ТОМ VIII

Розділ VIII. „Початок і причина війн Хмельницького”. Українське громадянство перед Хмельниччиною.

Причини великого повстання в освітленню української традиції: виклад ”початку і причин“ у Самовидця, виклади мотивів повстання дані Хмельницьким: ”реєстр кривд“. Мотивовання польські: Кушевич і Коховский, Ґрондский.

Мотиви релїґійні: обставини релїґійного життя боротьба за церкву в Зах. Українї, як причина роздражнення, війна за перемиську епархію: боротьба на Білоруси; репресивні заходи катол. духовенства і шляхти. Ходкевичева-Острозька і Ян Тишкевич; настрої в єрархичних кругах.

Могилянська доба, її значіннє в культ. і паціон. житю, реорґанїзація церкви, київський собор 1640 р. ”Могилин Катехізіс“, виступи Саковича: ”Літос“. Могилин Требник, пляни видання української аґіольоґії, публїкації Косова і Кальнофойського. Орґанїзація освіти: київська колєґія та її філїї, наука в київській колєґії, представники ”могилянського атенея“ і вихованцї могилянських шкіл, характер могилянської науки, її слабі форми з загально-культурного і національного погляду і ортодоксальна бездоганність. Здержливість до катол. кругів, ворожнеча против унїатської церкви, трудне становище унїатів, репресії катол. єрархії, уряд готов жертвувати унїєю, його пляни релїґійного компромісу, формула порозуміння, проєкт патріархату для Польщі і Литви, суголосні течії в Могилиних кругах, змагання Могили до повноти єрархичної влади, конфлїкт з брацтвами і патріархом, поголоски про пляни Могили на патріарший титул, аґітація м. Ісайї та його прихильників, еміґрація черцїв до Московщини. Неприхильне становище курії до плянів компромісу, конфлїкт нунціатури з урядом, прихильні сподївання в православних єрархичних кругах.

Становище єрархії супроти громадянства, байдужість до брацького руху, неприхильність до козацтва, лєґенди про звязки Могили з козацьким повстаннєм. На чім же опирали толкованнє Хмельниччини як боротьби за віру? Загальність такого толковання.

Соціяльні мотиви повстання: його дїйсний характер і маскованнє більш крикливими гаслами. Ворожнеча до маґнацтва і дрібношляхецький елємент в повстанню. Антісемітизм XVII в., відзиви польських письменників, чутки зібрані Кунаковим, оповідання про арендованнє церков Жидами, поетична традиція про кривди від Жидів-рандарів, образи жидівської пихи в думах; оповідання козацьких лїтописців, новійша полєміка про арендованнє церков. Насильства від жовнїрів.

Національний мотив в Хмельниччинї: національний сінтез аномалїй устрою річи-посполитої, панське лядське, підозріння на владиків, ідея національного визволення.

Покривдженнє реєстрового козацтва, як безпосереднїй привід: надужиття польської старшини, незаповнюваннє вакансій, кривди від старшинської адмінїстрації, жалї козацькі в петиції 1648 р., иньші відомости про козацькі кривди, скарги козацькі 1639-1640 рр., розслїдуваннє 1643 р., представлення Потоцкого й Кисїля.

Попередня ТОМ VIII Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ VIII.]

Етимологія та історія української мови:

Датчанин: В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. ( . . . )

Ізборник. Історія України

Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.