Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна






Початок лікарського порадника «ЛЂкарства описанъніє»:

Частина 1.

Частина 2.



АПТЕКА ДОМОВА,
ТО ЕСТЪ СПОСОБИ РОБЕНЯ ΩСОБЛИВИХЪ ЛЕКА(Р).
1



Способъ робεня дрияквн, простε, алε барзо скутεчнε. Возми ягодъ бузинови(х) обранихъ, сколко хочεшъ, вложи в го(р)щи(к), вли(й) тро(ш)ки води, /89/ поставъ на огнь, накри(й), нε(ха)и кипи(т). Якъ из сεбε сокъ пу(с)тA(т), прεпусти чрεзъ сито, εжεли будεшъ мЂти, соку кварту, придай до нεго патоки 2 мεду чистого пулъ кварти, змЂшай и сма(ж) поволЂ 3, зшимовини збираючи. Якъ усмажится, и(ж) станε(т), якъ мε(д), густо, здойми с(ъ) огня и придай 4..., зεлія ростропсти, то ε(ст) кардуи́ бεнεдикти, сами(х) листковъ, на порохъ утεртого, лотовъ три, бобковъ, з шкуро(к) обобрани(х), толко жъ 5, сЂрки, суптε(лъ)но утεртой, 2 loty 6, болюмъ армεнумъ ории́нал(ъ)ного 7, цитвару, каждого по два лоти, квЂтокъ цε(н)туріи́ горсть, всε то на суптεлній прошо(к) змЂшаи я(к)найлучшε, прилій горЂлки моцной, в которой на(й)пεрεдъ роспусти конфори лотъ, умЂша(й) и сховай. Естъ барзо скутεчно та дрияковъ, ибо поти значнε справуε, даючи 8 εя на разъ, якъ кашта(н), а для моцнЂйшихъ трохи поболшε. Служи(т) на горачки, на фεбр[у] 9 тεрціяну, ква(р)тану, на жолудокъ слабій, на глисти и на рознε хороби, кто нε вЂритъ, нεхай спробуε.

О водкахъ /89зв./ О водкахъ такъ посполитихъ, яко и zвича(й)ни(х). Водки, голо†служачіε, такъ до повεрховнεго, яко и до внутрнεго уживаня служачіε: рутяна 10, ростопашная, то ε(ст) з цεлЂдоніи́, маεранова, лива(н)дова, розмаринова, ко(н)валЂεва, кошичкова, кропова, бузинова, рожова, полЂεва. Водка, о томъ служачая, до 11 повεрхнεго уживаня: рутяна, цεлЂдонова, то ε(ст) з(ъ) ростопашни, кошичкова 12, з бЂлой рожи, свεцкова, z кропу влоского, з(ъ) цвЂту подоро(ж)никового, з роси, з лЂторосли(й) ви(н)ни(х), то ε(ст) з(ъ) виногра(д)нихъ. Водка, пεрсεмъ служащая, в(ъ)нутръ: юзεфова, з бЂлои ша(н)дри, з по(д)бЂлу, конра(д)кова, з калачиковъ, лεбε(д)чана, то ε(ст) з матεри(н)ки, з бεдри(н)цу, плускнЂкова, прεта(ч)никова, покри(в)чана. Водка, сεрдцу служачая, во вну(т)ръ: /90/ рожова, боракова, сщавъεва, мεлЂεсова, мεду(н)чана, лива(н)дова, розмаринова, з(ъ) цвЂту липового, фиялкова, рутяна, ко(н)валЂεва, з(ъ) квЂту ного(т)кового. Жолудкови служачіε, во внутръ: полинова, сεнтуриова, мятчана, подорозникова, диягεліова, z(ъ) ростропсти, чирвоной 13 то ε(ст) kardui benedykty. Водки холодячіε, до внутрнεго и повεрхнεго уживаня: з полуницъ во(д)ка, з рожи бЂлой, з(ъ) квЂту во(д)ной лилЂи́, подоро(ж)никова 14,



1 Тобто «лεка(р)ствъ». Заголовок виділений великими літерами.

2 Слово дописане над рядком, у проміжку між сусідніми словами.

3 Літера Ђ виправлена з а.

4 Далі в рядку проміжок для невписаного слова.

5 На полі з правого боку «lotow 2».

6 Слово дописане над рядком.

7 Над рядком «2», тобто «2 лоти».

8 Літера ю перероблена з іншої.

8 Літера у залита чорнилом.

10 Літера н виправлена з п.

11 Літера д перероблена з іншої.

12 Літера ш виправлена з ч.

13 Літера ч правлεна.

14 На місці частини слова «ро» пошкоджений папір.



щав(ъ)εва, молочакова, з салати, пси(н)кова, бабичникова, з по(р)ту-\77\ляки жεс 1. Водка, пεрεгонεна з(ъ) вишнεви(х) ягодъ, потолкши ихъ з(ъ) косто(ч)ками, ε(ст) особливε добра на голову, уважаючи εя, яко (ж) борони(т) о(т) вεликихъ хоробъ головнихъ, служитъ и на ініε хороби. Хто εя зажива(т) будε, нε пиючи пива ани жа(д)ного тру(н)ку, а мало очи(н) ясти, надобно, улЂчи(т) и давніε хороби у сεбЂ.

Спосо(б) робεня тиzани. Возми ячмεню полъ горсти, родзи(н)ковъ малихъ лотовъ 4, ганусу, насЂня кропу /90зв./ ганусу, насЂня кропу воло(с)кого, по пол(ъ) лота, квЂту рожи, усушεного, горсть, води чистой пя(т) квартъ, вари, ажъ ячмЂнь роспукнεтся, процεдивши, присолоди цукромъ, і εжεли сподобаε(т)ся, давай пить в(ъ) горачкахъ. А чтобъ била кляровна, вичи(ст) бялкомъ яйцεвимъ.

Другій способъ, когда будε горачка вεлика. Возми ячмεню пол горсти, придай корεня щав(ъ)εвого, подоро(ж)никового корεня, рогу εлεнεвого, в триски порубаного, дрεва сандалового чεрвоного, каждого по два лоти, родзи(н)ковъ вεлики(х) горсть, скурокъ цитриновихъ сухихъ лотъ, насЂня кропу волоского ло(ж)ку, влій води по(лъ)тора gарца, вари годину и другу, процεди и вичи(ст) бЂлками, схова(й) /91/ сховай на зимно и даваи до питія хорому, а εжεли хочε(ш), придай соку лимоніового.

Балсамъ на рани свЂжіε, которіε в(ъ) су(т)ки згои́ти можεть. Возми оливи лото(в) 8, тεрпεнтини вεнεцкой пу(лъ)тора лота, мастихи, утεртого на поро(х), пяту ча(ст) чвεрти лота 2, ладану два лоти, мири полтора лота, gал(ъ)бaнy чвεрть лота, gришпану три чвεрти лота, комфори чвεрть лота,оцту винового моцного пул(ъ)кватεрки, горЂлки якънаймоцнЂйшой кубочокъ, змЂша(й) вразъ и сма(ж) волнимъ огнεмъ, до висмажεня вЂлgoтнocти.

Способъ уживаня такій. Обмивши рану виномъ зимнимъ 3 и заразъ змочивши в(ъ) томъ ба(л)самЂ /91зв./ в томъ балсамЂ хусточку нεкрохмалну, або gлεйтyxъ, приложи на рану, нε о(т)нЂмай, ажъ 24 годи(н) прεминε, узнаεшъ скутокъ. Когда εднакъ жила суха пεрεтята будε, трεба в томъ уваги.

Емпляструмъ мирабиліε. Возми оливи полтора фу(н)та, мила найлучшаго три лоти, блεйвасу и минЂи́, по фу(н)тε, змЂшай мила з(ъ) оливою, поставъ на огнЂ, а(ж) мило роспусти(т)ся, прида(й) ин(ъ)ніε рεчи, на порохъ утε(р)тіε, смажъ до консистε(н)ціи́, щоразъ пробуй, потомъ вилій на воду холо(д)ную, будεшъ мЂти плястεръ та(к) до ранъ, яко и до инши(х) аффε(к)то(в) повεрховни(х) барзо ужитεчній.

Плястεръ дε спεрматε ранарумъ. Возми оливи, в(ъ) которой жабій /92/ в которой жабій скрεкъ ε(ст), висмажоной, полтора фунта, придай блεйвасу два фу(н)ти, gлεйти фунтъ, надобно 4 то обоε субтεлно утεрты, смажъ до ко(н)систε(н)ціи́ вол(ъ)нимъ, заразъ с(ъ)нεмши с(ъ) огня, придай купε(р)васу 5 бЂлого, галуну, обоεго по два лоти, комфори ча(ст) пятую лота, замЂша(й) и сховай, ε(ст) сεй плястεръ холодячій и на многіε афε(к)ціε скутεчній.



1 Далі в рядку проміжок, мабуть, для невписаного слова.

2 Над рядком «pęc cwierci лота».

3 Під рядком «то ε(ст) нε тεпли(мъ)».

4 Літера н виправлена з а.

5 Над рядком, над першою літерою у, дописано о.



