Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Г. Івакін. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст. — К., 1996. — С. 250-256.]

Попередня     Головна     Наступна





ПРИМІТКИ



Розділ І.


1 ПСРЛ (Ипатиевская летопись). — М., 1962. — T. 2.; Літописець Руський. — К., 1989; ПСРЛ (Никоновская летопись). — СПб., 1897. — Т. 11; ПСРЛ (Густынская летопись). — СПб., 1843. — Т. 2.

2 ПСРЛ (Лаврентиевская летопись). — Л., 1927. — Т. I. изд. 2; ПСРЛ (Воскресенская летопись). — СПб., 1856. — Т. 7.

3 Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — М.; Л., 1950; ПСРЛ (Новгородская четвертая летопись. Псковская первая летопись). — СПб., 1848. — Т. 4; ПСРЛ (Новгородская пятая летопись). — Пг., 1917. — Т. 4. Ч. 2; Псковские летописи. — М., 1955. — Вып. 2.

4 ПСРЛ (Рогожский летописец. Тверской сборник). — М., 1965. — Т. 15.

5 Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології української мови. — К., 1966. — С. 138, 143 — 145.

6 ПСРЛ (Летописи белорусско-литовские). — М., 1980. — T. 35; Улащик H. H. Введение в изучение белорусско-литовского летописания. — М., 1985.

7 Сушицький Т. Західно-руські літописи як пам’ятки літератури. — К., 1921. — С. 42.

8 Лимонов Ю. А. Культурные связи России с европейскими странами в XV — XVII веках. — Л., 1978. — С. 93.

9 Чемерицкий В. А. Работа автора первого белорусско-литовского свода над русскими источниками // Летописи и хроники. 1980 г. — М., 1981. — С. 188.

10 Хроника Быховца. — М., 1966. — С. 24, 26 — 28.

11 Ючас М.А. Хроника Быховца // Летописи и хроники. 1973. — М., 1974. — С. 220 — 230.

12 Флоря Б. Н. О Летописце Быховца // Источники и историография славянского средневековья. — М., 1967. — С. 135 — 144.

13 Софонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх. — К., 1992.

14 Синопсис, или краткое собрание различных летописцев о начале славяно-российского народа. — К., 1836; Еремин Е. П. К истории общественной мысли на Украине второй половины XVII в. // ТОДРЛ — М.; Л., 1954. — Т. 10. — С. 221 — 236; Пештич С. Л. Синопсис как историческое произведение // ТОДРЛ. — М. — Л., 1958. — Т. 15. — С. 281 — 291.

15 Славяно-Молдавские летописи XV — XVI вв. — М., 1976.

16 Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси, изданные комиссиею для разбора древних актов. — К., 1888.

17 ПСРЛ (Хроника Литовская и Жмойтская). — М., 1975. — Т. 32.

18 Улащик H. L «Литовская и Жмойтская хроника» и ее отношение к Хроникам Быховца и Стрыйковского // Славяне и Русь. — М., 1968. — С. 360 — 369.

19 ПСРЛ. — Т. 7.

20 Тихомиров М. Н. Список русских городов, дальних и ближних // Исторические записки. — 1952. — №40. — С. 218 — 220.

21 Черепнин Л. В. Образование русского централизованного государства. — М., 1960. — С. 442.

22 Подосинов А. В. О принципах построения и месте создания «Списка русских городов, дальних и ближних» // Восточная Европа в древности и средневековье. — М., 1978. — С. 46.

23 Рыбаков Б. А. Русские карты Московии XV — начала XVI века. — М., 1974. — С. 12 — 16.

24 Наумов Е. П. К истории летописного «Списка русских городов, ближних и дальних // Летописи и хроники. — М., 1974. — С. 150 — 163.

