Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


‹‹   Головна




ЗВЕДЕНИЙ СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ
(близько 4000 слів)


Джерела:
Пояснення слів. Українська література XIV — XVI ст.
Пояснення слів. Українська література XVII ст.
Пояснення слів. Українська література XVIII ст.
Словник старих слів. Хрестоматія давньої української літератури О. Білецького.
Словник застарілих слів. О.А.Бевзо. Львівський літопис і Острозький літописець.
Словник застарілих та маловживаних слів. Я.І.Дзира. Літопис Самовидця.
Словничок. Іван Величковський. Твори.
Словник. Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст.
Словник. Українська поезія. Середина XVII ст.
Словник. Українські інтермедії XVII — XVIII ст.
Словник малозрозумілих слів. Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті.



А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я



А


А — а, але, і

Аби (абы) — щоб, аби

Абиз — татарський мулла

Абисмо (аби+есмо), абисьмо — щоб ми

Абисте — щоб ви

Абись (абысь) — щоб ти

Абих (абых) — щоб

Абихмо — щоб ми

Абіє — зараз, відразу, в той же час, раптово, вже, коли, з того, одразу, зненацька, знову

АбовЂм (абовім, альбовім) — бо, тому що, через те, що

Абшитованній — відставний

Авва — отець, ігумен, настоятель монастиря

Ага — турецький чи татарський старшина; начальник, хазяїн

Агдеш — а де ж

Авдитор — наглядач; прокурор, член суду

Авжды — все ж

Агаряни — турки, магометани

Адамант — діамант

Адамашка — вид східної тканини

Адверсор — противник

Адгерент — співучасник, прислужник

Адельфотис — братство; братолюбство

Аер, аерний (аиpній) — повітря, повітряний; татарське зілля

Аж, Аже — а проте, коли, а що, що, якщо, навіть, тим паче, а, аж

Ажеби — нехай, щоб

Ажи — що, якщо

Аз (яз) — я; назва літери «а» в слов'янській азбуці

Азаж — хіба, хіба ж, чи ж

Азажте — хіба ви

Азали — хіба, невже, мабуть, або ж, чи

Акафіст — церковний піснеспів

Аки (акы) — як, немов

Актор — позивач; поводова, оскаржена або потерпіла сторона

Акциденція — приналежність

Акция — судовий процес, позов, справа

Албо, альбо — або, чи

Алить — аж, раптом, скоро, ось, ось-ось; доки, поки; але

Алияс — або

Аліанс, аліанція — спілка, союз, договір

Алкати — голодувати

Алкір (валкір) — кутня найвіддаленіша кімната в хаті, відокремлена від світлиці

Алмужна, алмужничка — милостиня, жебрачка, старчиха — див. ялмужна

Алтембасовый, алтембас, алтабас — парчевий, парча

Алтеркація — посвар, суперечка

Алчба — голод, невситиме бажання

Альбо, албо — або, чи то, чи

Альбовім (албовЂм, албовем) — бо, оскільки, тому що; або, так само

Алькоран (коран) — священна книга мусульман

Аманат — заложник

Амбон (амвон) — підвищення в церкві перед вівтарем

Амбросія — божественна їжа

Амо, аможе — куди

Анафема — відлучення від церкви за незгоду з її вченням, церковне прокляття.

Ангарія — повинність, тягар

Ангели — у міфології іудаїзму, християнства й ісламу створені богом безплотні істоти, наділені свободою волі і здатні вістити людям волю божества; християнське богослів'я розподіляє їх на дев'ять «чинів», згрупованих у три «лики»: 1) серафими, херувими, престоли; 2) господства, сили, власті; 3) начала, ангели, архангели

Ані — аж ніяк

Аніжели — ніж, як

Анім — ані, аж ніяк

Анимуш — натхнення, душевне піднесення, завзяття, підбадьорювання, бадьорість; дух, душа, характер, вдача, норов

Анімушно — мужньо, стійко.

Аннати — данина, яка виплачувалася папському престолу кожним католицьким єпископом чи настоятелем монастиря при обійманні відповідної посади; дорівнювала річному доходові єпископа чи настоятеля

Ано (анно) — але, тільки; отже, а саме, отож

Антифон — почерговий спів двох хорів або соліста й хору під час богослужіння

Антицесор (антецесор) — попередник

Апарата — богослужебні приладдя

Апертура — отвір

Аплікувати — застосовувати, практикувати

Апостазия — віровідступництво

Апостат, апостата — віровідступлення, відступник, віровідступник

Аппарата — убрання

Аппліковати (апплЂковати) — прикладати, застосовувати

Апробовати, апробувати — схвалити

Арабанаши — албанці

Аравіт — араб, аравієць

Армата — артилерія, зброя, гармата; військовий загін

Армати — гармати; військове спорядження

Артетика — біль у суглобах

Артикул (артыкул) — розділ, параграф, стаття, член, твір

Арха — ковчег, судно, корабель

Архангел — ангельський чин

Арцибискуп (арцибЂскуп, арцибіскуп) — католицький  архієпіскоп; біскуп — єпископ

Аршеник — мишак

Асаул (осаул, осавул) — осавул, старшина в Запорізькому війську, військовий осавул заступав гетьмана в походах, були також осавули полкові, сотенні, артилерійські та ін.

Асекуровати — забезпечувати, запевняти

Асесор — засідатель королівського суду

Асигнація — 1) доручення; 2) розпорядження про надання військового постою або виплату грошей на військове утримання

Асистенція — почет, ескорт, супровід, допомога

Аспид — дракон; отруйна змія, переносно — лиходій, чорт

Аспра — дрібна турецька монета

Ассекурація (асекурація) — страхування, гарантія, забезпечення

Астролатри (звЂздослужители) — волхви, жерці

Атаман — сільський староста

Атестація — свідчення

Ато — а саме

Атоли — а втім, зрештою, проте, однак

Афект — задум, прихильність

Афект, афекція — ураження, недуга

Афектація — бажання; вимога, прохання

Ач — якщо, коли, отож, отже, заради цього, чи, хоча, хоч, незважаючи на

Аче — хоч, якщо

Ачей — а може, може-таки, хіба, хоч, якщо

Ачкольвек (ачколвек) — хоч; незважаючи на

Аще — коли, якщо, чи, хоча





Б


Бабер, Барвер — цирульник, лікар-хірург

Бабичник — трава

Бабяк — бабник, ледар

Баввохвальство — ідолопоклонство, поганство

Бавити — затримувати, забавляти

Бавитися — баритися; мешкати; забавлятися, тратити даремно час

Бакгазия — бавовняня тканина, ситець

БадавЂя — кінь турецької породи

Бадання — звідання, дослідження

Бадати — досліджувати, вивчати

Базилика — жила на руці

Базник — бузина

Байдак — річкове судно довжиною 45—60 м, шириною 6—12 м

Байка — небилиця, вигадка, дурниця

Балвохвалец — ідоловірець, поганин

Балвохвалство — ідолопоклонство

Баляси — поручні, перила

Бандолет — ремінь через праве плече, до якого кріпилася холодна зброя; різновид турецької вогнепальної зброї — короткі карабіни

Банит — вигнанець. Банитка — вигнанка

Баницыя (баниція) — вигнання за межі держави, вирок про вигнання, позбавлення громадянських прав; присудження до смерті і скасування майна

Банкарт — нешлюбна дитина

Баня — скляна посудина, банка

Барбара — канчук, батіг

Барва — ліврея

Барва (барма) — одяг

Барда, барта — невелика залізна сокира з зігнутим держаком

Бардачник — той, хто виготовляє кальяни

Бардачниця (барделя) — солом'яне сідло, обшите грубим полотном; держално бардаша (бердиша) — сокири із закругленим, у формі півмісяця, лезом

Бардзо (барзо) — дуже, скоро, швидко, надто

Барзеи (барзей) — швидше

Барма — у XVII ст. плата підлеглим, яку давали грішми і речами

Басни — вигадки

Батава — каре, бойове вишикування піхоти у формі чотирикутника

Бахматий — татарський кінь

Баченъє — розсуд, погляд

Бачмага — черевик

Бачмажник — той, хто носить черевики

Бачность — увага, повага, розсудливість

Башловка — татарська шапка

Баша (паша) — турецький воєначальник

Башта — вежа

Баяніє — заговорювання, ворожба

БЂдити — переконувати

БЂдник — бідняк, бідолаха, горопаха, неборак

БЂдьный — тяжкий, важкий

БЂта — буряк

Бебряний — шовковий

Безецник — нечестивець, негідник

Безецность — безчесність, ганебність, безчестя; гидота, паскудство, ницість, підлість, мерзенність

Безецный — безчесний, підлий, негідний; потворний

Безмал — замалим

Безпечати — ризикувати

БезстуднЂ — безсоромність

Безфрасунливый — безтурботний

Бей — турецький або татарський вищий військовий ранг

Белех — чинбарский інструмент, яким обробляють мездру

Беневоленція — прихильність, зичливість

Бенкарт — байстрюк, безбатченко; виродок

Бернардини — члени католицького чернечого ордену, що виник у XI ст.

Берно — колода, деревина

Бестелюга — собака, бестія, поганець

Бестія — змія

Бецати — неправильна форма слова обіцяти

Бигуны — втікачі, перекинчики, ренегати

Бидло — свійська робоча худоба, тварина, скотина, воли

Биле — аби

Билисмо — ми були

Биліє — бадилля, зілля

Бинамній (бинаймней) — аж ніяк, ніяк, ані трохи, ніскільки, принаймні, не мало, цілком

Бинда — бант, перев’язь, стрічка

Биріч — вістун

Бискуп (біскуп) — католицький єпіскоп

Бити — бути

Биткий — наявний

Битность — перебування, буття, присутність

Бихмо — щоб ми

Біглій — умілий, вправний

Бігуни (бЂгуни) — втікачі, перебіжчики, перекинчики, ренегати

Бігунка — понос, дизентерія.

Білоглова — заміжня жінка

Біндюга — пристань

Бісен — скажений

Біскуп — католицький єпископ

БЂлЂца — чорнобиль

БЂлоголовскій — жіночий

БЂсний — скажений, шалений

Блават — коштовна шовкова тканина

Блавати — блакитні шовки

Блáзи — благі, доброчинні

Благостыня — милосердя, милосердність, милостивість, доброчинність, благодіяння, плата за працю

Благочестивій — православний

Благочестіє (благочестіе) — православ’я, правовір’я

Блажити — хвалити, воздавати хвалу (честь); зичити добра (щастя); поважати; виявляти милосердя; робити блаженним

Блевайс — свинцеве білило

Блекота — цикута, болиголова, німиця

Бленд — помилка

Близна, близно — пошкодження, шрам, вада, рубець

Блуды — помилки, гріхи

Блюзнити — богохульствувати, святотатствувати

Блюстися — остерігатися, стерегтися

Блягузніти — базікати

Блякгауз — укріплення

Бовван — ідол

Бовім (бовЂм) — бо, тому що, оскільки, адже

Богданци — валахи

Боголишь — юродовий, нерозумний

Богомешь — юродивий, дурень

Бодець — острога

Божьница — церква, каплиця

Бойній — воєнний, здатний до війни

Болма, больма, больми — більше, міцніше, дуже

Болоння — оболонь, оболоння, заплавні луки

Боляри — бояри

Бом — бо я

Борзо — скоро, швидко, хутко; боржей — хутчіш

Борона — захист, заступництво

Борть — найпростіший вулик, видовбана колода, яку навішували на дерево, або дупло в дереві, де живуть бджоли, гніздо бджіл у лісі, яке мало свого господаря

Борці — вулики

Бости — колоти

Бочка — міра об'єму, поділялась на чотири корці або чверті

Боярин — людина середнього між шляхетським і селянським станом, що звичайно перебуває на службі у шляхти; незакріпачений селянин, чиновник, збирач податків

Брамка — жіноча прикраса на голову

Бранє — брання, одержування, одержання

Брант — дорогоцінність (золото і срібло чистої проби)

Брань — битва, війна, бійка

Братанич — син брата, племінник; двоюрідний брат

Братися — боротися, змагатися

Братися — простувати, прямувати

Брашно — страва, їжа

Бредити — брехати

Бречка — брага

Брійна — брама

БрмЂти — звучати, гриміти, ширитися

Брменьє — бриніння

Брмячий — той, що бринить

Броварник — пивовар

Броднина — мито, яке брали за перехід річки вбрід

Брозок, брожоч — візок

Броїти — коїти, чинити

Броїти — обурюватися, виступати проти існуючого порядку

Брона — міська брама

Бронь — зброя

Брунатний — коричневий, каштановий

Брух — живіт, черево

Будара — річкове судно

Буда — 1) підприємство для виготовлення поташу; 2) тимчасове житлове чи виробниче приміщення

Буди — хай буде

Будник — робітник у буді, де виробляється поташ (попіл)

Будчати — бувати, бути

Буесть — зарозумілість, сміливість

Буй, буий — сміливий; зухвалий, дурний

Буйство — сміливість; простота; невігластво

Букаль — бокал, шклянка

Бумбер — імбир

Бунт — одиниця лічби товарів, 15 одиниць

Бунчук — військова регалія, символ гетьманської влади

Бургар — міщанин, бюргер

Бурда — розбій

Бурити — розоряти, руйнувати, скидати, валити.

