Головна

Андрій РИМША

[Хронологія]

На герб ясневельможного пана, пана Остафея Воловича, пана Виленского и прочих

На преславныє а старовечныє клейноты, или гербы ясневельможного пана, пана Лва СапЂги... Епикграма

На гербы ясневельможного пана, пана Теодора Скумина, воєводы новгородского. Епикграма

[ХРОНОЛОГІЯ]

КОТОРОГО СЯ МЕСЯЦА ШТО ЗА СТАРЫХ ВЕКОВ ДЂЄЛО КОРОТКОЄ ОПИСАНІЄ

Месяца сентебра, по-гебрейску єлюль, просто вресень,

Двадцать четвертого дня месяца сентебра

дороблен Єросолим, сталася реч добра.

Месяца октовріа, по-гебрейску тышри, просто паздерник,

Арха з Ноим на горе станула на суши,

другій потоп не будет, так нам писмо туши.

Октоврія 17 дня.

Месяца ноемврія, по-гебрейску маргеусам, просто грудень.

Жидом свято уставил тут царь Єровоам,

мы о свои не дбаєм, не велми ж добро нам.

Ноемврія 15 дня.

Месяца декавріа, по-гебрейску хашлеу, просто просинець ¹.

В том месяцы Ісус Христос народился нам,

Не хто иный, тот избавил души наши сам.

Декаврія 25 дня.

Месяца генуара, по-гебрейску тебет, просто стычень.

Уже земскіє мудрЂцы ¹ Христа привитали,

злато, ладан и миру, яко пану, дали.

Генуара 6 дня.

Месяца февраля, по-гебрейску себат, просто лютый.

Смотри, як то голубка Ноаху служила,

мы о бога не дбаєм, только б злость плужила.

Февраля 18 дня.

Месяца марта, по-гебрейску адар просто марець ¹.

В том месяцы господа жиды крыжовали,

собЂ лихо, нам добро тым паном зъєднали.

Марта 25 дня.

Месяца априля, по-гебрейску нисан, просто кветень.

Жидове сухо прошли Чирвоноє море,

кормил их бог на пущи, не было им горе.

Априля 14 дня.

Месяца мая, по-гебрейску іяр, просто май.

Ной арху готуєт божим повеленієм,

абы в потоп не згинул з своим поколеньєм.

Мая 10 дня.

Месяца іюня, по-гебрейску сыван, просто чырвець.

Ужо воды всих топят, Ноах в корабль вошол,

знать, иж богу кланялся, прото ласку знашол.

Іюня 27 дня.

Месяца іюля, по-гебрейску тамуз, просто липець.

Моисій побил таблицы з приказаньєм божим,

а мы грешим, што часок, ни ся страхом трвожим.

Іюля 17 дня.

Месяца августа, по-гебрейску аов либо ав, просто серпень.

В том месяцы Аарон умер, божій єрей,

того собЂ на приклад ты, попе, завжди мей.

Августа 1 дня.

Друковано 5 дня мая, року 1581, в Острозє. Писаньє Андрея Рымши.

¹ Так у паперовому виданні. — Прим. litopys.kiev.ua

НА ГЕРБ ЯСНЕВЕЛЬМОЖНОГО ПАНА,
ПАНА ОСТАФЕЯ ВОЛОВИЧА, ПАНА ВИЛЕНСКОГО И ПРОЧИХ

Што д†стрЂлы, што врубы, что лелеи значать,

то вси люди мудрыє вельми горазд бачать,

Которых зацный тот дом за герб уживаєт,

вЂр мнЂ, иж там господу цнота свою маєт.

НА ПРЕСЛАВНЫЄ А СТАРОВЄЧНЫЄ КЛЕЙНОТЫ,
ИЛИ ГЕРБЫ ЯСНЕВЕЛЬМОЖНОГО ПАНА, ПАНА ЛВА САПЂГИ, ПОДКАНЦЛЕРЕГО ВЕЛИКАГО КНЯЗСТВА ЛИТОВСКОГО, СЛОНИМСКОГО, МЯДЕЛСКОГО, МАРКОВСКОГО И ПРОЧИХ СТАРОСТИ

Епикграма

Все можем своим оком лацно обачити,

Должиню и широкость шнуром назначити.

