[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 110-111.]

Попередня     Головна     Наступна

КРОНЕБЕРГ Іван Якович (19.02.1788 — 19.10.1838) — філософ, літературознавець, перекладач. Народився в Москві. Навчався в Гальському (1800 — 05) та Єнському ун-тах (1805 — 06); доктор філософії (1807). В 1814 — 18 pp. — директор Комерційного училища в Москві. Від 1819 р. — ад’юнкт, згодом екстраординарний, від 1821 р. — ординарний професор класичної філології в Харків. ун-ті. В 1821, 1823 — 26, 1831 — 33 pp. — декан словесного ф-ту, в 1826 — 29, 1833 — 38 pp. — ректор. Помер у Харкові.

К. — один із найерудованіших романтизаторів та елінізаторів культури. Перший рос. шекспірознавець, переклав рос. мовою «Гамлета». Автор праць із класичної філології, естетики та історії літ-ри. Смерть обірвала працю над останньою, можливо найголовнішою, працею К. — «Основание науки древностей». З філос. точки зору важливі його «Афоризми» (1825), «Уривки» (1830 — 31), праці «Іст. погляд на естетику» (1830), «Матеріали для історії естетики» (1831), «Про вивчення словесності» (1835). Тяжів до шеллінгіанства. Представник світогляду і культури, у фокусі яких були не релігія чи наука, а філософія й поезія. Переконаний супротивник прагматики й утилітаризму: «любив знання як мету, а не засіб» (В. Бєлінський). Цікавим є аналіз розвитку естетики у XVIII ст. (до Шеллінга включно), здійснений К. На його думку, Кант «дивився на естетику не з належної точки зору», натомість у Шеллінга вона отримала «цілком нове життя і форму й посіла між філос. науками перше місце». Критик теорії наслідування в естетиці: митець не може і не повинен наслідувати природі, бо вона не поза ним, а в ньому. Д. І. Багалій називав К. «гордістю й прикрасою словесного ф-ту»; за словами В. Бєлінського, шукачі істини «знали, знають і завжди будуть знати К.».

Твори К.: Латинско-Российский Лексикон, с полным объяснением всех свойств и значений каждого латинского слова, и с показанием собственных имен, до древней географии и мифологии относящихся: В 2 ч. — М., 1813 — 1820; Латинская грамматика. — Х., 1820 (те саме: Х., 1825); Амалтея, или собр. сочинений и переводов, относящихся к изящным искусствам и древней классической словесности. Ч. 1 — 2. — Х., 1825 — 1826; Брошюрки, издаваемые Иваном Кронебергом. — № 1 — 10. — Х., 1830 — 1833; Минерва. Ч. 1 — 14. — Х., 1835; Гамлет. Трагедия В. Шекспира / Пер. И. Кронеберга. — Х., 1844; Афоризмы. Отрывки. Ист. взгляд на эстетику. Материалы для истории эстетики // Русск. эстетические трактаты первой трети XIX в.: В 2 т. — Т. 2. — М., 1974.

Про нього див.: Белинский В. Г. Иван Яковлевич Кронеберг (Некролог) // Моск. наблюдатель. — 1839. — Ч. 1. — Отд. V («Смесь») (з бібліографією праць); Историко-филол. ф-т Харьков. ун-та за первые 100 лет его существования (1805 — 1905). — Х., 1908; Багалей Д. И. Опыт истории Харьков. ун-та (по неизданным материалам). — Т. 2 (с 1805 по 1835). — Х., 1904 (з бібліографією та описом праць); Шпет Г. Г. Очерк развития русск. философии // Шпет Г. Г. Соч. — М., 1989; Каменский З. А. Моск. кружок любомудров. — М., 1980; Философия Шеллинга в России. — СПб., 1998.

В. Білодід

Попередня     Головна     Наступна