Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


‹‹   Попередня     Головна     Наступна       |       Том 1.     Том 2.     Том 3.    





Феофан ПРОКОПОВИЧ

ФІЛОСОФСЬКІ ТВОРИ В ТРЬОХ ТОМАХ

ТОМ ДРУГИЙ

ЛОГІКА

НАТУРФІЛОСОФІЯ АБО ФІЗИКА

ЕТИКА


Переклад з латинської



КИЇВ — 1980




ЗМІСТ



ЛОГІКА


КНИЖКА П’ЯТА. ПРО ЗАКОНИ І ПРАВИЛА НАЛЕЖНОГО ВЕДЕННЯ ДИСПУТУ. ПЕРЕД ЦИМ ОБГРУНТОВУЄТЬСЯ ВСЕ МИСТЕЦТВО [ДІАЛЕКТИКИ]

Розділ перший. Що таке диспут, його види, предмет і мета

Розділ другий. Що слід робити перед початком диспуту тому, хто береться щось доводити?

Розділ третій. Якими правилами повинен керуватись аргументатор під час самого диспуту?

Розділ четвертий. Деякі правила, яких повинен дотримуватись відповідач, готуючись до диспуту

Розділ п’ятий. Деякі правила, яких повинен дотримуватись відповідач під час самого диспуту

Розділ шостий. Основні правила, або закони, для аргументатора і відповідача

Розділ сьомий. Метод диспуту, який ведеться не живим словом, а у письмовій формі



КНИЖКА ШОСТА. ПОЧИНАЄТЬСЯ ДРУГА ЧАСТИНА ПРАЦІ, ДЕ У ПЕРШУ ЧЕРГУ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ ПИТАННЯ, НА ЯКИХ ЗАСАДАХ СЛІД РОБИТИ ВСТУП ДО ЛОГІКИ

Розділ перший. Робиться спроба з’ясувати питання, чи логіка є мистецтвом, шляхом визначення й поділу мистецтва взагалі

Розділ другий. Ствержуеться, що логіка є мистецтво, і відкидається те, що заперечує цю думку

Розділ третій. Питанню, чи гідна логіка називатись наукою, передує развідка про визначення і поділ науки взагалі

Розділ четвертий. Встановлюється, що логіка є наукою у прямому розумінні слова, й відкидаються аргументи противників у цьому питанні

Розділ п’ятий. Встановлюється, що логіка є практичною наукою, й одночасно спростовуються протилежні думки

Розділ шостий. Питанню про об’єкт логіки передує розвідка про визначення й поділ об’єкта взагалі

Розділ сьомий Відхиляються різні міркування про об’єкт мистецтва логіки і обґрунтовується правильна думка, що формальним об’єктом логіки та її атрибуцій є метод дослідження, або наявність правильного мислення для достовірного і безпомилкового дослідження. Тут же заперечуються й протилежні думки

Розділ восьмий. Для вивчення будь-яких інших наук природна діалектика необхідна, штучна ж — лише дуже корисна



КНИЖКА СЬОМА. РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ ПИТАННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПЕРШОЇ ДІЇ [РОЗУМУ]

Розділ перший. Порушується питання про універсальне: що існує раніше, чи самі речі, чи лише їх універсальні назви?

Розділ другий. Спростовуються погляди Платона

Розділ третій. Чи може щось бути або називатись універсальним без будь-якого втручання розуму?

Розділ четвертий. Чи назва універсальної речі залишається універсальною у подвійній предикації?

Розділ п’ятий. Ставиться питання про визначення роду: чи може рід мати досконале і відповідне визначення?

Розділ шостий. Питання про индивідуум: чи має індивідуум якусь підставу, спільну багатьом [речам], і чи не є він чимось універсальним, і який він щодо назви, а також й щодо суті?

Розділ сьомий. Питанню про розрізнення ступенів передують деякі спостереження

Розділ восьмий. Викладаються різні думки авторів про розрізнення ступенів

Розділ дев’ятий. Встановлюється істинний погляд на розрізнення ступенів і розглядаються протилежні аргументи



КНИЖКА ВОСЬМА. РОЗВ’ЯЗУЮТЬСЯ ПИТАННЯ, ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ДРУГОЇ І ТРЕТЬОЇ ОПЕРАЦІЇ РОЗУМУ

Розділ перший. Пропонується питання, яке з двох контрадикторних суджень, що відносяться до майбутнього, є певно і визначено істинним, коли, одне з них цілком істинне, інше цілком хибне, і одночасно пояснюється дещо, наперед відоме

Розділ третій. Розв’язуються два питання: 1) чи може істинне судження перетворитись на хибне? 2) чи може одне й те саме судження одночасно бути істинним і хибним?

