Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


‹‹   Головна        





Д. Г. Бучко

«СЛОВАРЬ МАЛОРОССІЙСКАГО НАРЂЧІЯ» О. ПАВЛОВСЬКОГО


[Бучко Д. Г. «Словарь малороссійскаго нарЂчія» О. Павловського / З історії української мови: До 150-річчя «Грамматики» О. Павловського. — К., 1972. — С. 91-115.]



О. П. Павловський увійшов в історію українського і слов’янського мовознавства передусім як автор першої граматики української загальнонародної мови («Грамматика малороссийского наречия») і «Краткого малороссийского словаря», що був нацрукований як додаток до цієї граматики (1818 р.). Відповіді, /92/ О. Павловського рецензентові його граматики і словника М. Цертелєву, надрукована 1822 р.1, здається, була його остання друкована праця. О. Павловському, який вирішив присвятити себе вивченню мови українського народу, були створені такі умови, що у названій вище відповіді М. Цертелєву він з сумом признається, що «лишается охоты к изданию впредь чего-либо важнейшего» 2 (підкреслення наше. — Д. Б.). Недоброзичливе ставлення з боку представників офіційної науки не зламало, одначе, в автора прагнення і далі працювати на ниві українського мовознавства. Доказом цього є рукописний словник О. П. Павловського «Словарь малороссійскаго нарЂчія» (букви А-Б) і «ПредъизвЂщеніе», що становить собою короткий виклад принципів, якими керувався автор при укладанні словника, і приписка П. І. Кеппена, що зберігаються в Відділі рукописів Ленінградської бібліотеки АН СРСР (ф. 30, оп. I, спр.77). З зазначеними матеріалами ми ознайомились у 1961 р., а коротку характеристику цього словника подали 1962 р.3 На існування цього словника ще в 1905 р. вказував І. С. Свєнціцький (див. його «Обзор сношений Карпатской Руси с Россией в I-ую половину XIX в.» (Известия ОРЯС, 1905, т. XI, кн. 3, стор.307), але для широких наукових кіл цей словник залишився невідомим до цього часу. З приписки П. Кеппена довідуємося, що на його пропозицію в травні-червні 1826 р. О. Павловський уклав «опытъ Малороссийского Словаря», але не відомо, чи укладено словник на усі букви алфлвіту, чи лише на букви А і Б. Хочеться вірити, що О. Павловський уклав увесь словник.



1 А. Павловский, Прибавление к грамматике малороссийского наречия, или ответ на рецензию, сделанную на оную грамматику, СПб., 1822.

2 Там же, стор. 36.

3 Див. Д. Г. Бучко, Маловідомі сторінки з рукописної спадщини О. П. Павловського, ж. «Українська мова в школі», 1962, № 5. /93/



«Словарь малороссійскаго нарЂчія» О. Павловського є по суті першою лексикографічною працею нової української літературної мови, де вперше широко використовуються ілюстраціії, значний відсоток яких складають стійкі словосполучення, прислів’я та приказки, напр.: Абы на мене місяць світывъ, а звізды я коломъ побью. Якъ аукнецьця, такъ и одклыкнецьця. Вінъ все тількы баляси точить.

Пропонований увазі читачів рукописний словник О. П. Павловського цінний як лексикографічна пам’ятка і як значне зібрання матеріалів української літературної та. народно-розмовної мови початку XIX ст. Він може послужити матеріалом для різного роду мовознавчих студій в галузі лексики, фонетики та морфології.

На полях рукопису біля деяких слів зроблено олівцем примітки Зрівнявши графіку приміток з рукописом О. Павловського і П. Кеппена, ми схильні вважати, що їх зробив П. Кеппен. Усі ці примітки подаємо під текстом словника.

При публікації матеріалів залишаємо без змін усі орфографічні особливості рукопису. Повністю зберігаємо також порядок слів у реєстрі, наголос і підкреслення слів або окремих букв.









* * *


ПРЕДЪИЗВЂЩЕНІЕ


Въ 1818-омъ году напечатана книжка, Грамматика Малороссійскаго нарЂчія, или Грамматическое показаніе существеннЂйшихь отличій, отдалившихъ Малороссійское нарЂчіе отъ чистаго Россійскаго языка, сопровождаемое разными по сему предмету замЂчаніями и сочиненіями. Въ сей ГрамматикЂ на страницахъ 1, 2 и 3-й изложены правила письма и произношенія буквъ на Малороссійскомъ нарЂчіи, а на страницахъ 106-114-й /94/ выписаны общія замЂчанія, къ сему нарЂчію принадлежащія. — НынЂ понадобилось составить и Словарь Малороссійскаго нарЂч ія.

Итакъ, не повторяя правилъ и замЂчаній показанныхъ въ помянутой ГрамматикЂ, но удерживая ихъ и въ семъ СловарЂ, предъизвЂшаю Господъ читателей во 1-хъ, что я въ Словарь сей не вношу всЂхъ тЂхъ словъ, которыя будучи взяты изъ другихъ языковъ, находятся въ СловарЂ Академіи Россійскаго языка, и въ Малороссіи у простолюдиновъ, удерживаюшихъ корень нарЂчія, не употребляются, на примЂръ: байдара, бабашка, базальтъ, балеть, бамберекъ, бахта; во 2-хъ, вмЂсто перевода тЂхъ означеннаго же сорта словъ, которыя употребляются и въ Малороссіи, безъ всякой противъ россійскаго произношенія и значенія перемЂны, пишу слово также, или только букву т. на прим. баканъ, баклага, балахонъ, балагурь, бердышъ; въ 3-хъ, не вношу словь церковныхъ, также безъ перемЂны употребляемыхъ, на прим. агнецъ, агнчій, Архіерей, кропить, кадило, трезвонъ; въ 4-хъ, не вношу и тЂхъ словъ, которыя взяты большею частію съ Славенскаго Языка, и употребляются по всей Россіи, а слЂловательно — безъ перемЂны въ значеніи и пронзношеніи — употребляются и въ Малороссіи, на прим. небо, море, голова, свЂтъ, земля, дерево; въ 5-хъ, дабы не увеличивать, безъ нужды книгу, я не перевожу и примЂровъ употребленія, въ семъ СловарЂ находящихся, но всякому понятныхъ и безъ перевода, на прим. пословица: А́нгельскій голосо́къ, а чо́ртова ду́мка. Еще есть реченія въ смыслЂ иносказательномъ употребляемыя, на прим. Схваты́въ дару́ негові́вшы, которое въ обыкновенномъ смыслЂ значитъ: съЂлъ просвиру не очистившись въ грЂхахъ, не приготовившись, или получилъ щастье не заслуживши, а въ смыслЂ иносказательномъ другое; таковыя реченія я замЂчаю знакомь * .

Вообше же въ СловарЂ семъ наблюдаются правила: 1-е пишу всЂ слова точно тЂми буквами, как.ими ихъ говорятъ Малороссіяне, на прим. снігъ, снЂгъ, місто, мЂсто, вовкъ, волкъ, повкъ, полкъ, Хведиръ, Федоръ, или по церьковному ХВТЕОДОРЪ, Феодоръ, Ухва, Уфа; 2-е три звука, Россійскому языку несвойственные, пишу /95/ буквами двойными, какъ писалъ и въ ГрамматикЂ, то есть: дж, дз, и кг, на прим. кгрынджо́ла, джыкгу́нъ, дзыкглыкъ, дзвинъ; и 3-е въ словахъ многосложныхъ надъ буквами, гдЂ возвышается голосъ, поставляю ударенія, на прим. пано́че, бра́тіку, чолові́чына, межъ снопа́мы, объ панахвыді, про во́вка помо́вка, а во́вкъ у коша́рі.