Бурграбій — міський урядник, управитель державного замку, суддя в місті з магдебурзьким правом

Бурмистр — виборний голова міського самоврядування, магістрату; помічник війта у містах, яким було надане магдебурзьке право; голова міської адміністрації за магдебурзьким правом, обирався райцями

Бута — пиха, гонор, чванство, гордовитість, зарозумілість; жаль, туга, скорбота

Бути — чоботи

Буфон, лат. bufo — жаба

Быдлята — худоба

Былие — тут: зілля, рослинність

БынамнЂй, бынамні — ніколи, аж ніяк, ні в якому разі, зовсім, анітрохи

Бытност — присутність, наявність

Бяху — були





В


Ваб,   ваба — спокутування,     чари

Вабойство — убивство

Ваган — горщик; ночви

Вадацтво — полювання

Вадити — зважати, бути на заваді, сварити

Вадіум — зарука

Вайа — пальмова гілочка

Вакувати (ваковати) — бути вакантним, бути порожнім, незайнятим, бездіяльним, пустувати

Валах — кінь (кастрований), мерин

Валаховий — баранячий

Валечний — войовничий, сміливий, завзятий, хоробрий, відважний, міцний, мужній; воєнний, переможний, героїчний, славетний воєнною доблестю

Валка — боротьба, битва, війна

Валка, вальна, волейна потреба — генеральна битва

Валний — загальний

Валчити (вальчити) — воювати, боротися

Ванацеї — навчання, грамота

Вандровати (вандровать, вендровать) — мандрувати

Вапа, вап — фарба

Варґи (варgи) — губи

Варе кто — будь-хто

Вариювать — сумніватися, не погоджуватися

Варкач — коса, довге волосся

Варовати (варовать, варувати) — берегти, стерегти, застерігати, оберігати, укріплювати, зміцнювати, забезпечувати, зумовлювати

Вароватися — берегтися, застерігати

Варунок — умова; турбота, клопіт

Васатка — візок

Василиск — змія, ящірка; міфічна істота, напівптах-напівзмія, з дівочим обличчям і волоссям, із зміїним хвостом і пташиними крилами, здатна убивати поглядом

Васні — звади, свари, підступи

Васнь — гнів, неприязнь, свара, сварка, незгода, чвари, звада, ворожнеча, ворожість, незлагода

Ватовати — мати намір, розраховувати

Ватра — багаття

Вацок — торба

Вашеці, вашець — ваша милість

Вашмосць — скорочено: ваша милість

Ввередити — пошкодити

ВборзЂ. въбързЂ — скоро, незабаром

Вдатний — здібний,  здатний

Вдячне — гарно, радо

ВЂжество — знання

ВЂзерунк — виявлення, зображення, візерунок

ВЂно — придане

ВЂсти — знати, вміти

Вегера — палка, кий

Ведзь — знай

Ведле, ведлтЂ — біля, поряд, коло, згідно, відповідно

Ведлуг (водлуг, вдлуг, ведлє) — згідно, відповідно (чому, до чого), по, за, згідно з..., через,  з причини, у відповідності, щодо, на честь

Ведро — хороша погода; година, ясна і тиха погода

Вежа, вЂжа — башта, шатро; ми. вЂжЂ —стан

Везене — тюрма, в'язниця, темниця, ув’язнення

Везень — ув'язнений, арештант, невільник, полонений

Везир — вищий сановник у деяких країнах Близького Сходу

Везовець — міра об’єму для меду

Вейзрéнє — погляд

Вейчисте — вічне

Векгеря, векгерина — ґирлиґа, пастуша палиця

Векуисти — віковічний

Велбити — хвалити, схилятися перед ким-небудь, обожнювати, славити

Велбуд — верблюд

Веле — багато, занадто

Велебность — преподобіє

Велебный — гідний хвали; преподобний (титул дух. осіб), превелебний

Веліа (велія) — велика

Велій — великий

Велце (велице, вельце) — дуже, вельми, щиро, багато, вкрай, великою мірою, набагато, значно

Венднеіо — разом, одночасно

Вендрованя — мандри

Венат (лат. venator) — мисливець

Венерація — повага

Венетове — венеціанці

Венкший — більший

Венц — отже, отож, значить, більш

Венцей — більше

Веперувати — пускатися в любовні пригоди, займатися любощами

Вепр — кабан

Верв — мотуз

Вередити — шкодувати, пошкодувати

Веремію крутити — вигадувати, хитрувати; раптово нападати

Веремя, веремія — час

Верже (від «вергти») — кидає

Вертеп — печера, ущелина, яр, сховище, пристановище, сад

Вертоград — сад

Вертоградар — садівник

Верхоблюд — верблюд

Верховщина — митний збір за право торгівлі городиною; міський податок з городів

Верхолки — квіти

Верштат — майстерня, верстак, знаряддя

Веспол — вкупі, разом, спільно

Весь — село, місцевість

Весь, весі — село, села

Ветувати — забороняти; мститися, виміщати, воздавати; надолужувати

Ветхій — старий

Вечиста — віковічна

Вечистий — вічний

Вешняк — млин, що працює на весняній воді

Вещей — більше

Вєкуисты — віковічний

Вєнц — так, же, отже, отож

Вєнці — більше

ВждЂти — вкласти

Вжды, вижди — адже, принаймні, однак, коли, проте

Взавод — наввипередки

Взбождати — збуджувати

Взгарда — зневага, погорда

Взглядом — що торкається, беручи до уваги, внаслідок, щодо, відносно, з огляду на щось

Взгніщати, возгніщати — розводити вогонь

Взданя — конфіскація маєтку або речей

Взмінка (взменка) — згадка, замітка, нагадування

Взнак — навзнак, горілиць

Взоp — взірець, зразок, приклад

Взрок — зір, погляд

Взыскати — знайти, шукати

Взятися — вирушити, відправитися.

Вибадатися — дізнатися

Вибадуватися — добувати відомості, досліджувати

Вибранці — ополченці, піші воїни, піший новозатяжний воїн

Виволанець — відлучений від церкви, вигнанець (див. банит)

Виволивати — виганяти

Вигилярний — гарний

Видарти — знати, мати про щось уявлення, відомості

Видірство — розбій, грабіжництво, див. драпіжство

Видірца — розбійник, див. драпіжца

Видок — видіння, видиво, бачення; видовище; привид

Видолати — подолати, витримати, вчинити опір, здужати

Видячи слушность — бачачи справделивість

Виж — судовий виконавець, урядовий чиновник

Вижей (выжей) — вище

Визичати — робити послугу, ставитися доброзичливо

Вийти — увійти

Виконтерфектувати — змалювати, спортретувати

Викрочний (выкрочный) — винний, той, що провинився

Виламуються — уникають

Вилчура — шуба (кожух) із вовчих шур або підбита вовчою шкурою

Вимантити — викрутитись

Виміратися — виправдуватися, відмовлятися

Вимовлятися — відмовлятися, висловитися

Вимогти — добитися чого-небудь

Вина — причина, привід

Вина — судовий збір на користь потерпілої особи, пеня, грошова кара, штраф

Виндиковати — домагатися вирішення якоїсь справи, вимагати повернення майна

Виницовати — перелицьовувати, вивертати, переробляти

Винниця — виноградник; підприємство для вироблення горілки

Виноград — сад

Виноситися (выноситися) — гордитися, зазнаватися, величатися, чванитися

Вину — завжди, вовіки

Виншовати — вітати, поздоровляти

Виншовать — бажати

Виняти (місто) — полонити, захопити населення міста

Випадати — виходити, з'являтися несподівано, траплятися

Виповідати — висловлювати, розповідати

Вирва — вилом, пролом, прорив, яма

Виридар — монастирський сад; садочок біля будинку, сад, палісад

Висектовий — високосний

Вискок — перша горілка

Висменитий (высменитый) — витончений

Виспа — острів

Витати (витаты) — жити, проживати, гостювати

Витворний (вытворный) — пишний, розкішний, вишуканий, зграбний

Витічка — вилазка

Виточати — змушувати, вимагати

Витрвати — витримати

Витрикуш — ктитор, церковний староста

Витрутити — виштовхати

Вифікглюватися — викрутитися

Вицвічоний — освічений, обізнаний; вихований

Вичакнути — вихилитися, відійти

Вишток — увесь

Вия — шия; до вия — по шию

Віденя — обличчя

Відно — Відень

Віжливій — тямущий

Візир (везир, вейзер) — найвищий титул султанського двору; великий візир — заступник султана, голова уряду, охоронець султанської печаті

Візше — звивали

Війт — спадкова посада у містах і селах з магдебурзьким правом

Віктор — переможець

Вікторія — перемога

Вікуістичний, вЂкуистый — вічний, одвічний, столітній

Вілія — вігілія, переддень

Віно — матеріальне забезпечення унесення дружини маєтками чоловіка

Віншовати, віншувати — поздоровляти, бажати щастя.

Вірe — переговори

Віргати — гарчати, гавкати

Вісти, вім — знати, знаю

Вічистій — вічний, батьківський

Вія — широкий двогострий меч

Вкрутний (скрутний) — жорстокий

Владика — слово, яким іменували єпіскопа

Влаская земля — Італія

Власность — властивість, функція, призначення, якість

Властель — володар

Власті — ангельський чин

Влегце — легко

Вливок права — акт передачі боргу чи маєтку; акт перенесення прав на майно. Вливати право — брати на себе зобов’язання, передавати маєток, борг згідно з цим зобов’язанням.

Влох — італієць

Влохи — Італія

Влочина (влочня) — спис

ВмЂтати — вмітати (мітлою); вметувати, вкидати

Внет(ь) — аж, враз, швидко, одразу як, негайно, миттю, скоро

Внити, внийти — увійти

Внівеч — нанівець. Внивеч оборочати — звести нанівець, знищити

Вніманнє — думка, судження, здогад

Вобец — взагалі, разом; згідно з тим, з огляду на, у зв’язку з тим

Воводяй — той, що вводить

Водле (водлЂ), ведлуг — за, по, згідно з чим

Воєвода — керівник найбільшої адміністративної одиниці в Речі Посполитій; в Російській державі — воєначальник, представник царського уряду, зокрема на Україні в XVII — XVIII ст.

Воєводство — найбільша адміністративно-територіяльна одиниця Речі Посполитої; поділялося на повіти

Вож — вождь, проводир

Вожделенний — дуже бажаний

Возбнути — прокинутись

Вомінити (возмЂнити) — здумати, скласти надто високу думку про себе

Вознепщавати — подумати, уявити

Возний, возний енерал — судовий виконавець, офіційний свідок гродського і земського повітових судів

Вої — воїни

Войський — помічник каштеляна

Войт — старшина міської ради, сільський староста, голова міського суду та маґістрату

Волати — кричати, кликати, благати

Волица — маєток, осідлість

Волока — земельна і фіскальна одиниця, міра земельної площі, що дорівнювала 30-33 моргів (19-22 га)

Волоський — румунський

Волохи — румуни, молдавани

Волочник — землемір

Воміняти — доручати

ВомЂти — блювота, блювотіння

ВомЂтний — блювотний

Вонний — пахучий

Вонность, вонність — пахощі, запах, аромат

Вонпити (вонтпити) — сумніватися, вагатися

Вонпливо — з сумнівом

Вонтплення — сумнів, хитання

Вонхати — нюхати, вдихати

Вонь, вънь — в нього

Вонь, воня — пахощі, запах, аромат

Вор — міх, торба

Воробел — горобець

Ворок — мішок, торбина

Восиріати степень — здобувати вчений ступінь

Воскрай — скраю

Воспріати стéпень — здобути вчений ступінь

Воспятити, вспятити — повертатись назад

Воспять — назад

Востатку — наостанку

Востягнутися — здержатися, утриматися

Вота — дар на вівтар, церковна обітниця

Воти — пожертви

Вотовати (вотувати) — подати голос (за кого, за що), голосувати; давати обітницю; приносити дар, висловлювати думку

Вотум — голос, думка

Впадати — вторгатися, вламуватися, входити

Впоминанъє — вимога

Впрод — раніш, спочатку, перед цим, насамперед

Вразі — вороги

Врад (вряд) — уряд, суд

Вран — ворона

Врацати — скидати

Вред, врод — ураження, недуга, хвороба

Вредоватий, вродоватий — уражений хворобою

ВрЂдумие — безумство, шкідлива думка

ВрЂти — жевріти, тліти; вирувати, кипіти, клекотати

Вреждати — шкодити

Времби — східці, щаблі

Вререпати — в розумінні: вдарити

Врихлі, врихле (врыхлЂ) — швидко, незабаром, в скорому часі, відразу

Врящий — той, що вирує, кипить

Всіяти — (від слова всівати) тут — вселяти, прищеплювати, насаджувати

Вскурати — домогтися, мати успіх

Всовтатися — всунутися

Вспак — навпаки, назад

Вспанялий (вспанялый) — пишний, величний, благородний, витончений, розкішний, гарний

