ТОМ V

Розділ VI. Орґанїзація церковна.

Єрархічні відносини. Одність митрополїї в серед. XIV в. і змагання до відокремлення — митроп. Теодорит, кандидатура Романа, відокремленнє литовської митрополїї, суперництво Алексїя й Романа в Київі, смерть Романа. Відновленнє галицької митрополїї — лист Казимира, поставленнє Антонїя, заходи Ольґерда, поставленнє м. Кипріяна, сполученнє митрополїй, заходи Кипріяна коло митрополїї галицької, кандидатура Івана, Кипріян переймає галицьку митрополїю. М. Фотий і його конфлїкт з Витовтом, вибір Гр. Цамблака, його минувшість, відмова патріархату, поставленнє Цамблака, Фотий переймає епархії литовські й коронні. М.Герасим. Поставленнє м. Ісидора, його упадок, постановленнє м. Григория, опозиція Москви, патріархат потверджує Григория, остаточний роздїл митрополїй.

Єрархічні відносини. Обсада митрополїї в другій половинї XV в., Місаіл. Спиридон, Симеон, Іона, Макарій, Йосиф Болгаринович. Обсада митрополїї в XVI в. — Іона й Йосиф Солтан, Йосиф і Макарій, продажа митрополїї, Сильвестр Велькевич й Іля-Іона Куча, Онисифор Дївочка й Михайло Рогоза. Ослабленнє інґеренції патріархату в обсадї митрополїї, невдоволеннє з патріархату, ослабленнє участи патріархів в церковних справах Руси, зріст інґеренції правительства.

Становище православної церкви в Польсько-литовській державі. Перелом з польською окупацією, сформованнє католицької церкви на Українї — біскупи in partibus, становище Казимира, пляни латинїзації православних катедр, поворот в церковній полїтицї Казимира, заходи Володислава Опольського й кор. Людовика, буля Debitum pastoralis i фундація галицького арцибіскупства, перенесеннє його до Львова, біскупські катедри — перемишльська, холмська й луцька, подільська. Упадок галицької митрополїї, претензії до неї лат. арцибіскупів, спір за галицьке намісництво — поставленнє Гдашицького, заходи галицької суспільности в інтересах епархії, вибір Макарія Тучапського і заходи коло його затвердження, відновленнє епископії, претензії арцибіскупа. Обмеження православної віри в коронних землях, обмеження культу, справа заборони православних церков, обмеження в горожанських правах; брак привилеїв для православних; привилеї для православної єрархії.

Становище православної церкви в Польсько-литовській державі. Православна церква в кн. Литовськім: відносини великих і місцевих князїв; законодатні обмеження прав православних, привилеї рівноправности 1432 і 1434 р., принціп недопускання Русинів до урядів, потвердження його в XVI в., формальне зрівняннє православних 1563 р. Становище правительства в. князївства супроти правосл. церкви, брак рівного трактовання з католицькою, привилеї для владиків.

Внутрішня орґанїзація православної церкви. Митрополїї й епархії. Упадок власти митрополита — номінація епископів, брак карности їх супроти митрополита, брак екзекутиви, безрадність супроти сьвітської власти. Епископські собори, постанови 1509 р.; безсильність соборних постанов.

Внутрішня орґанїзація православної церкви. Епископська управа — головні компетенції церковні, конкуренція епископ. власти й патронату, моральна цензура і духовний суд, конкуренція сьвітських властей з духовним судом, брак екзекутиви. Крилос — його склад і компетенції; намісники, урядники епископської управи. Порядок ставлення сьвящеників; оплати з сьвящеників. Устрій монастирський — самоуправа, община. Матеріальне забезпеченнє, маєтности.

Внутрішня орґанїзація православної церкви. Патронат, його трактованнє як джерела доходів, доходи з патронату — інтеркалярії, чолобитя, розхапуваннє церковних маєтностей патронами, призвичаєннє до патронату й його оправдування. Неканонїчне трактованнє правосл. церковних урядів правительством, експектативи, конфлїкти номінатів, війни за катедру луцьку й архимандрію жидичинську, розхапуваннє маєтків владиками.

Внутрішня орґанїзація православної церкви. Розстрій православної церкви в 2-ій полов. XVI віку, впливи часу — образ розстрою католицької церкви в Польщі в пол. XVI в., характеристики правосл. церкви кінця XVI в., інвективи Івана з Вишнї, деморалїзація епископату, розхапуваннє маєтків, оружні наїзди, насильства, характеристика церкви в реляції львів. брацтва, непорядки в перемишльській і львівській дієцезії, упадок низшого духовенства. Проби реформ зі сторони суспільности, союз з патріархатом; невдоволеннє владиків і плян унїї.

Попередня ТОМ V Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том V. Розділ VI.]

Етимологія та історія української мови:

Датчанин: В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. ( . . . )

Ізборник. Історія України

Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.