25 Зотов Р. В. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. — СПб., 1892. /251/26 Клепатський П. Огляд джерел до історії України. — Кам’янець-Подільський, 1920. — С. 115, 116; Де-Витте Е. И. Древний помянник Киево-Михайловского Златоверхого монастыря // ЧИОНЛ _ 1903. — Ки. 17. — Вып. 1,3 и 4. — Отд. 3. — С. 3 — 32, 33 — 48, 49 — 64; — 1904. — Кн. 18. — Вып. 1. — Отд. 3. — С. 65 — 76; Де-Витте Е. И. Комментарии к древнейшим помянникам Киево-Печерской Лавры и Киево-Златоверхо-Михайловского монастыря // ЧИОНЛ. — 1910. — Кн. 21. — Вып. 3. — Приложение. — С. 1 — 16; — 1911. — Кн. 22. — Вып. 1 — 2. — Приложение. — С. 17 — 32; 1912. — Кн. 22. — Вып. 3. — Приложение. — С. 33 — 48; Кн. 23. — Вып. 1, 2. — Приложение. — С. 49 — 64, 65 — 80; Кн. 24. — Вып. 1, 2. — Приложение. — С. 81 — 112, 113 — 144. 27 Архив Юго-Западной России; Акты, относящиеся к истории Южной и Западной Руси; Акты, относящиеся к истории Западной России; Русская историческая библиотека; Памятники, изданные Временной комиссией для разбора древних актов; Розов В. Українські грамоти XIV — першої половини XV ст. — К., 1928; Українські грамоти XV ст. — К., 1965; Грамоти XIV ст. — К., 1974.

28 Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей. — К., 1874.

29 Щапов Я. Н. Византийское и южнославянское правовое наследие на Руси в XI — XIII вв. — М., 1978.

30 Бережков Н. Г. Хронология русского летописания. — М., 1963.

31 Янин В. Л. О дате Новгородской Синодальной кормчей // Древняя Русь и славяне. — С. 287 — 292.

32 Памятники литературы Древней Руси. XIII век. — М., 1981; РИБ. — СПб., 1880. — Т. 6; Абрамович Д. Києво-Печерський патерик. — К., 1931.

33 Гацак В. М. Эпос и героические колядки // Специфика фольклорных жанров. — М., 1973. — С. 50.

34 Азбелев С. Н. Историзм былин и специфика фольклора. — Л., 1982. — С. 227.

35 Срезневский Н. Н. Мысли об истории русского языка. — СПб., 1850. — С. 105, 106; Потебня А. А. Объяснения малорусских и сродных народных песен. Колядки и щедровки. — Варшава, 1887. — С. 5; Колеса Ф. Українські народні думи у відношенні до пісень, віршів і похоронних голосувань // Записки НТШ. — Львів, 1922. — С. 54 — 56.

36 Плано Карпини де Иоанн. История Монгалов. Рубрук де Вильгельм. Путешествие в восточные страны. — СПб., 1911.

37 Там же.

38 Клепатський П. Огляд джерел до історії України. — С. 120, 121; Ставиский В. И. К анализу известий о Руси в «Истории монголов» Плано Карпини в свете ее археографической традиции // Древнейшие государства на территории СССР. 1986. — М., 1988. — С. 191 — 209.

39 Плано Карпини де Иоанн. Указ. соч. — С. 25.

40 Барбаро и Контарини о России. — Л., 1971.

41 Извлечение из сочинения Михаила Литвина // Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси. — К., 1890. — Вып. 1. — С. 3 — 58.

42 Охманьский Е. Михалон Литвин и его трактат о правах татар, литовцев и москвитян середины XVI в. // Россия, Польша и Причерноморье в XV — XVIII вв. — М., 1979. — С. 97 — 117.

43 Меховский Матвей. Трактат о двух Сарматиях. — М.-Л., 1936.

44 Герберштейн Сигизмунд. Записки о Московии. — М., 1988. — С. 185.

45 Мицик Ю., Кулинський М. Київ у описі Ренгольда Хайденштайна // КС. — 1993. — № 5. — С. 69, 71.

46 Там же. — С.70.

47 Груневег М. Славнозвісне місто Київ // Всесвіт. — 1981. — №5. — С. 206 — 211; Ісаєвич Я. Д. Нове джерело про історичну топографію та архітектурні пам’ятки стародавнього Києва // Київська Русь: культура, традиції. — К., 1982. — С. 113 — 128.