Вспарте — підтримка, допомога

Вспирати — відбивати, давати відсіч

Вспирати — допомагати, підтримувати

Вставично — безупинно, постійно

Встаніе — воскресіння

Встеклий — шалений, несамовитий

Встрент — огида

Всує (всуе) — марно, даремно, дарма

Всходный — східний

Всчатися — зчинитися

Втай — таємно, скритно

Втеки — навтьоки

Втропи — вслід, навздогін, швидко, слідом

Втсупок — початок

Втуне — марно, даремно; даремний, пропащий, без користі

Вуй — дядько, брат матері

Вухнили — вухналі, цвяхи для підків

Вцале — цілком, сповна, зовсім, в цілому, загалом, повністю

Вцаль (вцелЂ ) — зовсім, цілком

Вчас — вигода; відпочинок; зручність

Вшак — адже, хіба, проте, бо, однак, в усякому випадку, однак

Вшак же — однак, однако ж

Вшелкій, вшелякій — всякий

Вшелякий — всякий, всілякий, різний, будь-який, різноманітний

Вшелякіє, вшелкіє — всякі

Вшетеченство, вшетечность — блуд, хтивість, розпуста, розбещеність, безстидство, сваволя

Вшетечник — блудник, розпусник

Вшетечница — блудниця, повія

Вшетечный (вшетечний ) — розпусний

Вшистко, вшитко — все, сповна, без залишків

Вшок (вшак) — адже, же, оскільки, все ж

Вщати — зчиняти, розпочинати

Вщинати — вчиняти, зчиняти; учинити, починати, підносити, збуджувати

Вщисци — всі

Възбънути — збудити

Въину — див. выну

Въ прод — на майбутнє, наперед, прозапас, впрок

Въcтаніє — воскресіння

ВъжделЂнный — жаданий

Въспирати — підпирати, підтримувати, підносити

Въставичне, уставичне — постійно, завжди

Въсхищен — вознесений

Вы — вас

Выборне — відмінно, якнайкраще, як на відбір, взірцево, зразково

Выборный — прекрасний, чудовий

Вывезане — повторне введення в права на маєток

Выволане — відклик, відлучення від церкви

Выволанец — відлучений від церкви

Выдок, вЂдок, видок — вид, видовище

Выисте — походження, вихід

Выистити — відшкодувати

Выличатв — перелічувати

Вымаглевати — викатати (про білизну)

Вымакглевати — качати (білизну)

Вымелок — оплата за помел, мірчук

Вымотати — розплутати, розтлумачити, роз’яснити

ВыналЂзок — вигадка, винахід

Выницовати — перелицьовувати, вивертати навиворіт, переробляти

Выносити — славити, прославляти, уславляти

Выну (въину) — завжди, вовіки

Выпургуватися — очиститися (в чистилищі)

Вырванець — голодранець

Выридар — монастирський сад, садок

Выринутися — вирватися, кинутися

Вырок — відступник, виродок, зрадник

ВысвЂчоный (выцвЂчоный) — освічений, досконалий

Высиленье — знемога

Выспрь — вгору

Выступок — злочин, правопорушення

Выстье — вихід, оголошення

Выхайдожувати — вилікувати, доглянути

Выхандожати — вичищати, прикрашати

Вышаровати — вимити, вичистити

Вышменитый — вищезгаданий

Выя — шия

Вязення — в’язниця

Вязити — ув’язнювати

Вят — тож

Вятер — ятер

Вящше, вяще — більше, вище, краще





Г


Габа — турецьке біле сукно

Габати — вхопити; непокоїти, нападати

Габач — чоловічий плащ із білого грубого сукна

Габелок — шкура теляти, шкура з шиї коня чи вола

Габіт — чернеча ряса

Гаврановий — гавиний, воронячий

Гавст — чарка, шклянка; ковток

Гавурський (гявурський) — немагометанський, неправовірний, християнський

Гадание — суперечка, розмова, диспут

Гайдуки — озброєна охорона і озброєні розсильні у магнатів

Гаківниця (гаковниця) — ручна вогнепальна зброя з гаком біля приклада, важка фортечна ручна зброя

Галдун — шлунок, живіт

Галун — квас

Гамоване — перешкода, затримка

Гананш — притча, іносказання

Гандлі — торгівля

Ганити — оскаржтти судовий вирок

Гарач — данина, накладена турками на всіх немагометан

Гарбовка — дубильна справа

Гарматне військо — військо, обзроєне гарматами

Гарнец — міра об'єму сипких тіл і рідин місткістю близько 4 л.

Гарть — гартування поташу

Гафовання — гаптування

Гвалтовне — насильно, жорстоко, швидко

Ґвалтовний, gвалтовний — негайний, раптовий

Гвалтом — силоміць, насильно, силою, примусом

Гвардіан — настоятель католицького монастиря

Гволи — по волі, по бажанню, для, з причини, через те

Где — де, коли, що

Где-колвек (гдекольвек) — де-небудь, десь

Гди (гды, кеды) — коли, як

Гдиби (гдыбы) — коли б, якщо б

Гдысь — коли

ГЂретництво — єресь, віровідступництво

Гебдовий — гльодовий

Геєна — міфічне місце вічних посмертних страждань грішників, назва якого походить від долини Єнном або Гінном, поблизу Єрусалима, де приносилися людські жертви Молоху, богові сонця, вогню і війни

Гелм (гельм) — шолом

Ґемія — вид сукна

Гендлі — торги

Генеральний підскарбій — вищий урядовець гетьманської адміністрації на Лівобережній Україні XVII — XVIII ст., який відав фінансами

Герба — трава

Герезія — єресь

Герец — жеребець

ГерцЂрове — вершники, кіннотники (від «гарцювати»)

Герцовник — єдиноборець; вершник, кіннотник

Гетьман польний (польовий) — помічник і заступник великого коронного (або литовського) гетьмана; він, звичайно, очолював військо, що стояло на кордоні в полі для захисту від татар.

Гетьман великий коронний — найвище звання, що присвоювалось начальникові військових сил у давній Польщі. Литва мала свого великого гетьмана навіть після Люблінської унії 1569 року

Гинтяк — помиї; мішанина, збовтана рідина

Ґисар — той, зто з металу виливає різні вироби

Гіберна — податок на утримання війська взимку

Глабчастий — обшитий лубом

Главица — верхівка, маківка

Глагол — слово, мова

Глаголи — слова, мова

Гласканье — лестощі

Глейт — перепустка, охоронна грамота; конвой

Глейтовати — давати охоронний лист, право на вільний проїзд

Глоба — штраф

Глуздити — глузувати, бити

Гмах — кімната, будинок, дім, будівля

ГмЂна — громада, община

Гмирати — гризти; скребти; ритися; мудрувати

Гміна, гмін — адміністративна одиниця в Польщі, що відповідала волості в Росії; в Галичині — громада мешканців будь-якого населеного пункту, а також громада віруючих, прихильників одного якогось віросповідування

Ґнип — короткий, шевський ніж

Гнус — гидь; дрібні тварини чи комахи; переносно: ледар, гультяй, нечупара

Го — його

Гобзовати — збільшувати, примножувати; здобувати; наповнювати багатством, достатком, розкошувати

Гобино — достаток, розкіш

Год — (іноді) час, строк

Гойне — багато, щедро, розкішно

Гойний — багатий, щедрий, добрий, гарний

Гойнувати, гайнувати — гуляти, марнувати, переводити

Голд — честь

Голдовний — прихильний, поштивий; підданий, підвладний, полонений

Голдувати, голдовати — схилятися перед кимось, виявляти честь, підкорятися, воздавати честь, бути в залежності, коритися, слухатися; годитися, бути підвладним, підданим

Голінат — довгоногий

Голкувати — колоти

Головажня — брусок солі встановленого розміру

Голови (в головах) — на вищому рівні

Головщина, головщизна — штраф за вбивство

Гомити — нечистоти

Гонзати — (в)тікати

Гонзнути — обминати; втекти, позбавитися

Гонитва — перегони, змагання

Гонор — честь, почуття честі, гордість, гордовитість

Гоньзнути — втекти, врятуватися; позбутися, уникнути

Горазд(-ый) — вмілий, розумний

Горій, горше — гірше.

Горливость — гаряча любов, ревність, старанність, завзяття, запопадливість; запал

Горливый — щирий, пильний, старанний, дбайливий

Горні — ті, що у вишині; небесні

Горній — горішній, небесний

Городница, городня — частина міської стіни

Господа — будинок, господарство, іноді садиба будь-якої сім'ї

Господар — володар, титул молдавського і валаського князів (титул князів Молдавії і Волощини)

Господарство — держава

Господства — ангельський чин

Гостець (гостец) — ковтун, plica polonica

Гостинець (гостинец) — дорога, тракт, шлях

Гость — купець (іноді)

Готовизна — гтівка

Граби — граф

Грань — границя, кордон, межа

Грассовати — грабувати, пустошити, лютувати

Гречі — гарно, вдало, ґречно

Гривна — намисто; обруч

Гридница, гридня — покій у великокнязівському палаці, де збиралася дружина князя

Гридь — князівський воїн

Ґришпан, gришпан — мідянка

Гробленє — грабіж

Грод, город — замок, при якому був гродський суд

Грот — вістря зброї

Грош — грошова одиниця, що дорівнювала 1/60 копи, грош складався з 10 білих пінязів

Грошовій — найнятий за гроші

Груб (польське) — могила

Ґрубеніовий, gрежбеневий — лататний

Ґрусчома, gрусчома — гуля, гузь, нарив

Губи — гриби

Гузи — див. кгузи

Гулити — вабити, спокушати, дурити обіцянками

Гумори — хвороби

Гуня — верхній вовняний одяг

Гурмом — разом, гуртом

Гуска — сіль у формі стовпчика

Гуслі — скрипка

Гута — плавильня, підприємство по виробництву скла

Гуф — військовий загін; громада, юрба, громаддя, купа; натовп; військо, рать

Гяур — собака; переносно зневажливе визначення немусульманина





Д


Да — хай, нехай

Дабела, дабала — стягання податків і боргів

Давання — подарунок

Давати дару — прилучати, залучати

Дактиль — горіх

Даломан, доломан — верхній одяг

Дані, дани, данє (даньє), даток, датки — податки, данина, подарунок, дарування, надання, підтвердження

Дара — причастя

Даракгане — розбійники

Даскал, дидаскал — учитель, наставник

Дашто — дещо

Двоp — загал

Дворецкій — придворний титул, в XV — XVII ст. керівник придворного управління

Дворище — садиба, господарство

ДЂдя — для, ради

ДЂепис — історія

ДЂеписец — секретар, історик; той, що описує події

ДЂл — бджолина борть, отвір, щілина, зроблена бортником

ДЂлатель — землероб

ДЂлность — відвага, стійкість

ДЂля — заради, для

ДЂлатели — робітники

ДЂлати — робити, працювати

ДЂтель — дія, справа

Дебелость — неуцтво, дурість

Дебрь — гірський схил; ліс, яр

Девастация — спустошення, знищення

Девятосил — дев’ясил

Дедикація — посвята, дарчий напис

Дедикація — присвята, посвята, дарчий напис

Дедикованая — присвячена, подарована

Дедикувати — присвячувати

Деи — частка мов, мовляв, вставне слово так би мовити

Деісус — ікона із зображенням Ісуса Христа, матері божої та Іоанна Предтечі; ряд ікон, в якому вміщений власне деісус; увесь багатоярусний іконостас

Декрет — суд, судження, присуд, судове рішення, судова постанова чи ухвала, вирок, устав, статут, традиція, рада

Делиберация — розв’язання

Делиберовати — обговорювати, обдумувати, радитися

Делия (делЂя) — плащ, накидка, довга ведмежа або вовча шкура

Деліція — насолода, відрада

Дельва, делва — посудина, амфора, бочка, діжка

Дельфин — спадкоємець, наступник

Деля, дЂля, дяля, діля — для, ради

Делятор — позивач

Демьстик, деместик — заспівувач у церковному хорі

Декокт — суміш різних ліків у вигляді напою

Денниця — вранішня зоря

Денунція — судовий допит

Деревня — дерево, ліс

Державець, державця — намісник, що управляв волостю, шляхтич Великого князівства Литовського, власник, орендар, поміщик, управитель

Дерокгувати — ухилятися повністю чи частково від права

Десница (десниця) — права рука, правиця

Десно — праворуч

Десный — правий

Деспект — зневага, образа, зневажання, неповага, презирство, іґнорування

Десперація — відчай

Деспот — владика, государ

Детронізовати — скинути з престолу, позбавити влади

Дефенсия — захист, уступка

Деферовати — пропонувати, представляти

Дешкерувати — балакати

Децизія — ухвала, постанова

Децький — слуга при урядах великокнязівських намісників

Джида — легкий спис

Дзиванна — леванда

Дибольський — диявольський

Дивий — дикий, грубий

Дивовиско — диво, чудо

Дигнитар (дикгнитар) — вельможа, значна особа, сановник

Дигнитарство (дикнитарство) — достойність, гідність, сан

Дидаскал —учитель, учена людина

Диляция — донесення, таємне оскарження, законна відстрочка розгляду справи

Дим — одиниця оподаткування

Диптан — ясенець

Дисейший — теперішній, сучасний

Диспенсація — дозвіл на одруження

Диспонувати (диспоновати) — розпоряджатися, розміщувати

Диффукгия — хитрощі

Дишейший — теперішній, сьогочасний

Дишкант — дискант

Дишкретний — секретний

Діаріуш — щоденник, записник

Дівия — дівочої

Дідьчий — чортів

Дії — історія, історичні твори

Діло (дело) — гармата

Діля — для, ради

Діоцезія — округа, єпархія, єпископство; територія церковного управління

Длань — долоня

Длуг, длух, длукг — борг

Для — із-за, через, з причини.

