Попередня     Головна     Наступна

Максим Грек

ТЛУМАЧЕННЯ ІМЕН ЗА АЛФАВІТОМ

того(ж) инока максима толкованїе имена(м) по а(л)фавиту:  ¹

Ан(ъ)гелЂ. вЂстникъ.

агаθаггле(л). блговЂстникъ ².

агавъ. свЂте(л).

агаθонъ. благъ.

ав(ъ)ваку(м). евре(й)ска по(с)ловица.

а то(л)куе(т)ся ω(т̃)цъ востанїю:

аθанаси(й). бе(з)сме(р)тенъ.

акила. ωре(л).

акилина. ω(р)лина ³.

алипе(й) ⁴. неωпечаленъ.

алексе(й). пособителенъ.

алекса(н)дръ. помощъ муже(м).

анътони(й). вмЂсто инаго купленъ.

андре(й). мужестве(нъ).

анъдрони(к). муже(м) победите(л).

анисие. сове(р)шите(л)ница ⁵.

аксиω(с) достоинъ.

аполони(й) губителенъ ^б.

а(р)сени(й). мужественъ.

а(р)хипъ. нача(л)никъ коне(м).

аристиппъ. нарочи(т) ко(н)никъ.

ам(ъ)вроси(й). бе(з)сме(р)тенъ.

акаке(й). безлобивъ.

автономъ. самозакон(ъ)никъ ⁷.

артеми(й). сове(р)шєнъ.

анастаси(й). во(с)кресенъ.

ар(ъ)хела(й). нача(л)никъ лю(д)ски(й): //

акин(ъ)ди́нъ. не сы(й) в беда(х).

астериω(нъ) ли астери(й). звЂзда(т) ⁸.

авъксенъти(й). растителенъ.

афθоне(й). независтливъ.

ане(м)поди(ст). невозбраненъ.

апостолъ. по(с)ланъникъ.

анъфимъ. цвЂтя ли цвЂтецъ ⁹.

анъна исоанъ ¹⁰ еди(нъ) то(л) ¹¹. блгодать.

амъвилохи(й) ωколо потаенъ. ам(ъ)θи бо ωколо ли ωкре(ст). а лохиω(с). потаено мЂсто зове(т)ся грече(с)ки иде(ж) скрые(т)ся чл̃къ хотя уловити недруга своего ¹².

ар(ъ)тимида. имя е(ст) ел(ъ)линьскїя богини пре(с)лавныя a то(л)куе(т)ся цЂла ¹³.

агапи(й). ли агáпиа любовъ.

аθиногенъ. въ аθине(х) роженъ: ¹⁴

Васи́ле(й). ца(р)ски(й) то(й) же. и василискъ ¹⁵.

венедиктъ. по ри(м)ски(й) а то(л)куе(т)ся во гречє(с)ко(м)

языце. евлогимено(с) ¹⁶ еже е(ст) благослове(нь).

вуколъ. воловы(й) па(с)ту(х).

васиянъ. ωснованъ. утве(р)женъ крЂпокъ ¹⁷.

ва(р)нава. сн̃ъ утЂшенїя.

вонифати(й) по ри(м)ски(й) а то(л)куе(т)ся ка(л)лиерго(с). еже е(ст) добротворецъ ¹⁸: //

викто(р) да вике(н)ти(й) ри(м)ска имена и ωбои(м) единъ

толкъ. победите(л) ¹⁹.

васили(с)къ. змия е(ст) губителна sъло царишко: ²⁰

Галактиωнъ. молоченъ ²¹.

генади(й) рожестве(нъ) добл(ь)

го(р)о(н)де(й). старикъ ²².

герасимъ. ч(с)тны(й).

ге(р)м(а)нъ ²³ римъска пословица a то(л)куе(т)ся. брати(нъ) сынъ.

ге(л)асе(й) ²⁴. смЂхате(л).

геω(р)ге(й). воздЂланъ.

григоре(й). бодръ ωстроуме(нъ).

Дмитре(й). зе(м)ле(нъ) ²⁵.

дорофе(й). да(р) божи(й) ли бого(м) дарованъ:

досифе(й). божїе даянїе ^25-А.

диωми(д). диве(н) совЂ(т)ни(к).

диωдо(р). зе(в)со(в) да(р) ^25-Б.

дометиа(р) ²⁶. домашни(к) а по(с)ловица ри(м)ска не грече(с)ка ²⁷.

дадимъ. бли(з)нецъ.

диωско(р). зевъсо(в) ω(т)рокъ.

доримедонъ. копие(м) ца(р)ствуа ²⁸.

до(м)ника. го(с)пожа.

дій. славенъ ²⁹.

Епима(х). ра(т)никъ силе(н).

епистими. худо(х)сгвовиде(н)є ³⁰.

ельпиде(й) ³¹. наде(ж)де(н).

ельпидофоръ. наде(ж)доносе(ц) ³².

ерми(с) ермиа. речи(ст) словесенъ ³³.

ермола(й). речи(ст) лю(д)ски(й).

ерми(т) ³⁴. речист(ст) ко(н)никъ ³⁵.

ермогенъ: речи(ст) ро(ж)дение(м)

евла(м)пи(й). добро(с)вЂте(л) ³⁷.

евъмени(й). мл(с)тивенъ ти(х) крото(к) доброхо(т). //

ефтропи(й). бл̃гонравенъ ³⁸.

ефтихи(й). бл̃гочестливъ  ³⁹.

евгени(й). бл̃городенъ.

ефъстрати(й). добрЂ воинъствуя ^39-А.

добръ воинъ.

евлоги(й). б(л)гословл(е)ны(й)  ⁴⁰.

ев(ъ)вулъ. добръ совЂтникъ.

евдокимъ. блгоискусенъ ⁴¹.

евдо́ξй доброславенъ ⁴².

евдо́кїа. бл̃говоленїе.

ефросїй ⁴³. добро е веселїе.