48 Дневник Эриха Ляссоты из Стеблева // Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси. — Вып. 1. — С. 141 — 190.

49 Боплан де Г.-Л. Опис України. — К., 1990. /252/

50 Алеппский П. Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века. — М., 1987.

51 Лебединиев П. Г. Росписной список 1700 г. // ЧИОНЛ. — К., 1892. — Кн. 2; Лебединцев П. Г. О планах Киева XVIII ст. // ЧИОНЛ. — К., 1897. — Кн. 1. — С. 268 — 269; Петров Н. И. Планы Киева 1713 — 1715 годов. — КС. — 1895. — № 4. — С. 17 — 22; Зельницький О. Старі плани Киева та Київщини. // Україна. — К., 1926. — № 2 — 3. — С. 229 — 235; Пономаренко Л. А. Плани міста Києва XVII — XIX ст. як історичне джерело // КС. — К., 1972. — С. 62 — 69; Пономаренко Л. А. Топографічні описи Киева кінця XVIII — початку XIX ст. // Історичні дослідження. — К., 1981. — Вип. 8. — С. 39 — 42; Пономаренко Л. А. Географические, топграфические и другие официальные описания г. Киева второй половины XVIII — начала XIX в. // Киев в фондах ЦНБ АН УССР. — К., 1984. — С. 62 — 83; Красовский И. С. Некоторые особенности градостроительной структуры Киева середины XVII в. // Архитектурное наследство, — М., 1976. — № 25. — С. 12 — 16; Красовский И. С. О топографической интерпретации рукописных планов древнерусских городов (на примере планов Киева 1695 г. и Владимира 1715 г.) // Источники и методы исследования памятников градостроительства и архитектуры. — М., 1980. — С. 18 — 32.

52 Древнейший план города Киева 1638 года. Издание Б. И. Ханенко. — К., 1896.

53 Голубев С. Т. О древнейшем плане города Киева 1638 года. — К., 1898.

54 Болотова Г. В. План Киева 1695 року як джерело до вивчення історії міста кінця XVII століття // Архіви України, — 1980. — № 4. — С. 51 — 58.

55 Алферова Г. В., Харламов В. А. Киев во второй половине XVII века. — К., 1982.

56 Накладення плану 1803 р. на сучасну топооснову здійснив Ю. А. Паскевич у Інституті «Київпроект». Див. також Красовський І. С., Пономаренко Л. А. До питання про реконструкцію Верхнього міста і Подолу за планом Києва 1695 р. // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. — 1981. — Вип. 7. — С. 93 — 96; Алферова Г. В., Харламов В. А. Указ. соч. — С. 87 — 94.

57 Ивакин Г. Ю. Позднесредневековые планы Киева и археология // Археологические исследования на Украине в 1976 — 1977 гг. — Ужгород, 1978. — С. 104, 105.

58 Смирнов Л. И. Рисунки Киева 1651 года по копиям их конца XVIII века. — М., 1908; Петров Н. И. Новооткрытый альбом видов и рисунков достопримечательностей Киева 1651 г. // ТКДА. — 1905. — № 7.

59 Розкопки в Києві на горі Кисілівці в 1940 р. // Археологія. — 1947. — № 1. — С. 141 — 151; Богусевич В. А. Розкопки на горі Киселівці // АП УРСР. — 1955. — Т. 3. — С. 66 — 72.