Дметися — пишатися, багато про себе думати, заноситися

Дмухане — зазнайство, пихатість

Днесь — нині, сьогодні

Доблій — гарний, доблесний

Добош — бубон, барабан; солдат, що б’є в бубон

Добра — власність, маєтність

Добровольний — вільний, незаборонений

Доброть — доброта, добрість

Довнимати — гадати

Довнимання — підозра

ДоводнЂ — переконливо, наочно

Доволний — достатній, спроможний

Довстип — разум, поняття

Довстипний — розумний, гострословний, дотепний

Довтип, довтЂп, довцип, довціп, довтіп — дотеп, дотепність, розум, хист, лукавство, поняття, проникливість, здібність, гострота

Довціпнії — гострі, дотепні відповіді, жарти

Догмат (догматик) — церковний піснеспів

Додлятись — доходитись

Доднесь — донині, до цих пір

Доживотний — довічний

Дозді — досі

Дознаку — дощенту

Дозор, дозріння — нагляд

Дозорца, дозорця — доглядач, наглядач.

Доискатися — добути; дошукатися

Дойзрала — дозріла

Дойниця — дерев’яний посуд для доїння молока

Доклад — клопотання

Доколі (доколЂ), донелі (донелЂ) — доки (поки) не, аж доки (поки)

Доколя — доки, поки, до якого часу

Докука — надокучливість, докучання, неспокій; досада, турбота

Дол — яма

Долегати — знемагати, личити, турбувати

Долегать — докучати, турбувати, чинити прикрість

Долегливий — залежний, підвладний

Долегливость (долеглость) — біль, скорбота, клопоти, недуга, страждання, покута; турбота

Доловь — додолу, вниз

Доматур — домосід

Домінікани — ченці, католицького чернечого ордену, заснованого 1215 р. іспанським ченцем Домініком

Домініканський чин — католицький чернечий орден домініканців

Домнівати — гадати, думати

Домови, домовь — додому

Домовий — домашній

Домовляти — докоряти, дорікати

Донація — дарчий запис

Донде, дондеже — доки, поки, аж поки; з якої причини; від чого, коли, до яких пір, доки не, як тільки, що, як, чому, через що

ДонелЂ, донелЂже (Донелі, донеліже) — доки, поки

Доперо, аж доперо — аж до цього часу

Доправити — доставити, приставити

Досведчати — випробовувати, досліджувати

ДосвЂдчать — пробувати, випробовувати

ДосвЂдчоний — підтверджений досвідом, перевірений

Доспі — досяг

Достатній — заможний

Достаточеи — спроможний

Достоить — достойно, гідно, варто, можна, доречно, слід

Досит учинят, досыт чинити — задовольняти

Дотирати — притісняти, гнітити, пригноблювати

Дотля — доти

Доходити права — домагатися по суду

Дочасній — тимчасовий, дочасний

Дошнира — дощенту, дочиста

Дощенцю — дощенту, геть усі

Дощяду — без пощади, до ноги (побити, вибити, винищити)

Драбантовати — йти, подорожувати

Драган, драгон — драгун, гвардієць, здоровило, кінний воїн, що за озброєнням і прийомами дій здатний також вести піший бій

Драґма, драgма — пучка

Драгунія — драгуни, драгунські полки, різновид кінноти

Драпіжник (драпЂжник) — розбійник, бандюга, грабівник, грабіжник

Драпіжство, драпество — здирство, розбій, грабіж, грабіжництво; жадібність, хижацтво, захланність

Драсньоний — зачеплений, вражений

Драча — здирства, побори

Драчі — надмірні побори, податі, хабарі; здирники, хабарники

Дреколь — кілля

Дрентвілий — оціпенілий

Дригант — жеребець, великий кінь

Дрияква — скабіоза

Дріáды — лісові німфи, мавки

Другиня — подруга

Друм — дорога, шлях

Дручати — мучити

Дуга — веселка

Дуда (дудок) — гріш; плата орендарям за хрещення дітей

Дуди — збір, плата за весілля

Дукат — червоний золотий, дорівнював 4,5 гульдена

Дунай — розлив води, взагалі велике скупчення води

Дунський — датський

Дуфати — довіряти, сподіватися, покладатися, надіятися

Дуфность — самовпевненість

Дхлый — дохлий

Дчура — дочка

Дщерь — дочка

Дыскос — блюдо на підставці із зображенням немовляти Ісуса, що лежить у яслах

Дышкурс — промова, розмова-діалог, розмова





Е


Евхаристія, еухаристія — причастя

Евфонія — милозвучність

Егда — коли

Еда — хіба, а то, як би не

Еднак — проте, однак

Еднати — єднати, схиляти до союзу

Ежели — якщо, як

Ез, езок — запруда на річці

Екзактор — збирач податків

Екзакція — збирання податків до скарбу

Екзакція скарбова — збирання податків до військового скарбу

Екзарх — повноважений церкви, єпископ або митрополит, підпорядкований патріархові; у православній церкві глава церковного округу (екзархату), повноважний представник патріарха

Екзекуцыя — виконання судового рішення

Екземпля — приклад

Екзерціція — вправа

Екзордіум — початок

Екскузовати — дати пояснення, скласти пробачення

Ексордіум — вступ

Експедиція — похід, відправлення, висилання, приведення в порядок, відправка війська для здійснення операції у віддаленій місцевості

Експедіювати — висилати, відряджати

Експірованє — закінчення терміну

Експлікувати — пояснювати, викладати

Експулсия — вигнання, позбавлення права

Ексцепция — виняток

Ексцес — бешкет

Електор — виборець

Елекція — вибори, обрання

Елефант — слон

Елико — скільки, що

Емляти — збирати

Ено — тільки, лише

Епистолія — послання

Епістолія — послання, лист

Ерись — релігійні вчення, що відхиляються від панівної релігії

Ерор — помилка

Еспировати — втрачати силу, закінчуватись

Етер — другий; якийсь; хтось

Ефікація — здійснення





Є


Є — його

Євхаристія, єухаристія — причастя хлібом і вином у церковній службі

Єгда — коли

Єда — хіба, як би не, а то

Єдали — або ж, чи

Єдваб — шовк

Єдза — яга, відьма

Єднач — посередник, миротворець

Єдновласность — одновладдя, самовладдя

Єже — щоб, як, якщо; котре, частка перед інфінітивом

Єзуїти — монахи католицького ордену, заснованого в 1540 році Ігнатієм Лойолою.

Єлей — оливкова олія

Єлико — скільки, що

Єльмо — тому що, бо, хоча, хоча б

Єнералітер — взагалі, загалом

Єничари див. Яничари

Єно — тільки

Єпіскоп — керуючий єпархією, тобто церковною областю

Єрей (иерей, ієрей) — священик

Єретикал — схильний до єретичних мудрувань

Єрмак, єрмяк — сіряк, сірячина

Єрмолук — верхній одяг

Єpодіиcь (єродіа, єродій) — чапля

Єсли, єстли — якщо, чи, тільки

Єстем казал — я казав

Єстесте — ви є

Єстесьмо (єстестьмо) — ми є

Єсще — ще

Єтер — якийсь, деякий, котрийсь, хтось, другий





Ж


Жабалуха — жаба

Жаданне — жадання, вимога

Жадати — бажати

Жадний (жадній), жаден — жоден, жодний

Жак — студент, учень, школяр, бідний студент; пограбування

Жаковати (жакувати) — грабувати, громити

Жалива — кропива

Жалобливая сторона — сторона, що подала скаргу, скаржник

Жарливоє — сповнене жару, запальне, пристрасне

Жартливий — жартівливий, веселий

Же — що (сполучник), таки, але, а, та, бо; тоді, то; такії

Жеби (жебы) — аби, щоб, якби, коли б

Жебисте — щоб ви

Жебысми — щоб ми

Жебысь, жебись — щоб ти

Жегліовати (жекгльовати) — плавати (в морі), керувати кораблем

Жегль — вітрило, парус

Жегляр (жекгляр) — моряк, мореплавець

Жегнати, жекгнати — прощатись, проводжати, благословляти, вітати, хрестити, хреститись

Жегнатися — прощатися, прощати; хреститися

Желати — бажати

Желвовий — чавунний

Желживість — образливість

Желязник — залізна гармата

Жерело — джерело, початок; причина

Жесь — що

Живел — стихія; елемент

Живити — залишати серед живих

Живність (живность) — харчі, продовольство, припаси, пожива, корм

Живо — живим

Живот — життя; майно, добро

Животи — майно

Жирный — багатий, щедрий

Житло — життя

Жичити — зичити, бажати, жадати

Жичливій — зичливий, прихильний

Жовнір (жолнір, жолнЂр, жолнер) — воїн, вояк, солдат, жовнір, найманий солдат, ратник

Жрати — приносити жертви

Жродло — джерело, початок; причина

Жупа — копальня, гірниче підприємство

Жупник — наглядач, керівник солеварні

Жюковина, жуковина — дорогий перстень





З


З кгрунту — дощенту

За чим (за чім) — через що, через це

Забава — затримка

Забавений — зайвий, затриманий

Забави — заняття

Забавитися — забаритися, затриматися

Забитье — вбивство

Забічи — запобігти

Заборонятися — захищатися

Забрало — міське укріплення, стіна

Заваровати — забезпечити будь-що, укріпити, зміцнити, установити

Заварте — забезпечення, збереження

Завартий — затриманий

Завасненя, звасненя — озлоблення

ЗавЂрати — містити

Заведеныи — заборгований

Заверзати, завергнути — закидати, закинути

Завите, завито — точно, обов’язково на певний час

Завзяти — спокусити

Завій — чалма, тюрбан

Завіклявати — заплутувати

ЗаводиЂк — верхівець

Заводила — провідник

Заволаний (заволаный) — покликаний, запрошений, знаменитий, славетний

Заволати — загукати, покликати

Завтредня — утреня

Завшегди — завжди

Завязка — штраф

Загамовати — зупинити, затримати; приборкати

Загребати — поховати

Задавати — закидати, звинувачувати в чомусь

Заділовати — віддячувати

Задор — завзяття, запал

Заж — чи ж, хіба

Заживати — користуватися, споживати, уживати

Заземблений — зазубрений

Заисте (заїсте, заЂсте) — воістину, так, дійсно, справді, справді так

Зайздрость — заздрість

Зайзріти — заглянути, глянути

Займа — заплава

Закавраш — вилога, одворот рукава

Заказанє — заборона

Заказний — що забороняє

Заказувати — забороняти

Закон — віра, релігія

Законник — монах, чернець

Законный — чернечий

Закрочити — заступити, прокрокувати

Залезти — знайти, придбати

Залецання, залецення, залеценнє — заповіт, рекомендація, висловлення, заява, доручення, призначення

Залецати, залицати — заповідати, радити, доручати, рекомендувати, ухвалювати, пропонувати, дякувати, прищеплювати, виховувати

Заліцити (залЂцити) — зарекомендувати

Зали — хіба, чи не

Замешкання — затримка

Замешки — заворушення

Замититися — нездужати, слабіти, підупасти

Замишленне, змишленне — удавано

Замтуз — дім розпусти, притон

Замьот — закид, звинувачення, обмова

Занадра — пазуха

Зане, занє — бо, тому що, оскільки, щоб

Занеже — так як, тому що

Занятися — займатися, загорітися

Заобикнути — звикнути

Зап’яти — закрити

Запал — чвари, незгода, розбрат

Запол — пола

Запасы — військові походи, боротьба

Запечатати — затвердити

Запирати — складати, укладати (угоду, договір)

Заплаченя — платня

Заплюгавити — замазати, забруднити

Заповіданий — заборонений

Заповісти — заборонити

Запомнити (запомніти) — забути

Заправитися — спробувати себе, взнати з досвіду

Заприти — відрікатися

Запрітися (запрЂтися) — відмовитися, зректися, заперечити, затятися, відпертися

Запуст — біг наввипередки

Запусти — тиждень перед великим постом, протягом якого забороняється споживати м'ясо, але дозволяється їсти сир, масло і рибу

Зап'яти — зап'ясти, перекрити

Заривка — сварка

Зароченіе — зарікання

Зарука — грошова сума, яку сторона зобов’язувалася сплатити у випадку порушення нею судового рішення

Зас — ще раз, знову

Засажка — засідка

Засе — а, ж, же

Заскочити — захопити, піймати, запобігти

Заступ — заступництво, заступник

Засупитись — задихатись, захекатись

Зась, засе — а, же; знову, але, також, потім, но

Затирач — інструмент, яким прорізують заглиблення у дереві

Затлумити — заглушити, заступити

Заточене — заслання

Затяг — завербований загін війська

Затягати — набирати

Затяги — набирання військових добровольців

Затяговій — найманий

Заутра — на другий день

Зафрасоватися — засмутитися, зажуритися, збентежитися

Зафрасовать— засмутити

Захвіяти — захитатись

Заховання — дотримання

Заховатися — поводитися, поводитися у відповідності з чимось

Заховивати, заховувати — зберігати

Зацний (зацный) — знатний, шановний, значний, гідний поваги, поважний, благородний, шляхетний, родовитий, славетний, чесний, значний, зграбний