Розділ четвертий. Чи є достовірним логічний висновок, якщо антецедент так зв’язаний з консеквентом, що коли погоджуєшся з антецедентом, неодмінно треба погодитись з консеквентом?

Розділ п’ятий. Чи може та сама думка бути знанням і гадкою?

Розділ шостий. Чи можна побудувати правильний силогізм всупереч істині?





НАТУРФІЛОСОФІЯ, АБО ФІЗИКА

Промова про заслуги й користь фізики


ЧАСТИНА ПЕРША


КНИЖКА ПЕРША

Розділ перший

Розділ другий. Висвітлення попереднього вчення за допомогою різних питань і передусім, чи [взагалі] є, якими є, й скільки є засад (principia) природного тіла

Розділ третій. Про матерію, яку називають першою

Розділ четвертий. Чи крім матерії є субстанційні форми? Звідки вони виводяться? Як вони поєднуються з матерією?

Розділ п’ятий. Що таке позбавлення й чи його можна назвати засадою?

Розділ шостий. [Чи відрізняється ціле від своїх частин?]

Розділ сьомий. [Про природу і мистецтво]

Розділ восьмий. [Визначення причини]

Розділ дев’ятий. [Матеріальна і формальна причини]

Розділ десятий. [Де пояснюється природа діючої причини]

Розділ одинадцятий. [Де] пояснюється причинність та природа цільової причини

Розділ дванадцятий. [Де] викладаються різні способи, завдяки яким речі рухаються до своїх цілей

Розділ тринадцятий. [Про те], чи те, що робить природа, робить з чиєїсь ласки, або чи творець природи може творити щось без жодної мети і з нічиєї ласки

Розділ чотирнадцятий. [Про те], що слід думати про долю й фатум, що випадково стають причинами, й у якому значенні їх слід визнавати, а в якому заперечувати

Розділ п’ятнадцятий. [Про чудовиська]

Розділ шістнадцятий. [Чи мають тварини розум?]

Розділ сімнадцятий. [Чи зумовлюють причини одна одну?]



КНИЖКА ДРУГА

Розділ перший. Короткий виклад вчення Арістотеля про рух, нескінченність і неперервність

Розділ другий Проблема нескінченності

Розділ третій. Наводяться докази, які підтверджують, що божою силою може виникнути нескінченне, розглядається їх вагомість і досліджуються вирішення

Розділ четвертий. Наводяться докази про заперечення божого втручання у виникнення нескінченного, а також їх значення і вирішення

Розділ п’ятий. Ставиться і розв’язується питання про будову неперервного: чи воно складається з подільних чи з неподільних до нескінченності частин, з’ясовується, чи люди дійсно можуть його пізнати

Розділ шостий. Подаються докази Арістотеля та інших філософів школи перипатетиків, які твердять, що тіло не може складатися з неподільних частин. Досліджується їх значення та рішення

Розділ сьомий. Розгляд доказів Зенона і його прихильників, які спрямовані проти Арістотеля в питанні про те, чи може тіло складатися з частин, подільних до нескінченності. Дається оцінка відповідей перипатетиків



КНИЖКА ТРЕТЯ. ПРО ЧАС, ПРОСТІР ТА ПОРОЖНЕЧУ

Розділ перший. Короткий виклад вчення Арістотеля про простір і час

Розділ другий. Про тривалість та умісцевлення. Чи вони відрізняються від речі, що існує в часі і просторі? Чи відрізняються вони від самого часу і простору? І дещо про відмінність

Розділ третій. Чи можуть в одному місці одночасно перебувати два тіла?

Розділ четвертий. Чи одне й те саме тіло може перебувати одночасно в двох місцях?



КНИЖКА ЧЕТВЕРТА

Розділ п’ятий. Чи існує і чи може існувати у природі порожнеча?

Розділ шостий. Завдяки якій силі і з якою метою природа не допускає порожнечі?



