Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 150-151.]

Попередня     Головна     Наступна





ОСИПОВСЬКИЙ Тимофій Федорович (22.01/02.02.1765 — 12/24.06. 1832) — математик, філософ. Народився у с. Осиповому Володимирської губ. в сім’ї священика. Навчався у Володимирській духовній семінарії. 1783 р. був відряджений з класу філософії до щойно заснованої С.-Петерб. учительської гімназії, де спеціалізувався з фіз.-мат. наук. Після закінчення (1786) викладав фіз.-мат. дисципліни та рос. словесність у Моск. Головному народному училищі, в 1800 — 03 pp. — професор фізики та математики у С.-Петерб. учительській гімназії. 07.02.1803 р. призначений професором математики Харків. ун-ту, відкритого 17.01.1805 р. Очолював каф. чистої математики (1805 — 20), у 1813 — 20 pp. — ректор ун-ту. Цікавився філософією. Переклав і видав «Логіку» Е. Б. Кондільяка (1805), виступав з філос. доповідями на урочистих зібраннях ун-ту (30.08.1807 і 30.08.1813). Доктор філософії (1807). Засновник і голова «Тов-ва наук при Харків. ун-ті» (1802 — 32). Видав том «Трудов общества...» (Х., 1817). Редагував ж-л «Укр. Вестник». 1820 р., через несумісність своїх філос. поглядів з вимогами попечителя Харків. учбового округу 3. Корнєва, пішов у відставку і переїхав до Москви.

Математик і природничник європейського рівня, О. зазнав помітного впливу просвітництва. Переконаний емпірик, об’єктивіст, критик апріоризму, ідеалізму, містики, примішування релігії до науки. Спростовував погляди І. Канта на простір і час, на «метафіз. основи» природознавства, критикував «Логіку» Й. Шада, фізику шеллінгіанця О. Стойковича, сперечався з А. Дудровичем. Переклав (але не зміг видрукувати) 4 томи «Небесн. механіки» Лапласа. Залишив у Харкові талановитого учня — М. Остроградського.



Твори О.: Рассуждение о пользе наук. Торжество Моск. Главного училища. — М., 1795; Курс математики. — Т. 1, содержащий общую и частную арифметику. — СПб., 1802 (те саме: СПб., 1813; СПб., 1820), Т. 2, содержащий геометрию, прямолинейную и сферическую тригонометрию и введение в криволинейную геометрию, — СПб., 1801 (те саме; СПб., 1814), Т. 3, содержащий в себе теорию аналитических функций. — СПб. — 1823; Логика или умственная наука, руководствующая к достижению истины, соч. аббата Кондильяка (Пер. з франц.). — М., 1805; О пространстве и времени // Речи, говоренные в торжественном собрании Имп. Харьков. ун-та, бывшем 30 авг. 1807 г. — Х., 1807; Рассуждение о динамической системе Канта // Речи, говоренные в торжественном собрании Имп. Харьков. ун-та, бывшем 30 авг. 1813 г. — Х., 1807; О действии сил на гибкие тела и происходящем от того равновесии. Доложено на заседании Общ-ва Науки при Харьков. ун-те в 1814 г. — Х., 1817; О пространстве и времени. Рассуждение о динамической системе Канта // Избр. произведения естествоиспытателей первой пол. XIX в. — М., 1959 (те саме: Русск. просветители (От Радищева до декабристов): Собр. произведений: В 2 т. — Т. 2. — М., 1966); Из отзыва на учебник «Логики» проф. А. И. Стойковича (1814). Отзыв на учебник «Логики» проф. И. Е. Шада (1816) // Там само.



Про нього див.: Чириков Т. С. Тимофей Федорович Осиповский. Ректор Харьков. ун-та. 1820 г. // Русская Старина, — 1876. — Ноябрь; Багалей Д. И. Опыт истории Харьков. ун-та (по неизданным материалам). — Т. 2 (1815 — 1835). — Х., 1904; Физико-матем. ф-т Харьков. ун-та за первые сто лет его существования(1805 — 1905). — Х., 1908; Синцов Д. М. Кафедры математики чистой и прикладной в Харьков. ун-те за сто лет его существования (1805 — 1905). — Х., 1908; Кравец И. Н. Т. Ф. Осиповский — выдающийся русск. ученый и мыслитель. — М., 1955 (з бібліографією праць О.); Острянин Д. Ф. Материализм и диалектика в отечественном естествознании. — К., 1984.



В. Білодід















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.