Зацность — гідність, знаменитість, шляхетність, чесність

Зацуптрикувати — затягнути

Зачало — параграф

Зачапка — суперечка, змагання, поєдинок

Зачим — отже, тому, таким чином

Зашаргати — забруднити

Заште — сварка

Заятреня — запалення, розпалювання

Збавене, збавленье, збавение, збавéнє — визволення, порятунок, врятування, спасіння, звільнення

Збанок — кувшин

Збитися — піднестися, знятися

Збоже — хліб, майно, скарб, добро

Збойця — вбивця

Збоp — загал

Збродня — заколот, заворушення, повстання, непокора, злочин, злодійство

Зброчити — залити, заляпати, заросити

Збурення — зруйнування

Збурити — розорити, зруйнувати

Збитний (збытный) — зайвий, надмірний, шкідливий

Збыть — надто

Звада — сварка, незгода, незгодність

Звазнити — зважити на щось, звернути увагу на когось, щось

Звалчити — перемогти, побороти

Звендіти — стягти, вкрасти; прокоптити

Зверхность — влада, верховність

Звечисте — стародавнє

Звитяжений (звЂтяженый) — переможений

Звитяжить (звытяжити) — перемагати

Звитяжство, звитязтво — перемога, звитяга

Звіонзк — союз, змова

Звітяжство — перемога, хоробрість

Звлаща — особливо, власне, тим більше, головним чином, найбільше, найпаче, зокрема

Зводитися — погодитися з чим, дійти згоди

Зволення — дозволення, згода

Зволока — зволікання

Зволочати — стягати, скидати

Звонпити (звонтпити) — зневіритися, втратити надію, засумніватися, завагатися, перелякатися, занепасти духом

Звягати — лаятись, уїдатись, лементувати, базікати, брехати

Згажатися — згоджуватися

Згодній — мирний

Згола — зовсім, цілком, повністю, вельми; словом, коротко кажучи

Зголдований — завойований, підкорений

Зголдована — упокорена, полонена; така, що підпала під чиюсь владу

Зголдувати — схилитися, потрапити в залежність

Згладити — знищити

Згон — сконання, смерть; загін

Згрібілий (згрЂбЂлый) — зістарілий, одряхлілий

Здання — здача, здавання

Зданьє, зданє, зданнє, зданя — думка, погляд, судження, теза, висловлювання, речення, міркування

Здар — випадок (?)

Здарити — настати, наступити, статися

Здаритися — статися, відбутися, трапитися

Здати отправу — виконати доручення

Здє (зді) — тут

Здоймити — піднести, підняти, привести в гарний настрій

Здоровя — життя

Здрайца — зрадник, запроданець, відступник.

Здрентвіти — оніміти, оціпеніти, завмерти

Здрой — потік, течія, струмінь

Здумалий — загорділий

ЗдумЂніе, здумЂне — здивування

Здумівати — дивуватися

Здумітися (здумЂтися) — здивуватися

ЗЂдный — сильний, великий

ЗЂло — дуже

Зегар (зегарок), зеґар — годинник

Зезволенє — згода, дозвіл

Зезволити (зезволить) — погодитися, пристати, дозволити, зволити

Зезволитися — згоджуватися, приставати

Зезнавати — свідчити

Зейти — вийти

Зейшлій — померлий, минулий

Зекгаровій — годинниковий

Зелживость — сором, ганьба, безчестя, образливість, зневага, наруга, кривда, обмова, паплюження, образа

Зелжити — сварити, ганьбити

Зело, зелийце — зілля, ярина

Земдлити — зомліти

Земенин — шляхтич-землевласник, поміщик

Земка, земко — земляк

Земста — помста

Зестя — сходження, зустріч

Зиждитель — створитель; засновник

Зизоока — косоока

Зима — пропасниця, лихоманка

Зимно — холод, холодно

Зискати — виграти справу у суді

Зисковати — набувати, відшукати

Зичливий — добродійний

Зілний — рослинний

Зіло (зЂло) — дуже, вельми.

Зільний — сильний, великий

Зіолко — зіллячко

Златица — гріш

Зле — погано

Злеценє — доручення

Злецити — доручати, довіряти, доручити, звеліти, наказати

Злицати, злЂтити — покладати, доручати

Злітовати — змилосердитись

Злітоватися — зжалитися

Зліцити — доручити

Зложити (сейм) — скликати, зібрати

Злотоглови — парча

Змаза — пляма, гріховна скверна, огуда, погань, вада, порок, гріх

Змилитися — помилитися

Змінка — увага, нотатка, згадка

Змоцненє — зміцнення

Змоцніти — скріпити

Змышленый — вигаданий

Знагла — несподівано, раптом

Знаємий — знайомий, близький.

Знайдуватися — знаходитися

Знаменати — вказувати, відзначати, означати

Знаменник — ошуканець, спокусник

Знароку — зненацька

Значно — примітко, помітно, значимо, вагомо

Зневолений — примушення

Знесення — поразка, спустошення

Знятися — звестися, зійтись

Зо — зі, зу

Зобати — їсти

Зобополне — разом

Зойшлий — померлий

Золки (старопольське zioło, ziółko) — зілля, запашна трава

Золотарь — ювелір

Золотий (золотий польський) — основна монета польських грошей, дорівнював 1/3 таляра, поділявся на 30 грошів

Золотий червоний — дорівнював двом талярам.

Зособна — зокрема, зосібна

Зосталій — останній, залишковий, решта

Зочити — глянути, дивитися, бачити

Зповиноватися — споріднитися

Зрабовати — пограбувати

Зрабовати — пограбувати

Зрадця (зрайця, зрайца) — зрадник

Зрак — образ, обличчя, постать; зір

Зрениця — зіниця

Зрительний — обачний

Зрок — зір, погляд

Зруптований — зруйнований

Зряще — бачачи

Зуновати — надокучати

Зупелный — цілковитий, повний

Зуполна — повністю

Зуповний, зуполний, зуполній, зупельний (зуполный) — повний, загальний, увесь, цілий, цілковитий

Зфолговати — відпустити, пощадити

Зшарпати — пограбувати

Зъедночене, зъодночене — унія; спілка

Зъедногане — унія, спілка, єднання

Зъгола — вельми, цілком, зовсім, всіляко, аж ніяк

Зъдарити — подарувати, зробити, учинити

Зъєднати — набути





И


И — його, він

Ид, идь (їдь) — яд, отрута, кислота; уїдливість, заїдливість, злість, злоба

Иде, деиндей — в іншім місці; де-небудь

Иде, идеже — де

Идольска — поганська

Иж — що

Иж, иже — котрий, хто; бо; те, що; тому що, оскільки; який

Ижби (ижбы, іжби) — щоб

Иже, яже, еже — який, яка, яке

Изали — невже

Излецити — доручити

Изманити — обдурити, спокусити, зманити

Израда — зрада

Изражати — зраджувати

Иле — стільки, настільки, скільки, оскільки

Иле крот — скільки розів

Иліяка — завійниця

Имати — взяти, схопити, полонити, брати

Имати — страчати, брати, схоплювати, хапати, затримувати, мати, держати, володіти, полонити

Имати вину — підлягати покаранню

Имене — маєток

Имнологія — піснеслів’я

Импукгнация — перешкода

Имяше — мала

Инвентовати — одержувати, стягати, інвентаризувати

Индукта — мито на девізні товари

Иніе — інші

Инквізиція — слідство, розшук

Ино — так, то, тільки

Инотестация — виклик до суду, повідомлення, позов

Инстикгатор (инстыгатор), «альбо прокуратор» — обвинувач; ходатай, попечитель, опікун, повірений

Инстигация — спонукання до дії, підбурювання

Инстикгация — розгляд справи у суді

Интенція — бажання, намір, мета

Интерцыза — угода, договір на виконання певних робіт, дощлюбний договір, обмеження в дарчих записах

Интрата — прибуток, оренда

Интромисия — введення у володіння маєтком, нерухомим майном

Иож (іож) — вже

Искуп — викуп

Искупити — згромадити, зібрати, з’єднатися

Искусити — спробувати

Исполерувати — очистити, просвітити; відшліфувати

Исполочити — намочити

Исполчитис(ь) — стати в бойовий порядок

Испоткатися — зустрітися

Испровръже — перекине, зруйнує

Исте — вірно, звичайно

Исто — істинно, вірно, правду (сказати, почути)

Истрыти — стерти

Истыи — істинні, правдиві, справжні

Истый —той самий, цей же

Истязати — випитувати; спитати





І


Ігумен — церковний сан настоятеля чоловічого монастиря

Іде, ідеже, ідіже — де

Ієзуїти — члени католицького чернечого ордену

Ієрей — священик

Іж — що, але, оскільки

Іже — так як,    який, що

Іже, яже, єже — який, яка, яке

Іжели (іжелі) — якщо

Із, ізу, ізок — загата річки для вилову риби

Ізали — чи, хіба

Ізвиче — узвичаєно

Ізвор — джерело

Ізгон — наїзд, під'їзд

Ізложити — відкинути, повалити

Ізочити, зочити — побачити

Із'юдити — розсварити

Іле — скільки

Ілекція див. Елекція

Ілі би — якби (сполучник)

Ім — що

Імати — брати, схопити, взяти, ловити

Імеск — мул, ішак

Імініє — маєток

Імпетиція — домагання, напасть, зачіпка

Імпреза — захід, починання, справа, церемонія

Іначей — інкаше

Інвенція — винахідливість, кмітливість

Індей — в іншому місці

Індикт — одиниця обчислення часу за п’ятнадцятирічними циклами

Індукти, індукта — мито за ввезення товарів

Індульгенція — милість; папська грамота про відпущення гріхів

Інкавст — чорнило

Інквізиція — слідство

Інкурси — напади

Інкурсія — наїзд, напад

Іно — інакше

Інок — чернець, монах

Інсерувати — вкласти, вилучити

Інстанція — клопотання

Інстигнувати — підбурювати

Інсули — острови; окремі будинки

Інтенаія — намір, бажання

Інтент — намір, мета

Інтенція — намір, бажання, прагнення

Інтеррегнум — безкоролів'я, міжцарів'я

Інтерцесія — посередництво

Інтрата — чистий прибуток, прибуток з оренди

Інтродукувати вводити, впроваджувати

Інфамія — позбавлення честі

Інфестація — непокоєння, загроза

Інферувати — звинувачувати, стверджувати

Іо, ійон — бачиш

Ірой — герой

Істи — воістину

Істигатор — підбурювач, судовий обвинувач

Істо — істинно, правдиво

Ітерувати — поторювати

Їт — отрута

Іункури — біль у суглобах





К


Кабуз — дощенту, гамузом

Кавза — причина

Кад — велика бочка, чан, міра місткості

Каденція — рима

Кадіа — турецький суддя

Кадук — земля без власника, що переходила у власність держави

Кадук — рід хвороби, народна назва диявола, чорта

Кадь, кадка — міра меду (близько 60-90 л.)

Каженик — євнух, скопець, оскоплений

Казане — проповідь

Казати — дати наказ, веліти, розпорядитися

КазнодЂя (казнодія) — проповідник

Какабат — куртка, солдатський мундир

Каланство — бідність

Калантурити — базікати, говорити

Калація — вечеря

Калга мурза — титул старшого з братів кримського хана, який був його співправителем і наслідником

Калга-салтан — наступник престолу

Калія — синя фарба

Калмики — калмики

Калугeр (калугор) —монах, чернець, старець

Кальвіни — кальвіністи

Камень — одиниця ваги, що дорівнювала 32-50 фунтам

Камеральний — казенний

Камик — камінь

Камінь — одиниця ваги для зважування коштовних товарів

Камка (камха) — шовкова тканина з розводами

Камо — куди, де

Кам'яниця — камінна будова

Канархистр — церковний співак

Кандійка — миска з угнутими вінцями

Канон — церковний піснеспів

Канонік — член ради (капітула) при католицькому чи уніатському єпископі, священослужитель кафедрального собору

Кантар — вуздечка

Кантар — міра ваги

Канун — храмове свято

Канцеровати — ламати, псувати

Канцір — рак

Канцлер — вищий сановник в Польщі, що зберігав державну печатку і наглядав за законодавством та судочинством; він же звичайно відав іноземними справами

Капарник — зла людина, злодій; збіднілий чоловік

Капелан — священик, жрець, духівник при війську

Капернауми — пірати, грабіжники

Капица, мниша — клобук

Капище — місце, на якому приносилися жертви поганським богам; поганський (язичницький) храм, зображення, статуя, ідол

Капітула, капитула — рада з духовних осіб при єпископі і його кафедрі, що займається адміністративними питаннями

Каплун — півень, відгодований на м'ясо

Каптур — клобук, головний убір ченців

Капщизна — податок за право продажу напоїв

Каразія — грубе сукно

Каразыевый — саморобний, виготовлений із простого сукна

Карбач — батіг

Карваш — частина металевого військового обладунку

Карк — горло, шия

Кармазин — тканина червоного кольору, сукно малинового кольору

Карность — кара, покарання

Карта — лист, записка

Карция — в’язниця

Касія — ароматична рослинна речовина

Каструм — замок

Катаракта — пристрій для метання ядер

Катарг — біль

Катафалк — підвищення, на яке ставлять труну

Катедра — підвищене місце в костьолі, з якого ксьондз виголошує проповіді; собор, соборна церква