60 Брайчевский М.Ю. Раскопки в «городе Ярослава» // АО 1971 г. — М., 1972; — С. 390 — 392; Брайчевський М. Ю. До історії Києва в післямонголський час // Результати польових досліджень 1970 — 1971 pp. на території України (тези доповідей). — Одеса, 1972. — С. 332 — 334; Толочко П. П., Килиевич С. Р. Археологические раскопки на Старокиевской горе // АИУ в 1968 г. — К., 1971. — Вып. 9. — С. 234 — 237; Толочко П. П., Гупало К. М. Розкопки Києва у 1969 — 1970 рр. // Стародавній Київ. — К., 1975. — С. 9; Килиевич С. Р. Детинец Киева IX — первой половины XIII веков. — К., 1982. — С. 126 — 135; Боровський Я. Є., ТолочкоП. П. Київська ротонда. //Археологія Києва. — К., 1979. — С. 90 — 103; Ивакин Г. Ю. Киев в XIII — XV веках. — К., 1982. — С. 62 — 65; Харламов В. А. Исследования каменной монументальной архитектуры Киева X — XIII вв. // Археологические исследования Киева 1978 — 1983 гг. — К., 1985. — С. 106 — 120; Боровський Я. С., Архіпова Є. І. Дослідження «міста Ярослава» 1984 — 1989 рр. // Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984 — 1989. — К., 1993. — С. 206 — 216; Боровський Я. Є., Калюк О. П. Дослідження київського дитинця. // Там же. — С. 3 — 42.

61 Івакін Г. Ю. До історичної топографії пізньосередьовічного Києва // Археологічні дослідження стародавнього Києва. — К., 1976. — С. 220; Івакін Г. Ю. До питання про кам’яну архітектуру пізньосередньовічного Києва // Археологія Києва. — С. 115 — 119; Ивакин Г. Ю. Охранные раскопки на Киевском Подоле // АО 1980 г. — М., 1981. — С. 251 — 252. Гупало К. Н., ИвакинГ. Ю., Сагайдак М. А., Зоценко В. Н. Исследования Киевского Подола // АО 1976 г. — М., 1977. — С. 286, 287; Гупало К. Н., Ивакин Г. Ю. и др. Раскопки в Киеве // АО 1978 г. — М., 1979. — С. 323 — 325; Івакін Г. Ю., Козубовський Г. А. Дослідження урочищ Гончарі та Кожум’яки у Києві в 1987 — /253/ 1988 рр. // Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР. — Одеса, 1989. — С. 83 — 85; Івакін Г. Ю., Козубовський Г. А. та інші. Дослідження по вул. Сагайдачного в Києві 1991 року // Археологічні дослідження в Україні 1991 року. — Луцьк, 1993. — С. 37, 38; Івакін Г. Ю., Козубовський Г. А. Дослідження південної частини Подолу у 1984 — 1985 рр. // Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984 — 1989 рр. — С. 104 — 133; /вакін Г. Ю., Козубовський Г. А., Чекановський А. А. Дослідження урочищ Гончарі та Кожум’яки у 1987 — 1989 рр. // Там же. — С. 238 — 270.

62 Мовчан І. І., Харламов В. О. Стародавній Клов // Археологія Києва. — С. 70 — 84; Мовчан І. І. Археологічні дослідження на Видубичах // Стародавній Київ. — С. 80 — 106; Гончар В. Н. Хозяйственно-бытовой комплекс XIII — XIV вв. // Духовная культура древнего населения Украины. Тезисы конференции. — К., 1989. — С. 26, 27; Ивакин Г. Ю. Киево-Печерский монастырь в XIII — XV вв. // Духовная культура населения Украины с древнейших времен. — К., 1991. — С. 9 — 22; Козубовский Г. А., Ивакин Г. Ю. Новый клад пражских грошей вблизи Киево-Печерского монастыря // Древняя история населения Украины. — К., 1991. — С. 77 — 86; Харламов В. А., Гончар В. Н. Хозяйственно-бытовой комплексе XIII — XIV вв. на территории Киево-Печерского заповедника // Там же. — С. 67 — 76; Гончар В. М. Археологічні дослідження колишнього митрополичого саду Києво-Печерської Лаври у 1987 — 1988 рр. // Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984 — 1989 рр. — С. 167 — 185.

63 Кучера М. П. Про одну групу середньовічної кераміки на території УРСР // Слов’яно-руські старожитності. — К., 1969. — С. 174 — 181.

64 Высоцкий С. А. Древнерусские надписи Софии Киевской. — К., 1966; Висоцкий С. А. Средневековые надписи Софии Киевской. — К., 1976; Высоцкий С. А. Киевские граффити XI — XVII вв. — К., 1985.