Наконец, поелику употребленіе многихъ словъ въ семъ СловарЂ, заключающихся точно таковое же, какъ въ чистомъ Россійскомъ языке, и показано въ СловарЂ Императорской Академіи Росс ійскаго языка, для того я ссылаюся на оный Академическій Словарь — дабы не повторять иногда безъ нужды того, что уже всЂмъ и прежде меня извЂстно.







А.


А, союзъ. Я тобі́ кажу́ своЂ́, а ты мыні́ своЂ. Я тебЂ говорю свое, а ты мнЂ свое.

Або́, или, либо. Або́ співа́й, або гарцюй. Или пой, или играй, рЂзвись.

Або́що, чтоли, что-нибудь. Пышы́ або́шо. Пиши, чтоли. Або́що робы́. ДЂлай что-нибудь.

Абы́, только бы, лишь бы. Пословица: Абы́ булы́ побрязка́чы, то бу́дуть и послуха́чы. Только бы были деньги, то будетъ кому и слушаться. Посл.: Абы́ на мене́ місяць світы́въ, а я зві́зды коло́мъ побью́. Былъ бы милостив ко мнЂ начальникъ, а других я не боюся.

Абы́колы, когда-нибудь. Я прыду́ абы́колы. Я приду когданибудь.

Абы́хто, абы́що, ктонибудь, чтонибудь. Неха́й прочыта́Ђ абы́хто. Пусть прочитаетъ ктонибудь. Поробі́мо абы́що; ПодЂлаемъ чтонибудь.

Ажъ, даже. Спа́лы ажъ до слу́жбы; спали даже до обЂдни.

А́ггелъ. злый духъ. А́ггель пеке́лный; духъ адскій.

Ада́мова голова, ад. гол. которую пишутъ подъ крестомъ въ знакъ искупленія страданіемъ и кровію Спасителя человЂческаго рода. Крестъ на горі́ стои́тъ, а въ /96/ горі́ Ада́мова голова́ лежы́ть.

А́збука, т. Хиба́ мо́жна кныжки́ чыта́ты, не зна́ючы а́збуки? Раз†можно книги читать незнаючи азбуки? Ускю́ а́збуку вы́вчывъ.

Азь, а, первая буква въ азбукЂ. Винъ ще азы́ пы́ше; онъ еще азы пишетъ; учится писать азы.

Ай! ай! Ай, бра́тіку! ай братець!

Ака́хвтыстъ, ака́хвыстъ, акафисть. Служы́лы акахвыстъ святі́й Варва́рі, Мыкола́ю.

А́кгрусъ 1, крыжовникъ, На талі́ркахъ подава́лы а́кгрусу; на тарелкахъ подавали крыжовникъ.

Аксаметъ, павы́ны о́чы, садовые колокольчики.

Але́мбыхъ 2, алембихъ, сосудъ въ винокурнЂ, Горі́лку вы́гнавъ чере́зъ але́мбыхъ; вино (хлЂбное) перегналъ черезъ алембихъ.

Але́я, аллея. Але́я до́вга, густа́ и у́зька; ал. долга, часта и узка.

Алылу́я, аллилуія.

Алты́нь, алтынъ, З копейки.

Алхвави́тъ, алфавитъ.

Альтъ, альтъ, тонъ голоса между тенора и дишканта. Ивашко́ співа́въ ду́же хоро́шымъ альто́мъ; Ивашко пЂлъ очень хорошимъ альтомъ.

Аля́поватый, аля́пуватый, необработанный, невыглаженный, необтесаный, Швець зробы́въ чо́боты аля́пуваты; сапожникъ не гладко сдЂлалъ сапоги.

Амба́рь, т. Въ амба́рі захова́всь; въ амбарЂ спрятался.

Амбо́нъ, амвонъ, На амбо́ні піпъ чыта́въ каза́ньнЂ; на амвонЂ попъ читалъ поученіе.

Ами́нь, амы́нь, т. Амы́нь, амы́нь, розсы́пся (выраженіе заклинающее летящаго змЂя).

Амуны́ція 3, амуны́ця, аммуниція. Амуны́ця па́ньська, салда́цька; амм. господская, солдатская.



1 А́грусь.

2 Лембихъ.

3 Муныця.



Ана́хвема, анафема, Розспіва́всь якъ ана́хвему въ пістъ; /97/. разпЂлся пришла охота пЂть какъ анахфіему въ великій пость.

А́нгелъ, грубые говорятъ я́нголь, ангель. А́нгельскій голосо́къ, а чо́ртова ду́мка.

Андрі́й, Андрей.

Андрі́йко, АндріЂ́ць, или Андру́сь, Анру́сыкъ, Андру́сычокь, Андрюша, Андрюшенька.

Аны́съ 1, анисъ, трава.

Анти́нъ, Антоне́ць, Антонъ, — ошка.

Антыдо́ръ, дара́ употребительнЂе, свяче́на про́скура. Піпъ за всі́ношно і дару́ дава́въ; попъ на всеночной раздавалъ просвиру.

Антымы́съ, антиминсъ, Антым. ложы́ть на престо́лі.

Анты́хрыстъ, антихристъ. Ка́жуть анты́хрыстъ уже народы́всь; говорятъ антихристъ уже народился. Слово анты́хрыстъ употребляется въ браняхъ.

Антыхво́нъ, антифонь. Въ смыслЂ. * антыхво́намы называютъ дыры въ платьи, матню въ штанахъ.

Апелсы́нъ, опелсы́на, аппельсинъ. Опелсы́на ду́же смачна́я; апп. весьма вкусный.

Апо́столъ, апо́стилъ, апостолъ. Двана́дцять ста́ршыхъ Апо́столивъ; 12-ть верховныхъ Апостоловъ.

Апры́ль, АпрЂль. Обма́нюють у пе́рвеЂ апры́ля.

Ара́ва, ора́ва, множество людей, или животныхъ шумящихъ. Оцце́, яка́ ора́ва! воть какая арава!

Ара́пныкъ, т. Телеснувъ іого́ ара́пныкомъ; ударилъ его арапникомъ.

Аре́нда, оре́нда, т. На оре́нду взявъ.

Арестантъ, ореста́нтъ, т.

Арыхме́тыка, орыхме́тыка, арифметика.

Арка́нъ, орка́нъ, т. Мовъ на орка́ні жеребе́ць. Козаки́ хапа́ють орка́номь; козаки хватаютъ арканомъ.

А́ркушъ, листъ писчей бумаги. Изпыса́въ уве́сь а́ркушъ; исписаль весь листъ.

А́рмыя 2, армія. Крый Бо́же, яка́ велы́ка а́рмыя иде́! храни Боже, какая великая армія идетъ!



1 Ганусъ.

2 Вармія. /98/



Арті́ль, орті́ль, артЂль. Бурлаки́ ідя́ть въ арті́лі; бурлаки Ђдять въ арт.

Артыку́лъ, артикулъ. Горба́тый артыку́лу вчы́вся; Горбатый (фамилія) ружью, артикулу учился.