Емпляструмъ диапгорεтикумъ, то ε(ст) плястε(р), z(ъ)внутръ витягаючіи шкодливε гумори. Возми оливи лото(в) шε(ст), коліофоніи́ лото(в) 16, воску лотовъ 6, ладану лото(в) 4, долЂ армεно, туціи́, бу(р)штину, корεня тата(р)ского зεл(ъ)я, то ε(ст) аεру, каждого по три лоти, олЂи́ л(ъ)ляной, колко потрε-\78\ба, зроби пля(ст)ръ з(ъ)вичайнимъ способомъ, /92зв./ zвича(й)нимъ способомъ, чудовнε витягаε гумори навε(р)хъ з(ъ)вну(т)ръ, для чεго служи(т) на пεдogpи, хироgри i инніε болεзни спадаючіε.

Плястεръ норεмбεрскій прави(й). Возми рЂпъ звичайнихъ килка, посЂчи и сокъ з нихъ витисни, возми того соку фу(н)тъ, змЂшавши вразъ, сма(ж) до ко(н)систε(н)ціи́, на ко(н)цу придай комфори пол(ъ) лота. Каждо(му) заЂстε вЂдоми(й) той плястεръ, яко скоро свЂжіε рани гои́тъ.

Плястεръ звичайни(й) до ранъ, сію ма(ст) дЂлать и в дому своεмъ всεгда имЂть для всякихъ припадковъ 1. Возми воску чистого фунтъ, живицЂ со(с)новой чистой пол фу(н)та, лою козлового чвε(р)ть фу(н)та, олεю л(ъ)ляного албо оливи 2 кватεркε, роспусти то всε на(д) волнимъ огнεмъ, зня(в)ши с(ъ) огня, придай муки пшεничной фу(н)тъ εди(н), копε(р)васу пεрεпалεного лотовъ шε(с)ть, мεшай, поки нε застинε(т), будε(ш) мЂти плястεръ посполитій, до гоε(н)ня ранъ звича(й)ный. /93/

Плястεръ звычайный на росяня. Возмы... 3

Плястεръ zвичайный дε melliloto. Возми зεлія мεллЂлотумъ, нострεкъ по полску звано(г)[о] і на прошокъ утεртого, лотовъ шεсть, квЂту ромнового janum graci, бобковъ, корεня ступнεвого, ка(ж)дого по два лоти, фиgъ сухихъ двана(д)цять, лою козиного, живицЂ, обои́хъ по пултрεтя лота, воску лотовъ шε(ст), ωливи, ско(лъ)ко потрεба, всε то, на поро(х) утεрши, з роспущоними рεчами змЂшай и сховай. Зεслужи(т) сεй плястεръ на о(д)мякчεніε всяки(х) твε(р)достεй, яко на врεди, аби ся скоро збирали, на затвεрдεніε сεлεзε(н)ки и утроби 4 и на ініε рεчи повε(р)ховніε, которіε о(т)мякчεня потрεбуютъ.

Пля(с)тεръ пруски(й). Возми оливи пу(лъ) ква(р)ти, /93зв./ Возми 5 оливи пул(ъ) кварти, gлεйти, на суптεлни(й) прошокъ утεртεй, лотовъ дεсять, gришпану, в(ъ) оцтЂ роспущоного, ло(т) εди(н), усмажъ пε(р)вεй оливу з(ъ) gлεεмъ до густости, на конεць сεго робεня вложи gришпану, присмажъ, будεшъ мЂти плястεръ особливий, на рани застарЂліε и свЂжіε досвЂ(д)чони(й) 6 /94/

Сию ма(ст) дЂла(т) и імЂть в дому своεмъ на в[с]якіε случаючиε(с) ну(ж)ди. Возми оливи пул ква(р)ти, gлεйю, на суптεлній прошокъ утε(р)того, лотовъ дεся(т), gришпану, в(ъ) оцтЂ роспущоного, лотъ εди(н), усма(ж) пεрвε оливу з(ъ) gлεεмъ до густости, ку концови, то ε(ст) ко о(с)татку, вложи gришпану, то ε(ст) яри, присма(ж), будεшъ мЂти плястεръ особливи(й), на рани застарЂліε и свЂжіε досвЂдчоній.

Плястεръ на подагрε сεкрε(т)ній. Вεзми минЂй, gлεйти 7, обоихъ по шε(ст) лото(в), копε(р)васу римского бЂлого лото(в) два, gришпану три чвεрти лота, оц(ъ)ту винового моцного кватεрку, оливи фунтъ, мила три лоти, поставъ 8 оливу на огεнь, придай мила, и якъ розспусти(т)ся [!], положи взвишъ помянεніε рεчи, на суптεл(ъ)ній прошо(к) утεртіε, смажъ до ко(н)систε(н)ціи́, то о(ст) 9 якъ лЂпни(т) а(лъ)бо густЂтъ почнε, снεми с(ъ) огня, придай колофоніи́ лото(в) пя(т), /95/ воску лото(в) два, антимоніи́,



1 Частина тексту «сію... припадковъ» дописана під рядком і на полі з правого боку.

2 На полі з правого боку «1 чвε(р)ть фу(нъ)та».

3 Абзац не закінчений в рукопису.

4 На частині слова «роби» розтерте чорнило, літера и нечітка.

5 Над рядком, на полі угорі: «Зри сию ма(ст) дЂлать и зав[с]εгда имЂть».

6 На аркуші 94 до кінця і 94 зв. — проби пера та ін.

7 Слово виправлене з «gлε(ю)».

8 Літера п виправлена з в.

9 Описка, треба «то ε(ст)».



мЂлко утεртого, три лоти, сино-\79\бру маля(р)ского, утεртого, пултора 1 лота, камфори лотъ, умεшай на(д) лεгкимъ огнεмъ, з(ъ) огня с(ъ)нявши, знову умεша(й) 2, ажъ прости(г)нε(т), и сховай, служи[т] 3 на подаgри до надивεня, для добрε посполитого видаε(т)ся 4 сεкрεтъ наявіε.

ПЂgyлки, на боль зубовъ досвЂдчεнніε. Возми зεлія пЂрεтрумъ, то ε(ст) на прошεкъ утε(р)того, пулъ лота, придай ли(сту) 5 галки му(ш)катно(й) 6, комфори, галуну, ка(ж)дого по чвεрти лота, опіумъ два скрипули 7, приліи́ оцту моцного, ілε потрεба, убий в м[о]зчиру 8, аби била масса, з которой пороби пЂgyлки и посуши в тЂни, а gди потрεба, положи εднε на зубъ болящи(й), устанε.

Масть на урази, /95зв./ Масть на урази, спа(д)ки, потлучεня, зε(р)ваня, якъ до питія, такъ и до шмарованя. Возми корεня, заразъ навεснЂ копаного, живоко(с)ту, оману, тормεнтиліи́, каждого по д†горсти, в(ъ)ложи в(ъ) горщи(к) 9, налій оцту моцного, аби замокли, и заразъ збирай зεлія ростропсти, прεтачнаку, рути полной, росхо(д)нику, божого дрεвка, шεвлЂи́ полной, дриякви, буквицЂ, дзво(н)ковъ, квЂту бузинового, кривавнику, моху, на дубахъ 10 виростаючого, дзива(н)ни, ка(ж)дого по горсти, яло(в)цю, бобковъ, по д†горсти, раковъ живи(х) пол копи. Gди то всε збεрεшъ, возми ма(с)ла маіового, пεрεтоплεного, пулътора gарца, оливи пул ква(р)ти, сма(ж), ажъ инъкрεдиε(н)ціε ствε(р)днЂε, прεцЂди, випрасу(й) и сховай. Дава(й) пи(т), якъ воло(с)ки(й) орЂхъ, в пи†тεпломъ на ночъ, что(б) хорій потЂлъ. /96/

Масть на дикоε мясо, з(ъ)ганять. Возми gришпану лотъ, прεтолчи згруба, влій на нεго оцту тонкого пулъ кватεрки, чεкай, а(ж) роспусти(т)ся, придай галуну палεного чвεрть лота, мεду патоки кватεркε, сма(ж) до густости мεдовой, будε ма(ст) чирвона, на дикоε мясо способна, прикладаючи.

Масть тополіова. Возми па(н)пія 11, то 12 ε(ст) тополЂ, пултора фунта, сала вεпрового свЂжого, пεрεтоплεного, два фу(н)ти, змЂшай вразъ, пεрεтолкши папіа, и сховай в ліодовню. Потомъ поволЂ збирай зεлія в горщикъ, наливши вина або оцту моцного, листя шεлвЂεвого, макового, росхо(д)нику, псЂнкового, салатового, фиялкового і чорнобЂлного 13, каждого по д†гор(с)ти. Zобравши рεчεніε зεлія, змЂшай вразъ з тополіо, смажъ до висмажεня вилgo(т)нocти, процεди, вити(с)ни и сховай, εстъ значнε холодячая ма(ст).

Масть посполи(та), /96зв./ Масть посполита, вигрЂваючая рани свЂжіε, digestyvum zвана. Возми тεрпε(н)тини чистой пул фунта, придай до нεй жолтковъ два з(ъ) яйця, мЂшаи на зимно, знову придай мастиху, ладану, на прошокъ утεртого, по пулъ лота 14, змЂшай и сховай.



1 Літера а правлена.

2 Літера у правлена.

3 Літера т залита чорнилом.

4 Літера и пошкоджена, нечітка.

5 Слово перероблене з іншого напису.

6 Частина слова «но» перероблена з іншого напису.

7 Над рядком «4 лоти».

8 На місці літери о розтерте чорнило.

9 Над рядком «в(ъ) garnieć».

10 Літера ъ виправлена з у.

11 Літера я правлена.

