Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна (текст)     Наступна





СЛОВНИК МАЛОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ



аεръ татарське зілля

акутумъ див. мисεрεрв мεи́ акутумъ тормεнтумъ вомЂтусъ стεрцо

албо або

амбра, тут: фарба

амулεта амулети

антидота протияддя

антимоніумъ, колондуйда, пурисъ, штирgлясъ сурма

апεртура отвір

аріεтисъ див. сатурнусъ триплЂкатисъ іgнεа сиgна аріεтисъ капри

армεнумъ див. болюмъ армεнумъ

арсε див. бофонЂ арсε

артεтика біль у суглобах

аршεникъ мишак

аспεктъ вид, різновид

атостεма див. бубонεсъ

афεктъ, афεкція ураження, недуга

афεкція див. афεктъ

ащε коли, якщо


бабичникъ трава

базилика жила на руці

барзо дуже

бεндрЂнεцъ, вεндрЂнεцъ трава бедринець

бεстия змія

бзовий бузиновий

бЂбула сорт паперу

бЂздεрεво див. божоε дрεвко

бЂлЂца чорнобиль

бЂлоголовскій жіночий

бЂсний скажений, шалений

блεйвасъ свинцеве білило

блεкота цикута, болиголова, німиця

божоε дрεвко, бЂздεрεво, буждεрεвокъ біж-дерево

болюмъ армεнумъ тилчибол

бофонЂ арсε, буфо жаба

брунатний коричневий, каштановий

бубонεсъ, димεници, карбункулЂ, атостεма пухлини

буждεрεвокъ див. божоε дрεвко

буквиця Betonica officinalis

бурштинъ янтар

буфо див. бофонЂ арсε


валаховий баранячий

вапεнний вапняний

вапори випари

варgи губи

вεдлугъ за

вεнднεіо разом, одночасно

вεндрЂнεцъ див. бεндрЂнεцъ

вεндрованя мандри

вεнεдикъта див. вεнεдіка

вεнεдіка, вεнεдикъта будяк кучεрявий

вεнgоръ угор

вεпръ кабан

вεрхолки квіти

вεсолий веселий

вивинεніε вивихнення

вискокъ перша горілка

выхайдожувати вилікувати, доглянути

вЂтриолЂ див. спиритусъ вЂтриолЂ

волънЂший повільніший, слабший

вомЂти блювота, блювотиння

вомЂтний блювотний

вомЂтусъ див. мисεрεрε мεи́ акутумъ тормεнтумъ вомЂтусъ стεрцо

вонхати нюхати, вдихати

врεдъ, вродъ ураження, недуга, хвороба

врεдоватий, вродоватий уражений хворобою

врεсεнь вересень

вродоватий див. врεдоватий

встεклий шалений, несамовитий

вшεлAкій будь-який, різноманітний

вшитко все

вютка вітка


гаврановий гавиний, воронячий

гадючεε sЂлA див. ужовъ sεлиε

галъка мушкатова мускатний горіх

галунъ квас

гвоздики рослина

гεбдовий гльодовий

гидропгобіа гідрофобія

гумори хвороби


gвалтовний негайний, раптовий

gлεйта глей

gранъ гран

gришпанъ, яръ мідянка

gрубεніовий, gрεжбεнεвий лататний

gрεжбεнεвий див. gрубεніовий

gрусчома гуля, гузь, нарив

gума вишневий глей


дεвAтосилъ дев’ясил

дεкоктъ суміш різних ліків у вигляді напою

дзвεнки дзвін, дзвоніння

дзε(Ђ)тиний дитячий

дзиванна леванда

димεници див. бубонεсъ

дип(ъ)танъ ясенець

днεсь сьогодні

домовий домашній

досвЂдчоний підтверджений досвідом, перевірений

драgма пучка

дрияква скабіоза

дяги(л), дAтилъ дягель

дAтилъ див. дяги(л)


εднакъ проте, однак

εξъкрεмεнта виділення, відходи

εξулцεраціε, exulceracie виразки

εнεма див. кристεра

εно тільки, лише.