Ефψихїй ⁴⁴. бл̃годушенъ смЂлъ.

еθимїй ⁴⁵ [!] веселъ.

ев(ъ)граθъ. доброписе(ц) ⁴⁶.

ев(ъ)сегенїй ⁴⁷. добрознамени(т) ⁴⁸.

евсеви(й). бл̃очестивъ ⁴⁹.

евагри(й) ⁵⁰. добръ ловъ ⁵¹.

єффимїа. доброхвална доброславна ⁵²:

ефстаθе(й). крЂпце и добре стоя.

ерастъ. желаемъ ⁵³.

елевтере(й). не скупъ тщивъ ⁵⁴.

елисавеθъ то(л)куе(т) ⁵⁵ божи(й) поко(й).

еvплусъ. добръ плавате(л) ⁵⁶.

Зинови(й) зинонъ зотикъ. зоилъ всЂмъ бе(з) ма ⁵⁷ ωди(нъ)

толкъ еже есть животенъ жи(з)ненъ животищъ ⁵⁸.

зилотъ. ревнитель ⁵⁹.

захария ⁶⁰. паме(т) божїа.

Илиωдо(р). со(л)нечны(й) да(р).

иродь. желателенъ.

исихи(й). // бе(з)[м]о(л)вникъ ⁶¹ молчаливъ.

ирина(р)хъ. миру н[а]ча(л)никъ  ⁶². ми(р) же зде разуме(й) смиренїе союзъ любовны(й).

иринъ(й). ми(р)ны(й).

ири(н)ни ⁶³. ми(р)на.

θалеле(й). цвитущи ма(с)лина ⁶⁴.

θал(ъ)ласе(й) ⁶⁵ мо(р)ски(й).

θерапо(нъ) ⁶⁶. рабъ уго(д)никъ.

θеωдо(р). божи(й) даръ ⁶⁷.

θеωдо(т). бого(м) данъ ⁶⁸.

θеωдоси(й). божїе даянїе.

θеωдори(т). бг̃о(м) дарованъ.

θеωфилъ. божи(й) да(р) ⁶⁹. ли бг̃о(м) любимъ. ли бг̃олюбецъ ⁷⁰.

θеωдотиωнъ. бого(м) данъ.

θеωлогъ. бг̃ословъ.

θеωкли(т). бг̃о(м) званъ.

θеωлип(ъ)пъ ⁷¹. бого(м) де(р)жи(м) любо ять.

θеωгность. бго(м) познанъ бг̃оразуменъ.

θеωфила(к)тъ. бого(м) храни(м).

θеωдулъ. бого(м) по(с)ланъ ⁷².

θеωпе(м)птъ. божи(й) рабъ ⁷³.

θеωктисть. бго(м) зданъ.

θеωстири(к)тъ. бого(м) утве(р)женъ.

θеωфанъ. богоявленъ ⁷⁴.

θекла. бого(м) звана ⁷⁵.

Їису(с) евре(й)ска ⁷⁶ пословица а то(л)куе(т)ся. съти(р) ⁷⁷

еже есть по ру(с)ки(й) спа(с).

їгнати(й). не вЂмъ по которому языку и сего ради не умЂлъ

поставити толкъ.

Ісидоръ ⁷⁸. исисинъ [!] да(р). а исиси(с) ⁷⁹ богиня была в (ъ)

ве[л]ице(й) ⁸⁰ че(с)ти у египтянъ во время идолослуже[н]їя ⁸¹.

іноке(н)ти(й). ри(м)ская по[с]ловица a толкуеть ся

еже е(ст) рещи по ру(с)ки ⁸² непови(н)ни(к) или неповине(н).

іяковъ євре(й)ска пословица а толкуется птє(р)ни(с)ти(с).

еже е(ст) по рускы ⁸³. запинате(л).

іерофе(й). ωсвещенъ богу.

іераполъ. гра(д) есть во θригий ему же пи(с)ко(п) бы(л)

аверке(й) а то(л)куе(т)ся свещенъны(й) гра(д).

іасонъ. целе(б)ни(к).

ілариωнъ. тихомЂренъ сладокъ норово(м).

іустъ. римъска пословица а то(л)куе(т)ся. дикеω(с), иже есть праведенъ. тако(ж)деже ⁸⁴ иусти(н) ⁸⁵ иустиниа(н) ⁸⁶ еже есть, правдивы(й).

іан(ъ)нуари(й). по ру(с)кому. генъваръ мЂсецъ. ⁸⁷

Ко(р)нилїє ри(м)ски(й) ⁸⁸. рогатъ.

клеωникъ. славенъ победитель.

кал(ъ)линикъ. до(б)ропобедите(л).

к[а]листра(т) ⁸⁹. добровоинъ ⁹⁰.

кал(ъ)лимахъ. доброборецъ ⁹¹.

ка(л)л[и]сть ⁹². добрЂ(й)ши(й).

кан(ъ)дидъ. ри(м)ская пословица a то(л)куется. бЂлъ. свЂтелъ ⁹³.

ка(р)пъ. пло(д). //

к[ир]ъ ⁹⁴. г(с)днъ.

кири(л) акы бы кто реклъ[м]алъ ⁹⁵ г(с)днъ.

кириакъ. г(с)дьскинъ  ^̃ г(с)дре(ц).

конста ⁹⁷. ри(м)ская пословица а то(л)куе(т)ся. тве(р)дъ

крЂпокъ. то(ж)де ⁹⁸ и ко(н)ста(н)тинъ ⁹⁹ а ко(н)ста(н)те(й) ¹⁰⁰

крЂпча(й)ши(й) то(л)кует[ъ]ся ¹⁰¹.

климе(н)ть. римъское имя а то[л]куєтся ¹⁰² мл(с)рдъ.

киприянъ. ω(т) ωстрова кипра ¹⁰³ имя ему не яко кипръскъ

бЂ родомъ. ωнъ бо африканъ сиречъ ливиянинъ ¹⁰⁴ бысть.