12 Літера т правлена.

13 Слова «і чорнобЂлного» дописані над рядком.

14 Літера л нечітка, бо на її місці пошкоджений папір. \80\



Прошокъ на уразъ и спа(д)ки. Возми корεня живокосту, ку(р) зεлія корεня 1, обои(х) по лотЂ εдно(мъ), ракови(х) очокъ, камεня о(т) уразу, то ε(ст) чεрвоного, мЂнЂи́, олброту, каждого по лотЂ 2, з(ъ)мЂшай и утри на прошо(к), давай по два скрипулЂ в тεпломъ пивЂ, что(б) хори(й) потЂлъ.

Способъ робεня соли з зεлъ очи(н) латви(й). Спали зεліε, якоε хочεшъ, на попεлъ, кгди добрε вигори(т) 3, всипъ до того попεлу горачого сЂрки утεртой то(лъ)ко, колко попεлу, /97/ мЂшай, что(б) добрε випалило. Якъ простинε, налій води, привари, процεди прεзъ fилεтрумъ 4, то ε(ст)...5, вивари, ажъ мало останε. Винεсши на холо(д), обачишъ соль, якъ кри(ш)та(лъ), в(ъ) шкля(н)номъ начи(н)ню и слεй, что (ж) нε сцЂди(т)ся, з(ъ)нову вапору(й). Такимъ способомъ робится соль з(ъ) зεлъ, яко полинεва, карду(с) бεнεдикти, подоро(ж)никова, тамаричкова, яловцεва, и із(ъ) ини(х) розмаи́тихъ зεлъ, из дεрεвъ, з(ъ) гЂлокъ 6.

О олЂйкахъ дистиліованихъ, робεня способъ ε(ст) ка(ж)дому свЂдомо, і кто нε виды[т](ъ), нεхай робитъ в той способъ. Возми любо кмЂну полного, любо ганишу, любо кропу влоского, то ε(ст) марачу, любо просто(г)[о] кропу, або яловцю, якій хто хочε имЂть олЂεкъ, возми, ілε з(ъ)хочεшъ, наприкла(д), гарнεцъ или мЂрку, прεтолчи згруба, намочи нεхай мокнε ти(ж)дε(н) або и далεй, аби заки(с)ло. Потомъ набій до алεмбика води, в которо(й) 7 мокло насЂня, заразъ з нимъ, мЂркуючи(с), /97зв./ мЂркуючи(с), аби назбитъ нε било εго, что(б) могло чрεзъ алε(мъ)бикъ проходи(т), до того всипъ соли приго(р)щъ, албо гор(ст), или другу, или и болшъ, вεдлугъ вεлико(с)ти алεмбика, облЂпи и пεрεгони, якъ и во(д)ку, подстави(в)ши до того начи(н)ня спо(с)обнε 8, або з носо(мъ), прεзъ котори(й) во(д)ка о(т)ходи(т), a олЂεкъ вε(с) зостанε, албо прεзъ лЂйку шкляну. Вода, котора о(т)йдε, вли(й) [!] в той сосу(д), в которо(мъ) мокло насЂня, εжεли, колко потрεба, εщε нε заспособилъ.

Тим жε способомъ робится олЂεкъ поли(н)ковій, з тата(р)ского зεлія, з корЂня з зεлъ. Тεрпε(н)тинови(й) роби(т)ся z тεрпε(н)тини сосновой и з сщεкъ сосновихъ.

Мεль росатумъ, то ε(ст) рожови(й). Возми квЂту рожово(г)[о], /98/ Возми квЂту рожового, сколко хочεшъ, намочи во варεной 9 водЂ прεзъ ночъ, назавтрε процεди, вити(с)ни, придай мεду патоки, сма(ж) до потрεби, служи(т) той мεдо(к) до многи(х) потрεбъ 10.



I На полі з правого боку по вертикалі: «Тормεнтилія, то ε(ст) ку(р) зεліε».

2 Літера Ђ правлена, нечітка.

3 Друга літера и нечітка, бо на її місці розтерте чорнило.

4 Частина слов «іилεт» виправлена з «fuleb.

5 Уточнююче слово не вписане.

6 Далі в рядку закреслено «въ».

7 Слово виправлене з «которомъ».

8 Частина слова «об» виправлена з «до». Далі закреслено «до того».

9 Над рядком «то ε(ст) в(ъ) горачо(й)».

10 Між цим і наступним рядками зазначено: «Того по сεму лЂчится зЂлнику дурнимъ людямъ».

11 На місці літери и пошкоджений папір.



Конфεктъ рожовій. Возми рожи, нε добрε росквЂтлій и обраній, два фунти, вложи на пановку, або на патεлε, влій води кварту, вар[и] 11, ажъ рожа з(ъ)мякнЂε, вложи цукру фунто(в) два, сма(ж), ажъ лЂпнεцъ цукоръ будε мε(ж)ду палцами. З квЂту рожаного розніε робя(т)ся ко(н)сεрви, то ε(ст) конфεкти, яко c цвЂту гвоздикового, фиялкового, буракового, розмаринового, мεду(н)чаного, \81\ ко(н)валЂεво(г)[о]. А ε(ст) εпособъ посполитій: обраній квЂтъ о(т)ва(ж), и εжεли εго мЂε(ш) чвεрть фунта, или мε(н)шъ, или болшъ, змεли εго в макортεтЂ албо в мозджεру зтолчи, вложи цукру на ри(н)ку любо на патεлε тол(ъ)ко двоε, влій води, усмажъ, ижъ би крεпніолъ, здо(й)ми с(ъ) ог(ъ)нA, змЂша(й) 1 /98зв./ с(ъ) ωг(ъ)ня, з(ъ)мЂшай цвЂтъ, умЂшай, то ε(ст) розомни, присма(ж) тро(ш)ки, якъ прохолонε, сховай.

Простεε то(ж), якъ з квЂту бузинового, жε маю(т)ся варитись з мεдомъ или з цукро(мъ).

О кристεрахъ 2, албо εнεмахъ. Кристεра на затвεрждεніε живота, на вЂтри и колку. Возми ли(с)ту сляzового, то ε(ст) калачиково(г)[о], ромну ψіεго, цвЂту бузинового, ка(ж)дого по горсти, насЂня кропу простого, прεтолчεного, ло(ж)ку, соли д†щипти, то ε(ст) д†пучки, води кварту 3, вари, процεди, возми жолтокъ з(ъ) яйця, прида(й) оливи, любъ олЂи́ л(ъ)ляной, масла, розбий в(ъ)разъ, то ε(ст) в(ъ) εдно, привари, и прохолодивши, давай тεплоε. И тЂмъ: возми овεчихъ лаεнъ горсть, вари в(ъ) водЂ, присоли(в)ши, процεди, заправъ жолткомъ з(ъ) яйця, придавши оливи, ε(ст) барзо скутε(ч)на /99/ на порушεня вЂтровъ, яко и εξъкрεмε(н)товъ.

Енεма в горачкахъ. Возми листу калачикового, пεтрушки, листу фЂялкового, каждого по малой горсти 4, насЂня л(ъ)ляного, ганусу ло(ж)ку, соли або сεлЂтри ло(ж)ку, води ква(р)ту, вари, процεди, придай жолтокъ з(ъ) яйця, оливи, цукру шарого або звичайного, з(ъ)бий або змεша(й), привари и давай тεпло.

Енεма на бεгунку з морискати. Возми голову валахову любо ноги, порубай, в(ъ)станови в(ъ) водЂ, что(б) кипЂло, придай зεлія бабичнику и рожи сухой, албо цвЂту маку пол(ъ)ного, любо листя маково(г)[о], процεди, придай жолто(к) з яйця, мε(д)ку рожаного, оливи, змЂшай, /99зв./ змЂшай, привари и дава(й) тεпло, ε(ст) досвЂдчоно 5.

Енεма на камεнъ и затримε(н)ε урини. Возми калачиковъ з корЂнямъ, трибулЂ, бεдри(н)цю, ка(ж)дого по горсти, яловцю пεрεтолчεного гор(с)ть, води кварту, салЂтри лотъ, вари, процεди, придай тεрпεнтини, з(ъ) жолткомъ и я(й)цεвимъ розтεртой, два лоти, оливи кεлЂшεкъ, змЂшай, привари и дай тεплоε.

Енεма на глисти. Какъ кристεра готуεтся на глисти, нε трεба до нεй дава(т) жа(д)нихъ рεчεй сити(х) албо тлу(с)тихъ, понεжε о(т) того глисти вгору убεгаютъ, алε возми вротичу, вεрхолковъ цεнтуріи́, то ε(ст) 6..., корεня папротки самца, по го(р)сти, вари в водЂ, придавши трохи соли и сεнεсу, процεди(в)ши, розбий жолто(к) з(ъ) я(й)ця з(ъ) мεдкомъ рожовимъ и дай лЂтно, то ε(ст) тεплоε, зажить хорому. /100/

Glodulii sи(п)поситоріи́, то ε(ст) способъ робεнA галεкъ для порушεня 7 вЂтровъ, яко і εξрεмε(н)то(в) завартихъ.



1 На полі з лівого боку по вертикалі: «Антимонія зовε(т)ся шти(р)gля(с)».

2 На полі з лівого боку повторюється: «О кри(с)тεра(х)».

3 Перед словом повторюється «кваръту», причому воно виправлене з іншого напису.

4 Літера г виправлена з л.

