Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





ІЛЮСТРАЦІЇ ДО ВИДАННЯ



Розділ III.




Рис. 43. Верхній Київ. (Деталь Тези Обідовського, 1688—1691).



Рис. 44. Ротонда XII—XIII ст. Вул. Володимирська, 3, 1976.



Рис. 45. Кладка ремонту ротонди з жолобчастої цегли.



Рис. 46. Руїни собору Федорівського Вотча монастиря за малюнком А. ван Вестерфельда 1651 р.



Рис. 47. Васильківська (Трьосвятительська) церква XII ст. Зруйнована 1935 р.



Рис. 48. Піч другої половини XIII ст. зі Старокиївської гори. 1971.



Рис. 49. Кераміка XIV—XV ст. Вул. Вел. Житомирська, 2, 1988—1989.



Рис. 50. Срібні монети XIV—XV ст. з «міста Володимира».



Рис. 51. Софійський собор за малюнком А. ван Вестерфельда 1651 р.



Рис. 52. Графіто кінця XIII—XIV ст. Софійського собору («Месяця аугуста въ 25 преставися раба Божия Ана пъпадия Сьмьна»).



Рис. 53. Золота Брама за малюнком А. ван Вестерфельда 1651 р.



Рис. 54. Михайлівський Золотоверхий собор XII ст. Зруйнований 1935 р.



Рис. 55. Михайлівський Золотоверхий собор на малюнку М. Груневега 1584 р.



Рис. 56. Михайлівський Золотоверхий монастир на плані 1688 р.



Рис. 57. Київський замок за малюнком А. ван Вестерфельда 1651 р.



Рис. 58. Палац воєводи у замку. Реконструкція П. Юрченка.



Рис. 59. Старокиївська та Замкова гори на малюнку М. Груневега 1584 р.



Рис. 60. Кераміка XIV—XV ст. із Замкової гори (1 — кераміка з поливою).



Рис. 61. Стулка квадрифолію із Замкової гори, 1977.



Рис. 62. Центральна частина Подолу XIX ст.



Рис. 63. Церква Успіння Богородиці Пирогощей XII ст. Зруйнована 1935 р.



Рис. 64. Фундаменти невідомої споруди південніше Пирогощі.



Рис. 65. Срібні монети XIV—XV ст. з Подолу та Замкової гори.



Рис. 66. Могильник XV ст. (1482 — ?), вул. Андріївська, 7, 1984.



Рис. 67. Речі з розкопу по вул. Андріївська, 7, 1984.



Рис. 68. Підлога з кольорових полив’яних плиток церкви Різдва Богородиці, 1975.



Рис. 69. Фундаменти з плінфи церкви Різдва Богородиці, 1975.



Рис. 70. План розкопу 1985 р. на садибі Покровської церкви.



Рис. 71. Рештки престолу церкви Різдва Богородиці, 1985.



Рис. 72. Розріз розкопу 1985 р.



Рис. 73. Монети Володимира Ольгердовича із скарбу 1985 р. (1 — литовський денарій типу «Колюмна — спис з хрестом»).



Рис. 74. Кераміка XIV—XV ст. Поділ, вул. Сагайдачного, 18, 1991.



Рис. 75. Кераміка XIV—XV ст. з урочища Гончарі та Кожум’яки. Вул. Воздвиженська, 25, 1989—1990.



Рис. 76. Полив’яна кераміка XIV—XV ст. з урочища Гончарі та Кожум’яки. Вул. Воздвиженська, 25, 1990.



Рис. 77. Кирилівська церква XII ст.



Рис. 78. Графіто «Сидора» кінця XIII—XIV ст. з Кирилівського храму.



Рис. 79. Графіто XV ст. з Кирилівського храму («Святий Кирило, прости мя грешнаго»).



Рис. 80. Печерськ на плані маєтків Пустинно-Микільського монастиря 1713—1715 рр. (Деталь).



Рис. 81. Успенський собор XI ст. Західний фасад, 1880.



Рис. 82. Матеріали досліджень митрополичого саду Печерського монастиря 1987—1988 рр.



Рис. 83. Апсиди Успенського собору з контрфорсом XIV ст.



Рис. 84. Шиферна плита з поховання 1516 р. з Успенського собору.



Рис. 85. Церква Спаса на Берестові XII ст.



Рис. 86. Спас на Берестові та Пустинно-Микільський монастир на плані 1638 р.



Рис. 87. Празький гріш Вацлава IV з розкопок Кловського собору, 1974.



Рис. 88. Михайлівський собор XI ст. Видубицького монастиря.



Рис. 89. Кераміка XIV—XV ст. з Видубичів, 1972.



Рис. 90.








Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.