65 Григорян Г. Арямянские надписи Киевского собора святой Софии // Вестник общественных наук АН Арм. СССР, — Ереван, 199. — № 4. — С. 88 — 92.

66 Котляр Н. Ф. Монети Владимира Ольгердовича // НиС. — К., 1971. — Вып. 4. — С. 42 — 67; Котляр М. Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. — К., 1971; Котляр М. Ф. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні XIV — XVIII ст. — К., 1981.

67 Козубовський Г. А. Находки монет XIV — XV ст. на территории Киева. Препринт. — К., 1991.

68 Ястория Русов. — М., 1846. — С. 1.

69 Татищев В. Н. История Российская. — СПб., 1774. — Т. 3; Симоновский П. Краткое описание о казацком малороссийском народе. — М., 1847; Болтин И. Н. Примечания на историю древний и нынешнея России господина Леклерка. — СПб., 1788. — Т. 2.

70 Карамзин Н. М. История государства Российского. — СПб., 1880. — Т. 5. — С. 423.

71 Тамже. — Т. 4. — С. 11, 12.

72 Тамже. — Т. 5. — С. 426 — 236 та інші.

73 Там же. — Т. 4. — С. 239 — 241.

74 Бантиш-Каменський Д. М. Історія Малої Росії. — К., 1993; Полевой Н. А. История русского народа. — М., 1883. — Т. 5. — С. 10, 23; Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. — Пг., 1915. — Т. 1.

75 Костомаров Н. И. Указ. соч. — С. 120.

76 Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования. — СПб., 1872. — Т. 1. — С. 210.

77 Кирилов И. К. Цветущее состояние Всероссийского государства. — М., 1977. — С. 160 — 164.

78 Андриевский А. Из жизни Киева в XVIII веке (архивные заметки). — К., 1882. — Вып. 3. — С. 8.

79 Каргер М. К. Древний Киев. — М.; Л., 1959. — Т. 1. — С. 28, 29.

80 Толочко П. П. Глибинна суть традицій // КС. — 1992. — № 1. — С. 3,4; Берлинський М. История города Киева // Там же. — С. 84 — 114; Берлинський М. Ф. Історія міста Києва (підготовка тексту, передмова та коментарі М. Ю. Брайчевського). — К., 1991; Толочко П. П. Перша історія Києва // КС. — 1992. — № 1. — С. 82, 83. /254/

81 Евгений (Болховитинов). Описание Киево-Софийского собора. — К., 1825; Його ж. Описание Киево-Печерской Лавры. — К., 1826.

82 Максимович М. А. Собрание сочинений. — К., 1877. — Т. 2.

83 Закревский Н. В. Описание Киева. — М., 1868. — Т. 1,2.

84 Погодин М. Л. Записка о древнем языке русском // Известия АН ОРЯС. — СПб., 1856. — Ч. V, Вып. 2. — С. 81 — 83.

85 Зубрицкий Д. Критико-историческая повесть временных лет Червоной или Галицкой Руси. — М., 1845; Коялович М. Лекции по истории Западной России. — М., 1864.

86 Максимович М. О. О мнимом запустении Украины в нашествие Батыево и население ее новопришлым народом // Собр. соч. — К., 1876. — Т. 1. — С. 131 — 145; Максимович.М. А. Филологические, Ответные и Новые письма к Погодину // Собр. соч. — Т. 3. — С. 183.

87 Котляревский А. А. Были ли малоруссы исконными обитателями Полянской земли, или пришли изза Карпат в XIV веке? // Собр. соч. — СПб., 1893. — Т. 1. — С. 624 — 637.

88 Соловьев С. М. История Российская с древнейших времен. — М., 1960. — Кн. 2, 3, 4. — С. 189.

89 Бестужев-Рюмин В. Н. Русская история. — СПб., 1872. — Т. 1. — С. 278, 279.

90 Соболевский А. И. Очерки по истории русского языка. — К., 1884; Соболевский А. И. Как говорили в Киеве в XIV и XV вв. // ЧИОНЛ. — 1888. — Кн. 2. — С. 215 і т. д.