5 Над рядком, на полі угорі, зазначено: «О кристεрахъ».

6 Далі в рядку місце для невписаного слова.

7 Літера ш виправлена з р.



Возми кмЂну полного, на порохъ утεртого або уто(л)чεного, лото(в) два, соли очковатой, утолчεной, лотъ εдинъ, муки пшεничной про(д)нεй албо крохмалю лото(в) 3 три [!], жолчи тεлячой \82\ або товарачой, сколко потрεба, замЂшай тЂсто, з(ъ) которого пороби галки, якъ лЂсковій орЂхъ, любо и болшіε, з(ъ)суши в(ъ) тЂни и сховай. А когда потрεба, помочи εди(н) кусокъ водою любо пивомъ або слиною, уткни в послЂдную кишку, попхни палцεмъ, аби глибоко войшла, в короткомъ часЂ учини(т) скутокъ налεжитій. Станε по(д) ча(с) и za кристεрε, кто εя встида брати. Кто би хотЂлъ имЂть мо(ц)нЂ(й)шε, нεхай дода(ст) корεня /100зв./ нεхай дода(ст) корεнія чεмεрици бЂлой, на порохъ утεртой, лотъ εди(н).

Колацzкы на пεрси, то ε(ст) на кашεль. Возми цукру звичайного, манни калябрини чистой, обоя по три лоти, соку люкрεциовεго, то ε(ст) колачковъ чорнихъ, або ε(ст) соло(д)кой корε(н) 1, на прошо(к) утолчεнихъ, лотовъ 2, сЂрки чистой, суптεлно утεртой, толико (ж), олброту ут(ε)ртого толко жъ, gуми 3 страбЂкумъ, албо того, что на вишня(х) ростε(т), в во(д)цЂ рожовой роспущоного, ілε потрεба, олЂйку ганускового скрипуль, сомни масεнъ 4, c которой пороби галочки, которіε пεчаткою прити(с)кай и усуши, служитъ барзо скутεчнε на пεрси. Іншε розно робятъ в(ъ) аптεка(х) зЂліε, шарε, cz.5, чεрвонε, тε буду(т) найскутεчнЂйшε, вε(д)лугъ моε(г)[о] зданя, и спробуй и узнаεшъ. Тартари(с) εммεтикусъ 6, то ε(ст) способъ робεня лεкарства на порушεня вомЂтовъ. Возми антимонЂй, то ε(ст) cпи(с)gлясy, на прошокъ утεртого, лотовъ 6, /101/ сεлЂтри чистой лютрованной, утεртой, толко (ж), змЂшай, вложи до глиняного начи(н)ня, запали угликомъ. Якъ вигоритъ, ви(й)ми і столчи, просЂй, в(ъ)ложи до шкляного начи(н)ня, налій води тεплой, замЂшай. Якъ устои́тся, нεдолго чεкай, злій води і ин(ъ)шой налій, якъ устои́[т]ся, с(ъ)лεй. Та(к) чи(н), поколъ сεлЂтри нε виполощεшъ, що познаεшъ по водЂ, εжεли нε будε солона. Потомъ вилій на полотно густоε, якъ осякнε, вложи до горшка, влій води, вложи тартари ал(ъ)би, албо кристаліосъ тартари лотовъ три c чтεри, вари, потомъ процεди, прεзъ поло(т)но процεдивши, вивари до половини и далεй сховай на зи(мъ)но, обачишъ насподЂ и по бокахъ krystallos. Которую с(ъ)ли(в)шы воду, вибεри и усуши, а воду знову висмажъ и схова(й) на зи(мъ)но, знову поробятся кришталЂ, остатокъ висушъ. А εжεли би нε бЂлшε били кришталъ, знову ε солвуй в(ъ) водЂ, вари, якъ і пεрвεй. Такъ ся справъ даε(т)ся на разъ gрано εдно, двε и до трε(х), лεчъ εx witro /101зв./ лεчъ εx witro антомоніи́ [!]. Далεко лεпшε ε(ст) такъ до робεня, яко и до опεраціи́. Которій тим жε способомъ робится и тамъ той, нε палячи, алε тилко vitrum антимоній cum тартаро утолкши, варить, фЂлт[р]овацъ ε waporować.

ЛЂкарство рознε, которε латво и найспособнЂйшε можε сεбЂ робить, імЂть для вигоди людεмъ готови. Прошо(к) скутεчній для скорого поро(ж)дεніA. Возми вε(н)gорову утробу з(ъ) жолчу, εдну албо двЂ, усуши и три на прошокъ, придай цинамону чвεрть лота, шафрану полчвεрти лота, бурштину бЂлого тилε (ж), учи(н) прошо(к) суптεлній, давай на разъ по скрипулε любо трохи болши, в винЂ тεпломъ.



1 Слова «або ε(ст) соло(д)кой корε(н)» дописані на полі з правого боку.

2 Кількість лотів не зазначена.

3 Над рядком «gлεй».

4 Над рядком «на мозокъ».

5 Тобто «czarne».

6 Літери ку виправлені з т.



Прошокъ, боронячій поронεнія. Возми корεня то(р)мε(н)тиліи́, то ε(ст) ку(р) зεлія, лотъ, чε(р)вцу, коралЂ czerwonich, /102/ чε(р)вонихъ, ладану виборного, ка(ж)дого по чвε(р)ти лота, шкурокъ вну(т)рнихъ яεчни(х) c по(д) шкара-\83\лупъ 1, що ся зда(ст)ся, zщтри всε то на прошокъ, давай по разу ал(ъ)бо по два в каждой ти(ж)дεнь по εдномъ скрипулε, ал(ъ)бо по пул(ъ)чвεрти лота в прε(д)нЂмъ винЂ, то ε(ст) в найлучшомъ.

Прошокъ, камεнь такъ з нирокъ, яко и з пεнхлεра випроважаючій. Возми витриолумъ вεнεри(с), то ε(ст) 2 ракови(х) очεкъ, бу(р)штину бЂлого крεморъ тартари, каждого по пулъ лота, корεня слязового, то ε(ст) калачикового, лотъ, стоноговъ прεпарованихъ два скрипули, то ε(ст) ко(л)ко заважи(т) 40 зε(р)нъ пε(р)цю 3, змЂшай, зотри на суптεлній прошо(к), давай в(ъ) водЂ з пεтрушкою прεвароной по пулъ драгми.

Прошокъ особливій на установεня крови, зко(н)дъ колвεкъ плинучой.

Возми витриолумъ вεнεрисъ, то ε(ст) gришпану 4 дистиліованого, колко хочεшъ, спали εго на той ча(с), gди сл̃нцε прεходить знакъ Л(ъ)ва, чтобъ билъ бЂлій, /102зв./ Л(ъ)ва, чтобъ билъ бЂлой, засипъ нимъ мЂстцε, зко(н)дъ колвεкъ кровъ идε и нε даε(т)ся установит(и)ся, заразъ прεстанε любо з рани, любо з гεморои́довъ, любо з носа. И тЂмъ: во(з)ми копε(р)васу упалεного лотъ, olium armenum, пεчини з пεчи пεка(р)ской, обои́хъ по три чвεрти лота, алоεсу, мири албо мумЂи́ по чвεрти лота, змЂшай, утрій на прошокъ и сховай до засипованя.

Прошокъ на горачки zвичайній. Возми ракови(х) очокъ, рогу εлεнεвого, з концовъ суптεлно утε(р)того, обоεго по пулъ лота, цинамону три чвεрти лота, тε(р)ра сиgЂллята лотъ, комфори чвεрть лота, змЂша(й), зотри на прошокъ, давай по скрипулε и вε(н)цεй в кофε албо в(ъ) водЂ, в которой би кипЂло зεліε ка(р)дуи́ бεнεдикти, албо в(ъ) ухЂ мясной зпорана.

Прошокъ жоло(н)дковой. /103/ Прошо(к) жолондковій. Возми корεнія ужовникового лотъ, пε(р)цю, галки му(ш)катовой, імбεру бЂлого, каждого по чвεрти лота, соли поли(н)ковой пул(ъ) лота, змЂшай, давай на разъ по пул(ъ) драгми в(ъ) во(д)цε кардуи́ бεнεдиктовой албо въ полεвцε мя(с)ной zпорана, то ε(ст) в(ъ) ухЂ мяса варимого.

Прошокъ на вεлику хоробу. Возми корεнія козлкового, то ε(ст) валεрияна, в(ъ) εсεни копано(г)[о], два лоти, корεня пивоніи́, галки му(ш)катовой, ка(ж)дого по пул(ъ) лота, копита лосεго, бу(р)штину, ка(ж)дого по лотЂ, сεрдцъ кротови(х) усушони(х) пя(т)нацять, утри всε то на субтεлній прошо(к), давай на разъ по скрипулε и болшε прε(д) полнεмъ /103зв./ прε(д) полнεмъ и новεмъ м(с)цЂ в винЂ.

Прошокъ на урази і спа(д)ки 5. Возми корεня живокосту, тормε(н)тиліи́, то ε(ст) ку(р) зεлія, обоихъ по лотЂ, ракови(х) очокъ, чирвоного камεня о(т) уразу, мумЂи́, ол(ъ)броту, каждого по лотЂ, змЂшай, утри на прошокъ, дава(й) по два скрипули, то ε(ст) ілε заважи(т) 40 зεрнъ пεрцю, аби ся потЂлъ. И тЂм(ъ): утри мумЂи́ на прошокъ, змεшай з(ъ) оцтомъ, дай випить.

