‹‹   Попередня     Головна     Наступна





А СЕ ЛІТЕРАТУРА ПРО «СПИСОК ГОРОДІВ РУСЬКИХ ДАЛЕКИХ ТА БЛИЗЬКИХ»




В. Л. Янин. К вопросу о дате составления обзора «А се имена градом всем русскым, далним и ближним»


Е. П. Наумов. К истории летописного «Списка русских городов дальних и ближних»


А. В. Подосинов. О принципах построения и месте создания «Списка русских городов дальних и ближних»
[Карта к статье]


М. Н. Тихомиров. «Список русских городов дальних и ближних»
[Карта к статье]       [Вариант карты]





«А се имена всЂм градом Рускым, далним и ближним» Новгородская первая летопись.


«А се имена всимъ градомъ Рускымь, далнимъ и ближнимь» Новгородская четвертая летопись.


«А се имена градомъ всЂмъ Русскымъ, далнимъ и ближнимъ» Воскресенская летопись.





Письма патриарха Константинопольского Антония 1397 г.


Ярлыки Хаджи-Гирея и Менгли-Гирея из книги Голембиовского.


Извлечение из Сборника Оболенского. Ярлык Менгли-Гирея.


Ярлыкъ Крымскаго хана Менгли-Гирея Литовскому великому князю Сигизмунду (АЗР).


Прибавления к книге А. Коцебу «Свитригайло», СПб, 1835.


Список міст Свидригайла 1432 г.






Федір Петрунь. Східня межа Великого князівства Литовського в 30-х рр. XV ст., 1928.








Див. також:

А. І. Генсьорський. Термін «Русь» (та похідні) в Древній Русі... (1962).

М. Н. Тихомиров. Происхождение названий «Русь» и «Русская земля».

Б. А. Рыбаков. Происхождение Руси.

А. Н. Насонов. «Русская земля» и образование территории древнерусского государства.

А. Н. Робинсон. «Русская земля» в «Слове о полку Игореве» (1980).

І. В. Жиленко. До історії використання топоніму "Русь", "Рóссія" в українській історіографії...



На інших сторінках:

И. Н. Данилевский. «Русская земля».

К. В. Рыжов. Еще раз о смысле и значении понятий «Русь» и «Русская земля» в летописях XII—XIII веков. // ВИ. 2001. №7. С.137—143. (zip)








‹‹   Попередня     Головна     Наступна







© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
5.X.2004




Шевченківські читання в cпільноті ua_kobzar:

Лист Б. Д. Грінченка, 9 лютого 1892 р.:   Поїхавши додому влітку, я прочитав батькового «Кобзаря» і 13 років зробився тим, чим я єсть. Я якось відразу і без ваганнів порвав з усіма московсько-патріотичними тенденціями шовіністичного кольору (а саме до цього я прихильний був), і Тарас зробивсь мені і до цього дня зостається пророком. Я не шуткуючи кажу, що й досі я не можу думати про нього як про людину, — він і досі стоїть перед мене на такому високому п’єдесталі, що торкається головою до неба. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.