клеωпулъ ¹⁰⁵. славенъ совЂтникъ.

клеωди(м). славенъ наро(д).

кустодЂя. ри(м)ска пословица а то(л)куется с[тр]ажа ¹⁰⁶.

ку(с)то(с) бо по ни(х). сторо(ж). а стерегу. кустодїо ¹⁰⁷.

кувикулари(й), римъска по(с)ловица a толъкуе(т)ся.

посте(л)никъ царевъ.

копри(й). гноенъ копро(с) бо гноище или кало[!]

касити(р). ωлово ¹⁰⁸.

кон(ъ)дратъ ри(м)ска пословица a то(л)куется четвероугленъ ¹⁰⁹.

Лавренъти(й). ри(м)ска пословица. лауру(с) ¹¹⁰ по и(х). древо е(ст)

бл̃гоухан(ъ)но гл̃емо по гречески ¹¹¹ // дафни. и с того дерева даю(т)

римляне [им]я ¹¹² лауренъциусъ ¹¹³. по и(х) языку а по ¹¹⁴ нашєму ¹¹⁵ л[а]вренъти(й) ¹¹⁶.

ло́ггинъ. ри(м)ска по(с)ловица. а [то](л)куется ¹¹⁷. дологъ.

леωнъ. а по руски левъ звЂ(р) е(ст) лють зЂло ¹¹⁸.

лупъ ри(м)ска по(с)ловица то(л)къ волкъ.

лев(ъ)ке(й). бЂлъ.

леωни(н) ¹¹⁹. лвопобежаа

леωнидъ. малъ лвичъ  ¹²⁰.

леω(н)тиωнъ ¹²¹. ри(м)ска (ж). то(л)ван(ь)е[!] ¹²² понява

либо ωтира(л)никъ ¹²³.

Мартире(й) ри(м)ска по(с)ловица то(л)къ. ерми(с) еже есть речистъ ¹²⁴

меркури(й) ¹²⁵. ри(м)ска (ж) то(л). свидите(л)свеникъ[!] ¹²⁶.

макси(м) римска (ж) то(л) мегисто(с) еже е(ст) велича(й)ши(й) ¹²⁷.

мелети(й). поучително ¹²⁸.

макари(й). блаженъ.

мавръ. че(р)нъ

ми[н]а ¹²⁹. мЂсеченъ.

ма(рина) ¹³⁰. морская ри(м)ски ¹³¹ море зове(т)ся маринъ ¹³².

минодора. лун(ъ)ны(й) да(р) ¹³³.

митродора мате(р)ни(й) да(р).

меланія. че(р)нЂющи ¹³⁴.

марїя. г(с)жа.

моливдо(с). свинецъ ¹³⁵.

макрина. долга

Никола(й). люди побе(ж)дая. ли побЂда лю(д)ская.

никифо(р). побЂдоносе(ц).

никано(р). муже(й) побЂжая ¹³⁶.

неωфи(т). новора(с)ленъ. //

н[и]кита ¹³⁷. победите(л).

нимθодора. неве(ст)ны(й) да(р) ¹³⁸.

нестору то(л) ¹³⁹ нЂ(ст).

никополь гра(д) е(ст) a то(л)  ¹⁴⁰ победите(л)ны(й) градъ.

ξеноθо(н)тъ. стране(н) му(ж).

ξени. странъна.

ξенонъ. богадЂлъная изда:[?] ¹⁴¹

Ониси(м). по(л)зователенъ  ¹⁴².

онисифо(р). полезная нося.

октаихъ. книга исмогла(с)ная.

онагръ. оселъ дики(й) ¹⁴³. животно подобно е(cт) лосю.

оресть. уго(д)ни(к) богу:

оуаръ. по ри(м)ски(й) варонъ. a то(л)къ пестръ.

Петръ. камень ¹⁴⁴.

пелагиа. пучин(ъ)ная.

пиминъ ¹⁴⁵. па(с)ты(р).

пахоме(й). то(л)сть плечма ¹⁴⁶.

па(р)фене(й). дв̃ъстве(н)ни(к).

по(р)фире(й). багровенъ ¹⁴⁷.

паг(ъ)крате(й). всЂми владья, ли ωдолЂвая ¹⁴⁸.

пантелимо(нъ) ¹⁴⁹. всЂхъ милуа

полие(в)ктъ. многомилостивенъ ¹⁵⁰.

полика(р)пъ многопло(д)ливъ ¹⁵¹.

полихроне(й). многолЂтенъ ¹⁵².

прокопе(й). пре(с)пеателе(нъ).

провъ а по ри(м)ски(й) пробусъ и(х) бо е(ст) пословица то(л)куе(тс) ¹⁵³ искусенъ.

плато(нъ). широкъ ¹⁵⁴.

пате(р)муф(т)їй ¹⁵⁵. ωтче мо(й) божественъны(й): //

Рома(нъ). крЂпокъ.

рито(р). вЂтия ¹⁵⁶ хи(т)рослове(ц) ¹⁵⁷.

Соθрони(й). цЂлому(д)ренъ ч(с)тноживы(й).

сос[ипа](т)еръ ¹⁵⁸. спасая ωтецъ.

сисени(й) ¹⁵⁹. разума испо(л)ненъ.

сvнъклити(к). боляринъ в(ъ)ведены(й).

серапиω(нъ). египе(т)ская пословица сарапи(с). у ни(х) бы(л) богъ

честенъ зъло. и сего ради и дЂте(м) свои(м) дааху имя таково: ¹⁶⁰

серге(й). ри(м)ска пословица, a то(л)къ ея невЂдо(м) ¹⁶¹ мнЂ

сvггелъ. келе(й)никъ патрияршески(й). и протоси(г)ге(л) котори(й)

у него бо(л)ши(й) келе(й)никъ и че(с)тенъ:

созонтъ. спасите(л) ¹⁶².