Катенція (каденція) — кидок при грі в кості; занепад, обсяг функцій вибраного діяча; кінцеве звукосполучення частини музичного чи поетичного твору

Каторга — воєнне гребне судно, веслярське турецьке судно, галера

Каузула — застереження

Каштелян — комендант (управитель) замку чи укріпленого міста; керівник цивільної та військової адміністрації у відповідній окрузі; згодом почесне звання сановника, що давало право входити до сенату (сейму) Речі Посполитої

Квeстія — питання

Квадранс — чверть, чверть години

Квадриги — бойові колісниці

Квадрувати — приладнувати, упорядковувати, обробляти

Квадрувати (до чого-небудь) — стосуватися, належати, підходити, годитися

Кварта — одиниця виміру рідких і сипких тіл, трохи більша за літр

Кварцяне військо, кварцяніе войска — польське військо, що одержувало оплату з «кварти», тобто з податку в розмірі четвертої частини прибутків а королівських маєтків, регулярне польське військо

Кватерка — кухоль

Квестія — питання, страта

Квит — боргова розписка

Квота — сума, кількість грошей

Кгакган, ґаґан (каган) — титул правителя у хозарів, аварів тюрків іноді застосовувався і до давньоруських князів

Кгарбринова — вироблена з білого грубого сукна

Кгарнець (горнець) — горщик

Кгвалт — насильство, сваволя сум'яття

Кгвалтовний — насильний

Кгвалтом — силоміць, насильно

Кгди, гди, кгды, кды, кеди — коли

Кгди бим (кгды бым) — якби я

Кгди ж, кеди ж, кгдиж — тому що

Кгдысь — коли, як

Кгермак — дешеве сукно

Кгерос — геройство

Кглейт — охоронна грамота, перепустка; охорона, конвой

Кгмах (гмах) — великий будинок

Кгмін (гмін) — гурт, громада

Кграбя — граф

Кгравамен — скарга, утиск, насильство

Кгродский — міський, замковий

Кгроты — дротики, маленькі списи, вістря; штучні печери в садах; печери

Кгузи — вузли; гудзики

Келар — чернець, який відає монастирське господарство

Кермаш — ярмарок, храмове свято

Кеселиця — кисіль із борошна

Кеца, коць — килим, ковдра

Кий — гаківниця застарілої конструкції

Кимвали, кимвал — старовинний музичний інструмент

Киндяк — турецька бавовняна тканина

Кир — пан, владика, государ; титул вищих духовних сановників

Кир — рід тканини

Кихац — чхати

Кінсон — грошова подать; добро, майно

Кіновар (цинобра) — фарба червоного кольору

Кіновія — форма чернечого співжиття у вигляді монастирської корпорації, організованої за певним статутом

Кір — чорна траурна тканина; в кірі — в траурі, в труні

Кіта — плюмаж, султан, китиця

Кламати — брехати

Кламливий — брехливий, облудний, несправедливий

Кламство — неправда, брехня, наклеп, обмова

Кламця — наклепник, брехун.

Класи — колосся

Клевріт — товариш

Клейнот — дорогоцінність; атрибути влади, регалії, дворянський герб (іноді), скарб

Клейноти — військові відзнаки: корогви, булава, бунчук, котли (бубни), гармати

Клейноти, клейноты — знаки влади; предмети, що служать ознакою влади

Клепсидра — пісковий або водяний годинник

Клесачка — шевський інструмент для розгладжування швів

КлЂть — комора

КливостЂ — слабість

Кликовщина — грошовий податок з міщан на утримання нічної сторожі

Кликун — нічний сторож

Клирик — будь-який священо- чи церковнослужитель

Кліть, клЂть — комора

Клюба — лещата, межа, кінець границі

Клюка — хитрощі, облуда

Ключ — територіально-економічна одиниця, об'єднання навколо міста (містечка) групи фільварків та селищ, кілька сіл чи хуторів, що утворюють одну громаду або один маєток

Ключар — ключник, той, що пильнує ключів і замків

Ключитися — трапитися, статися

Ключь — стерно, кермо

Клявуза, клявзула — застереження в юридичному документі

Клямний — брехливий облудний

Клямця — брехун

Кляровний —чистий

Кляштор — католицький монастир

Кметь, кмет — дружинник, воїн; селянин-кріпак

Кмітувати — слідкувати, спостерігати, помічати, пильнувати, доглядати

Кновати — затівати, замишляти, інтригувати

Кобел, коблик — ківш, корець; певна міра чогось

Кобель — ківш, корець; певна міра сипких тіл

Коберец, коберець — килим, коверець

Коби — щоб

Кобила — укріплення на підвищенні, палісад

Кобылица — дерев’яна колодка, на яку натягується шкура для очищення від мездри

Ковуї — кочові тюркські племена на південно-східних кордонах Київської Русі; частина з них перебувала під владою руських князів

Ковшиця — кошик

Когерес — спадкоємець

Кодол, кодола — канат, линва

Козацький комісар — урядовий начальник реєстрового козацтва; з 1649 р. — представник польського короля на Україні

Кокот — когут, півень

Кокош (кокошь) — курка, квочка; півень

Кокоший — курячий; кокоша війна — військова прогулянка, війна без битви.

Колвек, кольвек — як-небудь, колись, тільки, скільки, будь (хто, що), -небудь, -сь, -будь, будь-

Колешня — сарай для худоби під однією покрівлею з хатою

Колиба — чабанський, рибацький, лісорубський курінь

Колико, кольвек — скільки

Коли-кольвек — коли-небудь

Коликость — кількість

Коллятерал — близький сусід, особа, яка накладає подті на господарів, збирає податки від поміщиків, позивач

Колми, кольми — наскільки

Колода — міра сипучих тіл різного об'єму залежно від місцевості; львівська колода дорівнювала 532 польським фунтам або 8 півміркам

Кольве — коли-небудь

Колькокрот — неодноразово

Кольми — скільки

Комара — склепіння

Комбінація — порозуміння, домовленість

Комисар, комісар — заснована 1638 р. Річчю Посполитою посада верховного начальника реєстрового Запорізького війська, представник польського короля на Україні з 1649 р., член мирної комісії

Комонний — кінний

Коморник граничный — урядний суду, що заступав підкоморія

Коморный — військове звання, камер-юнкер

Коммонник — кіннотник; кіннота, кавалерія

Компан — тавариш, компаньйон, спільник

Компанія — товариство, загін війська, сотня

Компетитор — суперник, співпретендент

Композиція — згода

Компут — загін, розрахунок, число, реєстр

Компутування — складання реєстру

Комуждо — кожному

Комяга — пліт, баржа, сплавне судно без щогл

Конвисар — ремісник, що займався відливанням з олова

Конвокація — сейм, який скликався в Польщі негайно після смерті короля і на якому висувалася кандидатура на короля

Кондак — церковний піснеспів

Кондиктамен — змова проти когось

Кондиція (кондыцыя) — договір, служба, звання, посада, умова, доконечність, положення, стан, становище; учителювання на дому

Кондяк — дяк-учитель у церковній школі

Конклюдовати — робити висновок, заключения; подавати вимоги, припиняти справу

Конклюзія — висновок, резюме, закінчення

Коноба, конобь — кінва, миска

Конпринципал — співучасник

Консенс — згода, дозвіл

Консекрований — посвячений, висвячений

Консерванты — судові сесії Люблінського трибуналу

Консистенція — розміщення військ на квартирах, потреба

Консистовати — ставати на постій

Консистуючий — стоячий; той, що зупинився

Консоляція — радість, втіха

Конституція — сеймова ухвала

Контент — прожиток, задоволення

Контентувати — задовольняти

Контентоватися (контентуватися) — задовольнятися, радіти, вдовольнятися

Контрадиция — супроти

Контрактури — корчі

Контроверсия — сварка, суперечка, тема для суперечки

Контумация — вирок, звинувачувальне судове рішення щодо майна

Конфедерація — збори, нарада представників політичних груп, партій; змова, заколот проти короля або сенату в давній Польщі

Конферувати — зв'язуватися, зноситися

Конфесата — безперечні свідчення

Конформуватися — згоджуватися, уподібнюватися до чого-небудь

Концепт — дотеп, дотепний вислів, винахідливість; проект, замисел, задум, думка

Концес — дозвіл, погодження

Кон'юровати — зговоритися, вступити в змову

Копа — 60 литовських або 75 польських грошей

Копаниця — рискаль, заступ

Копец — межовий знак у вигляді насипаного горба

Копець — копач

Копошитися — тривати, тягнутися

Копріва — кропива

Копці — межові ями

Корд — короткий меч, палаш

Корець — одиниця виміру зерна й рідини, що дорівнювала 20-32 гарнцям (80-128 літрів)

Користі — здобич

Кормленіє — продовольче постачання війська

Корогва — хоругов, загін кінноти 100 — 200 чоловік

Корона — назва Польського  королів ства з часу об'єднання Польщі і Литви на Люблінському сеймі 1569 року в федеративну феодальну державу — Річ Посполиту

Коронний — назва осіб і установ, що в складі Речі Посполитої відносилися тільки до Польщі

Коронний гетьман — головнокомандувач збройними силами Речі Посполитої

Короткость — незручність

Корупція — продажність, зараження

Корфістр — німецький князь, що мав право вибирати імператора

Корчаг (корчага) — глиняний глечик

Косик — чорний дрізд

Косичка, кошичко — дика м’ята

Коски — пустощі, жарти,   гри

Косний — повільний

Костира (костыра) — гравець у кості чи карти, в будь-яку азартну гру, картяр, шулер

Костирове — гравці в кості

Костирство (костырство) — гра, захоплення грою в кості, картярство, шулерство

Костур — посох

Костьол — католицький храм, церква

Котва, котвиця, котвица — кітва, якір; держава; ствердження; допомога, потіха

Котли — литаври

Котора — розлад, розбрат

Который — той

Котча — візок, коляска

Коча — екіпаж

Коші (куші) — плетені з лози ємкості; кочові кибитки, шатра; військові загони з обозом; стоянки

Кошница — плетений кошик

Кошула, кошуля — сорочка

Кошута — лань

Кояр — попона

Краєгранесіє — рима

Крайчий — сановник при дворі короля, який розрізував та сортував м'ясо для королівського столу. В XVI—XVII століттях це вже був лише почесний придворний титул, не пов'язаний з виконанням обов'язків слуги короля

Крамола — підступ, повстання

Краста — короста

Крати, кратні — грати, гратовані

КрЂпость — міць

Креденс — буфет; кухонне срібло

Кре[и]вина — рослина; те, що росте з кореня (коревина)

Креованый — створений, обраний, призначений

Крес — затвор у вогнепальній зброї

Крес — край, межа, окраїна, мета, кінець

Кривавник — біждерево

Криємо — потайки

Криж — хрест

Крижак — хрестоносець

Крижалка — кружечок

Крижувати — розпинати на хресті

Криличествовати — співати в крилосі

Кримінал — тюрма, в'язниця

Кримчухи — кримські татари

Кристера — мазь

Крин — лілея

Крнобрность — непослух

Кров — захований скарб

Кройніки — хроніки

Кром, кромЂ — геть, окремо, без

Кронік — хроніст

Кросна — ткацький верстат

Крот — раз

Кротофиля — жарт, витівка, забава

Кротофильник — витівник

Крочити — крокувати, іти

Крушці — уламки, скалки

Крюс — крізь

Ксіонженти — князі

Ксьондз — католицький священик

Ктитор — засновник, покровитель монастиря, церкви; титар

Кубара — корабель

Кублук — чернечий клобук

Куглювати — корчити дурня, пустувати, фіглярничати

Кузюк, в кузюк — навпочіпки, зкорчившись

Кульбака, кулбака — сідло

Куна — залізна скоба в притворі церкви, куди вкладали і замикали руку жінки, що порушувала правила моралі; взагалі — місце арешту, в’язниця

Куна — куниця

Кундус — дворовий пес

Кунтентовати — задовольняти

Кунтуш — козацький одяг, що нагадує кафтан

Куншт — малюнок, картина, прикраса

Куншт (польське kunszt) — умілість, мистецтво, жартівливий твір, майстерність; фокус

Куншты — мистецькі вміння; фокуси, штучки, витівки, хитрощі, хитромудрі витребеньки; викрутаси; сміхотворство, мистецтво, уміння

Купа — міра тканини (100 відрізків)

Купервас, копірвас — купорос

Купина — кущ

Купитися — громадитись

Купно — куплений маєток чи земля

Купно — разом, спільно

Купрeс — кипарис; символ печалі; надгробок

Кура, кухва — давньоруська назва великого барила, діжки, чана і застаріла міра об'єму рідини або сипучих речовин