εсεнь осінь


жε що

жεбы щоб, якби

жεгнатисA прощатися, хрестити

жолондεкъ шлунок

жолондковый шлунковий


завартий затриманий

зажіватъ заживае

заЂстε справді

залεцεнε рекомендація

залЂцити зарекомендувати

заражεний заражений

збитний шкідливий, надмірний, зайвий

звлаща зокрема, особливо

зданя думка, погляд

зεля с. Іоана дзвінки

зима пропасниця, лихоманка

зимъно холод, холодно

зіąбεніε відморожування

зодя зодіак

зъясти з’їсти


ижъ що

иліяка завійниця

исполочити намочити

итъ отрута


іgиεа див. сатурнусъ триплЂкатисъ іgнεа сиgна аріεтисъ капри

інъgрадиεнциε домішки

іункури біль у суглобах


карбункулЂ див. бубонεсъ

кардусъ бεнεдикта будяк кучерявий

катаргъ біль

квадра чверть

квартана чотириденна пропасниця

кватεрка, кватирка кухоль

кватирка див. кватεрка

кεлюшεкъ келишок, чарка

кихацъ чхати

кливостЂ слабість

кляровний чистий

колвεкъ див. якій колвекъ

колондуйда див. антимоніумъ

конопний конопляний

консистεнція потреба

контрактури корчі

концусъшки кінцівки

копірвасъ див. купεрвасъ

копріва кропива

коррупція зараження

косичка, кошичко дика м’ята

кошичко див. косичка

кошичковий прикм. від кошичко

кривавникъ біждерево

крижалка кружечок

кристεра, εнεма мазь

кроль король

кроста короста

купεрвасъ, копірвасъ купорос

кураціA медична допомога, лікування

крюсъ крізь

кшталтъ зразок

кютъка кістка


латвЂй легше

латво легко

лεбЂдка, лεбЂтъка трава

лεбЂтъка див. лεбЂдка

лεтгарgусъ летаргія, сонна хвороба

лεчъ але, зате

липεцъ липень

ложнЂца, обложна хороба облоги, ліжниці

лопанъ лопух

лутъ лот

любъ, любо або, чи

любо див. любъ

люкрεція солодка


мавтикуючи добираючи способу

малЂgна мало

марЂчъ волоський кріп

мастиξъ мастика

матεрацъ матрац

матεринка, мацεранка лебідка, чебрець

мацεранка див. матεринка

мεдина див. мεдияна

мεдияна, мεдина жила на руці

мεи́ див. мисεрεрε мεи́ акутумъ тормεнтумъ вомЂтусъ стεрцо

мεллЂлотумъ див. melliloto

мεл(ь)лЂсε бджільник

мидло мило

мисεрεрε мεи́ акутумъ тормεнтумъ вомЂтусъ стεрцо болісно гострий вихід гнійного блювотиння