А́ртусъ, артось, Держы́ а́ртусъ одъ тря́сьці; береги артось для лихорадки.

Архидыя́конъ, архидіаконъ.

АрхыЂпыскопъ, Архіепископъ.

А́спыдъ, аспидъ, какое-то весьма злое животное; а аспидъ. камень, въ Малороссіи называется шиферомъ. Аспыдьській сынъ (слово бранное).

Ась, гась, выраженіе откликающагося. Тро́химъ! Гась, па́не! Трофимъ! — чего изволите, сударь!

Ата́манъ, ота́манъ, т. Віськовы́й ота́манъ. У Донці́въ ста́ршый Ота́манъ, а у Запоро́жцівъ Кошовы́й; у донскихъ козаковъ главный называется Атаман, а у Запорожскихь Кошевой. Послов. Терпы́ коза́къ, ота́мань бу́дешь.

Атла́съ, отла́съ, т. Пань спыта́въ (спросилъ) мужыка́: що се таке́? мужы́къ ка́же: не зна́ю; а панъ ка́же: атла́съ; а мужы́къ ка́же: да, па́не! одъ насъ (то есть: господа получають атлась, или на покупку атласа, отъ мужиковъ).

Ату́! ату! слово охотничье, которымъ звЂрей пугаютъ. Ату́! ату́! іого́ ба́тькові; ату! ату! гони его.

Ау́! ау! слово, которымъ въ лЂсахъ перекликаются, чтобъ не потеряться, не заблудиться. Оды́нъ ау́кне, а другі́й одгау́кне; одинъ аухнетъ, а другій откликнется. Посл. Якъ ау́кнецьця, такъ и одклы́кнецьця.







Б.


Ба! ба! при встрЂчЂ и съ удивленіемъ употребляемое. Ба! вітки́ль ты прышо́въ? Ба! откуда ты пришолъ?

Ба! ба! ба! ба! т. какъ въ недоумЂніи. Що оцце́ ты мыні́ сказа́въ? ба! ба! ба! ба! Что ето (!) ты мнЂ сказалъ? ба! ба! ба! ба!

Ба́ба, баба, старая женщина; отцова, или; материна мать; птица; оружіе для вколачиванія свай. Посл.

Ба́ба зъ во́за, кобы́лі ле́гше; честь предложена, а /99/ . убытку Богъ избавилъ.

Баба́къ, байба́къ, сурокъ. Ты все лежы́шъ, якъ байба́къ.

Ба́бка, бабочка, насЂкомое. Бувъ червя́къ, ста́ла ба́бка; быль червячокъ, вышла бабочка.

Ба́бка, па́ця, бабка въ игрЂ. Мы гра́Ђмо въ ба́бки, въ па́ці. Всі ба́бки на кону́ поста́вылы.

Ба́бнычаньнЂ, т. приниманіе дЂтей.

Ба́бнычать, ба́быть, т. повивать. Стара́ Роздайбі́дыха ба́бнычать ніко́му не одка́зуЂцьця; старуха Роздайбідыха у всЂхъ бабничаеть безъотговорочно.

Ба́бычъ, т. бабихъ, кто любитъ съ женщинами быть въ бесЂдахъ, въ играхъ, и проч.

Бабу́сенька, бабу́сечка, бабушка. Ой не ки́дай мене́, моя бабу́сенько! охъ не бросай, не оставляй меня, моя милая бабушка! въ пЂсни.

Бабу́ся, бабушка. Якъ бабу́сю тебе́ зову́ть? Какъ бабушка тебя зовутъ?

Бабы́нець, паперть, притворъ церковный. Бабы́нець уве́сь розмаліо́ваный; притворъ весь росписанъ живописью.

Бабы́ця, бабушка. Ой бабы́це моя! голубы́це моя! Охъ бабушка моя! голубушка моя! въ пЂсни.

Ба́вавна, ба́вуна, хлопчатая бумага, Зробы́ кгнитъ зъ ба́вуны; сдЂлай свЂтильню изъ хлопчатой бумаги.

Бававня́ный, бавуня́ны, баве́лный, бумажный. Баве́лне одія́ло; бумажное одЂяло.

Ба́выцця, мЂшкать. Гляды́ жъ тамъ не заба́вся; смотрижъ тамъ не замЂшкайся.

Баго́ръ, т. извЂстный у рыбаковъ и гребцовъ крюкъ. Хто весло́мъ. _ панъ Харо́нъ, ка́жуть, багро́мъ тільки гребе́; кто весломъ, а господинъ Харонъ, говорятъ, багромъ только гребетъ.

Багаді́льня, богадЂльня. Старці́ жыву́ть у багаді́льні; нищіе живуть въ богадЂльнЂ.

Багате́нько, многонько.

Бага́то, бага́цько, много.

Бага́тый, т. Бага́тому чортъ ді́ты колы́ше, у богатаго чортъ дЂтей качаетъ.

Бага́тьтЂ, бага́чъ, горящее уголье, огонь; въ прочемъ слово мало употребляемое. /100/

Баглаі́, бездЂлье. Баглаі́ быть; ничего не дЂлать, гулять.

Багно́, тина, грязь, топь. Лігъ въ багні́, якъ свыньня́ жы́рна.

Бадя́га, бадя́жныкъ, бадяга порость рЂчный; бадяжникь, забавникъ. То вже бадя́жныкъ; то ужъ забавникъ.

Бажа́ть, очень желать. Забажа́въ, якъ роды́лныця кре́йды, захотЂлъ, какъ роженица мЂлу.

База́ръ, рынокъ. Се я купы́въ на базарі. Свыры́дъ (Спиридонъ) пійшо́въ на база́ръ.

Базары́нка, взятка, подарочекъ. А базары́нки брать дакъ лю́бышъ; а подарки брать такъ любишь.

Бази́кать, болтать по дЂтски.

Байбара́къ, крытый тулубъ. Байбара́къ изъ калмы́цькихъ овечо́кь; крытый тулубъ калмыцкихъ овецъ.

Байда́къ, байдакъ. Вітки́ль сі байдаки́ прышлы́? изъ Смоле́ньська; откуда эти байдаки пришли? изъ Смоленска,

Байду́же, нужды мало, безъ заботъ. Іого́ ла́ють, а іому́ й байдуже́; его бранятъ, а ему и нужды нЂтъ.

Ба́йдыки быть, то же, что баглаі́.

Ба́йка, байка, шерстяная матерія; сказка, съ Польскаго. Умі́Ђ байки́ точы́ть; умЂетъ сказки говорить.

Байко́вый, баЂ́вый, байковый, изъ байки сдЂланный.

Байра́къ, буеракъ, оврагъ.

Байстру́къ, незаконнорожденный.

Бака́нъ, т. Бака́номъ нарумья́нывсь.

Бака́лія, фы́кги-мы́ги, финики, миндали, изюмъ, орЂхи, и проч.

Бакалі́йщыкъ, кто торгуетъ сими товарами.

Бакалі́йщыця, его жена, или сама торговка.

Баклу́шы быть, то же, что баглаі́.

Бала́буха, круглый, на подобіе аладьи изъ тЂста свареный и съ чеснокомъ приправленный, шаръ. Мы імо́ бала́бухи; мы Ђдимъ балабухи, галушки съ чеснокомъ.

Балагу́ръ, т. кто умЂеть много говорить, но такъ, что слушать его не скучно. /101/

Бала́кать, на досугахъ разговаривать. Побала́каймо щоне́будь; поговоримъ чтонибудь.