си(л)вестръ. да силуа(нъ) да селиванъ. ри(м)ска имена ¹⁶³. и ¹⁶⁴ всЂмъ

еди(нъ) толкъ. лЂсникъ си(л)ва убо у ни(х). лЂсъ. рошща ¹⁶⁵.

севастия(нъ). чти достоинъ ¹⁶⁶.

севиръ. по латиньски(й) ¹⁶⁷ северусь. а то(л)куется.

тяжекъ норовы.

высокоумнивъ[?] ¹⁶⁸

се(р)вулъ. рим(ъ)ская (ж) а то(л)куе(т)ся. малы(й). рабъ.

санъкту(л). римска (ж) a то(л)куе(т)ся. святищъ ¹⁶⁹.

секун(ъ)дъ. ри(м)ска (ж) а то(л)куе(т)ся. вторы(й).

симмахъ. споспЂшникъ ¹⁷⁰.

сóфіа. премудросте: //

стефанъ. еллин(ъ)ска пословица стефано(с). а гре[че](с)[к]и ¹⁷¹ диадима. а по руски ¹⁷² вене(ц).

стема. то(ж) ¹⁷³.

Тарахъ ¹⁷⁴. смущенїе.

тар(ъ)расе(й) ^174-А. смущате(л) ^174-Б.

тимоθе{й). бого(м) почтенъ. любо ¹⁷⁵ бл̃гоче(с)тивъ.

терен(ъ)ти(й). да те(р)тилъ. да татиáнъ. ри(м)ска имена ¹⁷⁶. a то(л)къ и(х) невЂдомъ мнЂ ¹⁷⁷.

тимонъ. че(с)те(нъ).

тихонъ. получите(л). тихикъ. то(т) же то(л)къ.

треω(д) же гле(т)ся. понеже по три пЂсни точию составлéни каноны яже в не(й) су(т) триа бо. г̃ ¹⁷⁸. а ωди пЂ(с)нь ¹⁷⁹.

vакинθъ. камень е(ст) единъ ω(т) многоцЂн(ъ)ны(х). г̃лемы(й) по ру(с)ки(й) яхон(ъ)тъ.

vмене(й) ¹⁸⁰. браченъ.

vпати(й). vпатЂ(х) [?] ¹⁸¹ именоваху ел(ъ)лини великїа ¹⁸² царя. акы бы кто

рекъ. высокы. любо. ве(р)ховны. Аанθипа(т) иже на мЂсто и(х) на

время устрояху ца(р)ская вмЂсто и(х). якоже су(т) ннЂ глємїи ннЂ[!]

намЂстници. ω(т) того (ж) именовани. vпать ωбразуе(т)ся ино имя vпате(и) ¹⁸³.

vперехе(й). преимЂа ¹⁸⁴.

іпа(р)хъ. судїя и(ж) е(ст) по(д) епа(р)хо(м) ¹⁸⁵. а епа(р)хъ: бо(л)ши(й) су(д)я ¹⁸⁶.

Филоθе(й). боголюбивъ.

философъ. му(д)ролюбе(ц).

филоро(м). римлелюбе(ц). //

флоξенъ ¹⁸⁷. стра(н)нолюбе(ц).

фоте(й). свЂтелъ ¹⁸⁸.

флоръ. цвЂтенъ.

фав(ъ)стъ по ри(м)ски(й) ф[ауст]у(с) ¹⁸⁹; а толкованїе ¹⁹⁰. презо(р)ство.

филимонъ да филуме(н) любимъ ¹⁹¹.

филитъ. любви до(с)тои(н).

фили(п)пъ. конелюбе(ц) ¹⁹².

филогонъ. родителелюбецъ.

флегонтъ. палящъ.

флавианъ. по ри(м)ски(й). русъ не языко(м). но власы и брадою ¹⁹³:

Хри(с)тофоръ. христоносе(ц).

хри(с)то(с). помаза(нъ).

хрисогонъ. златорож(д)енъ.

хриса(н)θъ: зл[а]гы(й) ¹⁹⁴ цвЂтъ ¹⁹⁵.

хрисосто(м). златоустъ.

харито(нъ). благодатей) испо(д)ненъ.

харламбъ ¹⁹⁶. радос[т]їю ¹⁹⁷ светящъ любо свети(м).

халкопратія. улица была в ко(н)станътинЂ градЂ ω(т)дЂлена дЂлателе(м) сосудо(м) всяче(с)ки(м) мЂдяны(м). ха(л)косъ бо по грече(с)ки мЂдь. а пра(т)то дЂлаю любо... пипра(с)ко ¹⁹⁸ еже е(ст) продаю.

хри(с)тодулъ. хр(с)то(в) рабъ.

хиωния. снЂжна ¹⁹⁹.

ωкеянъ. море все еже тече(т) бы(с)тръ ωкре(ст) всея зе(м)ли. ωки бо по гречєски ²⁰⁰. скоро. а нао теку. ω(т)туду именовася ωкияно(с)

еже есть, скоротекы(й) ²⁰¹: //

МАКСИМ ГРЕК

Тлумачення імен за алфавітом

Дається за рукописом, що зберігається у Відділі рукописів в ЦНБ АН України ім. В. І. Вернадського (шифр 475 П./ 1656, арк. 170 — 180 зв). Текст підготував до друку і прокоментував В. В. Німчук.