млεко молоко

мло млість

моzчεръ, можчиръ ступа

моцно міцно

мувіти мовити, сказати

мушкаталовый мускатний

мушкатεль мускат


набрεмεняти набухати, затвердівати

нагростъ теплота, нагрівання

надлεжати заслуговувати, бути вартим

наεнтій надутий, роздутий

направA(т) направляє, виліковує

напрεдъ. напродъ спочатку, спершу

напродъ див. напрεдъ

наріцаεмый називаний, названий

наскробати нашкребти

настурціовий красоляний

настурція красоля

нεдвεдь ведмідь

нεомилній безпомилковий

нεулЂчоний невиліковний

нЂжли як, до того як

новεмбεръ листопад


обложна хороба див. ложнЂца

ображка чаклунка

обфито добре, багато

овдε там, десь там

овоцъ овочі

огεнь вогонь

ол(ъ)бротъ спермацет

опрочъ крім

оразъ відразу

ории́налъний оригінальний, натуральний

осродεкъ середина

осутки плями на тілі

о(т)твороний відкритий

отходзо ходячи

охεндожити вичистити


паздεрникъ жовтень

паки знову

панпія тополя

паралЂжъ параліч

парцε парші, пархи

пахати нюхати

пεдоgра подагра

пъεкний гарний, приємний

пεрвший перший

пεрεднЂйший основний, головний

пεрси груди

пεстилεнтія див. пестисъ

пεстисъ, пεстилεнтія чума

пЂgyлкa таблетка

плужити сприяти

плястεръ мазь

пляцокъ коржик, кулька

повεрховний зовнішній, поверхневий

подεшлий літній, старий

подивовεня здивування

подлεглий залежний

подлεжати залежати, призначатися для чого-небудь

покармъ молоко

покрива кропива

покривчаний кропив’яний

полиподЂя дубова папороть

полЂεвий полиневий

полЂя полин

полосконковый конопляний

помаранчεвий апельсиновий

попаданіε западання, впадання

посполитий звичайний, загальноприйнятий; простолюдин

посполу разом

посродεкъ середина

практыка досвід, уміння

прεварити зварити, переварити

прεзъ через, протягом

прεмогти перемогти

прεпалити перегнати на алембику

прεпаліоний перегнаний

прεпустити розпустити, розплавити

прεто проте

прεтолкти стовкти, натовкти

прεчъ геть

приложоный старанний, ретельний

принцЂпално принципово

припадокъ випадок, нагода, потреба

припутнікъ подорожник

пришлий наступний

проgностикуючий попереджуючий, попереджувальний

прошокъ порошок

пурgансъ див. пурgація

пурgація, пуpgансъ очищення, прочищення

пурgовати очищати, прочищати

пурисъ див. антимоніумъ

пюлъ половина


разъ рана, болячка

рижовий рисовий

рыми черви

ринка сковорідка

рЂнь лука

робакъ хробак

робεня виконання чого-небудь, виготовлення

родзай рід, порода

родзεнцε роздуття

рознε різні, різноманітні

розорваніε зниження, спадання температури

ромεнъ пахнучій, румεнεкъ ромен

роспεнчняти набубнявіти, набухнути від вологи

ростопашъ див. целЂдоній

ружεвий рожовий

румεнεкъ див. ромεнъ пахнучій

румεнковий роменовий

руптура грижа


салватεлля жила на руці

салярмониякъ хлористий амоній, нашатир

сатурнусъ триплЂкатисъ іgнεа сиgна аріεтисъ капри тривала потрійна ознака температури, що виявляється у кіз