Баламу́тъ, кто вводитъ кого съ другими въ ссору. Ты недо́брый чолові́къ, ты баламу́тъ.

Баламу́тыть, вводить въ ссору, тревожить; мутить какую жидкость. Ягніо́нокъ рі́чку збаламу́тывъ; ягненокъ воду въ рЂкЂ помутилъ.

Балахо́нь, халатъ. Наді́въ балахонъ китайча́тый.

Ба́лка, неширокая между горами долина, яръ. Коза́къ Чмыръ загубы́въ лю́льку у Стецько́вій ба́льці; козакъ Чмырь потерялъ трубку (курительную) въ Степановомъ яру.

Ба́лы, т. Ба́лы точы́лы: всячину говорили.

Балы́къ, т. осетрина, или бЂлужина просоленая и прокопченая. Донці́ якъ прыіжджа́ють у Кі́евъ на богомі́льлЂ, то и балыкі́въ зъ собо́ю прыво́зять; съ Дону пріЂзжающіе въ Кіевъ на богомолье, привозятъ и балыковъ съ собою.

Баляндра́сы, тара-бара, всякіе расказы.

Баля́стры 1, баля́сы, балясины, перилы; всякое вранье. Сто́ляръ хороше́ вы́точывъ баля́сы; столяръ хорошо сдЂлалъ балясины, перилы. Вінъ все ті́льки баля́сы то́чыть; онъ все только вретъ.


1 фр. balustrade.



Баля́сныкь, т. шуточный разговорщикъ.

Банду́ра, т. Покі́йныкъ Кондратовычъ хороше́ гравъ на банду́рі; покойникъ Кондратовичъ хорошо игралъ на бандурЂ.

Ба́ныть, парить, мыть въ теплой водЂ.

Ба́ня, т. куполъ церьковный. У ба́ні до́вго па́рылысь; въ банЂ долго парились. Яка́ на це́ркві ба́ня велы́ка! какой большон куполъ на церквЂ.

Ба́нка, т.

Ба́нька, стекляный пузырекъ; мыльный пузырь; дЂтская игра, Винъ баньки́ пускаЂ; онъ мыльные пузыри спускаетъ.

Барабо́шыть, шевелить, приводить въ безпорядокь. У іого́ невлежы́ть нищо́ такь, якъ лежа́ло; усе зба-/102/рабо́шытъ: у него не улежитъ ничто на своемъ мЂстЂ; все взроетъ, раскопаетъ.

Баране́ць 1, барашекъ; птица извЂстная своимъ голосомъ, подобнымъ овечьему блеяныо. Пече́рській намі́сныкъ на ху́торі забавля́вся баранця́мы; НамЂстникъ Кіевопечерской Лавры на дачЂ занимался барашками. Баране́ць літа́Ђ тутъ же и меке́че, а не вы́дко іого́; барашекъ тутъ же летаетъ и блеетъ, а не видать его.

Бара́хтацьця, т. биться въ водЂ, во льду, усиливаться, чтобъ не утонуть. Чолові́къ якъ то́не, то до́вго въ воді́ бара́хтаЂцця.

Бара́шки, курчавые волосы; бЂлыя изъ пуху на вербЂ — шишечки. Вербы́ зъ бара́шкамы въ це́рковъ нанеслы́ бага́цько; вербы съ барашками много въ церковь нанесли.

Барви́нъ 2, барвинокъ, т. трава. Зелене́нькій барви́ночку! стелы́ся ще вы́щще; въ пЂсни.

Барка́нъ, заборь. Барка́нъ цеге́лный лу́чче деревья́ного; заборъ кирпичный лучше деревяннаго.

Барлі́гъ, берлогъ. Ведьмі́дь спыть у барлозі́; медвЂдь спитъ въ берлогЂ.

Бары́ло, бары́лце, боченокъ, боченочекъ.

Бары́цця, медлить, мЂшкать, Не бары́сь будь ла́скавЂ; не мЂшкай пожалуста.

Басъ, т. струна и голосъ толстый. Гуде́ ба́сомъ; гудеть басомъ.

Бати́гъ, т. толстая плЂть, не толстая палка, употребляемая для наказанія. Панъ велі́въ Нычы́пора на ско́тныку бы́ты батога́мы; господинъ приказаль Никифора на скотномъ дворЂ сЂчь батожьіомъ.



1 Upupa vulgario, Palle, Zoll., I, 433, Barofrex. Но это по уверенію Малороссіянъ не то что удодь, почему подъ словомъ Баране́ць вЂроятно разумЂть должно Sadopax gallinago. a. Бекасъ, Барашекъ, настоящій Бекасъ. См. въ К. Кеслера, Русской орнитологіи, Кіевъ, 1817, с. 308, № 268.

2 Vinea minor. /103/



Батра́къ, крестьянинъ, мальчикъ работающій у другаго изъ договорной платы. У Новосі́льського попа́ булы́ два батраки́.

Батра́чка, батрачы́ха, дЂвка того же ремесла.

Ба́тько 1. отецъ; слово произносимое безъ почтенія къ отцу. А мій ба́тько Степа́нъ помале́ньку ступа́въ; а мой отецъ Степанъ потихоньку ступалъ; въ пЂсни.

Ба́тькові іого́ лы́хо! бЂда, боль, нещастіе; выраженіе бранное. За ба́тькомъ на шы́беныцю! на висилицу; также бранное слово.

Бахурова́ть, таскаться, волокитствовать.

Ба́хуръ, потаскушка, волокита.

Ба́цнуть, ударить. Ба́цнувъ Грыцька́ такъ, що ажъ винъ прысі́въ; такъ трЂснулъ Гришку, что тоть даже присЂлъ.

Ба́чыть, видЂть. Поба́чымо, що бу́де; посмотримъ, что будетъ. Чы бачъ? видишь ли? Посл. Бачывъ же я ба́чывъ го́лыхъ, а на сіому́ вже и ше́рсти нема́; видЂлъ же я, видЂлъ голыхъ, безволосыхъ, а на етомъ (!) ужъ и шерсти нЂтъ.

Ба́чыцця, видится. кажется, безличн. Ба́чыцця й не одка́зуЂ, а грошей таки́ не даЂ́; кажется и не отказываетъ, но денегъ таки не даетъ.

Башта́нъ 2, большой огородъ для огурцовъ, дынь и арбузовъ. Оріхъ въ башта́ні огурки́въ не сажаЂ, а ті́льки кавуны́; ОрЂхъ (фамилія) въ огородЂ огурцовъ не сажаетъ, а только арбузы.

Бе́бехи, подвздохи, сила. Бе́бехи одбы́въ; силы укоротилъ.

Бедре́нець 3, бедринецъ, трава.

Безмозкій, иначе прыбы́тый, прышеле́поватый въ цвЂту; деся́тої кле́пки не́ма; безмозглый, глупый.


1 Ба́течко.

2 По тад. Бостанъ, мЂра земли — 4 десятинъ и 400 овецъ или участокь имЂнія въ длину и ширину по 106 саж. См. Бостан.

3 Pimpinella saxifraga. /104/



Безсурме́нъ 1, иновЂрецъ, безбожникъ. Ту́рки всі безсурме́ны; Турки всЂ другой вЂры, безбожники.

Безтала́нный, несчастливый, неудачный.