91 Ключевский В. О. Сочинения в восьми томах. — М., 1956. — Т. 1. — С. 284.

92 Szajnocna K. Szkice historyczne. Zdobycze pługa polskiego. — Warszawa, 1881. — T. 2. — S. 341.

93 Jablonowski A. Pisma. — Warszawa, 1911. — T. 2. — S. 236 — 244.

94 Бобржинский M. Очерки истории Польши. — СПб., 1891. — Т. 2.

95 Кулиш П. А. История воссоединения Руси. — СПб., 1874. — Т. 1. — С. 15.

96 Антонович В.Б. Киев, его судьба и значение с XIV по XVI ст. (1362 — 1569) // КС. — 1882. — Т. 1. — С. 48; Антонович В. Б. Монографии по истории Западной и Юго-Западной России. — К., 1885.

97 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Львів, 1905. — Т. 3. — С. 171, 175.

98 Грушевский М. С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV ст. — К., 1891. — С. 443, 458, 459.

99 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 3. — С. 191.

100 Владимирский-Буданов М. Ф. Население Юго-Западной России от половины XIII до половины XV века // Архив ЮЗР. — Ч. 7. — Т. 1. — К., 1886; Любавский М. К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. — М., 1910; Ефименко А. Я. История украинского народа. — СПб., 1906; Клепатский П. Г. Очерки по истории Киевской земли. — Одесса, 1912; Василенко Н. П. Очерки по истории Западной Руси и Украины. — К., 1916; Кримський А. Г. Филология и погодинская гипотеза // Твори в 5-ти томах. — К., 1973. — Т. 3.

101 Владимирский-Буданов М. В. Указ. соч. — С. 7.

102 Лебединцев П.Г. О святой Софии Киевской // Труды III АС в Киеве. — М., 1878. — Т. I; Лебединцев П. Г. Еще одна из древнейших церквей в Киеве // КС. — 1887. — № 12; Лебединцев П. Г. Об имеющихся в Петербурге примечательных планах г. Киева // ЧИОНЛ. — 1897. — Кн. 1; Петров Н. Я. Историко-топографические очерки древнего Киева. — К., 1897; Лашкарев П. А. Церковно-археологические очерки, исследования и рефераты. — К., 1898; Голубев С. Т. Спорные вопросы о древней топографии Киева. — К., 1910.

103 Андріяшев О. Нариси історії колонізації Київської землі до кінця XV віка // Київ то його околиці в історії та пам’ятках. — К., 1926. — С. 34 — 72; Київ. Путівник. — К., 1930.

104 Дорошенко Д. Нарис історії України. — Варшава, 1932. — Т. 1. — С. 80 — 113. /255/

105 Греков Б. Д. Татарское нашествие // Исторический журнал. — 1. — 1937. — № 6. — С. 46; Крип’якевич І. П. Історія України. — Львів, 1990. — С. 110 — 120; Мавродин В. В. Очерки истории Левобережной Украины (с древнейших времен до второй половины XIV в). — Л., 1940; Нариси Історії України. — К., 1931. — Вип. 1; 1932. — Вип. 2; Насонов А. Н. Монголы и Русь. — М.-Л., 1940; Греков Б. Д., Якубовский А. Я. Золотая Орда и ее падение. — М.-Л., 1950.

106 Греков Б. Д. Киевская Русь. — М., 1950. — С. 500.

107 Каргер М. К. Киев и монгольское завоевание // СА. — 1949. — Т. 9. — С. 55 — 102; Каргер М. К. Археологические исследования древнего Киева. — К., 1950; Каргер М. К. Древний Киев. — М.-Л., 1959. — Т. 1. — С. 493 — 515.

108 Черепнин Л. В. Монголо-татары на Руси (XIII в.) // Татаро-монголы в Азии и Европе. — М., 1977. — С. 209.

109 Толочко П. П. Киев и Киевская земля в период феодальной раздробленности. — К., 1980; ТолочкоП. П. Древний Киев. — К., 1983; Толочко П. П. Древняя Русь. — К., 1987 тощо.