 ¹ Європейські гуманісти цікавились і мовознавством. Зокрема, Ф. Меланхтон (1497 — 1560 рр.) прославився і як автор граматики грецької мови. Питання мови — граматики та ономастики — також привертали увагу видатного гуманіста XVI ст., візантійця Максима Грека (Михайла Триволіста, бл. 1475 — 1556 рр.), котрий приїхав до Росії із «Святої гори» — Афону (через що його тут називали й Святогорцем). Його знали не тільки в Росії, а й на Україні, де його твори поширювалися в рукописах [Окремі твори Максима Грека, перекладені українською мовою, надруковані в полемічній «Книзі о вірі» (К., бл. 1620 р.).]. Так, український учений-мовознавець Памво Беринда в післямові до своєї тридцятилітньої праці — славнозвісного «Лезіконъ славеноросскїй и именъ Тлъкованїє» — назвав і головні джерела, на які орієнтувався і які використав. Серед них і «тлъкованїа пр[е] — п[о](д)обнаго Мазіма С[вя] (т)[о]горца...» [Про співвідношення між ономастиконом Максима Грека і тлумаченням імен у словнику П. Беринди (К., 1627) див.: Німчук В. В. Мовознавча спадщина Максима Грека в «Лексиконі» П. Беринди // Слово і труд. — К., 1976. — С. 183 — 188.]

Публікацію тлумачення імен Максима з урахуванням багатьох списків, грунтованим вивченням тексту пам'ятки здійснила Л. С. Ковтун [Ковтун. Л. С. Лексикография в Московской Руси XVI — начала XVII в. — Л., 1975. — С. 116 — 205 (дослідження), 313 — 349 (тексти).] Вона визначила три редакції «Толкованія ймень по алфавиту» [Далі: «Толкованіе»], які пов'язуються з ім'ям Максима Грека, і довела, що протограф, перша й друга редакції, є авторськими й, безсумнівно, належать йому. Перша редакція ще не була остаточним авторським текстом, який склався тільки в другій редакції, що має повніший реєстр. Друга редакція, на думку книжників XVI ст., вважалася основною, тому її включали до збірок творів Максима Грека. Л. С. Ковтун налічує 11 списків «Толкованія» другої редакції [Ковтун. Л. С. Лексикография в Московской Руси XVI — начала XVII в. — С.204 — 205]. Серед них три — «південно-західного», тобто українського або білоруського походження. Дослідниця вважає, що спочатку друга редакція охоплювала 265 словникових статей, а «Толкованіе» Максима Грека другої редакції за списками наприкінці XVI — початку XVII ст., що його опублікувала дослідниця, налічує 267 статей.

Серед списків тлумачення Максима Грека Л. С. Ковтун не називає рукописів ЦНБ АН України у Києві, які становлять значний інтерес. Кожен із них має свої особливості, свідчить про популярність творів Максима Грека за межами Росії наприкінці XVI — на початку XVII ст. Саме до цього періоду відноситься список із заголовком «Инока Максима то(л)кование имена(м) по а,в», вміщений у рукописному збірнику різних статей, в тому числі й деяких творів Максима Грека, що зберігається (шифр 475 п./ 1656, 170 — 180 зв.) у Відділі рукописів ЦНБ АН України. Цей список налічує 269 словникових статей, отже він являє собою варіант другої редакції твору Максима Грека. В ньому привертають увагу деякі лексичні різночитання. Наприклад, щодо імені А(р)темида зазначено, що воно «то(л)куе(т)ся нецЂла» (176 зв.) , тоді як у більшості опублікованих матеріалів тут міститься цЂла , після перекладу імені Василе(и) ца(р)ски(и) написано «тоже и Василиса» (176 зв.), хоч в інших списках відповідно трапляються Василискъ, Василикъ, Василис [Ковтун Л. С. Лексикография в Московской Руси XVI — начала XVII в. — С. 336. ] .

На основі цього списку створено досі невідомий скорочений варіант під заголовком «Инока Мазима Грека толкованиє имена(м) по а(з)буце», що знаходиться в рукописному збірнику 1615 — 1619 рр. (ЦНБ АН України ім. В. І. Вернадського, шифр 476 П./1736, арк. 90 — 91). Тут налічується тільки 119 тлумачних статей. Зв'язок його зі списком 475 П./1656 помітний хоча б із статей: Артемида, имя есть елинские бг̃ини преславныя, А то(л)куется нецела: Васили(и), ца(р)ски(и), тожъ и Василиса; Евтихи(и) блгощаст(н) (90). Деякі статті цього варіанту були скорочені (пор. тут Ияковъ, запинатель (90 зв.) і Іяковъ евре(й)ска пословица а толкуется пте(р)ни(с)ти(с). Еже е(ст) по рускы. запинате(л) (151 зв.) в списку ДА/П. 521) [Кількість статей «Толкованія» зменшено завдяки тому, що окремі тлумачені імена, на думку переписувача, були менш популярними, а також вилучені із словника топоніми і більшість апелятивів.].

Третій список, що входить до списку проложних житій, повчань, творів Максима Грека ЦНБ АН України, який зберігається під шифром ДА/П.521 (149 — 154 зв.), датується XVII ст. Список оточений іншими творами Максима Грека, має заголовок «Того (ж) инока Максима толкованїе имена(м). по а(л)фавиту». У ньому нараховується 266 статей. Це друга редакція «Толкованія», однак без трьох останніх статей (Ωригенъ, повтореної Оуаръ та слов'янського слова васнь), отже, містить на одну статтю (Ωригенъ) менше, ніж авторська (Максимова) друга редакція. Як специфічне різночитання цього списку є тлумачення імені Полие(в)ктЂ як многомилостивенъ (153), що, мабуть, виникло через неправильне розкриття скорочення многомлтвень (пор.: многомолитвенъ в інших списках) [Ковтун. Л. С. Лексикография в Московской Руси XVI — начала XVII в. — С. 345.].