Беке́ша, бекешъ, зімняя, літьняя.

Белена, блекота́, белена, Объі́всь белены́: объЂлся белены, одурЂлъ.

Бенкетова́ть, пировать, баловать. Пробенкетова́лы до сві́ту; пробаловали до свЂта.

Бенке́ть 2, пиръ, балъ. Сіого́дні у со́тныка бу́де на бенке́ті хтоне́будь прыі́жджый; сегодни у сотника будетъ на пиру кто-нибудь пріЂзжій.

Бервено́, бревно. Изъ берві́ньня ро́блять сті́ны; изъ бревенъ дЂлаютъ стЂны.

Берегты́, берегты́сь. Бережы́ гро́шы; береги деньги. Одъ лыхо́го не вбереже́сься; отъ лихова не остережешься.

Бере́зовка, бере́зовыця, березовый сокъ, который въ апрЂлЂ мЂсяцЂ, просверливши въ березЂ дыру, цЂдятъ чрезь жолобокь въ подставленное судно, и употребляютъ на питье. По́вны ві́дра і каду́шку націды́лы бере́зовыці; полны вЂдра и кадку нацЂдили березоваго соку.

Берлі́нь, карета. Паны́ і́здять у берлі́нахъ, а мужыки́ на воза́хъ.

Бешы́ха, рожа, болЂзнь. Бешы́ху лі́чуть кре́йдою; рожу лЂчатъ мЂломъ.

Бі́глый, бЂглый. Голубе́нко бувъ розбі́йныкь бі́глый изъ Сыбі́рі; Голубенко былъ розбойникь бЂглый изъ Сибири.

Бігу́нъ, курантъ, камень, которымъ живописцы растираютъ свои краски.

Бі́дный, бідня́къ, бідня́га, бЂдный человЂкъ.

Бідня́га, неимущій, убогій, калЂка. Словар. Росс. Акад. ч. 1, стран. 357.


1 Mussulmann.

2 фр. banquet. /105/



Білокопы́тныкъ 1, подбілъ, подбЂлъ, мать и мачиха, трава. Школярі́ збыра́ють подбі́лъ, су́шать іого́ и ва́рять мы́тель; школьники набираютъ подбЂлу, сушатъ его, и варятъ въ квасу для мытья головы.

Білору́чка, т. человЂкъ убЂгающій такой работы, отъ которой можетъ замараться. Я знавъ тако́го паныча́, що я .(!) за пи́рце ві́зьмецця, то вже й ру́ки мы́Ђ; я зналъ такова господчика, бЂлоручку, чистотку, что какъ возмется за перо, то ужъ и руки моетъ.

Бісъ, бЂсъ. Бі́сыка пуска́ть; куры, амуры строить.

Бісь-де́рево 2, бо́же де́рево, нефорощъ, божье дерево, кустарникъ. Деревце́ хоро́ше, а назвавъ хто́-то іого́ бі́совымъ чо́рть-зна за що; деревцо хорошее, но назвалъ ктото его бЂсовымъ не знать за что. — О бісъ-де́реві примЂчаніе въ Прибавленіи къ ГрамматикЂ Малороссійскаго нарЂчія, стран. 17 и 18-я.

Бісовщы́на, т. нелЂпость, дьявольское навожденіе. Верзе́цця така́ бісовщы́на, що зду́маты нільзя́; грЂзится такая дьяволыдина, что вздумать нельзя.

Бі́шеный, бЂшеный. Бі́шена соба́ка бу́дто ды́во! а вы забу́лы, якь бі́шеный вовкъ бі́гавъ по Апте́карському о́строву, и іого́ убы́въ ма́йстеръ Ивановъ?

Бигъ, грубые буігъ, богъ. А бра́тіку ты мій, яко́го тамъ боги́въ бага́цько! а братецъ ты мой, какъ тамъ много боговъ, образовъ! Бигъ зна; Б. вЂсть. Бигъ тебе́ надоумы́въ; Б. тебЂ даль на мысль. Бигъ по́мочъ! или мага́йбу! помогай Богъ! Спасы́би, спасы́бу! спасибо, то есть: спаси Богъ. Бигъ-ме; нЂту; выраженіе употребляемое въ низовой Лит†и въ Галлиціи. Ліны́вець ка́же; дай Бо́же! а Бигъ ка́же: робы́ небо́же! лЂнивый говоритъ: дай Боже а Богъ говоритъ: трудись любезный! О дальнЂйшемь употребленіи слова Бигъ смотри Слов. Россійск. Акад., часть I, стран. 262-267.

Биру́хъ, т. употребительнЂе вовкь.


1 Tassilago farfara.

2 Artemilia pontica (нефорошъ). /106/



Бирю́чъ, крикунъ, гаеръ. Бирю́чъ крыча́въ такь, що ажъ въ у́сі звыні́ло; бирючъ кричаль такъ, что даже въ ухЂ звенЂло.

Бла́зень, блазню́къ, ребенокъ, шалунъ. Ты бла́зень, то зъ стары́хъ не кглузу́й; ты мальчишка, то надъ стариками не смЂйся, не шути.

Блаки́тный, голубый. Блаки́тнеЂ не́бо.

Бле́йвасъ 1, бЂлилы свинцовые. Бле́йвасъ и маляра́мъ и лікарамъ и всімъ ба́бамъ годы́цця.

Блекота́, см. отр. белена́.

Бліова́ть, вряца́ть, рыгать.

Блощы́ця, клопъ, насЂкомое.

Блудъ, любодЂяніе, вороватость.

Блудлы́вый, склонный къ любодЂянію, къ воровству. Блудлы́вый якъ китъ, а труслы́вый якъ за́Ђцъ.

Блудны́къ, блудны́ця, любодЂй, любодЂйка. Исусь Хрыстосъ блудныка́мъ проща́въ. Хто безъ гріха́, кинь пе́рвый ка́мень на блудны́цю.

Блуды́ть, ходить туда и сюда, не зная, куда ити должно; любодЂйствовать; приворовывать. По́ лісу ходы́въ, ходы́въ, да й заблуды́вся. Наза́рко і́здыть у слободу за тымъ, щобъ блуды́тъ; Назарко Ђздитъ въ слободу за грЂхомъ. Окомъ не змыгне́шъ, якъ винъ що зблу́дить; не успЂешь окомъ мигнуть, какъ онъ что сблудитъ.

Блука́ть, бродить, таскаться. Блука́Ђ ша́пку згубы́вши; бродитъ шапку потерявши.

Блызне́ць, блызня́та, близнецъ, двойнишный, двойни. Вона блызня́тъ прынесла́; она родила двойни.

Блынь, блыне́ць, блинь. Ка́жуть, що въ Пусты́нного Мыко́лы дзыкгарі́ грають: „стовпці́, блыньці́, паляны́ця, коржъ?“ Говорятъ, что въ монастырЂ Пустыннаго Николая куранты играютъ: „стовпці́, блынці́(!), паляны́ця, коржъ!“.

Блы́скавка, блы́скавыця, молнія, Одъ блы́скавки хата згоріла; отъ молніи изба сгорЂла.

Бля́ха 2, т. листъ желЂзный. Уся дзвоны́ця бля́хамы по-/107/кры́та; вся колоколня листами желЂзными покрыта.



1 нЂм. bley.

2 Blech.



Бо, ибо.

Боберъ, бобръ, извЂстный звЂрь.