110 Гумилев Л. Н. Поиски вымышленного царства. — М., 1970. — С. 194; Гумилев Л. Н. Древняя Русь и Великая Степь. — М., 1989. — С. 450, 507, 508 та ін.

111 Рыбаков Б. А. О преодолении самообмана (по поводу книги Л. В. Гумилева «Поиски вымышленного царства». М., 1970) // ВИ. — 1971. — №3. — С. 154; Толочко П. П. Древний Киев. — С. 275 — 280; Толочко П. П. Киев и Киевская земля. — С. 209.

112 Полонська-Василенко Н. Історія України. — К., 1992. — Т. 1. — С. 303 — 337.

113 Субтельний Орест. Україна. Історія. — К., 1992. — С. 65 — 79.

114 Греков И. Б. Очерки по истории международных отношений Восточной Европы XIV — XVI вв. — М., 1963; Греков И. Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды. — М., 1975.

115 Довженок В. И., Толочко П. П. Киев в эпоху феодальной раздробленности // Результати польових досліджень 1970 — 1971 рр. на території України. — Одеса, 1972. — С. 48 — 50; Довженок В. О. Среднее Поднепровье после татаро-монгольского нашествия // Древняя Русь и славяне. — М., 1978. — С. 76 — 82.

116 Багановская Н. М. Севрюки (население Северской земли в XIV — XVI вв.) // Вестник МГУ. — 1980. — № 1, серия 8, история. — С. 57 — 69.

117 Беляева С. А. Южнорусские земли во второй половине XIII — XIV вв. — К., 1982.

118 Щапов Я. Н. Византийское и южнославянское правовое наследие на Руси в XI — XIII вв. — М., 1978.

119 Прохоров Г. М. Повесть о Митяе. — Л., 1978.

120 Куликовская битва. — М., 1980; Куликовская битва в литературе и искусстве. — М., 1980; Кирпичников А. Н. Военное дело на Руси в XIII — XV вв. — Л., 1976; Кирпичников А. Н. Куликовская битва. — Л., 1980.

121 Історія українського мистецтва. — К., 1967. — Т. 2; ЛогвинГ. Н. З глибин. Давня книжкова мініатюра XI — XVIII століть. — К., 1974; Логвин Г., Міляєва Л., Свеницька В. Український середньовічний живопис. — К., 1976; Смирнова Є. С. Живопись Великого Новгорода. Середина XIII — начало XV веков. — М., 1976; Николаева Т. В. Прикладное искусство Московской Руси. — М., 1976; Вздорное Г. Исследование о Киевской Псалтыри. — М., 1978; Рындина А. В. Древнерусская мелкая пластика. — М., 1978; Попов Г. В., Рындина А. В Живопись и прикладное искусство Твери XIV — XVI века. — М., 1979.

122 Шабульдо Ф. М. Включення Київського князівства до складу Литовської держави у другій половині XIV ст. // УІЖ. — 1973. — № 6. — С. 79 — 88; Шабульдо Ф. М. Адміністративно-правове становище Києва XIII — XV ст. // Каталог документів з історії Києва XV — XIX ст. — K., 1982. — С. 25 — 30; Шабульдо Ф. М. Укрепление исторических связей между Северо-Восточной и Юго-Западной Русью в борьбе против господства Золотой Орды // Дружба и братство русско-украинского народов. — К., 1982. — Т. 1; Шабульдо Ф. М. Про початок приєднання Великим князівством Литовським земель Південно-Західної Русі // УІЖ. — 1984. — № 6. — С. 38 — 49; Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. — К., 1987. /256/

123 Київська старовина. — К., 1972; Стародавній Київ. — K., 1975; Археологічні дослідження стародавнього Києва. — К., 1976; Археологія Києва. — К., 1979; Археологические исследования Киева 1978 — 1983 гг. — К., 1985; Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984 — 1989 рр. — К., 1993.

124 Ивакин Г. Ю. Киев в XIII — XV веках. — К., 1982.





















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.