И чоловєка можем познати по твары,

Єсли в собє не маєт лишнеє привары.

Але где цнота собе обрала осєлость,

Там ростроп єсть до всего и мужская смєлость,

Которая зацныє завжды домы буди

И клейноты роздаєт, тыми слынуть люди.

Бо такиє николы ¹ зо света не изходять,

Але один по другом во веки славу плодять.

Хочеш же ся присмотреть гербом праве значным,

Зараз можеш познати, иж суть в дому зацным

Здавна славных Сапєгов. Тыє з предков своих

Заквитывали в цнотах, знать в лилиях троих,

При которых з оружъєм конны воин стоить,

Знаком того, иж ся з них ни один не боить

Служить своим сподарем ку кождой потребє,

Не литуючи скарбов, ни самого себе.

К тому видиш, як в локоть постренна ¹ рука,

Видиш, иж в скрозь из туга пострелного лука.

Таки пострел никого дома не поткаєт,

Одно, хто поганскиє полки розриваєт.

В тых же гербєх посредку єсть стрела з крестами

Двома, а третій близко осажон лунами.

Тыє знаком, иж они болш для хрестиянства

Клали здоровьє своє, не смотречи панства.

Смотри ж выше ¹, узриш там над гельмом коруну,

Которая даєт знать, иж там бог фортуну

И цноту з сильным мужством сполне коронує,

Чого у них ани моль, ни ржа не попсуєт.

Живете ж, Сапєгове, вси в многиє лета,

Ваша слава слыть будеть, покуль станеть света!

Подавайте ж потомкам, што маєте з предков,

Веже и ваших цных справ весь свет полон светков.

¹ Так у паперовому виданні. — Прим. litopys.kiev.ua

НА ГЕРБЫ ЯСНЕВЕЛЬМОЖНОГО ПАНА, ПАНА ТЕОДОРА СКУМИНА, ВОЄВОДЫ НОВГОРОДСКОГО

Епикграма

Не простым людєм гербы з неба посилають,

Яковый Скуминове в своим дому мають.

Як звезда над луною хорошо ся блищить

А светла месечного бынамней не нищыть,

Так обоє свЂтяться, ровно окром хмары,

Яко слава у Скуминов маєт свои дары.

Бо ним далей, тым ясней в славу ся подносять,

Урадами зацными под небо выносять.

Мог бы вместо месеца сонце там отдати

И все небо зо знаменми до него придати,

Бо так тот дом Скуминов в Литве ясне слынеть

И будет завжды слынуть, поки свет не минеть.

Смотри ж, як реки текуть, а все три згодливе,

Вєр, иж было где смотреть, а непохлебливе,

Бо не по одной реце плавал из делами,

Служечы господару розумом, силами,

Не чужому, своєму, и отчизнє милой,

Трафлаючи недруга по шыи отылой.

Тот герб здавна в єго дом з матки назначоно,

Бо такиє приметы у нем обачоно,

Иж водные послуги мел отправовати,

Тым ся господарови и всим подобати.

К тому єще два гербы видиш быть на сподє.

Тых достали предкове єго, на свободє

Будучи, а цнотою оных доставали,

Беру з мужством отчизнє своєй заховали.

Вєр ми, гербов не дають в дому седящому,

Але з татарми в полю часто гулящому,

Не з голою рукою, з шаблею острою,

Завжды будучи готов до смертного бою.

Жыви ж з тыми гербами, ты, зацный Скумине,

А буяй в своєй славє навєки и нынє.