Бо́вдуръ, болванъ изъ чего либо сдЂланный; необразованный человЂкъ.

Бовку́нъ, волъ, одинъ запряженный въ ярмо. Колы́ дру́гого вола́ нема́, то бу́дешъ и бовкуно́мъ паха́ты.

Бовта́ть, болтать, возмущать какуюлибо жидкость. Хло́пці купа́ючысь, во́ду бовта́ють; ребята купаючись, воду болтаютъ.

Бовту́нъ, болтунъ, яицо безъ нароста; ошибка, неудача въ ожиданіи. Ку́рыця сыді́ла на я́йцяхъ, и вышло ти́лько дво́е цыпля́тъ, а то все бовтуны́. Просы́въ у па́на бага́цько де́чого, а що жъ вы́шло? бовтунъ; просиль у барина много койчего, а что жь вышло? болтунь, пустякь.

Бовть! болть! выраженіе для означенія стука происходящаго отъ паденія чеголибо въ воду.

Богда́й, бода́й, дай Богъ чтобъ ... Бода́й винъ зги́нувъ! чтобъ онь пропалъ!

Бо́дня, кадка съ замкомъ, въ которой хранится лучшее движимое имЂніе; приданое дЂвушекъ, и проч. Якъ бо́дня поро́жня, то нихто́ й не загля́не. Ось якъ діву́Ђ и Ви́цька небо́га, що й на сміхъ до не́і ніхто́ не загляда́Ђ; а все тымъ, що въ бо́дні нічо́го не ма́Ђ. Зам. на п.

Божеві́лный, рЂзвый, бЂшеный, нравный. Божеві́лный Ма́рку! хо́дыш по я́рмарку; ни купу́Ђшъ, ни торгу́Ђшъ, ти́льки ро́бышъ сва́рку; заводишь ссоры.

Божны́ца, божница, полка для постановленія образовъ.

Бо́комь, стороною, Хвесе́нкивна бо́комъ позыра́Ђ; Федосьевна стороною поглядываеть. — Малороссіяне въ пляскахъ употребляють фигуру бо́комъ.

Бо́лесть, боль, болЂзнь. Бо́лесть лыха́я, чо́рная не́мочъ; падучая болЂзнь.

Болона́, наростъ на деревЂ.

Боло́нка, стекло въ окнЂ. Боло́нка розбы́лась; стекло разбилось.

Боло́нь, первые и мякгіе слои въ дере†сЂверху подъ /108/ корою. Боло́нь на молоды́й лы́пі такъ смачна́, що іі, обыдра́вшы ко́ру, ідять; болонь на молодой липЂ такъ вкусна, что, снявши кору, Ђдятъ ее.

Боло́то, боло́тце, боло́течко, болото, болотце. Боло́тце не глыбо́ке, да втону́ть мо́жна.

Боля́чка, чирей. Неха́й іому́ боля́чка лыха́я! бранное выраженіе.

Бо́ндаръ, обручникъ, бочешникъ. Бондари́ бага́цько грошей достаю́ть; обручники много денегъ выручаютъ.

Бо́ровъ, т. кабанъ. Велы́кій бо́ровъ.

Боровы́къ, лісовы́къ, родъ грибовъ; медвЂдъ въ бору живущій. Боровыки́ у Лытвыны́въ засну́лы.

Борода́чъ, т. великороссійскій мужикъ съ бородою, котораго Малороссіяне, брЂющіеся, въ насмЂшку называютъ каца́помъ, козломъ бородатымъ.

Бо́рошно, мука.

Бортъ, т. пустота въ деревЂ, соснЂ, гдЂ дикія пчелы медъ кладутъ, а медвЂди узнавъ, оный поЂдаютъ. Прышо́въ до со́сны мужы́къ з рога́тыною, а медві́дь на борту́; мужы́къ стукъ по де́реву, ведмі́дь реве́, да й упавъ зъ борту на го́стрыі колки́, наты́каныі около де́рева.

Бо́рщъ, щи. Въ Малороссіи дЂлаютъ изъ пЂченаго хлЂба особый родъ квасу, называемаго тамъ сырове́ць, цвЂтомъ бЂлаго какь разсолъ огуречный; наливъ сего квасу въ горшокь, накрошивъ бураковь (свеклы), или положивъ качанной свЂжей капусты кусками называемыми пелю́стки, положивъ говядину, или птицъ какихъ, зажареныхъ въ маслЂ яицъ, и свинаго сала; все сіе приправивъ петрушкою, и другими пряными травами, и сваривъ вмЂстЂ, и наконецъ забЂливъ сметаною — подаютъ на столъ: воть это есть настоящій малороссійскій борщъ! коего вкусъ зависитъ отъ пропорціи свареной здобы и умЂнья состряпать, Ма́ло ты Гапу́сю (Агафьюшка) звары́ла борщу́. Безъ борщу́ и хліба нема́ и обі́да.

Бо́сый 1, т. необутый, Постолы́ Ђ, а хо́дышъ бо́сый; лапти есть, а ходишь босикомъ.



1 Постолы не лапти. /109/



Ботва́, ботвы́ньнЂ, свекольный листъ.

Ботвы́ньнЂ, кушанье, въ Малороссіи называется холоде́ць. Истолкутъ зеленаго луку, положать свареной искрошеной говядины, или рыбы, раковъ, прибавятъ душистой травы, нальютъ квасомъ, посолятъ, забЂлять сметаною, и Ђдятъ — холоде́ць, особенно въ полевыхъ работахъ пріятный и полезный. Зробы холодцю́; сдЂлай ботвинью, холоднаго. Колы́ бу́де холоде́ць, то я прыду́ і́сты.

Бра́га, т. напитокъ вкусомъ подобный бузЂ, но съ хмелемъ. Розсе́рдывшысь ці́ле відро́ вы́лывъ бра́ги: разсердившись полное вЂдро браги вылилъ.

Бра́жныкъ, бра́жныця, мужчина, женщина дЂлающіе, или продающіе брагу.

Бра́ма, башня, тріумфальныя ворота. За викто́рью надъ непрыя́телемъ Хведьма́ршалу ста́влять бра́му; за побЂду надъ непріятелемъ въ честь Фельдмаршалу ставятъ тріумфальныя ворота.

Бра́тацьця, т. дружиться, Побра́тався зъ чорта́мы.

Братъ, братко́, бра́тікъ, бра́тчыкь, брать, братецъ. Скажы́ бра́тче! де ты ба́чывъ мого́ сы́на? скажи братецъ! гдЂ ты видЂлъ моего сына?

Бра́тьськи, побра́тьськи, т. Зьзімо́ (съЂдимъ) ка́шу вмі́сті побра́тьськи.

Бра́ть, т. Бере́ вовкъ и лі́чене; уноситъ волкъ и сощитаное; или послов. Голодный волкь и завертки рветъ, Слов. Росс. Акад. ч. 1, стран. 307 и 308.

Бреха́ть, брехну́ть, лаять по собачьему; лгать, солгать, Посл. Ві́лно соба́ці й на Бога бреха́ты; вольно собакЂ и на Бога лаять. Хому́сь що ни гово́рыть, усе́ (все) бре́ше (лжетъ).

Брехе́нька, не большое вранье, враньецо.

Брехня́, лаянье собачье; ложъ, вранье. Зъ брехні́ не мрутъ, да вже бі́лше ві́ры не йму́ть; лжецы не умираютъ, но имъ уже недовЂряютъ.

