[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 128.]

Попередня     Головна     Наступна

ЛУКА ЖИДЯТА (p. н. н. — 15.10. 1059) — релігійний діяч, проповідник. 1036 p. поставлений волею кн. Ярослава Мудрого єпископом Новгородським. Один з Ярославових книжників. За часів його єпископства у Новгороді збудовано Софійський собор, створено Остромирове Євангеліє. Засуджений митрополитом Єфремом на "монастирське сидіння" у Києві (1054 — 57).

З творів Л. Ж. збереглося лише "Повчання до братії" (знайдено й опубліковано 1815 р. Р. Ф. Тимковським) — одна з найдавніших пам’яток вітчизняної етичної думки і перший зразок проповідницької літ-ри. "Повчання" Л. Ж. ґрунтується переважно на Старому Завіті й містить перелік моральних сентенцій, що засуджують лінощі, закликають відвідувати церкву, благочестиво молитися, бути добрим і незлопам’ятним, милосердним, дотримуватись християнських заповідей тощо. В дослідницькій літ-рі відзначається вплив проповіді Л. Ж. на зміст "Повчання" Володимира Мономаха.

Твори Л. Ж. див. у кн.: Тимковский Р. Поучение архиеп. Луки к братии // Русск. достопамятности. — М., 1815. — Ч. І; Евсеев И. Е. Поучение Луки Жидяты, архиеп. Новгородского // Памятники древнерусск. церковно-учительной лит-ры. — СПб., 1894. — Вып. 1.

Про нього див.: Добромыслов В. Святой Лука Жидята, второй епископ Новгородский // Странник. — 1865. — №10,11; Соболевский А. И. Материалы и исследования в области славянской филологии и археологии // Сб. отделения русск. языка и словесности имп. АН. — СПб., 1910. — Т. 88, — №3; Замалеев А. Ф., Зоц В. А. Мыслители Киевской Руси. — К., 1987.

В. Горський

Попередня     Головна     Наступна