Андрій РИМША

Андрій Римша, білорус, народився в селі Пеньчині біля Новогрудка в шляхетській родині близько 1550 р., помер після 1595 р. Невідомо, де вчився, здобув освіту; знав кілька мов. Служив при дворах литовсько-білоруських магнатів: спершу Миколая Радзивілла (Сирітки), а потім Христофора Радзивілла. Мав зв'язки з Острозькою школою. Брав участь у воєнних походах. З 1585 р. жив у Вільно. Крім Острога, видавав свої твори в друкарні Мамоничів.

[Хронологія]. Которого ся месяца што за старых веков дЂело короткоє о писаніє. Острог, 5. V 1581, 2 арк. Єдиний примірник цієї двоаркушної листівки зберігається у Державній публічній бібліотеці РРФСР імені М. Є. Салтикова-Щедріна у Ленінграді. Це перше у кириличному друкарстві окреме видання поетичного твору.

Текст передруковано у вид.: Описание славяно-русских книг, напечатанных кирилловскими буквами. Т. І. С. 1491 по 1652 г. Составил И. Каратаев. Спб., 1883, № 103, с. 217 — 219; Пташицкий С. Л. Сборник снимков с славяно-русских старопечатных изданий. Ч. 1. Спб., 1895, табл. XXI — XXII; Перетц В. Н. Малорусские вирши и песни в записях XVI — XVIII вв. — Известия отделения русского языка и словесности императорской Академии наук. Т. 4. 1899, с. 875; Перетц В. Н. Историко-литературные исследования и материалы. Т. 1, ч. 1, Спб., 1900, с. 70 — 71; Карский Е. Ф. Белоруссы. Т. 3, ч. 2 (Старая западнорусская письменность). Пг., 1921, с. 128 — 129; Хрэстаматыя па старажытнай беларускай літаратуры, с. 327 — 328; Запаско Я. Мистецька спадщина Івана Федорова. Львів, 1974, с. 33, 36 (фототипія); Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 67 — 68.

Подається за першодруком.

На герб ясневельможного пана, пана Остафея Воловина, пана Виленского и прочих. — Вперше надруковано у кн.: Генадия патриарха Константинопольского, по наречению Сколяриса, диалог, или само друга розмова. Вільно, друкарня Мамоничів, 1585, арк. 2. Підпис: А. Р.

Текст передруковано у вид.: Памятники полемической литературы в Западной Руси. Спб., 1878, кн. 1, с. 21, прим. (Русская историческая библиотека. Т. 4); Перетц В. Н. Малорусские вирши и песни в записях XVI — XVIII вв., с. 875; Перетц В. Н. Историко-литературные исследования..., т. I, ч. 1, с. 72; Хрэстаматыя па старажытнай беларускай літаратуры. Склау А. Ф. Коршунау. Мінск, 1959, с. 328; Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 68.

Подається за першодруком.

На преславныє а старовечныє клейноты, или гербы ясневельможного пана, пана Лва СапЂги, подканцлерего Великого князства Литовского,

Слонимского, Мяделского, Марковского и прочих старосты. Епикграма. — Вперше надруковано у кн.: Статут Великого княжества Литовского. Вільно, друкарня Мамоничів, 1588. Епіграму вміщено на звороті п'ятого ненумерованого аркуша при гербі Лева Сапіги. Підпис: Анъдрей Рымъша.

Передрук здійснено у вид.: Перетц В. Н. Историко-литературные исследования .., т. I, ч. 1, с. 73 — 74; Хрэстаматыя па старажитнай беларускай літаратуры, с. 328 — 329; Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 68 — 69.

Подається за першодруком.

На гербы ясневельможного пана, пана Теодора Скумина, воєводы новгородского. Епикграма. — У кн.: Апостол. Вільно, 1591, арк. 2. Підпис: А. Р., литвин.

Текст передруковано у вид.: Перетц В. Н. Историко-литературные исследования .., т. I, ч. 1, с. 74 — 75; Хрэстаматыя па старажытнай беларускай літаратуры, с. 329 — 330; Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 69 — 70.

Подається за першодруком.

Див. також Українська поезія. Кінець XVI — середина XVII ст.

Головна