Прошокъ на глисти. Возми вεрхолковъ вротичу горсть, моху кораліового, цитварового насεня, дрεва babarbarum [!] прε(д)нЂ(й)шого, каждого по пулъ лота, мири чвεрть лота, змЂшай, утри суптεлно, давай дЂтεмъ по скрипулε, то(лъ)ко ваги, сколко заважитъ 20 зεрнъ пεрεцю 6, рослЂйшимъ трохи болши.



1 Слова «с по(д) шкаралупъ» дописані над рядком.

2 Частина тексту «витриолумъ вεнεри(с), то ε(ст)» обведена пунктиром.

3 Слова «зε(р)нъ пε(р)цю» дописані над рядком.

4 Над рядком «то ε(ст) я(р) зεлεная».

5 Слова «і спа(д)ки» дописані над рядком.

6 Літера ю виправлεна з ъ. Мабуть, описка замість «пεрцю». \84\



Прошε(к) на бεгунки. /104/ Прошокъ на бεгун(ъ)ку. Возми пон(ъ)цчковъ, то ε(ст) лЂторасликовъ дубовихъ, заразъ навεснЂ зобранихъ и посушεнихъ, горсть, насЂня бабчаного, корεня ужовникового, галки мушкатовой, живицЂ гвардій, то ε(ст), ілε осма(к) поважи(т), каждогого [!] по лотЂ, змЂша(й), утри на прошокъ, давай по пулъ драгми, то ε(ст) колко 10 зε(р)нъ пεрцю поважи(т), в(ъ) сироватцЂ.

Прошокъ на фεбри. Возми корεня цε(н)тияни 1, вεрхолковъ цεнтуріи́, зεлія кардии́ бεнεдикти, кошичка, каждого заровно, тεрраси gЂллятoн, колко потрεба, комфори вεдлугъ пропо(р)ціи́, змЂшай, давай прε(д) пароξизмомъ в(ъ) оцтЂ пивно(мъ) тεпло. /104зв./

Способъ зачатія, абы detmy postopiła жεна. В(ъ)зять в(ъ) осε(н) бодякъ, кой виростаε(т) мε(ж)ду житомъ, какъ найлучшε доспЂлой, в коεмъ в(ъ) головцЂ pod cwitom іскать чε(р)ва, гдε онъ имЂлся, и по(д) нимъ будεтъ найдεно насε(н)ε. Котороε насε(н)ε взя(т) розотεрть и дать пит[ь] 2 в водЂ надщо сεрдцε или в(ъ) винЂ и імЂть сношεніε c жεною мужεвЂ. И о(т) того поступи(т) плодомъ можεтъ жεна.

На врεдъ и ядовити(й), карцЂмонія названи(й). Взять аршεнЂку 3, то ε(ст) misżak 4, и сεлЂтри ровно в̃ [2] части, стεрши субтεлно на порохъ, роспу(с)ти ровно в тиgлю, стεрчисъ 5 диму для зарази. Якъ простинε, ви(й)ми, придай знову сεлЂтри іншεй, толко, колко аршεнЂку, зотри и роспусти в тиgлю, яко и пε(р)вεй, то жъ учи(н), и трεтій разъ утεрши. То жъ положи 6 на камεню в ліодовнЂ, аби ся ростопило о(т) вЂлgoтнo(c)ти, котороε сховай од потрεби. Способъ зажива(н)ня таки(й): возми во(д)ки бабчаной, что захочεшъ, впусти в(ъ) оноε того лЂквору трошε(ч)ки, пу(ст) 7 на язикъ, и εжεли нε ε(ст) барзо остро, албо мало что чуть, прилій трохи болшε(н)ко тою водкою, закропляй врεдъ. Биваε karcinomata на іншихъ мЂста(х) тЂла, которіε [ε]жεли 8 ся отворεно, заживай того лЂквору, и εжεли нЂтъ, нε тикай ихъ.

На боль зуба. Возми насЂння шεвлЂεвого, кидай на углЂ роспалε(н)ніε, димъ бεри в(ъ) уста чрεзъ лЂйку.

Якъ робаки з зуба витри(х)нЂлого 9 вибави(т) 10. Возм[и] 11 кори з дрεва и ясεнового, вари оную в оцтЂ и тЂмъ полощи ясна. И тЂмъ: корε(н) кропивяной 12 вари(т) в водЂ з оцтомъ и полоска(т), нε толко робаки, алε и боль о(т)даляε. /105/

На ясна гниючіε и ізнищаючіε. Возми ростопаши, то ε(ст) ясколчого зεлія або цεлЂдонія, та(к) зовε(т)ся, з корЂнямъ, що схочεшъ, вари в водЂ и процЂди, придай трохи галуну палεного, змЂшай и виполо(с)кувай уста. И тЂмъ: взять горЂлки и шмаркнуть 13 в но(с), боль зуба прεстанε.



1 Над рядком «тирлич».

2 На місці літери ь пошкоджено папір.

3 Частина слова «εнЂ» нечітка, бо на її місці почасти пошкоджений папір.

4 Слово дописане над рядком.

5 Тобто «стεрεжучись».

6 Далі закреслено «и трεтій разъ».

7 Перед словом старанно закреслено якусь літеру.

8 На місці першої літери ε пошкоджено папір.

9 Мабуть, описка замість «витру(х)нЂлого».

10 Далі в рядку «wywolić».

11 На місці літери и пошкоджено папір.

12 Над рядком «покривісnou».

13 Літера а нечітка, бо на її місці частково пошкоджений папір.



На хоробу, gди страти(т) кто слухъ. Вεзми трошεчки пижма, розотри, змЂ-\85\шай з бавоною 1 и вложи в(ъ) ухо. И тЂмъ: возми миши(й) молодихъ и εщε голи(х), посЂчи ихъ и усмажъ з оливою, процεдивши, пущай кроплями в(ъ) уши рано и на ночъ, рεчъ пεвна. И тεмъ: во(з)ми яεцъ муравъεви(х), придай до ни(х) цибулЂ, утри вразъ, приливши трошεчки вина, вити(с)ни сокъ с того, которой впущай в(ъ) уши тεпло. И тЂмъ: возми нирεкъ бара(н)нихъ, сколко схочεшъ, посЂчи и(х), нали(й) горЂлкою 2 простою и пεрεжεни чрεзъ лε(мъ)бикъ, ту во(д)ку впущай в(ъ) уши, ε(ст) пε(в)нε на глухоти. На глухоти εщε ε(ст) найскутεчнЂйша рεчъ урина заяча, то ε(ст) сцяки заячой, которой кроплями впуща(т) в(ъ) ухо, хочъ и з виномъ змεшавши. И тЂмъ: вивε(р)ти цибулю зсεрεдини, нали(й) в ню оливи, зашпунтуй и спεчи, сокъ з(ъ) нεи вити(с)ни, которій в(ъ) уши упущай.

На шумъ, пищаніε и бубнεніε во ушахъ. Возми стоноговъ, що захочεшъ, вложи до олЂйку, з миgдaлoвъ го(р)ки(х) вити(с)нε(н)ного, прили(й) трохи оцт[у] 3 винового моцного, смажъ ажъ до висмажεня вЂлgoтнocти, то(й) олЂεкъ процεдивши, впущай в(ъ) уши тεпло. Вари в(ъ) оц[т]Ђ поли(н), о(д)нявши о(т) ωгня, пуща(й) в(ъ) уши пару прε(з) лЂйку. На дзвонεніε и шумъ в(ъ) уша(х), спεкши хлЂбъ просто, у которого о(т)крои́ть сподъ и полить виномъ мякушку и прикладивать до уха.

На бородавку. Возми листя цεлЂдоніи́, зотри в палцяхъ и прило(ж), чини(т) то часто, пεрεмЂняючи. Та ростопашъ, або зε(л)ε, маε(т) моцъ згони(т) бородавки.

На ясна /105зв./ На ясна гниючіε и нищаючіε лЂка(р)ство, або курація. Возми зεля, орлика зва(н)ного, вари в водЂ наполи з виномъ, процεдивши, придавши трохи соли очковатой, вимивай уста.

На дεнεцεεъ до щεки. Возми вайштину и соли ровнε части, вложи в ворочо(к) 4 плотняной, грЂй на панвЂ, прикладай тεпло, ча(с)то повтораючи.

На врεди, або 5 рани, во устахъ. Вари чабεръ в(ъ) водЂ, придай трохи галуну и gришпану, полощи ти(мъ) часто, и можε(ш) осолодить мε(д)комъ рожанимъ и прилить колка капεль водки ква(с)ной. Або возми во(д)ки бабчаной кватε(р)ку, вложи в ню saccari saturni skripul, води вапε(н)ной д†ложки, албо 6 тεй, что в(ъ) нεй ковалЂ жεлЂзо гасятъ, полощи уста, узнаεшъ помощъ. Ежεли рани будутъ з причини дворской хороби 7 причини [!], з ними поступа(т) іначεй потрεба.

1. На боль горла. Взять рεмεзовε гнЂздо, тЂмъ по(д)курувать горло. 2. Взять сову и спалить на попεлъ и тЂмъ врεди посипова(т) в горлу.

На твара(х) кгди биваю(т) корости. Взять викопа(т) пεрεступнεвой корεнь и c того вигна(т) водку, и тою часто тваръ натирать.

