микола (1877, Горохуватка — 1937). У 20-их pp. був свящ. УАПЦ у Святошини 4.12.1937 засуджений „трійкою“ УНКВС Курської обл. до розстрілу.

Чехович Костянтин (1896, Хирина, Перемиський пов. — 1987, Польща).

Чечель Микола. Заарештований 1931 у справі зфабрикованого Укр. Нац. Центру (УНЦ). У 1932 засуджений до позбавлення волі на 6 p., a 1937 попоєно засуджений на 5 p., які відбував у Суздальській в’язниці. Однак 9.9.1937 трійка НКВД приймає рішення його розстріляти за минулу „контррев. діяльність“.

Чечот (Чечотт) Віктор († Петроград).

Чигирин Віталій (1908, Боровиця, Київщина — 1937). 22.4.1937 заарештований і 15.11. того ж р. розстріляний.

Чиж Ярослав († Елмгерст, Іллінойс), [співдир.] The Common Council for American Unity.

Чижевський Павло (* Полтава — † Женева).

Чикаленко Євген († Прага).

Чикаленко Левко († Нью-Йорк).

Чикаленко-Келлер Ганна († Тюбінґен).

Чирвинський Володимир (* Москва — † Київ).

Чирко Пилип († Чернігів).

Чирський Микола († Кам’янець Подільський).

Чистяков Борис († Київ).

Чистякова Валентина (1900 — 1984, Харків).

Чичкан Леонид († Київ). Картини „Весна“ (1968), серія пейзажів „Верховино, рідний краю“ (1968 — 70).

Чишко Олесь († Ленінград).

Чічка-Андрієнко Клим (1885 — 1967), співу учився в Італії.

Чмельов Сергій († Харків).

Чмола Іван (* Солотвина, Надвірнянський пов., Галичина).

Чопей Василь (Csopey Lászlo; 1856 — 1934).

Чорновіл В’ячеслав (* Звенигородський р-н, Черкаська обл.). Співорганізатор Нар. Руху України (1989), з березня 1992 його гол. Депутат Верховної Ради України (березень 1990), заступник гол. Комісії з питань гласности (лютий 1992). Гол. Львівської обл. ради та облвиконкому (квітень 1990 — квітень 1992). 1991 був кандидатом у Президенти України, здобув друге місце (23,27% голосів).

Чубар Влас. Розстріляний у Москві.

Чубатий Микола († Парамес, Нью-Джерзі).

Чубинський Павло († Київ).

Чумар Василь, м. б. Чумер Василь (* Дрогоїв — † Едмонтон).

Чурґович Іван († Ужгород).

Чухрай Григорій. Автор книги „Коли фільм закінчено“ (1964).









Ш


Шабліовський Євген († Київ).

Шагайда Степан, справжнє прізвище Шагадин.

Шад (Schad) Йоган Баптіст (* Мюрсбах, Баварія — † Єна).

Шадлун Микола (* Веселе, Мелітопольський пов., Таврійська губ.).

Шайн Григорій († Москва).

Шайноха (Szajnocha) Кароль (1818 — 1868, Львів).

Шалашников Олександер († Xapків).

Шаля Іван (1893 — ?).

Шамо Ігор († Київ).

Шамов Володимир († Ленінград).

Шамота Микола († Київ).

Шамрай Агапій († Київ).

Шамрай (Шамраєв) Сергій (1900, Владикавказ, Терська обл. — 1939).

Шандор Вікентій (* Баранинці).

Шандро Андрій (* Руський Банилів, Вижницький пов. — † Едмонтон).

Шанковський Амвросій (* Лопатин, Золочівський пов., Галичина — † Чернівці, Буковина).

Шанковський Лев (* Дуліби).

Шаповал Іван (* 1905, Гаражівка, тепер Близнюківський р-н, Харківська обл.).

Шаповал Микола († Селонкур, Франція).

Шапошников Володимир (* Вольськ — † Київ).

Шапурма Антон (1911 — 87).

Шараївський (Шараєвський) Нестор (1865 — 1929).

Шарий Іван (* Вереміївка, Золотоніський пов.).

Шарко Вадим (* Київ).

Шаровольський Іван († Прохорівка).

Шаронов Михайло († Київ).

