Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
[Григорій Грабович. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. — К., 1997. — 608 с.]
Попередня
Головна
Наступна
КИЇВ — 1997
І. НА ТЕОРЕТИЧНОМУ РИШТОВАННІ
Деякі теоретичні проблеми українського літературознавства
Функції жанру і стилю у становленні української літератури
Питання кризи й перелому в самоусвідомленні української літератури
Теорія та історія: "горизонт сподівань" і рання рецепція нової української літератури
II. ПЕРСПЕКТИВИ ТА ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАННЯ
Польсько-українські літературні взаємини: питання культурної перспективи
Грані міфічного: образ України в польському й українському романтизмі
Українсько-російські літературні взаємини в XIX ст: постановка проблеми
Єврейська тема в українській літературі XIX та початку XX сторіччя
III. СИЛОВІ ТОЧКИ
Авторство й авторитет у Івана Вишенського: діалектика відсутності
"Wojna domowa" Самуеля Твардовського: літературний контекст і аспекти жанру
Голоси української еміграційної поезії
IV. ДИСКУСІЇ, ПОЛЕМІКА
Сергій Єфремов як історик українського письменства
До історії української літератури (2)
Ще про "неісторичні" нації і "неповні" літератури
Екзорцизм українського модернізму
Григорій Грабович — відомий славіст і україніст, професор Гарвардського університету, директор Українського наукового інституту того ж університету (1989-1996). У 1990-1993 pp. Президент Міжнародної асоціації україністів, у 1988-1993 pp. — голова Американського комітету славістів. Дослідження Григорія Грабовича стосуються передусім історії української літератури, літературної критики й культурології, шевченкознавства, україно-польських і україно-російських літературних зв’язків та теорії літератури.
Грабович, Григорій. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. — К.: Основи, 1997. — 608 с. — ISBN 966-500-140-x.
Праця відомого американсько-українського славіста й україніста Григорія Грабовича осмислює історію української літератури в кількох основних ключах — теоретичному, порівняльному, іманентному і власне історіографічному. Дослідження, есе та полеміка, що становлять цю книгу, писалися в різні періоди, а значна частина з них тоді, коли існувало гостре протистояння між казенним совєтським та західним підходами в літературознавстві. Сьогодні, після набуття Україною незалежності, виникла гостра потреба ґрунтовної переоцінки різних наукових традицій і парадигм, ревізії канону української літератури, її історіографії та методології.
Переважна більшість цих праць побачила світ англійською мовою або у виданнях, які не були приступні для українського читача і, на жаль, навіть для дослідників-спеціалістів. Нині розширені, разом з новою працею про теорію та історію рецепції, ці дослідження створюють цілісність, яка може суттєво переорієнтувати наше розуміння історії української літератури і уможливити переосмислення українського культурного та інтелектуального процесів.