Список ДА / П. 521 відображає деякі риси звукової системи української мови, насамперед її північних говорів. Написання кустодЂя (152) свідчить, що літеру Ђ переписувач вимовляв як і. Проте в ненаголошених складах на місце Ђ часто пишеться e, Hanp.: победитель (149), целе(б)ни(к): победитель: до(б)ропобедите(л) (151) та ін. Ця типова північна риса виявляється непослідовно, бо в поодиноких словах Е вживається на місці Ђ і під наголосом — разуме(й) (151), неве(ст)ны(й) (153), а в ненаголошеній позиції і замість Ђ — цвитущи маслина (151). Можливо, що в мовленні переписувача літера u вимовлялася як звук, близький до і, адже він пише тихомЂренъ (151 зв., 152) замість тихомиренъ. Характерною північноукраїнською рисою є звук е відповідно до давньоруського (А) в ненаголошеній позиції, напр.: бл̃гочестливъ замість бл̃гочастливъ, паме(т) (150 зв.), ωсвещенъ, мЂсець (151 зв.), мЂсечень (152 зв.), пор. ще: Анисие (149) замість Анисия. Поодинокі свідчать про злиття давніх ы, и в одному звуці: котори(й) (153 зв.), пор.: высокы. любо ве(р)ховны (154), скоротекы(й) (154 зв.). Цілком можливо, що написання Артимида (149 зв.), Пантелимонъ (153) відображає, вимову ненаголошеного е, наближену до и, Привертає до себе увагу написання Ефψихїй, Еффимїа, Ефстаθе(й) (150 зв.) відповідно до звичайних Ефψихїй, Бвфимїя, Евстаθїй (чи Еνψихїй, Еνфимїя, Еνстаθїй), що вказує на відсутність у мовленні писаря звука у й оглушення приголосного в перед глухими. Літера θ вимовлялася як фт. Патг(р)муф(т)їй (153).

Збірник ДА/П. 521 укладено в Яблоченському монастирі св. Онуфрія (Jableczna, повіт Biała Podlaska, Люблінське воєводство, Польща), про що зазначив на с. 74 ієромонах Іоанн.

Далі даємо український список «Толкования» Максима Грека із збірника ДА/П. 521 ЦНБ АН України. Різночитання з інших джерел ЦНБ даються у виносках, де список 475 П./1656 умовно позначається КІ, а список 476 П./1736 — K II.

 ¹ У публікації повністю зберігається орфографія та пунктуація рукопису.

 ² K II не має статей ангель, агаθагге(л).

 ³ K II не має цієї статті.

 ⁴ K II али(м)пе(и).

 ⁵ K II не має цієї статті.

 ⁶ K II не має статей аполони(и) та арсени(и).

 ⁷ K I самозакон.Е(н), K II не має статей акаки(и) і автономъ.

 ⁸ K I астиршо(н), ли асти [р], звезда, К II не має статей анастаси(и), архела(и), акиндинъ, астериωнь.

 ⁹ K I цвитя или цвЂте(н); К II не має статей анемноди(ст), апостолъ, анфимь.

 ¹⁰ К II анна и иωанъ

 ¹¹ K I то(л)кь, K II толкь.

 ¹² K II не має цієї статті.

 ¹³ K I нeцЂла, K II нецела.

 ¹⁴ K II не має цієї статті

 ¹⁵ K I тоже и василиса; K II тожь u василиса.

 ¹⁶ K II евлокгимено(с).

 ¹⁷ K II не має цієї статті.

 ¹⁸ K II не має цієї статті.

 ¹⁹ K II викто(р) u викенти(и), победитель.

 ²⁰ K II змия. есть, на зело [!] царишко,

 ²¹ K II не має цієї статті.

 ²² K I геронде(и).

 ²³ Літера а в рукописі під рядком.

 ²⁴ Половина літери л в рукописі залита чорнилом; пор.; К I геласи(и); K II геллаи смехоте(н).

 ²⁵ K II земенъ.

 ^25-А К II не має цієї статті.

 ^25-Б Тлумачення дописано на полі рукопису, а в рядку закреслено помилкове божїе даа(н)е

 ²⁶ K I доме(н)ти(н), K II дементиянъ.

 ²⁷ K II у тлумачній частині тільки домашникъ.

 ²⁸ K II не має статей диωско(р), доримедонъ.

 ²⁹ K II не має цієї статті.

 ³⁰ K I видЂние, K II не має цієї статті.

 ³¹ Літери л та ь в рукописі невиразні.

 ³² K II не має статей Ельпиде(и), Ельпидофоръ.

 ³³ K II тільки Ермея, речи(ст) силень.

 ³⁴ K I правильно Ермипъ.

 ³⁵ K II не має цієї статті.

 ³⁶ K II ро(ж)дение.

 ³⁷ K I добрЂ свидЂте(л).

 ³⁸ K II не має статей Евлампи(и), Евмени(и), Eвmponu(u).

 ³⁹ K I i K II бл̃гощасте(н).

 ^39-А K I Е(в)страти(и) добле воинству А, добре вои(н).

 ⁴⁰ Літера е в рукописі під рядком.

 ⁴¹ K I блг̃ославенъ; K II не мае статей Евгени(и), Eвcmpamu(u), Евлоги(и).

 ⁴² K II не має цієї статті.

 ⁴³ K I Е[в]θросини(и), K II Евθросини(и).

 ⁴⁴ Літера ψ в рукописі залита чорнилом, пор.: K I Е (в)ψихи(и).

 ⁴⁵ Пор: K I Е(в)θими(и).

 ⁴⁶ K I бл̃говале(н), доброписе(ц), K II добреписе(ц).

 ⁴⁷ Пор.: K I Е(в)сегни(и).

 ⁴⁸ K II не має цієї статті.

 ⁴⁹ K I і K II бл̃гочестиве(н).

 ⁵⁰ У рукописі над літерою а — зайва надрядкова й.

 ⁵¹ K доброловъ; К II не має цієї статті.

 ⁵² K доброθа( л)на, добросла(в)на, K II доброθална и добро(с)лавна.

 ⁵³ K желание(м).

 ⁵⁴ K спотворене неспупъ туивь.

 ⁵⁵ K не має цього слова.

 ⁵⁶ K I е(в)плω(с), K II не має статей Ерасть, Елевтере(и), Елисавєθъ, Еνплу(с).