Шатківський Олекса († Львів).

Шатульський Матвій (1883, Базалія, Старокостянтинівський пов., Волинська губ. — 1952, Вінніпеґ).

Шатуновський Самуїл (* Велика Знам’янка, Мелітопільський пов., Таврійська губ. — † Одеса).

Шафонський Опанас († Якличі, Сосницький пов., Чернігівська губ.).

Шафранюк Михайло (1911 — 1991, Торонто).

Шахбазян Гайк (* Панік, Сурмалінський пов., Єреванська губ.).

Шахматов Алексей († Петроград).

Шаховський Семен (* Синяківщина [тепер Білоусівка], Лохвицький пов. — † Львів).

Шахрай Василь (1888, Харківці, Пирятинський пов., Полтавська губ. — 1919, Катеринодар).

Шашаровський Володимир (1905 — 1992, Філядельфія).

Шашкевич Богуслав (1888, Лолин, Долинський пов., Галичина — 1935).

Шашкевич Володимир († Львів).

Шашкевич Григорій (1809 — 1888, Перемишль, Галичина).

Швачка Микита (бл. 1728 — після 1768).

Швачко Олекса (Олексій) (1901 — 1988, Київ).

Шведів (Шведов) Іван, з.: виступав в Одеській опері 1925 — 34, прем’єр Київ. опери 1935 — 41, м. б.: 1930 — 34 соліст Харківської, 1934 — 41 Київ. опери.

Швець Василь (* Іванків, Радомиський пов.).

Швець Іван († Київ).

Шевель Георгій (1919 — 1988, Київ).

Шевельов Юрій, „Studies in Ukrainian Linguistics in Honor of George Y. Shevelov“.

Шевченко Йона (1887 — 1940).

Шевченко Людмила († Київ).

Шевченко Олександер (1908 — 1984, Дніпропетровське).

Шевченкознавство, стор. 3833, л. ш., у 2 р. зг., м. б.: Я. Рудницького. Стор. 3834, п. ш., 6 — 7 pp. зг. є переставлені, читай: т. 3. К. 1963; Багрич М. Т. Шевченко. Бібліографічний покажчик (1917 — 63). К. 1964; у 38 р. зг., м. б.: Словарь языка русских произведений Т. Шевченко в 2 тт. К. 1985 — 86.

Шевчук Григорій (* Красногірка, Сквирський пов., Київ. губ.).

Шейковський Каленик († Мензелінськ, Уфімська губ., Росія).

Шека Іван (* Гайчул [тепер Новоукраїнка], Олександрівський пов., Катеринославська губ.).

Шекерик-Доників Петро (* Голови, Косівський пов., Галичина — † Сибір).

Шелест Йосип або Василь, м. б. Василь (? — 1768, Кодня бл. Житомира).

Шелест Петро (* Андріївка, Зміївський пов.).

Шелудько Дмитро (* Іркліїв, Золотоніський пов., Полтавська губ. — † Софія, Болгарія).

Шелюжко Лев (* Київ — † Мюнхен).

Шелюто Микола (1906 — 1984, Одеса).

Шепарович Лев (1888 — 1941).

Шептицький Андрей († Львів).

Шептицький Атанасій (1686 — 1746, Львів).

Шептицький Варлаам († Унів).

Шептицький Климентій Казімір (1869, Прилбичі, Яворівський пов., Галичина — 1958).

Шептицький Лев (* Перемишль).

Шерегій Юрій (1907, Дусина — 1990, Братіслава).

Шеремет Микола († Київ).

Шеремета Андрій (* Бірче, Рудківський пов. — † Львів).

Шеретинський Іродіон, м. б. Шереметинський Іродіон (* Пляхова, Бердичівський пов., Київ. губ. — † Севлюш, Закарпаття).

Шеррер (Scherrer) Марія (* Борчак, Кагульський пов., Басарабія).

Шидловський Андрій († Карабачин, Радомиський пов., Київ. губ.).

Шило Гаврило (1910 — 1988, Львів). „Палатограми укр. звуків і система фонем укр. мови“ (1948), „Назви деяких грибів у слов. мовах“ (1965).

Шило Костянтин (1879, Орловське, Приморська обл., Дал. Схід — 1933).