Курація — медична допомога, лікування

Куревник — розпусник

Курман — лахміття

Курциан — куртизан, світський гульвіса

Курчити — згинати, стискувати

Курчитися — корчитися, стягатися

Куршак — глиняний посуд з вузькою шийкою

Кусити — спокушати

Кут — кіт

Кутнорований — ворсистий

Куфел — кружка, кухоль

Куфтер — вид камки

Куффа — бочка

Кштал, кшталт — образ; спосіб, засіб; приклад, зразок

Кютка — кістка





Л


Лаба — лапа

Лабцювати — хапати лапами, бити

Лава — колегія суддів, що розглядала кримінальні справи

Лавники — члени судів, що діяли в містах з магдебурзьким правом

Ладовница — патронтаж

Ладунки — тягарі, вантажі

Лазебник — людина, що використовувала борти в чужих лісах

Лакти — локті

Лантвойт — сільський староста, заступник війта

Ланцух — ланцюг

Лапити — хапати

Ларм — шум, ґвалт, тривога

Латвий (латвый) — легкий, зручний, нетрудний

Латвій — легше

Латво, лацно — легко, неважко, нетрудно, без зусиль, зручно, охоче

Латки — горнята

Латки — горщики

Лацина — латинська мова

Лаціна — латина, латинська мова

Лашт — міра сипучих тіл

ЛЂговати — заповідати

ЛЂпо — добре, гаразд

ЛЂпый — гарний, прекрасний

ЛЂторасль — росток; потомство

ЛЂчець — лікар

Легат — папський посол

Легація — посольство

Легкобит — людина, що тяжко не працює, легко живе

Легитиме — законно, згідно з законом

Леговати, лекговати — заповідати, відписувати у спадщину, надати заповітом

Легце поважати — легковажити

Леда — всякий, кожний; поганий

Леда — ледве

Ледаякий, ледакий — поганий, паскудний, мерзенний

Ледаяко — абияк, погано, негідно

Ледви, ледвиці — ляшки

Лесть, льсть — обман, лукавство

Лежа — постій, квартирування військ звичайно взимку

Лежати   обозом — стояти військовим табором

Лейца — віжки, повіддя

Лектыка — ноші

Лембик — алембик, перегінний куб

Лемма — надмогильний напис

Лентвойт — управитель частини міста

Ленцы — віжки

ЛепЂй, лЂпше — краще, ліпше

Лестити, льстити — обманути, обдурити

Лестьно, льстьно — облесно, обманно

Лехце — легко

Леч, лечь — але, проте, та, однак, зате

Лжити — лаяти, ганьбити

Лзи — сльози

Либой — либонь

Либой, любой — либонь

Лик лици — хор; порядок

Липа — невеликий човен із липи

Липец — липень

Лисканне — виблискування

Лист — письмовий документ, лист

Литвин — білорус

Литовати — жаліти

Литость, литість — милість, жаль, співчуття

Лице — речовий доказ, крадений предмет чи предмети

Лишений — низький, нещасний, безсилий, той, що потребує

Лишка — лисиця

Лишше — більше, багатше, надто, тим більше, краще

Лінія — границя, межа

Ліновище — стара шкіра змії, скинута нею внаслідок линяння

Ліпота — врода, краса, красота

Ліпотен — красивий, гарний

Ліска — посох, палиця

Ліствиця — драбина, сходи

Ліствици — драбини

Літній (лЂтный) — щорічний

Літовати — провести літо

Літорасль (літоросль) — гілка

Літостивий — милостивий

Літость — жалощі, жаль, співчуття

Лоб — череп

Лобизати, лобызати — цілувати

Ловитва — погоня, полювання, лови

Ловщизна — мисливське угіддя

Ложница — ложе; спальня

ЛожнЂца, обложна хороба — облоги, ліжниці

Локіть (локоть) — міра довжини, що дорівнює 3/4 аршина

Лопан — лопух

Лос — доля

Лотр, льотр — негідник, ошуканець, злочинець, розбійник

Луда, лудан — верхній одяг, плащ; рід блискучої матерії

Лудити — оббріхувати, ошукувати; вабити

Лузан — чорт, диявол, дідько

Лукно — діжечка

Лунути — умерти, загинути, пропасти

Луп — здобич, трофеї; грабіж, пограбування

Лупезство — грабіж

Лупы — трофеї, воєнна здобич

Лут — лотя; міра ваги, що дорівнює 1/32 фунта або 12,8 г

Лучитися — єднатися

Люб, любо — або, чи, хоч, хоча, може, навіть

Любисмо — хоч ми

Любы — любов

Люд грошовий затяговий — наймане військо

Людськость — ввічливість, прихильність

Люзный — нероба, ледар

Люкреція — солодка

Люстратор — ревізор королівських маєтків

Люстрація — опис королівських маєтків

Лютня — струнний музичний інструмент

Ляд, на ляда — на такому-сякому

Ляда-кому — казна-кому

Ляда що — казна-що

Лядський — польський (від: лях — ляський)

Лядунок — патронташ

Ляїк — світська людина

Лямент — плач, голосіння

Лямпартовий — розпусний

Лямцы — валянки

Лярва — привид, личина

Лятвий — легкий

Лятський — польський





М


Ма — має

Мавтикуючи — добираючи способу

Магістерство — учительство; гроно вчених; през магістерство типографії — заходом учених, згуртованих при друкарні

Магнесувати — намагнічувати

Магон — червоне дерево

Маєстат — трон; монарх; велич, величний, величність

Мажка — візок

Маистрат, майстрат — орган самоврядування в містах, що користувалися магдебурзьким правом

Майдебурскіе права — магдебурзькі права

Майстат — величність

МайсторЂя — майстерність; вироб

Макгерка — угорська шляпа, шапка

Маковиця — купол, баня церковної будови

МалЂґна — мало

Малженка (малжонка) — дружина, жінка, жона

Малженок (малжонок) — шлюбний чоловік

Малженский стан — шлюбний, подружній стан, одруження, подружнє життя

Малженство — шлюб

МалмазЂя — мускатне вино

Мамона — багатство, маєток; злий дух збагачення

Мамран — меморандум

Мандат — наказ, повеління.

Манна — харч ізраїльтян під час мандрів по Аравійській пустелі

МарЂч — волоський кріп

Маркотно — сумно, невесело, марудно, моторошно, скучно

Мармуза — обличчя

Марторія — грамота

Марънотравность — марнотратність, марнотратство

Маршалок — ватажок шляхти певної території, управитель, титул урядників різних рангів

Матацтво — крутійство, шахрайство

Матач — крутій, шахрай

Матеолог — марнослов; богохульник

Материнка, мацеранка — лебідка, чебрець

Мати в легце — легковажити

Мати взгляд — брати до уваги

Матися — жити, існувати

Матиця виноградна — виноградна лоза

Матляти — шахрувати, дурити

Матня — сітка

Махлювати — шахраювати

Мачуга (мачуха) — палиця, дубина, довбня

Машкарник — брехун; скоморох

Машталер — конюх, кучер

Маятель — пан, владика (бог)

Маяти — маячити, виднітися, даленіти

Мдлистый — нудотний, приторний (смак, запах); тьмяний, мутний (світло); тьмяний, бляклий, сірий, нудний; слабкий, хирявий; боязкий, легкодухий

МЂдница — (іноді) таз; дрібна монета

Медиана, медина — жила на руці

Медіатор — посередник, арбітр

Медуша — комора, льох для меду

Медци, межю — між

Мездра (міздра) — лівий бік шкіри, шкіра з вивороту

Мел(ь)лЂсе — бджільник

Мелиорация — виправлення

Мендик — бідний

Менжне — сміливо, мужньо

Мензство — мужність, відвага, сміливість, сила

Менити — називати, казати, твердити

Менитися — видавати себе за когось

Менованний — згадуваний

Меновати — називати поіменно, іменувати, згадувати, визначати

Меноватися — іменуватися, називатися

Меновите — насправді, власне, атож, сáме, а саме, тобто, зокрема

Менство — мужність

Менувати — називати, згадувати, визначити

Мерзячка — гидота, відраза

Меск — мул, ішак

Метаниє, мЂтаніе — земний поклон

Метох — подвір’я монастиря: помістя, маєток

Меценат — покровитель наук і мистецтв

Меченосці — одна з назв Лівонського ордену

Мечетный — уявний, видимий, примарний

Мечка — ведмідь

Мечник — сторож, зброєносець

Мечтаніе — мана, спокуса

Мешанина — замішання

Мешканє — загаяння

Мещерь — магістр

Мзда — оплата, плата, винагорода, нагорода, відплата

Ми — мені

Миас — мина, талант (грошова одиниця)

Мидло — мило

Миле — прихильно

Милня — лазня

Милосник — коханець

Миркати — вітати із святами (від «мир вам»)

Миро (мірра) — суміш ровлинного масла з різними ароматичними речовинами

Миро, миропомазаніє — мастило з олії, християнське таїнство у посвяченні

Мирофор — миротворець

Мистерне — майстерно

Мистр — магістр, майстер-робітник високої кваліфікації

Мити, міти — мати

Митусь — лежати головами в різні сторони

Мізерія — бідність, убозтво

Мінуції — дрібниці, критичні зауваження

Мірочка, мірочки сухії — плата зерном за помол

Містр — диявол

Місюрка — шолом

Млеко — молоко

Мло — млість

Млодзієн — молодик, парубок

МнЂй — менш

Мнимане(-ье) — думка, міркування

Мниманє — думка, судження, намір, здогад, міркування

Мниманый — мнимий, уявлюваний

Мнимати (мнЂмати, мнімати) — мати думку, думати, гадати, сподіватися, мати (покладати) надію, здогадуватися, мати намір, уявляти, вважати, міркувати; безпідставно бундючитись

Мнити — думати, гадати

Мних — монах, чернець

Мній — менше

Мнісі — монахи

Мніти (мнЂти) — вважати

Многажди — багато раз, багаторазово

Много плЂнити — заволодіти, оволодіти

Мняще — вважаючи

Мовь — миття

Моджер, моджира — мортира, короткоствольна гармата великого калібру для ведення навісного вогню

Модлы — молитви

Можне — мужньо, хоробро

Можний — могутній, славний, славетний, спроможний, можновладний

Можній — спроможний

Можност — багатство, могутність

Можчир, мозчер — ступа

Молва — шум, хвилювання, метушня

Молком — мовчки

Молот — бурякова мас після видавлювання цукрового соку; гуща з пива

Мор (мур) — епідемія, помір, чума, смертоносна пошесна хвороба

Морг — міра земельної площі, що дорівнювала 0,6-0,7 га

Морд — вбивство

Мордерство — мордування

Мордирці — вбивці

Мордовати — катувати, бити, мучити

Мордыр — убивця, душогуб

Мориг — заплава, сінокіс; низинне, вкрите дерном місце

Москва — росіяни

Москвитинок — хлопчак-росіянин

Московскій — російський

Мосць — милість

Моц — сила, влада, уповноваження

Моцар — володар, вельможа, пан; силач

Моцарство — держава

Моцний — спроможний

Моцно — сильно, міцно

Мрежа — сітка

Мручати — мурчати

Му — йому

Мужатка — заміжня жінка, молодиця

Мултяне — молдовани

Мунимент — укріплення, опора, стовп; юридичний доказ для підтвердження справи в суді

Мунчел — гроб

Мунштук — різновид вудил

Мур див. Мор.

Муравский — моравський

Мурза — знатний татарин, татарський вельможа, татарський князьок, спадковий старшина

Мусія — мозаїка

Мусулбеси — червона матерія, турецька бавовняна тканина для підшивки

Мухояровый — вироблений із вовняної тканини

Мушкатель — мускат

Мушкет — карабін, старовинна вогнепальна зброя

Мша — католицька церковна відправа, католицьке богослужіння, літургія, обідня

Мшелоимец — хабарник, користолюбець

Мылитися — помилятися

Мя — мене

Мяновати — іменувати

Мяновите — саме





Н


На тих міст — після того, зразу, негайно

Набавляти — додавати, надавати

Набарзі, найбарзі — більше всього

Набиток — майно, набуття

Набоженство — богослужіння, церковна відправа, набожність, служба божа

Набременяти — набухати, затвердівати

Наброїти — накоїти

Набуток — надмір, надлишок

НабъдЂти — клопотатися, помагати, брати

Набыте — надбання, набуток

Набыток, набиток — набуток, придбання; прибуток

Нава — корабель, труна

Навалность, навальность — бурхливість, буря, напасть, напад, наїзд

Навежені — застануті, уражені хворобою

Навезка — штраф

Навенцей, найвенцей — найбільше

Навидіти — навідати

Навіжати — відвідувати, навідуватися.