КНИЖКА П’ЯТА

Розділ перший. Короткий виклад вчення Арістотеля про першорушія

Розділ другий. Чи необхідно, щоб рухоме [тіло] приводилося в рух іншим?

Розділ третій. Чи обов’язково повинен існувати перший і єдиний творець усіх рухів?

Розділ четвертий. Чи важкі і легкі [тіла] рухаються самі собою?




ЧАСТИНА ДРУГА. ПРО ТІЛО В ПРИРОДНОМУ СТАНІ, ДЕ «...»


КНИЖКА ПЕРША. ПРО СВІТ ВЗАГАЛІ

Розділ перший. Що таке світ, його матерія та форма

Розділ другий. Система світу Птолемея

Розділ третій. Система Коперніка

Розділ четвертий. Система світу Тихо Браге

Розділ п’ятий. Чи існувала якась творча причина світу? Аргументи проти епікурейців

Розділ шостий. Чи існував і чи міг існувати світ споконвіку?

Розділ сьомий. Створення світу

Розділ восьмий. Шестиднев на основі Василя Великого, Амброзія, Златоуста, Євстахія Антіохійського, Теодорета та інших

Розділ дев’ятий. Яку мету мав бог, створюючи світ?

Розділ десятий. Чи існує тільки один світ?

Розділ одинадцятий. Чи досконалим є світ, і чи можна було створити інший досконаліший світ?



КНИЖКА ДРУГА. ПРО НЕБО

Розділ перший. Скорочений виклад вчення Арістотеля про небо

Розділ другий. Чи матерія небес відрізняється від підмісячної матерії?

Розділ третій. Чи небеса мають душу?

Розділ четвертий. Чи небеса мають кулясту форму?

Розділ п’ятий. Чи правильно встановлено число і порядок небес?

Розділ шостий. Чи рух небес є природним? Чи небеса рухаються внаслідок дії розумних істот?

Розділ сьомий. Чи всі небесні тіла рухаються зі сходу на захід?

Розділ восьмий. Чи впливають небеса на підмісячний світ та емпірей і яким чином?

Розділ дев’ятий. Чи з припиненням руху небес обов’язково припиняються всі підмісячні рухи?

Розділ десятий. Звідки походить нерівність швидкості руху підмісячних тіл?

Розділ одинадцятий. Чи можуть під впливом неба народжуватися живі істоти?

Розділ дванадцятий. Чи небо знищенне й чи воно може бути колись знищеним?

Розділ тринадцятий. Про зорі і передусім, чи мають зорі природу, протилежну самим небесам

Розділ чотирнадцятий. Чи встановлюють досвідчені математики кількість рухомих зір? Про конфігурацію Сонця й Місяця та інших планет. Чи їх тіла є легкими?

Розділ п’ятнадцятий. Чи зорі рухаються разом з небом, чи без нього?

Розділ шістнадцятий. Про нерівномірність руху планет

Розділ сімнадцятий. Про світло і чи воно утворює тепло

Розділ вісімнадцятий. Чи зорі світять власним світлом, чи запозичують своє світло від Сонця

Розділ дев’ятнадцятий. Затемнення Сонця і Місяця



КНИЖКА ТРЕТЯ. ПРО ЕЛЕМЕНТИ

Розділ перший. Чи існують чотири елементи, два важкі, два легкі, і чи є вони важкими і легкими у своїх місцях

Розділ другий. Про Землю. Чи перебуває вона в центрі світу?

Розділ третій. Курйозні питання або проблеми, які стосуються елемента Землі

Розділ четвертий. Про воду і особливо про те, чи знаходиться вода вище від землі

Розділ п’ятий. Проблеми, що стосуються елемента води

Розділ шостий. Про повітря. Розв’язання питань, що пояснюють властивості повітря



[КНИЖКА ЧЕТВЕРТА]

Розділ другий. Про дію (actio) й підлягання дії (passio)

Розділ третій. Про зміну та змішування

Розділ четвертий. Про хімічні елементи та їх властивості

Розділ п’ятий. Проблеми, що стосуються виникнення і знищення

Розділ шостий. Чи можуть деякі тіла захистити себе від руйнування за допомогою природної здатності?