Шило Микола († Київ).

Шилов Євген († Київ).

Шимановський Всеволод (* Кримське, Краснодарський край).

Шимановський Олександер (* Україна — † Київ).

Шимановський Юлій (* Рига).

Шимонович Іоанікій (1885 — 1938?).

Широков Олександер (* Іваново, Росія).

Широцький (Шероцький, псевд. Ладиженко) Кость (Костянтин) († Білоусівка, Брацлавський пов., Подільська губ.).

Шишацький-Ілліч Олександер († Чернігів).

Шиян Анатолій (1906 — 1989, Київ). Роман „Хуртовина“ (1979), твори для дітей „П’єси-казки“ (1951).

Шиян Кир (* Березова Лука, Миргородський пов.).

Шиянів Григорій (* Чернігівщина — † бл. Подєбрад, Чехо-Словаччина).

Шіллер Микола († Петербурґ).

Шішманов (Шишманов) Іван (* Свіштов, Болгарія — † Осльо, Норвегія).

Шкавритко Мирослав († Вінніпеґ).

Шкандрій Мирослав (* Лідс).

Шкільник Михайло (* Сурохів, Ярославський пов.).

Шкляревський Олексій († Київ).

Шкраба Василь (* Домініон Сіті — † Торонто).

Шкурат Степан (1886 — 1973, Ромен [Ромни]).

Шкурупій Ґео (справжнє ім’я Юрій). Заарештований 3.12.1934 і засуджений до 10 р. ув’язнення в концтаборах. Покарання відбував на Соловках. Розстріляний 8.12.1937.

Шлапак Дмитро (* Ясиновате, Борівський р-н). „Драматургія і сучасність“ (1981), „Обрії сучасної драми“ (1986).

Шмальгавзен (Шмальгаузен) Іван (1849 — 1894, Київ).

Шмальгавзен (Шмальгаузен) Іван (1884 — 1963, Москва).

Шмигельський Антон († Львів).

Шміґельський Андрій (* Залуже, Збаразький пов., Галичина).

Шмідт (Schmidt) Аксель (1870 — 1941).

Шмідт Отто († Москва).

Шміт Федір (1877 — 1937).

Шмондюк Йосиф (* Вол, Пенсільванія — † Філядельфія).

Шморгун Петро (* Осламів бл. Віньківців, Ново-Ушицький пов.).

Шовкопляс Іван (* Лазірки, Лубенський пов.).

Шовкопляс Юрій († Харків). „Вибрані твори“, т. I — II (1973).

Шолтес Золтан (1909, Прикопа, Пряшівщина — 1990, Ужгород).

Шопінський (справжнє прізвище Жоночин) Василь (* Терешівці, Летичівський пов. — † Нью-Йорк).

Шостаківська Юлія († Дніпропетровське).

Шпак Марат (1926, Чупахівка, тепер Охтирський р-н — 1993).

Шпитко Осип (* Городниця, Гусятинський пов. — † Бразілія).

Шраг Ілля († Чернігів).

Шраг Микола (1894, Чернігів 1970, Львів). 1931 заарештований і засланий до Саратова, Ростова-на-Дону. З 1945 жив у Львові, де 1951 — 52 закінчив Львівський торг.-екон. ін-т; з 1953 працював у Львівському Політехн. Ін-ті (спочатку як доц., з 1966 проф.). Серед праць Ш.: „Промисловість УРСР“ (разом з Р. Яновським, 1929), „Львов — крупный индустриальный центр Советской Украины“ (1956), „Промисловість зах. областей УРСР в 6-ій п’ятилітці“ (разом з Л. Владимировим, 1956).

Шраменко Микола († Дорнштадт, Німеччина).

Шрамченко Леонтій (* Олешівка).

Шрамченко Микола (1909, Чернігів — 1968).

Шрамченко Олександер (* Вороніж — † Київ).

Шрамченко Святослав († Філядельфія).

Шреєр-Ткаченко Онисія (1905, Красноставці, Кам’янець-Подільський пов. — 1985, Київ).

Штаєрман Ілля (* Кам’янець Подільський — † Москва).

Штангей Володимир. Заарештований у грудні 1934 і засланий на Соловки, 1937 розстріляний.