 ⁵⁷ K I правильно бе(з) мала.

 ⁵⁸ K I животи(ц), K II у тлумачній частині було нахи. [?] бе(з)мо(л)в, але й воно закреслене.

 ⁵⁹ K II не має цієї статті.

 ⁶⁰ K II захари(и).

 ⁶¹ Літера м. у рукописі пошкоджена.

 ⁶² Літера u в рукописі пошкоджена.

 ⁶³ K I i K II ирина, K II не має статей иродъ, исихи(и), иринархъ, ирине(й).

 ⁶⁴ К I θелелЂ(и), цвЂmyщи(u) маслина.

 ⁶⁵ Перша лутера л у рукописі залита чорнилом.

 ⁶⁶ Літеру Ђ можна читати й як m; К I Ферапо(нт).

 ⁶⁷ К II не має статей θалеле(и), θалласе(и), θерапонтъ.

 ⁶⁸ K II не має цієї статті.

 ⁶⁹ У публікації Л. С. Ковтун (стор. 339) другЂ.

 ⁷⁰ K I тільки бго(м) люби(м) ли бголюбе(ц); К II тільки бго(м) люби(м).

 ⁷¹ K I θеωлипътъ.

 ⁷² К I правильно божи(и) рабъ.

 ⁷³ КI правильно бго(м) посланъ; K I спочатку йде стаття θеωпе(м)птъ, а за нею — θеωдулъ.

 ⁷⁴ Над другою літерою о в рукописі закреслено надрядкову м.

 ⁷⁵ K II не має статей від θеωфилъ до θеωфанъ включно.

 ⁷⁶ K II помилково евревска.

 ⁷⁷ Пор.: K II comu[p].

 ⁷⁸ K I помилково їсодо(р)/

 ⁷⁹ K I иси(с).

 ⁸⁰ Літера л у рукописі пошкоджена.

 ⁸¹ Літера н у рукописі пошкоджена.

 ⁸² K I по pycки(й).

 ⁸³ K I по руски(и).

 ⁸⁴ K I не має цього слова.

 ⁸⁵ K I иустишъ.

 ⁸⁶ K I иустия(н).

 ⁸⁷ У K II на початкову літеру і(и) тільки дві статті — ису(с) та ияковъ, причому тлумачення імені Ияковь скорочене — тільки запинателъ.

 ⁸⁸ K I римски.

 ⁸⁹ Літера а в рукописі пошкоджена, пор.: K I калистратъ.

 ⁹⁰ K I добрь воинь.

 ⁹¹ K I добре борецъ.

 ⁹² K I Літера и в рукописі пошкоджена, пор.: K I кали(ст).

 ⁹³ K II не має статей від Клеωникъ до Каллистъ включно.

 ⁹⁴ У рукописі літера к пошкоджена, а літера и та р знищені; K I і K II кирикъ.

 ⁹⁵ Літера м у рукописі знищена, пор.: K I ма(л).

 ⁹⁶ K I г(с)дьски(и), К II г(с)дрьски(и)?

 ⁹⁷ Літера к у рукописі пошкоджена; K I ко(н)та, K II коста(н)ти(н).

 ⁹⁸ K I то(ж).

 ⁹⁹ K I ко(н)стя(н)тинъ.

 ¹⁰⁰ K I ко(н)стя(н)ти(н).

 ¹⁰¹ Літера ь в рукописі знищена, пор.: K I то( л)куеться; K II у тлумачній частині — тільки тве(р)дь крепокъ.

 ¹⁰² K II не має слів а то( л)куется.

 ¹⁰³ K II тлумачення закінчується на цьому слові.

 ¹⁰⁴ K I ливани(н).

 ¹⁰⁵ K I клеωву(д), хоч правильно клеωвулъ, див.: Л. С. Ковтун (зазнач. праця, стор. 342).

 ¹⁰⁶ Літери т і p у рукописі пошкоджені, пор.: K I стража.

 ¹⁰⁷ На березі рукопису іншим почерком дописано касіа(н). тол: мvроноси(т).

 ¹⁰⁸ K II не має статей від клеωвулъ до касити(р) включно.

 ¹⁰⁹ На березі дописано кондраусъ; K II кодра(т) че(т)ве(ро)уго(д)е(н).

 ¹¹⁰ K II лару(с).

 ¹¹¹ K II гречески(и).

 ¹¹² У рукописі текст пошкоджений, пор.: K II имя.

 ¹¹³ K II лавре(н)тиу(с).

 ¹¹⁴ K II не має цього слова.

 ¹¹⁵ У рукописі текст пошкоджений червоточенням, пор.: K II нашему.

 ¹¹⁶ Літера а в рукописі пошкоджена, пор.: K II лаврентию.

 ¹¹⁷ У рукописі текст пошкоджений, пор.: K I то(л)куе(т)ся,

 ¹¹⁸ K II не має цього слова.

 ¹¹⁹ K I також леωни(н), але потрібно леωни(к). див.: Л. С. Ковтун. (зазнач. праця, стор. 343).

 ¹²⁰ K II не має статей від лупь до леωнидъ включно.

 ¹²¹ K I і K II леω(н)ти(и).

 ¹²² K I то(л)куе(т)ся леω(н)тиω(н).

 ¹²³ K II у тлумачній частині тільки понява, или ωтера(л)никъ.

 ¹²⁴ Тлумачення, помилково взяте в наступної статті, пор.: K I ма(р)тире(и) свъдете(л)стве(н)ни(к).

 ¹²⁵ Надписане замість закресленого в рядку маξи(м).

 ¹²⁶ Тлумачиться помилково з попередньої статті, пор.: K I ме(р)куре(и) ри(м)ска пословица. а то(л)куе(т)ся, е(р)лись [!]. K II не має статей Мартире(и), меркури(и).

 ¹²⁷ K II у тлумачній частині тільки менгисто(с), еже е(ст) велича(й)ши(й).

