Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
Стіхи к младенцєм, вводящіи их на дЂло
[Див. оригінал: Лаврентій Зизаній. Граматика словенська. (Вільно, 1596).]
[Див. в іншій транскрипції: Українські гуманісти епохи Відродження.]
Див. також Українська поезія. Кінець XVI — середина XVII ст.
ЕПІГРАММА НА ГРАММАТІКУ
Грамматіка писма всЂх научаєт,
чтырма частми латве уразумляєт.
Орфографією и просодією,
синтаксисом и етимологією.
А предреченноє єи опатство 1
подаєт певноє искуство.
Которіи прагнуть быти досконали,
в писмЂ и в словах абы не партали,
Але извЂстно все познавали
и, чого ся учать, аби добре знали.
Ключем бо єст, отворяючи всЂм ум,
к познанію в преправый розум.
По которой, власне, як по всходЂ, пойдет,
каждый, єсли хочет, всЂх наук дойдет.
СТІХИ К МЛАДЕНЦЄМ, ВВОДЯЩІИ ИХ НА ДЂЛО
Уже всяк тщатися в грамматіцЂ
да начинаєт, буйства же древняго дебелости же да забываєт.
Ибо готово художество от седми первЂшеє 1
буди же тщаніє ваше первого усерднЂйшеє.
ТИПОГРАФ МЛАДЕНЦЄМ
Не просто книжку называйте тую грамматіку,
але наставницу добру словенскому языку.
Научаєт добре писати и добре читати,
досконалым и певным быти а нЂ в чом не партати.
Тую вы, о спудеи, малым коштом собЂ набывайте,
а великого ся розуму и росторопности з неи научайте.
1 Так у паперовому виданні. — Прим. litopys.kiev.ua
Лаврентій ЗИЗАНІЙ (про автора)
Лазрентій Зизаній Тустановський (? — після 1634) — рідний брат Стефана Зизанія. Освіту, певно, отримав у Острозі. Блискуче знав церковнослов'янську, грецьку і латинську мови. До 1592 р. учителював у Львівській братській школі, пізніше — у Брестській та Віленській братських школах. З 1597 р. протягом трьох літ вчителював у родині князя Богдана Соломирецького у білоруському містечку Баркулабові. Згодом, повернувшись до Галичини, вчив дітей князя Олександра Острозького в Ярославі (з 1600 до кінця 1602 р.). У 1612 р. став священиком у Корці на Волині в маєтку князя Іоакима Корецького. У 20-х роках перебуває у Києві. В 1626 — 1627 рр. бере участь у місії від київського митрополита Йова Борецького до Москви. Тут обговорюється рукопис його «Катехізису», а згодом друкується (М., 1627). На київському соборі 1628 р. Лаврентій Зизаній бере участь у засудженні «Апології» Мелетія Смотрицького. Згодом повертається до Корця. Автор букваря («Наука ку читаню и розумЂню писма словенскаго...», Вільно, 1596); граматики («Грамматіка словенска...», Вільно, 1596); один із перекладачів і редакторів «...Андреа архієпископа Кесаріа Каппадокійскіа тлъкованія на Апокаліпсіс... Іоанна Богослова...», К., 1625.
Епіграмма на грамматіку. — Вперше надруковано у кн. Грамматіка словенска.., арк. 2.
Передрук тексту здійснено у вид.: Перетц В. Н. Историко-литературные исследования..., т. 1, ч. 1, с. 8; Возняк М. Граматика Лаврентія Зизанія з 1596 р. Львів, 1911, с. 17; Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 149.
Подається за першодруком.
Стіхи к младенцєм, вводящіи их на дЂло. — Вперше надруковано у кн.: Грамматіка словенска.., арк. 4.
Текст передруковано у вид.: Перетц В. Н. Историко-литературные исследования.., т. I, ч. 1. с. 11; Возняк М. Граматика Лаврентія Зизанія з 1596 р., с. 20; Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 149.
Подається за першодруком.
Типограф младенцєм. — Вперше надруковано у кн.: Грамматіка словенска..., арк. 4, зв. Відомі публікації: Перетц В. Н. Историко-литературные исследования..., т. I, ч. 1, с. 11; Возняк М. Граматика Лаврентія Зизанія з 1596 р., с. 21; Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 149.
Подається за першодруком.