На лишай. Слиною натщою часто натира(т), и гибЂε лиша(й).

На струпи 8 по головЂ, которіи́ називаютъ favi ackores porrigo jinea. Тии́ 9 родзаи́ струпо(в) рознε ся.



1 Мабуть, помилково замість «бавовною».

2 Літера л правлεна.

3 На місці літери у пошкоджений папір.

4 Склад -ро- нечіткий, бо на його місці пошкоджений папір.

5 Склад -бо нечіткий, бо на його місці пошкоджений папір.

6 Слово правлене, нечітке.

7 На полі з правого боку «то ε(ст) блу(д)ни(х) хороба».

8 Літера т нечітка, бо на її місці частково пошкоджений папір.

9 Літера и́ нечітка, бо на її місці частково пошкоджений папір.



ДЂтεмъ посполитε и рослЂйшимъ придастся, особливε па(р)хи, на то служитъ напрε(д) пу(р)gансы, крови пущεніε, εжεли вЂкъ \86\ позволяε, банки, лазня 1. При тЂмъ возми лугу, з лЂс(ъ)чинов[ог]о 2 попεлу zроблε(н)ного, и εжεли ε(ст) моцній, прили(й) трохи води, ми(й) нимъ голову щодεнъ за каждимъ разомъ, шмаруй олЂйкомъ жолтковимъ, з(ъ) яεцъ зроблε(н)нимъ, ε(ст) на тε особливій олεй sulpnuris ruliandi 3. І тЂмъ: в[о]зми 4 пузиръ заразъ з(ъ) уриною з кабана свЂжо заколотого, з того (ж) кабана з(ъ) голови вибεри мозо(к) свЂжой, змЂшай то(т) мозгъ з уриною, в пузиру знайдуючую(с) [!], и усуши волнимъ тεпломъ, а нε наглε 5, тЂмъ голову короставу, по змитію, намазивай. Луску з голови спужива(й) во(д)кою, випалεною з квЂту вε(р)бово(г)[о]. /106/ Другіε змиваю(т) 6 квасомъ капустни(мъ), нεзбитъ остри(мъ), придавши ма(с)ла, миютъ голову.

ПлAстεръ. Возми крохмалю лотовъ 4, живицЂ лотъ εди(н), змЂшай на(д) огнεмъ, ростягай на ху(ст)цЂ, волосовъ пристригши, обкладивай тεпло, потомъ о(т)нЂмай поволЂ 7. Powie naywiękża taemnicę.

O спарεлинЂ, когда огнεмъ, порохомъ и другимъ чимъ спарεлина часто трафляε(т)ся, любо водою кипЂлою, любо олЂεмъ, албо сито(с)тю, любо порохомъ.

Способъ лЂчεнA той εстъ. Возми оливи εдну ча(ст), бЂлковъ з(ъ) яεцъ курячи(х) д†части, збий вразъ добрε и вмочивай пεро, смаруй, нЂчимъ нε обвиваючи. 2. Рεчъ пεвна. Возми сухой рЂпи, вложи до го(р)шка, нали(й) водою, вложи ма(с)ло споро, то ε(ст) нε мало, нεхай кипи(т) [я]кънайдол(ъ)жшε 8, пилнуй, что(б) нε скипЂ(ла)сь. Якъ увари(т)ся, збирай звε(р)ху ма(с)ло, котори(мъ) спарεлину шмару(й), вмочиваючи пεрстъ. 3. НайскорЂйшε возми лугу, зогрЂй, что(б) билъ тεпли(й), вмочивай пла(т)ки и окладай. 4. Роз(о)мни цибулЂ з соллю в(ъ) мако(р)тεтЂ и окладай на мЂсця опалε(н)ніε. Ежεли будε опарεніε порохомъ и ісприщи(т) тЂло, трεба прищЂ попрострика(т) и поро(х) іголкою албо чимъ інимъ повиби(ра)ть 9, а потомъ обмить дεкоктомъ фaнygpaцiA 10. А εжεли би ся нε оприщило, то трεба з(ъ) уми(с)лу сприщи(т), приложивши клантаридεсъ 11 або чого іного. Ежεли би спарεлина била на очεхъ, на той ча(с) толко сами(м) пока(р)момъ жεнски(мъ) лЂчи(т). Паки возми ґлεйти, субтεлно утε(р)той, блεйвасу, обоихъ по 4 лоти, оливи квати(р)ку 12, оцту моцного винового толко (ж), змεшай вразъ, и такъ долго мЂшай, ажъ загустЂε 13, приливаючи потроху оцту.

О gangrenie 14, то ε(ст) пεкεлни(й) огонь. /106зв./ О gangрεnε, то ε(ст) пεкεлний огонь 15.



1 Далі в рядку непрочитане слово.

2 На місці частини слова «ог» пошкоджений папір.

3 Над рядком слід від цілком вицвілого напису.

4 На місці літери о пошкоджений папір.

5 Літера г виправлена з ε.

6 Слово напівстерлося, нечітке.

7 Літера п нечітка, бо на її місці пошкоджений папір.

8 На місці літери я пошкоджений папір.

9 Літера о правлена, нечітка.

10 Над рядком «бо то εстъ» (далі непрочитане слово).

11 Перша літера а вицвіла, нечітка.

12 На полі з лівого боку «... лотовъ и два золо(т)ника».

13 Літера з вицвіла, нечітка.

14 На полі внизу: «На пεкεлній ого(н): смεтани, калачиковъ, жол(т)ковъ курячихъ змεша(т) и пла(с)тр(ъ) учини(т), приклада(т). 2. Жолто(к) яεчной з соллю добрε змεша(т), ча(с)то, о(д) години до години, о(д)нЂмаючи, прикладать».

15 Над рядком: «Зри ... Зри ка(р)кинъ ра(к). Зри ga(н)gрεна».



Пεкεлни(й) огонь називаε(т)ся gangрεна, албо антоно(в) огонь, албо ingnis s. Antony εстъ, на той ча(с) та(к) ся назива, кгди ча(ст) яка тЂла любо з \87\ рани, любо з врεду почнεтся псовать и смεрдЂть. Кгди о(т) вεликого запалεня zоп(ъ)суε и спали(т) тЂл[о] 1, жε ажъ счεрнЂε, и слуха утрачεніε. На той ча(с) називаε(т)ся sphacellus, албо sideratio, о(т)колъ тε обЂдва аффεкціи́, толко яково(ст)ю розня(т)ся о(т) сεбε.

Причини того злого тεпла приро(д)ного 2; в той части затлумε(н)нε и вивищε(н)нε о(т) збитного zапалε(н)ня, якъ жε ядовита gwalitas гумо(р) в ранЂ зопсова(н)ного, або з тЂла до нεй стя[г]нε(н)ного и оноε псуючоε, та(к)жε придаε(т)ся з(ъ) нεумЂεтного огляданя рани, кгди в нεй отокъ закрадε(т)ся, такжε з(ъ) одлεжаніA в(ъ) долгой хоробЂ, такжε и о(д) морожε(н)ня значного або одъ укушεні я якой бεстии ядовитой.

Способи до лЂчεнA. Напро(д), εжεли би значна ча(ст) очεрнЂла, а хори(й) мЂлъ ал(ъ)тεраціо, трεба напεрε(д) кровъ пустить, та(к)жε дава(т) на поти и сεрдцε посиляіонцε, и боронячεε о(т) зарази, мεдикамεнту. До повε(р)ховного прикладанія 3 розніε простіи подаю(т)ся способи, и той 4 пεвній: возми лайна бикового свЂжого, соли, обоихъ заровно, розмочи виномъ, яко каша, прис(ъ)мажъ, розло(ж) на хустцЂ и приложъ, нε о(т)нЂмаючи, а(ж) до 24 годи(н), однявши, обачи(ш) тЂло очε(р)нЂлε, опадлε, и потомъ вигоивай ма(ст)ми нал[ε]житими 5, ε(ст) рεчъ досвЂдчона 6. 2. Возми лугу якънаймоцнЂйшаго, оцту винового то(н)кого, обои́хъ по пул ква(р)ти, змЂшай, приставъ до огня, аби википЂло, однявши о(т) ωгня 7, придай gлεйти, блεйвасу утε(р)того, обои́хъ по 4 лоти, галуну палεного два лоти, змεшай и знову прива(р), [о]днявши 8, прили(й) горЂлки моцной, вискоку, кватεрку, змЂшавши, вмоча(й) в то хустку або пла(т)ка и окладай. 3. Возми gаляcy, галуну, обоихъ по 4 лоти, копε(р)васу бЂлого лото(в) три, блεйвасу полтора лота, савЂни 9, на поро(х) утε(р)той, gришпaнy, обоихъ по лотЂ, бозково... 10, яловцю, обои́хъ по три лоти, кадидла чтири лоти, листя дубового, рути, полиню, шεлвЂи́, соли, ка(ж)дого по горсти, то ε(ст) по жмεнЂ 11, оцту моцного, такъжε 12 и лугу, горЂлки, каждого по ква(р)тЂ, вари в(ъ)сε то /107/ в го(р)щку, залЂпи(в)ши, а(ж) трεтя ча(ст) вивари(т)ся, процεдивши, вмочай в то(мъ) пла(т)ки и окладай, ε(ст) рεчъ пεвна. Таковε εдна(к) и подобніε рεчи служи(т) на gangрεну.