Бреху́нъ, бреху́ха, бреха́чка, лжецъ, лжица, враль, вралиха. Тако́го брехуна́ світъ не ба́чывъ.

Брі́денька, побасенка.

Брі́деньки, враньецо, повиранье. /110/

Брі́дыть, во снЂ грЂзить; врать. Що ты брі́дышъ? что ты брЂдишь, врешь?

Брова́рня, пивоварня.

Бро́варъ, пивоваръ. Ході́мо до бро́вара пы́ты пы́ва; пойдемъ къ пивовару пить пиво.

Бродь, т. Не су́йся въ во́ду, не спыта́вшы бро́ду; не ходи въ воду не узнавши броду.

Броды́ть, т. Слов. Росс. Ак. ч. 1, стр.314 и 315.

Бродя́га, т.

Брусквына, шептала, персики. У на́шому саду́ росте́ брусквы́на.

Брусныця, брусника. У Кы́Ђві на Пречы́сту і́здять зъ ві́драмы и зъ кадушкамы у лісъ за брусны́цею; и тамъ іі такь бага́цько, що по́ки наберуть всю посудыну, то дни тры жыву́ть; въ Кіе†на Успеньевъ день Ђздятъ съ ведрами и съ кадками въ лЂсъ по бруснику; и тамъ ее такъ много, что пока наберуть полну посудину, то дни три живутъ въ лЂсу.

Бры́дко, срамно, гнусно.

Бры́дкый, срамный, съ виду непріятный.

Бры́зькать, брызгать. Бры́зьнувъ въ по́ле; побЂжалъ въ поле.

Бры́зьки, брызги.

Брыка́ть, брыка́цьця, лягать, бить задними ногами. Щобъ тебе́ ку́рыця вбрыкну́ла! курица тЂ лягни! въ шутку говорится.

Брыклы́вый кинь, брыклы́ва кобы́ла, конь, кобыла, которые лягаются.

Брыку́нъ, брыку́ха, который, которая имЂетъ привычку лягаться.

Брыль, шляпа. Брыль поя́рковый, пухо́вый.

Бры́льня, цілю́рня, сыру́льня, цырулня, фершалня. У бры́лні сыру́лныкъ панъ; въ брильиЂ цырульникъ хозяинъ.

Брысты́, бресть. Брыде́ по доро́зі; бридеть по дорогЂ. Куды́ брыде́шъ?

Брысь! говорятъ на кошку, чтобъ отошла прочь, или чего не трогала.

Брыть, брить. Які́й то бісъ ба́чывъ, щобъ ді́вка мужыка́мъ бо́роды бры́ла? /111/

Бры́шкать, чваниться, величаться. Да не бры́шкай же, не бры́шкай; да не хвастай же, не хвастай.

Брюжча́ть, брюзжать.

Брюзклы́вый, брезгливый.

Брю́хо, черево, брюхо. Усі́ те́льбухи въ брю́сі лежа́ть; всЂ кишки въ брюхЂ лежатъ.

Брязча́ть, брянча́ть, бренчать. Въ кише́ні гро́шы бразча́ть; въ карманЂ деньги бренчатъ.

Бу́бенъ, бубе́нчыкъ, барабанъ, барабанчикь. Стара́ зъ раді́щъ сказала: дай Боже тобі па́номъ бу́ты, да ще и золоты́й бу́бень носы́ты! старуха въ радости сказала: дай Богъ тебЂ господиномъ быть, да еще золотый барабанъ носить.

Бу́блыкъ, кольцо спеченое изъ пшеничнаго тЂста, подобное Валдайскимъ барашкамъ. Школярі́ своіо́му па́ну учы́телю на со́рокъ Му́ченыкивъ прыно́сять ка́жный по-сороку́ бу́блыкивъ; школьники своему учителю въ день сорока Мучениковъ приносятъ каждый по 40 бубликовъ.

Бу́бны, ко́тлы, инструменть музыкальный; масть бубновая. Вы́шныкъ, ныжныкъ бубно́вый; краля, хлапъ бубновый.

Бубня́вітъ, бухнуть какъ горохъ, въ * Ты Мару́сю! набубня́віла у насъ; ты Марьюшка! у насъ потолще стала.

Буга́й, быкъ. Вла́сне буга́й зъ коша́ры у гай вы́рвався голо́дный; точно какъ быкъ изъ клЂва въ лЂсъ вырвался голодный.

Буде́нный, будничный. Паха́ты тре́ба въ будденный, а не въ пра́знычный день.

Бу́ддень, бу́дни. т. простой, рабочій день.

Бу́де, полно, довольно.

Бу́дка, т. Та бу́дка, що пастухи́ въ по́лі сплять; та будка, въ которой пастухи въ полЂ спять.

Будова́ньнЂ, строеніе.

Будова́тъ, строить.

Буды́нки, хоро́мы, палаты. Ца́рськи буды́нки; царскій дворецъ. /112/

Буза 1, татарскій напитокъ, подобный брагЂ, но безъ хмЂлю. Хороше́ пы́ты бузу́ на похмі́льлЂ.

Бузо́къ, сирень, деревцо цвЂтное.

Бузунъ 2, т. самосадка, соль садящаяся на соляныхъ озерахъ, какъ на элтонскомь. Чумаки́ въ Крыму́ бузуна́ набыра́ютъ бага́цько, да за те и продаю́ть не дорого.



1 дЂлаемо изъ проса.

2 по татарски бузъ — ледъ. /113/


Бузына́, бузина, деревцо приносящее ягоды употребляемыя въ кисель. Чы івъ ты бузыно́вый кисі́ль?ні; Ђлъ ли ты бузиновый кисель? — нЂтъ.

Бука́шка, вообще всякое небольшое насЂкомое ползающее, а не летающее, а летающее кома́шка.

Бу́ки, б вторая въ азбукЂ буква. Азъ, буки, возмы́ кны́жку въ ру́ки.

Бу́льбашка, водяный пузырь. Колы́ дощъ иде́, и на воді ска́чуть бу́льбашки, то тре́ба ще дожча́ жда́ты.

Бу́ль, когда что упадетъ на воду и отдастъ звукъ своего паденія, какь щепка.

Бу́лькъ, когда что упадетъ на воду, и въ ней утонетъ.

Бу́лькать, т. Когда рыба играетъ, и вода отъ того пузыряся издаетъ звукъ; то говорятъ; вода́ бу́лькаЂ.

Бурда́, мутной напитокъ; выигрышь въ шашки. Ходы́, я тобі́ бурду́ дамъ; пойдемъ, я тебЂ игру дамъ.

Бурдю́гъ, пастушья сумка. У сей бурдюгъ що хочь клады.

Бу́рка, т. тонкій, овечій войлокъ, которымъ покрываются отъ дождя, и стелютъ его; одежда на образецъ горскихъ народовъ. Наді́въ бу́рку, да и росхо́жуЂ якъ павы́чъ; надЂлъ бурку, и расхаживаетъ гордо какъ павлинъ.

Бу́ркало, т. Вы́котывъ о́чы якь бу́ркала. Слов. Росс. Акад. ч. 1, стран. 342.

Бу́ркать, играть буркаломъ.

Бурла́ка, бурлакь, невЂжливый и грубый человЂкъ, Винъ /113/ все и ро́быть и гово́рыть якъ бурла́ка; онъ все и дЂлаетъ и говоритъ по бурлацки.