Штейнгель або Штайнгайль Федір (Теодор) († Дрезден).

Штепа Кость (Костянтин) (1896 — 1958, Нью-Йорк).

Штепа Павло (* Новодмитрівська Станиця — † Торонто).

Штефан Авґустин (11.1.1893 — 4.9.1986).

Штець Микола (* 1932, Габура, пов. Гуменне, Словаччина).

Штикало Дмитро († Мюнхен).

Штібер (Stieber) Здзіслав († Варшава).

Штільман Ілля († Київ).

Штогрин Дмитро (* Звиняч, Чортківський пов.).

Штокалко Зіновій (* Бережани, Галичина — † Нью-Йорк).

Штокало Йосип (1897, Скоморохи, Сокольський пов. — 1987, Київ).

Шубенко-Шубін Леонид (* Карс, тепер Туреччина).

Шугаєвський Валентин († ЗДА).

Шулежко Павло (1902, Золотоноша — 1984, Сан-Франсіско, ЗДА).

Шуль Андрій (* Нойтітшайн, Німеччина).

Шульга Іван († Київ).

Шульгин (Шульґін) Віталій († Київ).

Шульгин Яків († Київ).

Шульгина-Іщук Наталія, м. б. Шульгина-Іщук Наталія († Філядельфія, ЗДА).

Шумельда Яків (1914 — 1993, Сан-Франсіско).

Шумило Микита (* Михайлівка — † Київ). Уст. „Любов до рідної мови“ (1956) Ш. започаткував боротьбу в обороні укр. мови.

Шумицький Микола († Париж).

Шумлянський Олександер (* Яківці бл. Полтави — † Москва).

Шумлянський Павло (1752, Малі Будища бл. Полтави — 1821, Харків).

Шумовська-Гораїн Олександра († Париж).

Шумовський Павло († Париж).

Шумський Олександер (2.12.1890, Житомирський пов. — 18.9.1946). Заарештований 13.5.1933 і обвинувачений в участі та керівництві УВО на Україні, засуджений на 10 р. заслання, яке відбував на Соловках, а згодом був на засланні у Красноярськім краї. Важко хворий у Саратові, після невдалої спроби самогубства пробував виїхати до Києва, але 18.9.1946 був знищений аґентами МҐБ.

Шумський (справжнє прізвище Шомін) Юрій (1887 — 1954, Київ).

Шумук Данило (* Боремщина, Володимир-Волинський пов.).

Шутенко Таїсія (1905 — 1975, Київ).

Шуть Василь († Чікаґо, ЗДА).

Шухевич Володимир († Львів).

Шухевич (уроджена Любович) Терміна († Львів).

Шухевич Осип († Тишківці, Городенківський пов., Галичина).










Щ


Щавинський Василь († Ленінград).

Щасливий Павло († Львів).

Щепкін Михайло († Ялта, Таврійська губ.; похований в Москві).

Щепотьєв Володимир (1880 — 1937), 1937 знову заарештований і розстріляний 29.11. того ж р.

Щепотьєв Федір (* Алфьоровка, Новохоперський пов., Воронізька губ.).

Щербак Микола (* 1924, Савинки, Саратовська обл., Росія).

Щербак Олександер (1863 — 1934, Севастопіль).

Щербак Юрій. У 1989 — 91 нар. депутат СССР. Засновник і гол. екологічної асоціяції „Зелений світ“ та Партії Зелених України, мін. екології (1991 — 92), амбасадор України в Ізраїлі (1992 — 94). 1994 його призначено амбасадором у ЗДА.

Щербаківський Данило († Київ).

Щербань Олександер (1906 — 1992, Київ).

Щербацький Тимофій († Москва).

Щербацький Юрій (Георгій) (? — 1754, Москва).

Щербина Володимир († Київ).

Щербина Никифор († Нью-Йорк).

Щербина Федір (13.2.1849 — 28.10.1936, Прага).

Щербицький Володимир (1918 — 1990, Київ). 1990 під тиском обставин (наближення розпаду СССР, масовий вихід з компартії її чл., зростання політ. ролі Нар. Руху України) змушений був демісіонувати з посади першого секретаря ЦК КПУ й невдовзі помер (16.2.1990).