сεпхалЂка жила на руці

скавка скалка

скрипъ див. скрипуль

скрипуль, скрипъ одиниця ваги, що становить два лоти

скурка, скюръка шкірка, кора

скутεчний ефективний, добрий

скутокъ наслідок, ефект, успіх

скюръка див. скурка

слонъцε сонце

сляzовий калачиковий

смородюнъ трава

смродливий смердючий

согарати згоряти

спадокъ падання

спиритусъ вЂтриолЂ горілка (спирт) з квасу

списмусъ тεтинусъ хвороба шиї

споражоний споряджений, підготовлений

споро чимало, багато

справовати спричиняти

справуючий діючий

ставъонε ставлені

стεрцо див. мисεрεрε мεй акутумъ тормεнтумъ вомЂтусъ стεрцо

стомахъ рот, шлунок

стучεнь січень

субтεлно, суптεлно старанно, добре

суптεлно див. субтεлно


талЂрка тарілка

тваръ обличчя

твардий твердий

тεды тоді, у тому випадку

тεрціяна триденна пропасниця при високій температурі

тεтинусъ див. списмусъ тεтинусъ

тигансти черви

тлустий товстий, грубий

тлусто жирно, чимало

тормεнтиль курзілля

тормεнтумъ див. мисεрεрε мεи́ акутумъ тормεнтумъ вомЂтусъ стεрцо

трεтAчка див. трAсцA трεтAчка

триплЂкатисъ див. сатурнусъ триплЂкатисъ іgнεа сиgна аріεтисъ капри

трудъ, трутъ проказа

трудоватий прокажений

трунокъ напій

трутъ див. трудъ

трAсцA трεтAчка триденна пропасниця

трAсцA чεтвεрътачка чотириденна пропасниця

ту тут


увароний зварений

оувЂщεніε настанова, повчання

удъ частина тіла, орган

ужитεчний придатний до вжитку, вживаний

ужовъ sεлиε, гадючεε sЂлA ужовник

улЂчоний вилікуваний, виліковний

упартий упертий, тривалий

уприкронε прикрий, дошкульний

уставичнε звичайно

усушоний висушений


фЂюнεцъ див. фЂAлъковый квЂтъ

фεбра, фрибра пропасниця

фЂAлъковый квЂтъ, фЂюнεцъ фіалка

флAґа, фляґма, флЂґма, флεґма мокроти, виділення

флεґма див. флAґа

флЂґма див. флAґа

флюξъ нарив

флюксоватии гнилий, гнійний

фляґма див. флAґа

фрибра див. фεбра


хεндожи(т) дбати, доглядати, чистити

хираgра біль у ногах

хоцъ хоч

хракати харкати

хустεчка хустинка

хутъ хіть

хцε хоче


цεлЂдоній, ростопашъ, яско(л)чино зεл(ъ)ε чистотіл

цεнтіAна тирлич

цεпътуріима стокрот-зілля

цидріна цитрина

цинамонъ, цинамунъ кориця

цинамунъ див. цинамонъ


чарний чорний

чεрвεцъ червень

чεтвεрътачка див. трAсцA чεтвεрътачка

чловЂкъ людина, чоловік


шкорупа шкіра

шкорупка шкірка

штирgлясъ див. антимоніумъ


щεкаючий гавкаючий


ю її


яgляна пшоняна

якій колвεкъ який-небудь

яръ див. gришпанъ

яско(л)чино зεл(ъ)ε див. цεлЂдоній

ясти їсти





absorbercia див. na toż służą absorbercia kremor

afedron пряма кишка

artherika див. iva artherika


begunka див. konfekt na begunke tormentylle

betonica буквиця


cerana боцяні ніжки

contiana зілля тирлич

czaleiowy тютюновий

członek орган, частина тіла

czwartek чевер


dworskuu див. kиrenia osobliwe na dworskuu хоробу


exulceracie див. εξулцεраціε


fraky див. franki

franki, fraky пранці

francowaty хворий на пранці


garść пригірщ


iszklącyjsia стверділий, закам’янілий

iva artherika артерія


jonktura жила на руці


każdy кожний

kolko 20 zern pepru zаважи(т) скільки заважить 20 зεрεн пεрцю

konfekt na begunke tormentylle ліки на криваву бігунку

koniec кінεць

kremor tartary квасний порошок

kurenia osobliwe na dworskuu хоробу особливі обкурювання на двірську хворобу

kremor див. na toż służą absorbercie kremor


łopianowy лопуховий

lotatia латаття


makuła хвороба

mania божевілля

melliloto, мεллЂлεтумъ медоносний

miszak мишак


na toż służą absorbercia kremor на те служить живильна мазь

naywiękrzą див. powie naywiękrzą taemnicę

niedziela неділя


odnowiaiąc поновлюючи

osobliwe див. kurenia osobliwe na dworskuu хоробу

osobliwy особливий


pęcherzyk пухирець, міхурець

pepru див. kolko 20 zern pepru zаважи(т)

piątek п’ятниця

pistrak рак

poniedziałek понеділок

powie naywiękrzą taemnicą розповідаю найбільшу таємницю

przenny пшеничний


sapheny жила на ногах

sienny сінний

służą див. na toż służą absorbercia kremor

sobota субота

sporą грубо

sroda середа

supositoris очищувальні чопки

szara ртутна мазь

szczkawka ікавка

szczypta пучка


taemnica див. powie naywiękrzą taemnicą

tartary див. kremor tartary

taterczany гречаний

tormentylle див. konfekt na begunke tormentylle

toż також, те саме


węch нюх

wtorek вівторок

wyzdząwszy витиснувши, видавивши


vene рамнε жили під язиком


zdrowia здоров’я

zern див. kolko 20 zern pepru zаважи(т)

żołądek шлунок
















Попередня     Головна (текст)     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.