Бурмы́стеръ, бургомистрь. Запанува́въ якъ бурмы́стеръ; зажилъ господиномъ какь бургомистръ.

Буро́вать, т. Уже пыво забуро́віло; уже пиво начало буровать, бродить.

Буру́нъ, т. Волненіе на водЂ подобное плесканію въ узкихь и отмЂлыхъ мЂстахъ. Де поба́чышь буруны́, туды́ не і́зды.

Бурхъ, выраженіе означающее, что человЂкъ, или животное какое побЂжавши, вдругъ невидимо стало, скрылось.

Бурха́ть, употреблять оное движеніе. Ні́куды було́ іому́ ді́тысь, дакъ винъ бурхну́въ у соло́му.

Бурча́ть, ворчать. Бурчы́ть у жывоті́ мовъ хто тамъ гово́рыть; ворчитъ въ животЂ какъ будто кто тамъ говоритъ.

Бурья́нъ, репейникъ и другія травы, которыми пустыя мЂста заростаютъ. Схова́вся въ бурьяні́; спрятался въ бурьянЂ.

Буря́къ, буракъ. Бураки въ Малороссіи квасятъ, изрЂзываютъ на кусочки, вялятъ на солнцЂ или въ теплой печи, и такимъ образомъ запасаютъ ихъ на зиму и для дороги. Бурсака́мъ изъ до́му посыла́ють мішки́ по́вныи буряки́въ.

Бу́торъ, т. всякая дрянь къ дому принадлежащая, неважные пожитки. Стецько́ прода́въ свою ха́ту зъ бу́торомъ; Степань продалъ свою избу со всЂмъ буторомъ.

Бу́тто, будто.

Бу́ть, бува́ть, быть, бывать. Бува́йте здоро́вы! прощайте.

Бухане́ць, буха́нка, пухлой пшеничный хлЂбъ.

Бу́хать, бу́хнуть, падать, упасть съ нЂкоторымъ стукомъ. Хлопья́та гра́ючы скака́лы и бухали на кылымець; ребятишки играючи скакали и бухали, падая на коврикъ.

Бу́хнуть, т. какь горохъ въ водЂ. Бачь, якь Тере́шко розбу́хъ; видишь, какъ Терентій разбухнулъ.

Бу́цыки, хлЂбное кушанье на подобіе галушекъ съ сметаною, масломъ. /114/

Бу́цімъ, бу́цьцімъ, будто.

Бу́чно, пышно, богато.

Бу́чный, пышный, богатый.

Бы́кусъ, искрошеное и въ квасу вареное мясо, родъ соуса, Ці́лу мы́ску бы́кусу ззі́лы; цЂлое блюдо быкуса съЂли.

Былы́на, былы́нка, былинка, трава въ полЂ, въ пустомъ мЂстЂ выросшая. Оды́нъ сыды́шъ якъ былы́нка.

Бындюги́, ро́звални, роспуски для перевоза тяжестей.

 На сіхъ бындюга́хъ уло́жыцця кулі́въ два́дцять; на сихь розпускахь уляжется кулей 20-ть.

Быру́лька, бирюлька, соломенная или иная игрушка. Колы́ ні́чого робы́ты, то грай у быру́льки. — Къ бирюлькамъ причислить можно игру соломенный мостъ, состоящую въ томъ, чтобъ составляющіе сей мостъ тонкія соломинки сопоменными же крючками такъ разобрать и разкидать искусно, чтобы во время разбора ихъ ничуть не пошевелить другой соломинки, кромЂ той, которую крючкомъ задЂваешь.

Бы́серъ, бисеръ, стеклярусъ. Косныки́ у діво́къ бы́серомъ перены́заныі; косы у дЂвушекъ бисеромъ переплетеныя.

Бытва́. битва, сраженіе. Велы́ка бытва́ була́ зъ Татарамы и зъ Хранцу́замы; большая сЂча была съ Татарами и съ Французами.

Бытка́, битка, бабка, которою бьють въ конъ, въ игрЂ въ бабки. У тебе бытка́ свынча́тка; у тебя битка свинчатка, свинцомъ налитая.

Бытко́мъ, т. у Горді́я стоі́ть бытко́мъ набы́тая скры́ня; у ГордЂя стоитъ сундукъ биткомъ набитый, плотно накладеный.

Бы́тый, битый. Посл. За бы́того двохъ небы́тыхъ дають, да ще й не беру́ть.

Быть, бить. Быть мья́со, яйце́, въ наба́тъ, въ ладо́шы; часы́ бью́ть; бы́лы велыкопі́стныі покло́ны. Употребленіе сего слова въ Слов. Росс. Акад. ч. 1, стран. 193-195.

Бычъ, бичъ, кнутъ.

Бычова́ть, бичами бить.

Бычова́цьця, бичеваться; сЂчь самому себя. У Ту́ркивъ попы́ бычу́юцця голы́ми, колы́ хо́чуть угоды́ты Ма-/115/гомету; Турецкіе попы сЂкутся обнажившись, когда хотятъ умолить Магомета.

Бя́кать, блеять по овечьему. Усі́ ві́вці бя́кають, а кургу́зка не бя́каЂ, усе мовчы́ть; всЂ овечки блеютъ, а кургузка не блеетъ, все молчитъ.





* * *


Сей опытъ Малороссійскаго Словаря составленъ по просьбЂ моей Г-мъ Надв. Сов. АлексЂемъ Павл. Павловскимъ въ маЂ или июнЂ 1826 года. Авторъ для соображеній заимствовался отъ меня Словаремъ И. Россійской Академіи и Рjечникомъ Српскимъ Вука Стефановича Караджича. По полученіи отъ Г-на Павловского сего опыта я представилъ оный Его Высокопрев-ву А. С. Шишкову 1, надеясь, что можетъ быть Росс. Академія поощритъ сочинителя 2 къ продолженію сего полезнаго труда. Г. Министръ сказалъ мнЂ, между прочимъ, что уже одинъ небольшой Словарь малороссійскаго нарЂчія былъ купленъ Академіей, которая изданіе онаго поручила Н. И. ГнЂдичу, Г-ну Капнисту и Князю Цертелеву. Рукописный Словарь сей былъ разделенъ на три части, изъ коихъ одна уже затеряна. По совЂту моему Г. Павловскій самъ явился къ А. С. Шишкову и — получилъ отъ него обратно свой опытъ. Симъ, на первый случай, дЂло кончилось. Дабы однако трудъ не пропалъ, я просилъ Г-на Павловскаго дозволить мнЂ оставить у себя сію рукопись, сообщивъ ему съ оной точную копію, на что онъ и согласился, обЂщая мнЂ (8 окт. 1826 г.) въ послЂдствіи продолжать начатое имъ составленіе словаря, коего польза очевидна для каждого просвЂщеннаго филолога, занимающегося славянскими языками.


П. Кеппенъ.




1 Шишков А. С. — російський письменник і громадський діяч, ідеолог найреакційніших верств дворянства. У той час був міністром народної освіти і водночас президентом Російської Академії наук.

2 І. С. Свенціцький помилково прочитав це слово як составителя (див. зазнач. працю, стор. 307, виноска 2).









Див. також:

Короткий малоросійський словник з граматики О. Павловського, 1818.













© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua/)
25.VII.2007







‹‹   Головна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.