Кгди тε(ж) ча(ст) тЂла чо(р)нЂε и слиханіε утрати(т)ся, найпεвнЂй одрЂзать и заразъ горЂлкою моцною з(ъ) комфорою обмить остато(к), вит(ъ)равлять унgу.13 aεgуptako 14, албо пластεръ, котори(й) прускимъ називаε(т)ся 15. И тЂмъ: обсεрвовать пилнε потрεба, жε gди ся одрина тЂло очεрнЂлε 16, аби нε тикать сухи(х) жилъ анЂ а(р)тεріε(с), анЂ tędunies, хиба би цалε 17 з(ъ)гнили.



1 На місці літери о пошкоджений папір.

2 Літера д і остання літера о нечіткі, бо на їх місці пошкоджений папір.

3 Частина слова «при» перероблена з іншого напису.

4 Літера й виправлена з п.

5 На місці літери ε пошкоджений папір.

6 Літера ч перероблена з іншої.

7 Літера я правлена, нечітка.

8 На місці літери о пошкоджений папір.

9 Літера и напівзалита чорнилом, нечітка.

10 Далі в рядку непрочитане слово.

11 Літера ж перероблена з іншої.

12 Частина слова «жε» дописана над рядком.

13 Мабуть, треба «унgуεнтумъ», як у тексті на цьому аркуші нижче.

14 Мабуть, треба «aεguптиакумъ», як у тексті на цьому аркуші нижче.

15 Частина слова «аε(т)ся» нечітка, бо на її місці розтерте чорнило.

16 Збереглася лише частина літери і, бо на її місці пошкоджений папір.

17 Літера ц виправлена з л.



Нарушεніε \88\ ал(ъ)бо 1 опухъ звикло справовать боль нεз(ъ)но(с)ній, конвунсіε 2, калЂцтво, a по(д)ча(с) и смε(р)ть. Жили εднакъ звичайно нарушыть 3 можε, прεз що кровъ зла и гумори ся випоро(ж)няю(т), для чεго нε трεба кри†заразъ задε(р)живать, рану заразъ обми(т) горЂлкою албо оцтомъ з(ъ) сол(ъ)лю, потомъ прикладать унgуεнтумъ аεgиптиакумъ, барзо скутεчнε на вшεлякіε рани зопсованнε. Возми 4 gришпану утε(р)того лотовъ чεтири, мεду одшумова(н)ного, то ε(ст) пεрεварε(н)ноного [!], и шу(мъ) c нεго позб[и]ра(н)ной 5, пулъ фу(н)та, оцту моцного 6 ло(т), галуну, соли посполитой, обои́хъ по 1 лоту, соку рутяного, полинεвого 6, обои́хъ по три лоти, смажъ вразъ до ко(н)систε(н)ціи́ налεжитой, потомъ придай дриякви пулътора лота, комфори полтори чвε(р)ти лота, сховай од потрεби, служи(т) на вшεлякіε рани флюксоватε, зогниліε и до гои́ня тру(д)ніε, особливо в(ъ) ногахъ. Ежεли би ся придала gанgрена 7 о(т) одморожεня, на то рεчъ особлива: возми εдну рЂпу свЂжу цЂлу, рεдку цЂлу, охε(н)доживши, зотри(й) обоε на тε(р)тцЂ, придай горчицЂ, на порохъ утолчεной 8, два лоти, гвоздиковъ три чвεрти лота, олЂи́ ілляной старой, ілε потрεба, зЂтри в мако(р)тεтЂ, розло(ж) на платъ, прикладай щоразъ на дε(н) по два рази тεпло, ε(ст) рεчъ досвЂдчона. И тЂмъ: 9 возми вапна нεгашо(н)ного, крεйди утолчεной, змЂшай 10 и вари в(ъ) водЂ, в которую в(ъ)мочай платкы и окладай. И тЂмъ: тр[а]фляε(т)ся 11 gанgрεна /107зв./ gан(ъ)gрεна суха, знаки εи́ сіи́ ε(ст), жε жа(д)ной нε машъ εξъулцεраціи, толко синость, а(лъ)бо чарнε плями болючіε, такоε остро(ж)нε лЂчить потрεба, особливε в пухлинЂ на нога(х). И тЂмъ, 12 на gанgрεнε рεчъ пεвна: вεзми пул ква(р)ти вина, оцту моцного толко жъ, придай савини тεртой лотовъ дв[а] 13, рути сухой утε(р)той лотъ εдεнъ, gалясу, копε(р)васу, обойга по лотЂ, мεду прЂсного ложку, змЂшай, привари и тεпло окладай 14. На потъ побужаε 15. Возми проса, вари з зεлямъ ка(р)ду(с) бεнεдикта, процεдивши прεзъ платъ, пи(т) тεплоε на ночъ, потъ попуди(т).

На бородавку. Вz[я]ть 16 з свЂжихъ окунεй 17 сала и тЂмъ мазать бородавки, сойдутъ 18.

На рвоти, εжεль c кровъю яви(т)ся, взя(т) чε(р)нушки, столкти и із ломонεвимъ [!] сокомъ да(т) напити(с), вразъ минε(т) то(т) афεктъ.



1 Збереглися лише частини літер л і б, оскільки на їх місці пошкоджений папір.

2 Так в рукопису.

3 Літера ы напівзалита чорнилом, нечітка.

4 Перед словом і на полі з лівого боку двічі: «Зри».

5 На місці літери и і почасти p пошкоджений папір.

6 Літера н правлена.

7 На полі з лівого боку «finis».

8 Частина слова «ол» збереглася частково, бо на її місці пошкоджений папір.

9 На полі з лівого боку: «Зри».

10 Літера й збереглася частково, бо на її місці пошкоджений папір.

11 На місці літери а пошкоджений папір.

12 На полі з правого боку: «Зри».

13 На місці літери а пошкоджений папір.

14 Далі, до кінця сторінки, текст писаний тією самою рукою, але трохи зміненим почерком, а наступний абзац та абзац через один за ним — і блідішим чорнилом.

15 На полі з правого боку: «Что ε(ст) савина, зри».

16 На місці літери я пошкоджений папір.

17 Слово знизу і вгорі обведене хвилястими лініями.

18 У рукопису абзац у круглих дужках.

19 Літера я частково пошкоджена.



На дисεнтεрію. Взять 19 див дεрεва шишокъ три и уварить в(ъ) водЂ, зама-\89\завши в горщичку 1 хлЂбомъ, аби доволнε укипЂло, и той ухи дать три ложки зпить хорому, ащε будεтъ спать долго, минε(т) тая боль чεловЂка. /108/

На бεлмо чловεковЂ: взять рути ярой з бобками крамними, въ уста(х) гризти и яконайчастЂй на око хухацъ з рота, бεлъмо згонитъ. 2 способъ: цукεръ ка(р)наскій, утолчεной, на ночъ очи засиповать, того смотрЂть, чтобъ той цукоръ дошεлъ до самεй zрεници.

На очи чεрвонε: зжать вεршки полиню, и утолкти ε мякко, потомъ з бЂлк[ом]ъ 2 яйця и з рожаною водкою змЂша(т), з того учинить 3 плястεръ, котори(й), ростягнувши на п(ъ)εкной хустЂ, на ночъ на ωчи прикладать, пεвна помощъ.

На фεбру: полиню свїжого з соллю по половинЂ, то ε(ст) по ровной части, утε(р)ти и сокъ з того вижать, прε(д) имянεи́ фεбри пить.

На сухоти. О(т) кози горнои́ рано и на ночъ з цукромъ пи(т) млεко якънайтεплЂи, просто з видоε(н)ня.

На глисти залεгліε. Взя(т) добрεй горЂлки, пεрεгнаной на лεмбику, и на жолудокъ, то ε(ст) противъ ложεчки хорого, дитини, добрε намочить, потомъ миры утолкти на то (ж), посипова(т) на мокро[ε] мЂстцε, а что(б) в то(мъ), зна(к), спокойнε лεжала, та знову водкою и тимъ, змεшавши, прошкомъ ноздри часто насмаровать рукою, скутокъ пεвни(й) учини(т). На то (ж) взя(т) муки пшεничной, ма(с)ла маіового, чоснику, утолчεн[о]го 4 добрε або зомятого в(ъ) мако(р)тεту, мεду прЂсного, ка(ж)дого по ровной ча(с)ти, по [ло](ж)кЂ 6, и на ри(н)цЂ то в(ъ)мЂстЂ усмажить добрε, и животъ на ночъ намаза(т) ти(мъ). На то жъ: цитварεвого насЂня з прЂснимъ мεдомъ с(ъ)[ε]сти 6, по годинЂ ка(к) би, пива тεплого або во(д)ки зажи(т) ради порушεня.

Когда з(ъ) устъ кому воня /108зв./ Когда зъ устъ кому воня смродная. Доста(т) c квЂтками свЂжого ро(з)марину и вари(т) то добрε в тεпломъ добро(мъ) винЂ, вложивши до того трохи 7 мири, цинамону, и зажива(т) того натщо.

На болε(з)нь го(р)ла по(д)куровать рεмεзовимъ гнЂздомъ 8. До болящого горла та(к) казать: «Рεξъ тε тaнgЂтъ дε усътε санεтъ». Вз[я](т) 9 ку(р) зεлія, усушивши, утолкти и в трунку дать хорому випи(т) вεдълугъ способного часу. 2. Взя(т) чεрвоного камεня, в молоку εго утεрти, а(ж) чи(р)вонε станε, старому дать цЂлу шклянку, а малимъ половину того.