Щирба Микола (* Лотів, Грубешівський пов., Люблінська губ. — † Ялта).

Щоголев (Щоголів) Яків († Харків).

Щупак Самійло (1894 — 1937). Заарештований 10.11.1936 і розстріляний 10.3.1937.

Щуровська Платоніда (* Черкащина).

Щуровський Володимир (1890 — 1969).

Щуровський Петро († Курськ, Росія).

Щусєв Олексій († Москва).

Щуцька Марія (* Верешина, Грубешівський пов., Холмщина, тепер Польща).











Ю


Югасевич-Склярський Іван († Heвицьке, Закарпаття).

Юґославія, стор. 3928, п. ш., 6 — 7 р. зн. є зайві. Стор. 3929, л. ш., у 9 р. зн., м. б.: Вербинця. Стор. 3930, л. ш., у 10 р. зн., м. б.: П. Нєґоша; п. ш., у 22 р. зг., м. б.: М. Чанґаловіч; у 2 р. зн., м. б.: Д. Ґруїч; у 3 р. зн., м. б.: Й. Хрвачанін; у 8 р. зн., м. б.: С. Ґашпаревіч. Стор. 3931, п. ш., у 3 р. зг., м. б.: Сремська Мітровіца. Стор. 3932, п. ш., у 26 р. зн., м. б.: Хорвачани в місцевості Трнопіль. Стор. 3933, п. ш., у 7 — 8 р. зг., м. б.: Украјинска литература у Хрватској; у 19 р. зг., м. б.: Преводна књижевност; у 21 р. зг., м. б.: преводне књижевности.

Юдіна Валентина (1904 — 1984, Київ).

Юзефович (Józefowicz) Ян Томаш (1669 — 1729).

Юзефський (Józewski) Генрик (* Київ).

Юнґе Катерина (* Петербурґ).

Юницький Анатоль († Луцьке).

Юра Гнат († Київ).

Юра Терентій († Київ).

Юра-Юрський Олександер († Київ).

Юрезанський Володимир (1888 — 1957).

Юр’єв Василь (* Івановська Вірга † Харків).

Юрк Юрій (* Миколаївка — † Симферопіль).

Юркевич Віктор (1899 [н. ст.] — ?).

Юркевич Йосип (* Криве, Сквирський пов., Київ. губ. — † Київ).

Юркевич Лев (* Криве, Сквирський пов., Київ. губ.), син Йосипа Ю.

Юркевич Памфил (* Ліпляве, Золотоніський пов. — † Москва).

Юрчак Василь († Теребовля, Галичина).

Юрчакова Ганна († Львів).

Юрченко Олександер († Мюнхен).

Юрченко Петро († Київ).

Юрчук Віра (* Люблін, Польща).

Юхименко Іван (1892 — 1943).

Юхновський Ігор, д. чл. АН УРСР (з 1982). Відомий поліпи діяч дем. спрямування. Нар. депутат України з 1990. Був кандидатом на посаду Президента України у 1991, а також віце-прем’єром укр. уряду у 1993.

Ющенко Олександер († Харків).










Я


Яблоновський Олександер Валер’ян (Jabłonowski Aleksander) (* Ґожлін бл. Варшави — † Одеса).

Яблонська-Уден Софія († острів Нуармутьє, Франція).

Яблонський Мартин († Львів).

Явдась Митрофан († Вотербурі, Коннектікат).

Яворницький (Еварницький) Дмитро († Дніпропетровське).

Яворський Болеслав († Саратов, Росія).

Яворський Василь (* Явора — † Новий Санч, Галичина).

Яворський Володимир († Уфа, Башкирія).

Яворський Іван († Стрільбичі, Симбірський пов., Галичина).

Яворський (Jaworski) Казімєж Анджей († Люблін).

Яворський Матвій (1885 — 1937). У березні 1931 заарештований за участь у т. зв. Укр. Нац. Центрі і засуджений до 6 р. заслання, яке відбував на Соловках. У жовтні 1937 засуджений на розстріл, який виконано 3.11.1937.

Яворський Олекса (1896, Котузів — 1987, Торонто).

Яворський Стефан († Москва).

Яґелло (Ягайло, лит. Jogaila, поль. Jagiełło) (* Вільна — † Городок б. Львова).