Розділ сьомий. Чи можна певній природній причині приписати здатність зберігання святих мощів, що містяться в наших київських гробницях. Разом з цим розглядаються і розпухлі трупи підданих анафемі




ЧАСТИНА ТРЕТЯ


КНИЖКА ДРУГА. НЕДОСКОНАЛІ ЗМІШАНІ [ТІЛА] АБО МЕТЕОРИ

Розділ перший. Про метеори взагалі

Розділ другий. Про вогняні метеори зокрема і спочатку про підземні вогні

Розділ третій. Вогні, що виникають у найнижчий сфері повітря: запалені свічки, блукаючий вогонь, вогняні язики, Кастора і Поллукса, літаючого дракона й інші

Розділ четвертий. Про вогняні метеори середньої сфери повітря — грім, зірницю і блискавку

Розділ п’ятий. Про вогняні метеори найвищої сфери, тобто про комети

Розділ шостий. Про яскраві й кольорові метеори, Чумацький Шлях, веселку, корону, смуги, парелії, параселіни, вир, тріщину і про сутичку когорт [марево]

Розділ сьомий. Сухі метеори або вітри

Розділ восьмий. Землетруси

Розділ дев’ятий. Про вологі метеори, спочатку про ті, які є на землі, тобто моря, річки і джерела

Розділ десятий. Про вологі метеори в найнижчій сфері повітря: лід, мряка, туман, роса й інші

Розділ одинадцятий. Про вологі метеорні явища в середній сфері повітря: хмара, дощ, сніг і град



КНИЖКА ТРЕТЯ. ПРО ДОСКОНАЛІ ЗМІШАНІ НЕЖИВІ ТІЛА — МЕТАЛИ, КАМЕНІ ТА ІНШІ

Розділ перший. Про корисні копалини взагалі

Розділ другий. Про смолу і сірку

Розділ третій. Про землі і солі

Розділ четвертий. Про метали, переважно про їхню матерію і діючу причину

Розділ п’ятий. Про місце, де виникають метали, а також про види і властивості металів

Розділ шостий. Про камені й геми




ЕТИКА, АБО НАУКА ПРО ЗВИЧАЇ

Передмова


КНИЖКА ПЕРША. МЕТА ЛЮДСЬКИХ ДІЙ, АБО ЩАСТЯ ТА ЙОГО ЗАСАДИ

Розділ перший. Добро. Що воно таке й з чого складається?

Розділ другий. Будь-яке бажання приводить до добра

Розділ третій. Кожна мета має значення добра: все діє з метою, і є якась остання мета людських дій; це — найвище добро, або найвище щастя

Розділ четвертий. В чому полягає найвище щастя й чи його можно досягнути в цьому житті




ПРИМІТКИ






Феофан Прокопович. Філософські твори в трьох томах. — К.: Наукова думка, 1980. — Т. 2. — 552 с. Тритомник творів Феофана Прокоповича — визначного вітчизняного мислителя кінця XVII — початку XVIII ст. — є вперше здійсненим перекладом з латинської мови його філософської спадщини. До зібрання увійшли курси лекцій, які були прочитані мислителем у Києво-Могилянській академії протягом 1705-1709 рр., та інші твори. У другому томі містяться «Логіка», «Натурфілософія, або фізика», «Етика». В цих творах поряд із значними елементами схоластики відображено прагнення автора відмежувати філософію від теології, зблизити її з природознавством. Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів, усіх, хто має інтерес до історії вітчизняної культури. (Theophanes Procopowicz. Opera philosophica. Volumen secundum)



Редакція філософської та правової літератури. Редакційна колегія: В. І. Шинкарук (голова), В. Ю. Євдокименко, В. М. Нічик. Упорядники: М. Д. Рогович, В. М. Нічик. Філософська редакція: В. М. Нічик. Переклали з латинської мови: А. Є. Березицький, Я. М. Гайдукевич, М. В. Кашуба, В. Д. Литвинов, М. Д. Рогович, Б. Г. Яніш, В. Ю. Яніш. Латиномовна редакція перекладу М. В. Кашуби, І. С. Захари, В. В. Конзьолки, В. Д. Литвинова. Примітки склали: В. М. Нічик, М. Д. Рогович, І. С. Захара, В. В. Конзьолка. Рецензенти: І. П. Головаха, Є. К. Дулуман, А. О. Пашкова











© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
19.III.2005







‹‹   Попередня     Головна     Наступна       |       Том 1.     Том 2.     Том 3.    



Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.