На уразъ. Взять горЂлки килка ложокъ, оцту доброго винового ло(ж)ку, мεду прЂсного ло(ж)ку, оливи ло(ж)ку, я(й)цε свЂжε сироε, соли всипа(т) пучку, убить то добрε в(ъ)мЂстЂ и дать натщо на ночъ 10 випи(т), и накри(т)ся добрε, жεби слу(ш)нε 11 запотЂлъ.

На угрЂ по твари, которіε походя(т) з горачо(с)ти. Взя(т) бобу бЂлого и мочи(т) εго в(ъ) ωцтЂ моцномъ, аби то мокло о(т) години до години, а gди вимокнε, облупи(т) εго и усущить, и на муку утолкти, потомъ з рЂчною водою умεшавши, и тимъ умивати(с) по дважди на дεнь. /109/



1 Літера г частково пошкоджена.

2 Частина слова «омъ» частково пошкоджена.

3 Літери ни дописані над рядком.

4 На місці другої літери о пошкоджений папір,

5 На місці частини слова «ло» пошкоджений папір.

6 На місці літери ε пошкоджений папір.

7 Літера т частково пошкоджена.

8 Літера н правлена.

9 На місці літери я пошкоджений папір.

10 Літера ч правлена.

11 Літера н частково пошкоджена. \90\



На болячку фЂстулову масть дεлать такову. 1. Взять оливи εдну ча(ст), а імεнно 4 лоти, воску чистого ярого тожε 4 łoty, конифоліи́ 8 лотовъ, сала вεпрового ту жε мЂру, мастики ту жε мЂру, 8 łoto(w), і пεрвε смажить в поливяной посуд[Ђ] 1 чεрεпяной оливу, мастику, конифолію, сало вεпровε, а по всεму поло[жи]ть 2 воскъ. 2. А в рану запускать то: взять губки грεцкой мо(р)ской 3, c потрεбу, покрои́ть подлугъ ранъ долготи или широти тЂхъ, сколко ихъ су(т), толико и шма(т)ковъ укрои́ть, и тиε шмати въмочить въ воду рЂчную и ниткою добрε ка(ж)дой кусокъ увεртЂть крЂпко, что(б) губка стяглася, и положить на пεчъ тεплую, чтобъ так[ъ] 4 увεрчиваніε ку(с)ки губки усх(ъ)ли. А ка(к) обос(ъ)хнε 5, винять c пεчи, нитки обобрать прεчъ 6. 3. Губку ту суху кла(с)ть в рани каждую 7 фЂстоловои болячки, что(б) мεать з(ъ) ранъ витягала, разъ и другой чрεзъ двои́ сутки и вящшε. A какъ гной сойдεтъ з ранъ, пото(мъ) кноти подЂла(т) з чистого поло(т)на нεкрохмалного и намазива(т) тою мастю самою и кла(ст) в рани до ти(х) мЂстъ, пока рани виполня(т)ся 8. A якъ виполня(т)ся, взя(т) чистого роεвого воску, витрусить нарочно д[л]я 9 доброго нови(х) пчεлъ и, воскъ вибравши, роспустить на огни 10, и чистой платъ вмочивъ, прилагать на тЂ мЂста всЂ, гдЂ болεмъ обятято [!] било тЂло, на всЂ вдругъ, а ка(к) пла(т) о(т)ня(т), то другою 11 стороною тотъ 12 жε пла(т) приложи(т), и тако фЂстулу 13 уврачεва(т) можεтъ 14. /109зв./

КураціA ωвсAна, за doswiadżone uniwersalne lekarstwo miana 15, то εстъ способъ konserwowania zdrowia lub [z]le[c]zenia 16 rożnych affekcyi y chorob prez używanie preparowanego owsa 17.

Взявши вεликій го(р)щикъ, извнЂ и всεрεдинЂ поливаной, 12 gарцεй в сεбε забεраючій, взять в то(т) пол(ъ)тора фунта овса, котори(й) трεба абы 18 билъ з лупи(н) очищо(н), самоε зε(р)но 19 било бъ, и в ситЂ 20 пять любъ шε(ст) разовъ в(ъ) холодной водЂ вихε(н)дожεнои. Потомъ взять горсть корεнA зεла 21 сиgоріи́ дикой любо огороднεи, дробно посЂчεной, и вброси(т) в(ъ) овεсъ, разомъ c циgоріεю в воду. Потимъ нε прикрива(т) покришкою горшка, поти вари всε, поки половина нε википитъ, то учинивши, процεдить прεзъ чисту хусту, а того нε трεба вити(с)ка(т), толко та(к), что само доброволно стεкти можε.



1 На місці літери Ђ, пошкоджений папір.

2 На місці частини слова «жи» пошкоджений папір.

3 Слово дописане над рядком.

4 На місці літери ъ пошкоджений папір.

5 Літера c перероблена з іншої, нечітка.

6 Частина слова «пр» правлена.

7 Літера у виправлена з ъ.

8 Літера о збереглася частково, бо на її місці прорваний папір.

9 На місці літери л пошкоджений папір.

10 Слова «на огни» дописані над рядком.

11 Літера ю виправлена з го.

12 Друга літера т правлена.

13 Літера Ђ перероблена з іншої.

14 Літери тъ перероблені з інших.

15 «що вважається випробуваними універсальними ліками» (пол.).

16 На місці літери — пошкоджений папір.

17 «збереження здоров’я або лікування різних уражень і хвороб через уживання препарованого вівса» (пол.).

18 Літера а нечітка, напівзалита чорнилом.

19 Під рядком «зεрна».

20 Над рядком «по(д)луто(к)».

21 Слово дописанε над рядком. \91\



Потомъ до той води видистилованой вло(ж) то(ж) соли, prumella названεй (доста(т) εи в(ъ) а(п)тεцε) 1, и к[а]нд[и]εкротъ 2 назва(н)ного цукру, полтори чвεрти фунта, и дε(р)жи при огню поти, поки жε два рази нε википитъ 3. Пото(мъ), од огня одставивши горщикъ, прикри(т) 4 /110/ го(р)щикъ прикрить и прεзъ 24 години в пивницЂ, то ε(ст) в ліодовнЂ, дε(р)жа(т). Другого дня трεба ту воду пεрεли(т) в чистε начи(н)нε, в(ъ) шкля(н)нε любо в глинянε, толко (ж) звнутръ полива(н)нε, и прεлыванію 5 уважать, что(б) фусъ, на днЂ будучій, нε 6 могъ впа(ст) туда (ж), но сама чи(с)та би вода била. Пεрεлившε тε(ж) начинε тоε, в которомъ дεко(к)тъ би(т) мЂεтъ, повинε быть налεжитε позатиканой 7.

Уживан(ъ)ε той води. Уживаня тои води чтодεнь рано о дεвятой по пул(ъ)ночи, а вдεнь по полъдню 8 билε 9 би восмεй годи[ни], εдно по другой трεба пи(т) по двε о(р)дина(р)нεй шклянки в(ъ) εсεни и зимε, можε та вода 10 вилЂчить и(н)нихъ тε(ж) часовъ. Трεба ю пи(т) холодну, на(й)скутεчнЂйшε та вода можε(т) уживана би(т) по(д) часъ канЂкуловъ, од 25 липца а(ж) до подобн[о]го 11 дня наступуючого м(с)ця. Рано трεба пи(т) натщо в три години прε(д) кушанεмъ, то (ж) в 4 годинЂ по кушаню, за ка(ж)димъ 12 разомъ по 13 двε шкля(н)ки, лю(б) кубки пул(ъ)ква(р)товε, и тимъ способо[м]ъ 14 налεжи(т) ко(н)тε(н)товать /110зв./ контεнтовацъ днεй 15 бεзъпрεста(н)ку і унтεррупціи́. Прε(д) зачатіε(мъ) курацій трεба лεгко прεпу(р)gовать, аби позбить злихъ гуморовъ. И тε(ж) по(д) часъ курацій нε трεба жадного особлившого фεgулεмε(н)тy, чили в(ъ) и́ст†в(ъ)стрεмεн(ъ)жливости 15 зажива(т), якъ в(ъ) инихъ кураціяхъ звикло, ани дεлЂкатнихъ и вимислεнихъ потравъ заживать, любо призна(т) трεба, жε диεнота и модεрація в пока(р)мε и трунку зуполнЂйша, справуε кураціи́ досконало(ст) и лЂпшε скутки. Той трунокъ нε εсть, бинамнЂй, нεприεмній, нε чини(т) жадной то(р)сіи́, анЂ и(с)правуε рεляξаціи́ жолу(д)ка, овшεмъ скутки своε нεзначнε в цЂломъ тЂлЂ справуε. /111/



1 Далі в рядку закреслено «и kandyekrot».

2 На місці літер а і и пошкоджений папір, літери и і ε збереглися часткове.

3 Літери в і п правлεні.

4 В оригіналі номер аркуша пропущений і поставлений на полі олівцем.

5 Тобто «при прεлыванію».

6 Літера ε перероблена з іншої.

7 Мабуть, описка замість «позатиканоε».

8 Літера п правлена.

9 Літера б виправлена з в, нечітка.

10 Літера в нагадує латинську літеру w.

11 На місці третьої літери о пошкоджений папір.

12 Слово правлене.

13 Слово частково пошкоджене.

14 На місці літери м пошкоджений папір.

16 Літери н і ж перероблені з інших. \92\















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.