‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Іван ДЗЮБА

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ ЧИ РУСИФІКАЦІЯ?



обкладинка видання 1998 року       автограф Івана Дзюби




ЗМІСТ


Переднє слово

Від автора: з відстані чверті століття


Лист до Першого секретаря КПУ


Інтернаціоналізм чи русифікація?

І. Можливість помилок і припустимість критики в національній справі

II. Важливість і місце національного питання

III. Сили, що підготували ревізію ленінської національної політики

IV. Майбутнє націй: нації за комунізму

V. Національне почуття, національна свідомість, національні обов’язки

VI. Про соціалістичні республіки та форми їхнього співробітництва

VII. Пугало "українського буржуазного націоналізму" і реальність російського великодержавного шовінізму як головної небезпеки в національному будівництві СРСР

VIII. Рівність фактична і рівність формальна

IX. Українізація та її розгром

X. Русифікація і механізм русифікації

XI. Русифікація інших народів та денаціоналізація суперечать інтересам самого російського народу

XII. Розрив між теорією і практикою; плутання слідів свідомофальшивою фразеологією

XIII. Національне питання є водночас і питанням соціальним, питанням всесвітньо-історичним

XIV. Уряд УРСР як речник національної цілості: його відповідальність за націю



З відстані чвертьстоліття. Післяслово

Виступ на І Всесвітньому форумі українців

"Навколоювілейне"


Леонід Бойко. Як розпинали Івана Дзюбу











Дзюба І. М. Інтернаціоналізм чи русифікація? — К. : Видавничий дім "KM Academia", 1998, — 276 с.


ISBN 966-518-110-6


Безпосереднім поштовхом для написання цієї славнозвісної наукової праці стали проведені 1965 року в Україні арешти творчої молоді. Робота була оголошена антирадянською, автора виключили із Спілки письменників, і він теж опинився за ґратами. Починаючи з 1968 p., монографія багато разів виходила за кордоном українською, російською, англійською, французькою, італійською, китайською мовами. В Радянському Союзі як політичне звинувачення висувалася проти кожного, хто читав її чи бодай тримав у руках, якщо це ставало відомо КДБ. В Україні, проголошеній незалежною державою, ця наукова робота окремою книжкою виходить вперше. На жаль, багато порушених у ній проблем залишаються актуальними й нині.








‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Шевченківські читання в cпільноті ua_kobzar:

Лист Б. Д. Грінченка, 9 лютого 1892 р.:   Поїхавши додому влітку, я прочитав батькового «Кобзаря» і 13 років зробився тим, чим я єсть. Я якось відразу і без ваганнів порвав з усіма московсько-патріотичними тенденціями шовіністичного кольору (а саме до цього я прихильний був), і Тарас зробивсь мені і до цього дня зостається пророком. Я не шуткуючи кажу, що й досі я не можу думати про нього як про людину, — він і досі стоїть перед мене на такому високому п’єдесталі, що торкається головою до неба. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.