Ядвига (Ядвіґа) (Jadwiga) († Краків).

Якиміщак Дмитро († Вінніпеґ).

Якір Йона (* Кишинів — † Ленінград).

Яковенко Валентин (* Полтавщина).

Яковенко Григорій. Заарештований 2.2.1935 і засуджений до 4 р. ув’язнення в київ. в’язниці Дальша доля не відома, дата смерти непевна.

Яковкін Авенір (* Благовєщенський Завод — † Київ).

Яковлев (справжнє прізвище Епштейн) Яків (1896 — 1938).

Ямпольський Стефан (Степан).

Ян Казімір (* Краків — † Heвep, Франція).

Янгель Михайло († Москва).

Янів Володимир (21.11.1908 — 19.11.1991, Мюнхен; похований у Сарселі).

Янко Олександер (* Нові Санжари, Кобеляцький пов., Полтавська губ.).

Янковський Марко († Симферопіль).

Янович Володимир († Станиславів).

Янович (Курбас) Степан († Старий Скалат, Галичина).

Яновичева (уроджена Тайхер) Ванда († Харків).

Яновська Любов, псевд. Ф. Екуртжа.

Яновський Борис († Харків).

Яновський Володимир (* Орталан — † Бахчесарай, Крим).

Яновський Теофіл († Київ).

Яновський Юрій (27.8.1902 — 25.2.1954).

Янота Євген (1822 — 1878, Львів).

Янув (Janów) Ян (* Мошківці, Калуський пов., Галичина — † Краків).

Янушевич Ганна († Чернівці).

Янчук Микола († Москва).

Янчуков Олександер († Львів).

Ярема Яким (* Арламівська Воля, Мостиський пов. — † Львів).

Яременко Василь († Львів).

Яремич Степан († Ленінград).

Яремко Іван (* 1916, Велленд, Онтаріо).

Ярещенко Олександер (1890 — бл. 1938).

Ярий (Ярри) Ріхард (Ріко) (1898 — 1969).

Яримович Михайло (* 1933, Білосток, Польща).

Ярин Вячеслав († Київ).

Яричевський Сильвестр († Серет, Буковина).

Ярополк Із’яславич, кн. волинський і турівський († 1086).

Ярополк I Святославич (бл 958-60 — 980).

Яросевич Роман (1861, Бедриківці, Заліщицький пов., Галичина — 1934, Станиславів).

Ярослав (III — 3), стор. 3988, л. ш., у 12 р. зг., м. б.: (проіснувало до 1944 до виселення українців); 2 абзац, у 3 p., м. б.: сусп.-політ. діячі; у 2 р. зн., м. б.: 1747 побудовано церкву Преображення Господнього.

Ярослав Володимиркович Осмомисл († Галич).

Ярослав Всеволодович (1139 — 98).

Ярошевський Олександер (1887 — 1977, Прага).

Ярошенко Володимир (1888, Миргород, Полтавщина — 1957, Київ).

Ярошенко (псевд. Воляр) Володимир († Київ).

Ярошенко Лаврентій (* Таганріг).

Ярошенко Митрофан († Чернігів).

Ярошинська Євгенія († Чернівці).

Ясеницький-Корнич Володимир (* Самбір, Галичина — † Чернівці).

Ясиновський Михайло (* Одеса — † Одеса).

Ясинський Михайло (1862, Межиріч, Канівський пов., Київ. губ. — 1935, Ніш, Юґославія).

Ясінська-Мурована Марія (* 1935).

Яснопольський Леонид († Москва).

Ястребов Володимир († Херсон).

Ястребов Федір (* Судогда, Владимирська губ. — † Київ).

Яхимович Теодор (Федір) († Відень).

Яценко Олександер (1898 — 1978, Харків).

Яцентій Іван († Ошава).

Яциневич Яків († Кропоткін, Ставропільщина, Росія).

Яцків Михайло (5.10.1873 — 9.12.1961, Львів).

Яцків Ярослав (* Данильче, Рогатинський р-н, Станиславівщина). Гол. Укр. міжнар. комітету з питань науки і культури при НАНУ.

Яшек Микола († Харків).

Ященко Лариса (1888 — 1980, Київ).










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.