 ¹²⁸ K II поучиталанъ.

 ¹²⁹ У рукописі літера н пошкоджена, пор.: K II мина.

 ¹³⁰ Частина слова написана над текстом, що залитий у рядку чорнилом; K II мария,

 ¹³¹ K I римски, бо.

 ¹³² K I маринъ зове(т)ся; K II маринъ зовется.

 ¹³³ K II не має цієї статті.

 ¹³⁴ K II не має цієї статті.

 ¹³⁵ K II не має цієї статті.

 ¹³⁶ K II не має цієї статті.

 ¹³⁷ Літера и в рукописі пошкоджена, пор.: K I никито [!].

 ¹³⁸ Літери д і а в рукописі пошкоджені, пор.: K I да(р).

 ¹³⁹ K I толку.

 ¹⁴⁰ K I то(л)куетъ(с).

 ¹⁴¹ K I бгодЂлная и(з)ба, K II не має статей від никита до ξенонъ включно.

 ¹⁴² K I по(л)зоватє(л)нЂ, K II ползователне.

 ¹⁴³ K I дивий.

 ¹⁴⁴ K II не має статей від октаихъ до оуаръ включно.

 ¹⁴⁵ K II помилково пи(л)липъ.

 ¹⁴⁶ K I, K II плечима.

 ¹⁴⁷ K II не має цієї статті.

 ¹⁴⁸ K II одолея.

 ¹⁴⁹ K I Пантеле(и)мо(н); K II Пантеле(й).

 ¹⁵⁰ K I многомолитвенъ, K II не має цієї статті.

 ¹⁵¹ K I многоплоде(н); K II многоплоде(н).

 ¹⁵² K II не має цієї статті.

 ¹⁵³ K I а то(л)куеться.

 ¹⁵⁴ K II не має статті провъ.

 ¹⁵⁵ K I пате(р)муфе(и); K II пате(р)муθе(и), див.: Ковтун Л. С. (зазнач. праця, стор. 345) інтерпретує це ім'я як словосполуку патеръ му феи.

 ¹⁵⁶ К II не має цього слова.

 ¹⁵⁷ Літера е в рукописі пошкоджена, пор.: К I хитрословецъ.

 ¹⁵⁸ У рукописі текст пошкоджений, пор.: К I сосипа(т)ръ.

 ¹⁵⁹ К I сисени(и), хоч потрібно синесе(и) див.: Ковтун Л. С. (зазнач. праця, стор. 345).

 ¹⁶⁰ K II не має статей від сосипатрь до серапиωнъ включно.

 ¹⁶¹ K I а то(л)куе(т)сА невЂдо(м), K II а то(л)куе(т)ся неведо(м).

 ¹⁶² K I спасителе(н).

 ¹⁶³ K I перед ним слово пословица.

 ¹⁶⁴ K I не має цього слова.

 ¹⁶⁵ K I роща.

 ¹⁶⁶ K I пропущено цю статтю.

 ¹⁶⁷ К I латин.

 ¹⁶⁸ K I высокоумли(в).

 ¹⁶⁹ K I свАтАщъ.

 ¹⁷⁰ K II не має статей від сvггелъ до симмахъ включно.

 ¹⁷¹ У рукописі літери ч, е, к знищені, пор.: K I гречес(к)и, K II гречески(и).

 ¹⁷² K I і K II по руски(и).

 ¹⁷³ K I то(ж) стема.

 ¹⁷⁴ K II тара(с).

 ^174-А K I тарасе(и).

 ^174-Б K II не має цієї статті.

 ¹⁷⁵ K I і K II ли.

 ¹⁷⁶ K I пословица.

 ¹⁷⁷ K II не має цієї статті.

 ¹⁷⁸ K I триА бо три.

 ¹⁷⁹ K II не має статей тихикъ і треω(д).

 ¹⁸⁰ K I vмене(м).

 ¹⁸¹ K I vпате(х).

 ¹⁸² K I велика.

 ¹⁸³ K II у тлумачній частині тільки — высоки(и) любо верховны(и).

 ¹⁸⁴ K II не має цієї статті.

 ¹⁸⁵ K I по(д)епа(р)хъ.

 ¹⁸⁶ Написано під рядком під словом бо(л)ши(и), K II у тлумачній частині тільки — vепа(р)хъ су(д)я,

 ¹⁸⁷ K I правильно θилоξе(н).

 ¹⁸⁸ K I свЂте(н).

 ¹⁸⁹ У рукописі частина слова знищена, пор. K I фау(с)ту(с).

 ¹⁹⁰ K I то(л)куе(т)сА.

 ¹⁹¹ K II не має статей від фоте(и) до филимонъ включно.

 ¹⁹² K II замість двох статей филитъ і филипъ одна филиппъ любви доcтои(н) и конелюбец.

 ¹⁹³ K II не має статей від филогонъ до флавианъ включно.

 ¹⁹⁴ K II не має статей хрисогонъ і хрисанθъ.

 ¹⁹⁵ Літера а в рукописі стерта, пор.: K I златы(и).

 ¹⁹⁶ K I ха(р)ла(м)пъ.

 ¹⁹⁷ Літера т у рукописі стерта, пор.: K I радостию.

 ¹⁹⁸ K I пепраско.

 ¹⁹⁹ K II не має статей від харламбъ до хиωния включно.

 ²⁰⁰ K II на цьому слові закінчується тлумачення слова ωкеанъ.

 ²⁰¹ K I по-гречески(и).

 ^201-А K I маємо ще статті: ωригенъ красе(н) ро(ж)дение(м); K II — [ωригенъ красе(н.) ро(ж)дение(м); Уаръ по ри(м)ски варонъ, а то(л)куе(т)ся пе(ст)ръ; васнь, негли, нЂчто, тЂ пословицы ωдинъ разумъ имуть.

Попередня     Головна     Наступна