Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
«Етика» — це частина курсу лекцій Прокоповича, записаних невідомим студентом протягом 1707 — 1709 рр. Курс етики був прочитаний протягом 1708 р., тобто після логіки, фізики, математики, а можливо, й метафізики. Він входить до складу рукопису, що зберігається в ЦНБ АН УРСР (шифр ДА/П. 43), і займає аркуші 249 — 253 зв. Більша частина «Етики» відсутня (збереглися лише перші чотири розділи книжки першої). Сам поділ курсу етики на «книжки» вказує на те, що була ще щонайменше «книжка друга», в якій йшлося, можливо, \542\ про джерело пристрастей і чеснот, про необхідність підпорядкування пристрастей розумові. За аналогією з курсами етики інших професорів Києво-Могилянської академії можна припустити, що Прокопович у своєму курсі етики не міг не торкатися таких питань, як проблеми природного права й природного закону, добра і зла, щастя, свободи, волі тощо. Завершуватися курс етики міг вченням про державу та державний устрій різних країн.
«Етика» Прокоповича публікується вперше. Переклад М. В. Кашуби. Спецредакція В. Д. Литвинова.
1 Тедорет — див. примітку 182 до кн. І «Риторики» (1 т. цього видання).
2 Гекатей Абдерський — сучасник Александра Македонського і Птолемея Лаги, історіограф.
3 Антисфен (близько 435 — 370 рр. до н. е.) — філософ-мораліст, засновник школи кініків, вчитель Діогена.
4 Кратер — невідомий античний філософ. Можливо, йдеться про Кратеса — філософа-стоїка, учня Діогена Селевкійського, вчителя Панеція. \543\