Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
(Уривок)
Розум в житті головне, а все інше гине безслідно,
Смерть забирає його, а таланти великі безсмертні.
Розум правдивий і світлий досліджує вміло природу,
Істину з надр недоступних Ереба 1 на світ він виводить,
Ратні полки у бою і поході тримає в порядку,
Безліч він справ розглядає, керує народами світу.
Різних злочинців держави від злочинів стримує завжди,
Він одинокий керує державою вміло й помірно.
Незадоволений тим, бо початок бере від небесних,
В небо безмежне прямує і, крила свої розпустивши,
Там десь високо літає і дивиться гордо на землю.
Бога пізнавши небесного, він віддає йому шану,
Батька Олімпу, що з тілом з’єднав він божественний розум,
Розум безсмертний створив він, кажу, до свойого подібний.
Дійсно, багато таких, що їх доблесть в війні процвітає, —
Тратить цей сили дарма, в кого тіло цінніше, ніж розум.
Справді, наскільки керманич цінніший гребця рядового,
А від солдата простого важливіший вождь є у війську,
Саме настільки ось розум людський перевищує доблесть.
Ось Архімед 2, винахідник машин, проти римського війська
Виступив сам, і розбив він його, і спалив флот дощенту,
Розумом саме своїм зупинив він цей наступ ворожий.
Цим заслужив він у всіх і любов, І пошану велику,
Бо сама мудрість походить від господа бога самого.
Нашій природі властиво мистецтва вивчати й науки,
Дикі народи тримати в покорі й закони їм дати.
Вчителю мудрості радість і щастя приносить наука.
Є ж і такі, що до неї палають зненавистю в серці
І якби в силі були, то би вирвали доблесть з корінням.
Знищують все вони заздрісним зубом, крім праці своєї,
Лють бо безмежно страшну викликає ця заздрість людськая.
Чи ж то породистий кінь, чи ж Кінфія 3 й зірка яскрава,
Хоч і в безпеці, хіба ж не бояться собак, які брешуть?
Доблесть і правду, добро і честь знищить не можна ніколи,
Наче ця скеля, вони, що упала в глибокеє море,
В бурю страшну в боротьбі із вітрами всю силу віддавши,
Все ж насміхається з всіх цих погроз: і морських, і небесних,
Митрофан ДОВГАЛЕВСЬКИЙ
Панегірик Анні Іванівні (Уривок). — Цей вірш, написаний латинською мовою, із курсу поетики Митрофана Довгалевського, прочитаного студентам Києво-Могилянської академії в 1736/1737 навчальному році, є похвалою людському розуму.
Українською мовою переклав В. П. Маслюк.
1 Ереб — у давньогрецькій міфології божество вічної темряви.
2 Архімед (бл. 287 — 212 до н. е.) — видатний давньогрецький математик і механік.
3 Кінфія — одне з імен Діани, богині полювання у античній міфології. Походить від назви гори Кінф, де нібито вона народилась.
Див. також:
Митрофан Довгалевський. Коміческоє дійствіє.
Митрофан Довгалевський. Поетика. Сад поетичний.
Віталій Маслюк. Латиномовні поетики і риторики XVII — першої половини XVIII ст. Київ, 1983.