Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Г. Конискій. Исторія Русовъ, или Малой Россіи. — М., 1846. — С. 259-262.]

Предыдущая     Главная     СлЂдующая





РАЗНОСЛОВІЯ, ВСТРЂЧАЮЩІЯСЯ ВЪ НЂКОТОРЫХЪ СПИСКАХЪ ИСТОРІИ РУСОВЪ, ДОСТОЙНЫЯ ПО ЧЕМУ ЛИБО ОСОБЕННАГО ВНИМАНІЯ.



1. Пропущено: произшедшій отъ племени Афета, сына Ноева.

2. Славяну.

3. Проп. : внука Афетова.

4. Проп.: отъ временъ Вавилонскаго языковъ смЂшенія.

5. Или.

6. Славнаго.

7. У Славянъ.

8. ВЂры.

9. Проп.: Священныхъ библій и изъ.

10. Мороты.

11. Чужеплеменныя.

12. Гуэнцы.

13. Руснаками, Руссіянами.

14. Рюсу, Россу.

15. Польскихъ.

16. СЂва.

17. Русняками.

18. Андреевскимъ.

19. Изнеможенія.

20. Не разжигался.

21. СлавнЂйшіе.

22. Соблюдшій.

23. За раздЂломъ.

24. Назывались.

26. Въ Чермной Россіи.

26. Въ.

27. Въ.

28. Сіи же.

29. Принцеслава.

30. Блудича.

31. Ладыша.

32. Или Калги Султаны, т. е., Прицы Султанскіе.

33. Прибавлено: Олельковичь

34. Литовскій и Польскій.

35. Руссіи.

36. Многимъ.

37. Оставшіеся.

38. Магометанами.

39. Чтимыя.

40. Пропущено: одни.

41. Ягела.

42. Державамъ.

43. Догматическихъ.

44. НаслЂдниковъ.

45. И другія.

46. Черкаскъ, Черкасы.

47. Состоявшимъ изъ депутаціи, посыланной оть 3-хъ классовъ народа.

48. По природЂ.

49. Одно Рыццарство.

50. ВЂчною.

51. Только: отъ слова.

52. Первоначально.

53. Прибавлено: въ скарбъ.

54. Погтановленіями.

55. И Малороссіи.

56. Зъ родными.

57. Всякихъ.

58. Коренному.

59. О родности.

60. НЂть: своимъ народомъ.

61. РЂкахъ.

62. ЯгеллЂ.

63. НЂтъ: Гетмана.

64. На пункты.

65. Уржендованы.

66. Янзыкомъ.

67. Славяцкіемъ, СлавЂцкимъ.

68. Супречые.

69. Боронили.

70. Сударей.

71. Прибавлено: въ Королены.

72. Перваго.

73. Мировали.

74. Учинкамъ.

75. Калишскій, Калицкій.

76. Компутамъ.

77. Прибавлено: Восточные.

78. Руснакамъ, Руснякамъ, Русакамъ.

79. Порощамъ и по пасЂкамъ городскимъ.

80. Кашеевъ, кащеевъ, кишеевъ.

81. Ранговаго.

82. 5-го.

83. ДнЂпръ.

84а. Кафы.

84б. Мурзъ.

85. Прибавл: Рускихъ.

86. Безпрепятственно.

87. Чрезъ Донъ и Кубань.

88. Противъ Турокъ, тамо кочующихъ и живущихъ селеніями.

89. ВладЂнія.

90. НЂть: или Полеваго Гетмана.

91. Всего етого нЂтъ.

92. ВсЂ.

93. Выбранныхъ.

94. Подъ.

95. На.

96. НаровнЂ.

97. Полковые,

98. Внутри.

99. Селилъ.

100. Прибавл: и довЂренность братская Епископовъ.

101. Рыцарствомъ и звоевательствомъ.

102. НЂтъ: Богдана.

103. Шехъ, Жахъ.

104. Не умедлили.

105. 1586,1588.

106. Варварски.

107. Сербулитской.

108. За.

109. Воинскій.

110. Кунискимъ, Купинскимъ.

111. Лежейскій, Леженскій, Леокайскій.

112. Туптовольскій, Туптальскій, Туптало.

113. ОбрЂзавши.

114. ВсЂ единодушно.

115. Народовъ.

116. Маеткамъ.

117. СлучЂ.

118. Фортельно.

119. По 20.

120. Талеровъ, Тинфовъ.

121. Чинимое.

122. Страшное.

123. Петержицкаго, Петрижицкаго.

124. Скабичевскаго.

125. ПобЂдиша, Побидсила.

126. Недругайло.

127. Баюкъ, Боюкъ.

128. Гейдеровскій.

129. Запалый.

130. Сутяга, Супига.

131. Окуловичь.

132. Мантей, Метыляй.

133. Наше въ Руси; Руское.

134. И самую свободу, раззоривъ и вЂроисповЂданіе наше.

135. Яблоновскій.

