Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VI. Розділ V.]

Попередня     ТОМ VI     Наступна





ТОМ VI

Розділ V. Культурно і релїґійно-національний рух на Українї в XVI віцї.





Культурний рух XVI в. й його рефлєкси на Українї: Брак культурної переваги польщі в попереднїх столїтях, скупий зміст польського духового житя в XV в., Гуманїстичні впливи, культурний рух середини XVI в., полїтичний рух серед шляхти, протестантські течії, поверховість руху, його показні сторони й привабність для шляхетських кругів України.


Культурний рух XVI в. й його рефлєкси на Українї: Незначність реформаційних впливів на Українї, їх перебільшеннє в поглядах істориків і відзивах сучасників, більший розвій протестантських ідей на Білоруси, великоруські раціоналїсти, звістки про успіхи протестантства, рефлєкси його на Волини.


Культурний рух XVI в. й його рефлєкси на Українї: Незалежні від реформаційних ідей змагання до популяризації книжности — переклади XV в., Дїяльність Cкорини, незалежність її від протестантизма, виленські прихильники Cкорини, популярність його перекладів на Українї, анальоґічні иньші переклади, переклади протестанські, дїяльність Тяпинського, Негалевський, лист Смери, полємічні писання православних.


Культурний рух XVI в. й його рефлєкси на Українї: Безвладність української й білоруської суспільности, жалї Тяпинського. Заблудівська друкарня, Федоров у Львові, початки острозької друкарнї; Курбский, його дїяльність, його кружок, лїтературні звязи й зносини.


Винародовленнє в Українї центральній і східнїй і початки культурно-національної реакції: Єзуітські впливи, єзуітські колєґії: Вильно, Ярослав, Люблин, Несвиж, Львів, Луцьк, Камінець, иньші колєґії України, єзуітське вихованнє, проґрама шкільна, характер науки, католиченнє, популярність єзуітської школи на Українї, вплив її на винародовленнє


Винародовленнє в Українї центральній і східнїй і початки культурно-національної реакції: Єзуітська проповідь, її впливи на суспільні верхи, виводи про безвиглядність православної церкви й руської культури: Скарґа, Гербест, сьвідомість безрадности у православних — ухиляннє від полєміки, перші полємічні писання. Калєндарна справа: реформа калєндаря, опозиція патріархату, насильства у Львові і по Галичинї, боротьба православних і капітуляція правительства, дальша полєміка, значіннє сього епізоду.


Винародовленнє в Українї центральній і східнїй і початки культурно-національної реакції: Початки розбудження української і білоруської суспільности; небезпечність від денаціоналїзацїї, типи сучасної суспільности у Вишенського. Течії старовірські й поступові: Артемій і Курбський, Вишенський як речник старовірства, його війна против мирської мудрости і апотеоза православної простоти, иньші прояви старовірства, течії поступові — погляди перестороги, конфлїкт сих двох течій, перевага поступовцїв, проповідь національної просьвіти й науки.


Острозька академія: Бідність відомостей; особа мецената — кн. Острозького, його характер, брак енерґії й інїціативи, пасивність в справах релїґійних і національних, неохота до різкости й виключности. Острозька школа — пляни вищої школи й її недостачі, проґрама, грецький елємент, значіннє школи.


Острозька академія: Острозький кружок — ентузіазм для нього в православних кругах, його склад, головні репрезентанти: Герасим Смотрицький, його трактат, його рими й вірші, Василь Острозький і його трактат, Філялєт-Бронський, Клирик Острозький. Иньші острозькі видання, реєстр українських друків до р. 1600. Кінець острозької академії.


Львівське брацтво і брацький рух: Безвиглядність аристократїї, культурний рух серед міщанства — рух львівський, брацтво як форма орґанїзації в українського і білоруського міщанства, ґенеза брацтв, брацтво в часах староруських, питаннє про західнї впливи в нїм і його питоменність, його прикмети, медові брацтва й їх прероґативи в в. Кн. Литовськім, впливи цехового устрою, взірцї скомбінованого устрою брацтв в Вильнї, брацтва львівські — устави брацтв передміських, устрій тутешнїх брацтв, їх значіннє як форми лєґальноі орґанїзації.


Львівське брацтво і брацький рух: Початки брацького руху — значіннє львівського брацтва, оживленнє міщанського житя, брацькі пляни: друкарня, пляни школи, реформа брацького устрою, патр. Йоаким і його привілєґії брацтву, нерозважність і надмірність їх, успіхи брацького руху, брацька школа, її проґрама, її доповненнє латинськими науками, успіхи брацької науки, Адельфотес і иньші сьвідоцтва успіхів, слабша дїяльність друкарнї, брак засобів, конфлїкт з владикою, потвердженнє брацьких прав патріархом царгородським, роздражненнє владики й його унїятські пляни, вплив сього на престіж брацтва.


Львівське брацтво і брацький рух: Розповсюдненнє брацької орґанїзації, пляни всенаціональної брацької орґанїзації, брацький рух в галичинї — наші звістки в хронольоґічнім порядку: брацтво рогатинське, львівсье богоявленське, городецьке, берестейське, перемишльське, комарнянське, сатанівське, иньші, мета брацьких орґанїзацій, перешкоди, кривди від владики львівського, розгром берестейського брацтва, вплив унїї на консерватизм брацької дїяльности.











Попередня     ТОМ VI     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VI. Розділ V.]


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.