Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


‹‹   Попередня     Головна     Наступна





ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ

за Лаврентіївським списком



ПовЂсть времяньныхъ лЂтъ

До лЂта 6414 [906]

Въ лЂто 6415 [907] — въ лЂто 6452 [944]

Въ лЂто 6453 [945] — въ лЂто 6477 [969]

Въ лЂто 6478 [970] — въ лЂто 6493 [985]

Въ лЂто 6494 [986] — въ лЂто 6504 [996]

Въ лЂто 6505 [997] — въ лЂто 6533 [1025]

Въ лЂто 6534 [1026] — въ лЂто 6562 [1054]

Въ лЂто 6563 [1055] — въ лЂто 6579 [1071]

Въ лЂто 6580 [1072] — въ лЂто 6592 [1084]

Въ лЂто 6593 [1085] — въ лЂто 6600 [1092]

Въ лЂто 6601 [1093] — въ лЂто 6604 [1096]

Поучення Володимира Мономаха

Въ лЂто 6605 [1097] — въ лЂто 6609 [1101]

Въ лЂто 6610 [1102] — въ лЂто 6618 [1110]





Підготовка тексту О. В. Творогова. Пропуски та помилки, які доповнюються за Радзивілівським літописом, а іноді за іншими літописними зведеннями, в тексті передаються курсивом.

[Повесть временных лет // Памятники литературы Древней Руси. Начало русской литературы. XI — начало XII века / Под. ред. Д. С. Лихачева и Л. А. Дмитриева. — М., 1978. — С.22-276, только четные.]






Див. також:

Лаврентіївський літопис (ПСРЛ, Т. I, 1926-28)

Літопис руський за Іпатським списком (ПСРЛ, Т. II, 1908)

Повість врем’яних літ. За Іпатським списком (підг. тексту та перекл. В.Яременка).

Повість минулих літ. (переклад Л.Махновця).

Поучення Володимира Мономаха. (переклад Л.Махновця).

Поученьє Володимира Мономаха. (слов’янським шрифтом).

«Повість временних літ». З енциклопедії «Українська мова».

«Літописи». З Енциклопедії Українознавства.

О. Творогов. Лексичний склад ПВЛ. Київ, 1984














© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
1.IV.2004 (останні правки 9.V.2006)







‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.