136. Кисель, КисЂль.

137. Раданъ.

138. Нестелей, Нестельный.

139. Худобрай.

140. И всей.

141. Корсуня.

142. Попамъ.

143а. Корсунскаго.

143б. Горка.

144. Кратички.

145. Улицами.

146. 26:

147. Курузы, Карузы.

148. Мултянскій.

149. Ракочіемъ.

150. Узулъ, Узупъ.

151. Свободу.

152. Фланга,

153. Приб.: съ 15-ю тысячами воротился.

154. Правиламъ.

155. Переморозять.

156. НЂтъ: Слободской.

157. Новицкомъ.

158. Калишскій, Калницкій.

159. ПушкарЂ.

160. БуханЂ.

161. Фридргейма.

162. Денгофа, Донгова, Дайтова, Дештова, Данилова.

163. УкрЂпилась.

164. Не тЂмъ ли Макаріемъ, котораго мощи почиваютъ въ Соборномъ Переяславльскомъ ХрамЂ Полтавской губерніи, тоже Архимандритомъ Каневскимъ, замученнымъ Турками ?

165. Кокшактами, Кокіяктами.

166. Наприкла.

167. Чугая.

168. Смерть.

169. Угождать,

170. Тиранскимъ.

171. Заглумленъ, затлумленъ, затомленъ.

172. Свободу націи.

173. Волняныхъ.

174. ФормЂ.

175. ОмерзЂнія.

176. Началнымъ.

177. Рогозою.

178. Велинскій, Вилинскій.

179. Иркліевъ.

180. Шалостей.

181а. Гагаринъ,

181б. 5-ть.

182. БатуринЂ.

183. Шишкевичь, Шимкевичь.

184. Косагова.

185. Мольбою.

186. Мольбы.

187. Дому.

188. Опіякъ.

189. Распоряженіе.

190. Зыкапивать.

191. Напрядками.

192. 30 тысячь, и просто: 30.

193. Эстляндской и Лифляндской.

194. Ливонское.

195. НЂтъ: схватилъ за усы.

196. Безчестная.

197. Для того.

198. Благо, благодать.

199. Воротъ.

200. 28.

201. Вышнимъ.

202. 18-го.

203. 3,217.













ОБЪЯСНЕНІЕ НЂКОТОРЫХЪ СЛОВЪ МАЛОРОСІЙСКИХЪ ВЪ ИСТОРІИ РУСОВЪ, НЕПОНЯТНЫХЪ ДЛЯ ВЕЛИКОРОСІЯНИНА.




Балка, долина, буеракъ, въ лЂсу, полЂ, и под.

Ватажка, отъ ватага, стадо : пастухъ стада; начальникъ, предводитель.

Вовна, волна, шерсть.

Выстаченье, поставка, доставка.

Вытхнется, протухнетъ, и под.

Габа, родъ платья.

Драбына, грядка, облочокъ, бока въ повозкЂ, телегЂ.

Добрыдень, доброй день; на добрыдень, съ добрымъ утромъ.

Корогва, хоругвь, знамя.

Каплыця, часовня.

Маентокъ, имЂніе, имущество помЂстье.

Могорычь, угощеніе водкой и под послЂ сдЂлки.

НЂякійсь, кто-то, неизвЂстный, какой-то, нЂкто.

Опіяка, пьяница.

Опуцькы, отъ опуцёкъ, стебли, употребляемые въ пищу.

Очеретъ, тростникъ, камышъ.

Парахвія, парафія, церковной приходъ.

Покуховная пошляна, сборъ, пошлина, съ продажи напитковъ, вина, и под. тому, бочками.

Прямуя, проча, назначая.

Румъ, дорога, путь.

Руйновать, разорять, уничтожать.

Сегобочный, по сю сторону (бокъ) находящійся.

Степъ, поле, на коемъ ростетъ больше всего трава, обнаженное почти совершенно отъ лЂсовъ, и т. н. СлЂдовательно, ето вовсе не то, что степь.

Сурма, родъ трубы, свирЂли.

Толока, непаханное поле, на которое выгоняютъ скотъ; отъ толочить, выбивать посЂянный хлЂбъ, или траву, скотомъ.

Тогобочный, по ту сторону находящійся.

Утрактованный, угощенный, задобренный.

Фрасунокъ, печаль, жалость.

Хавтуры, оставшееся отъ поминальнаго обЂда, и самыя поминки.

Холодокъ, тЂнь подъ чЂмъ отъ зноя; родъ растЂнія.

Цвынтарь, кладбище, погостъ.

Чагарныкъ, камышъ и кусты прирЂчные и под. тому.

Чекмень, армякъ.

Шахвовать, дЂлать, приготовлять, и под.

Щыбеныця, висЂлица.

Щынкаръ, корчмарь, трактирщикъ, кабачникъ, продавецъ горячаго вина, цЂловальникъ.

























Предыдущая     Главная     СлЂдующая


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.