Навіти — намова

Наворочатися — повертатися

Навспак — навпаки, навиворіт

Навъклир — хазяїн корабля, керманич

Нагабати — подавати позов проти когось

Нагавиці — штани

Нагрость — теплота, нагрівання

Над статечность — незважаючи на статечність

Надворный — придворний, дворова прислуга

Наддер, надер — понад міру, занадто, забагато, дуже, вельми

Над заказ — всупереч забороні

Надлежати — заслуговувати, бути вартим

Надоложення — вклад, пожертва, внесок

Надра — пазуха, лоно

Над статечність — незважаючи на статечність

Надсугонити — наздогнати

Надтлумити — розгромити

Наентій — надутий, роздутий

Назбить (назбыт) — занадто, надміру, дуже, надто, надмірно, через міру

Наздáніє — відтворення, відновлення, відродження

Наїзд — напад, наскок,   вторгнення

Найбарзій — найбільше

Найвенцей — найбільше

Найдоватися — знаходитися, перебувати

Наймнійший — найменший

Найпилней — найпильніше

Наказаніе — наука, напутіння

Наказаніе — наука, напучення

Наказний — виконуючий обов’язки, заступник

НакокорЂчити — виставити, підняти вгору

НалЂзти(-сти) — знайти, зустрі(ну)ти; (з)добути, придбати

Належитость, належность — приналежність

Налог — норов, звичай, звичка

Налога — натиск, здушування

Наложитися — звикнути, привчитися

Наменити — пообіцяти, говорити, згадати

Намєитность — пристрасть

Намній (намнЂй) — аж ніяк, ніяк, щонайменше, якнайменше, ні в якому разі; менш за все, нічого

Намнити — вказати, назначити; див. також мнимати

Нань, на ню — на його, на нього

Напинане — силування, спонукання

Напів — спів, голос, мелодія

Направа — виправлення, відновлення, лагодження, відбудова, реставрація, ремонт, лікування

Направовати — направити

Напрасный — раптовий, швидкий; жорстокий

Напрод, напред — вперед, по-перше, наперед, спершу, спочатку, перш за все, найперше

Напротивко — проти

Напрочь, напрочьне — насупроти, навпроти

Напрудшей — найшвидше

Народи — сукупність людей, люд

Нарожник — граничний копець, що знаходився на розі поля

Нарочитый — видатний, значний

Наррація — оповідь

Насад — корабель, судно

Насіка — палиця, оббита цвяхами

Наскробати — нашкребти

НаслЂдити — наслідувати, успадкувати

Наспіжування — забезпечення продовольчим запасом

Настольник — спадкоємець; начальник

Наступець — напасник

Настурція — красоля

Натарчивий — настирливий

Натирати — натискати, напирати

Натрафити — зустріти, знайти, зіткнутися, натрапити, наскочити

Наустити — намовляти, підмовляти

Наутеки — навтіки, навтікача

Нахоженє — напад

Начала — ангельський чин

Начинє — посуд

Нашинец, нашинець — один з наших, свій

Наю — нас двох

Наятися — набратись

НЂгды (нЂкгды) — ніколи

НЂгдысь, негдысь— колись

НЂкоих — декого

НЂмаш — нема, не маєш

НЂсть — не є, немає

Не мній — не менше

Небачний — необачний, нерозважливий

Небитность (нєбытность) — відсутність

Небожата (тут глузливо, іронічно) — бідолахи

Невелє — небагато

Невіста — жінка

Невісцюх — жонолюб, бабник

НевмЂстность — невміння, неосвіченість

Невонпливий — безсумнівний

Невставничій — непостійний

Невчас — негода; горе, нещастя, злидні; неслушний час

Негдыс (негдысь), некгдись — колись, раніше

Негли, негъли, некли, нЂкли — ніж, чим; щоб; можливо; невже

Неглюзне — лихе, недобре

Негувати — зневажати, ігнорувати

Недоисте — неповноліття

Недопир (недóпыр) — нетопир, кажан

Недуфанье — недовірливість, непевність

Неже — ніж

Незабавне — не барячись

Незамержоний — незліченний

Незвитяжній, незвитяжоный — непоборний, непереможний

Неіміяй — той, що не має

Неіщетний — численний

Некгýєт — заперечує

Некгдысь, некди, некдись — колись

Некгувати — заперечувати, скасовувати

Некшталтовано — обурливо, огидно, потворно

Некшталтовный — повторний

Нелацно — нелегко, тяжко

НелЂпый — негарний

Неледа — непростий, незвичайний

Неледаяк — непростий, незвичайний, непересічний

Неледаякій — не абиякий, особливий

Неледаяко — нелегко, незвичайно

Нелитостиве — жорстоко, свавільно

Нелитостивий, нелітостивий — безжалісний, нелюдяний, немилостивий

Нелітний — малолітній

Немал (немаль) — мало не, майже, ледве

Немишь — дворянин

Немней (немнЂй) — тим не менш, усе ж, незважаючи на, щонайменше

Не належне, неналежне — безправно

Нендза, недза — бідність, убогість, злиденність, ницість, нужда, злидні, біда

Нендзник — бідняк; негідник, нікчема, окаянний, бідолага

Нендзный, нензный — бідний, убогий, жалюгідний

Необходно — без винятку

Неомылний, неомильно — безпомильний, безпомилковий

Неопатрность, неопатренность — неуважність, необережність, недогляд

Неотволочний — негайний, невідкладний

Неоткуль — нізвідки

Неотпусний — непоблажливий

Неохендозство — неохайність

Неошацованій — неоціненний

Неошацованний — безцінний

Неповстягливость, неповстиглість — нестриманість, недотримання міри, надмірність у бажаннях, прагненнях, у заживанні чого-небудь

Непогамовний — нестриманий

Непоєднокрот, неооднокрот — неодноразово

Непотрібний (непотребний) — нікчемний, даремний, шкідливий

Непочтиво — нешонобливо, без почесті

НепремЂнный — незмінний

Непщати — думати, сумніватися; див. також мнимати

Непщевати — гадати, розмірковувати, міркувати; не звертати уваги, сумніватися, думати

Нерад — непорядок, невлаштованість, безпорядок

Нерихлий — нешвидкий

Нерозмислний (нерозмыслный) — нерозсудливий

Несвідомость — нездатність, невмілість, невправність, недосвідченість

Нескутечный — недійсний, безрезультатний

Неслушний — неправильний

Несмертелность — безсмертя

Неснаска — напасть

Нестатечній — нестійкий, нетривкий

Нестатечность — несталість, нетривкість

Нестатечный — несталий, мінливий, зрадливий

Нетескливе — не нудячись

Нестети, неститеж, нестите — на жаль

Несумінний — безсумнівний

Нетескливе — безтужно

Нетецький — негідний

Нетство — ув’язнення

Неудобно — важко, неможливо

НеулЂчоний — невиліковний

Нех, нєх — хай, нехай

Нехтивость — небажання

Нецвічонії — неосвічені

Нецнота — нероба, негідник; підлість, безчесність

Нецудный — негарний, недобрий

Нечаємий — нежданий, несподіваний

Нечине, нечинене — начинене, вчинене

Нешпорный — пізній час

Ни — нас

Никгды, нікгди, негдись — ніколи, колись

Ниж (ниже) — ніж

Ниже — також, і , також ні, і ні

Нижли, нижлЂ — але, тільки, як, ніж, а хіба що, коли, поки

Ниценскій — никейський (символ віри)

Ницовати, ницувати — перелицьовувати, вивертати; викривляти; критикувати, придиратись, перевертати, перекручувати, злословити, ганьбити, зневажати; знищувати

Нич — нічого

Нищета — бідність, убожество, злиденність

Нищі — бідні, убогі, злиденні, знедолені, смиренні

Нігдись (нЂгдись) — колись

Нігди, нікгди (нЂкгды) — ніколи, ні в які часи, колись

Ніжли (нижлі, ніжлі, нЂжли) — ніж, як, до того як

Нікоих (нЂкоих) — декого

Ність (нЂсть) — не є

Нікоєя — ніякої, жодної

Нікоторий — якийсь, деякий

Нілга — неможливо, не можна

Нім — поки; німий

Німаш — немає

Ніотколя, ніоткуль — нізвідки

Ніц — нічого

Ніций — жебрак, нікчема

Ніції (нЂціи) — деякі, дехто, декотрі

Нічто (нЂчто) — трохи

Ніякись, ніякийсь — якийсь,   хтось

Нобілет — шляхтич; удостоєний шляхетства

Нобілітація — надання шляхетства

Нобілітовати — надати дворянське звання

Новини — вид рукописного бюлетеня, газети, що почали виникати в кінці XVI — на початку. XVII століть

Ногавици — рід чоловічого одягу

Нуда — біда, примус

Нудити — спонукати

Нужа — насильство

Нужа — нужда

Нуждьник — той, хто вживає зусилля

Нужею — силоміць

Нужник — тут: бідняк, старець

Нужниці — ті, що потребують; бідолахи, див.: нищі

Нужній — важкий, небезпечний

Нужный — трудний, тяжкий, сумний

Нузці — ніжки

Нунцій — вісник. Тут: постійний дипломатичний представник римського папи при урядах держав, папський посол

Нурадин-солтан — начальник області в кримських татар

НевЂголос — невіглас

Ны — нас





О


О горле приправити — позбавити життя

Обавлятися — побоюватися

Обавяти — боятися

Обавятися — побоюватися, остерігатися, берегтися, боятися

Обалити — повалити

Обаче — але, однак, проте

Обаченє — увага

Обачити — вбачати, помічати, дивитися, роздивлятися, побачити

Обваліовати — завалювати

Обварований — укріплений, забезпечений, гарантований

Обваровати — забезпечити, запобігти, постачити, спорядити, укріпити, оберегти, охоронити

Обваровувати — постачати, споряджати, укріплювати, запобігати, забезпечувати, обумовлювати

Обвістка — мито, що бралося воєводським намісником з новоприболої до міста особи

Обвоженє — показ урядовій особі доказів якогось злочину, щоб вона засвідчила його

Обволане (обволанє) — оголошування, оприлюднення, об’ява

Обволати — оголосити

ОбвЂсити — повісити, привісити

Обдукция — судовий огляд заподіяної шкоди

ОбЂзы, обезы — абхазці

ОбЂсити — повісити; обЂситися — повиснути

ОбЂситися — повиснути

ОбЂти — обіцянки, зобов’язання, обітниці

Обезпечитися — бути поза небезпекою, вважати себе забезпеченим від будь-чого, не боятися будь-чого, не турбуватися

Обел — цілком, зовсім повністю

Обелга — образа, зневага

Обелжити — образити, спаплюжити, збезчестити, зганьбити

Обецуючи — обіцяючи

Облик — вексель, позиковий папір, зобов’язання

Облята — запис документа до судово-адміністративних книг

Обецатися — обіцяти

Обецне, обецнє — тепер, нині, зараз; разом

Оби (обу) — аби, якби; обидва

Обиватель — житель

Обийстя — удержання

Обикнути — звикати

Обикоша — звикли

Обилноє — багате, щедре

Обісити — повісити, привісити

Обітниця — запевнення, обіцянка

Облазнити — пошити в дурні, в блазні

Обланки — критий дерев’яний парапет зверху замкової стіни

Облапити — обняти

Область — володіння, панування

Облеженіє — облога

Обликг — вексель, позиковий документ

Обликгация — зобов’язання, повинність

Облични (обличны), обличнЂ, обличне — учинений, даний особисто, особисто

Обличность — лице, обличчя; присутність

Облупенец — облуплений, поголений

Облюбеница — наречена

Обляження — облога

Облята — запис документа (майнової трансакції, універсалу, тестаменту і ін.) в актову книгу

Обняти — оволодіти

Обнятися, обійматися — братися, погоджуватися, брати на себе зобов'язання, брати підряд

Обоз — тут це слово вжито в розумінні тимчасового укріпленого військового табору

Обозний (обозній) — козацький старшинський ранг, у віданні обозного були обоз і артилерія, начальник обозу, начальник штабу

ОболЂты — захворіти

Оболок — хмара

Оболокати — надягати, убирати.

Оболонник — ремісник, що робить вікна

Обонпол — по тім боці

Обора — загін (загороджене місце) для худоби, корівник, стійло; худоба; яма для гною

Оборочати — повертати, уживати

Ображка — чаклунка

Образ — взірець, приклад, зразок

ОбрЂсти — знайти

Оброк — їжа, страва, харч

Обрядки — обряди

Обрус — скатертина

Обухати — овіяти запахом

ОбфЂтувати — розкошувати

Обфитий (обфітий, обфитый), обфітний — достатній, багатий, щедрий, в достатку, розкішний, рясний

Обфите — багате, щедре, розкішне

Обфито — багато, пишно, щедро, рясно, густо, добре

Обфитость — багатство, достаток

Обфітувати — розкошувати

Обходити (праздник) — справляти, святкувати, відбувати, відзначати, проводити, зазнавати

Обцовання — спілкування

Обцовати (обцувати) — знайомитися, знатися, мати зв’язок, спілкуватися

Обчий (обцый) — чужий, сторонній, незнайомий

Обчина — вершина гори

Обшивен — човен, обшитий шалівкою

Ов, ова, ово — той, та, те

Ов(ий), ова(я), ово(е), ові(ї) — той, та, те, ті

Овак — так

Овамо — туди, там

Овде — там, туди, десь там

Овде, (овдЂ) — там, у іншому місці

Ово, овож — ось, то, те

Овогда — іноді

Овшеки — зовсім, цілком; справді; аж ніяк, у жодному разі; дійсно, насправді; зараз; тим більше

Овшем — звичайно, справді, без сумніву, так, аякже, зрозуміло; охоче; навпаки; взагалі, однак, проте

Овый — цей, той, інший

Оґон, окгон — хвіст

Оград — сад

Оградина — городина

Огулом — все разом, гуртом

Одeстє (одейстя) — відхід -

Одва — ледве, насилу

Одваженя — риск, піддавання себе небезпеці

Одгетуль — звідси

Оденє — одежа

Одесную — праворуч, справа

Оди — тільки

Одинець — дикий кабан

Одлеглый — віддалений, дальній

Однасене — звернення

Одно — тільки, але

Одрина — сінник, хата, сіновал

Одробина — крихта, частка

Одробини — подробиці, деталі, залишки

Одтвористий — очевидний, явний

Одтол — відтіль

Оже — що, якщо; тому що; коли

Ожегати — обпалювати

Ожели — коли, якщо

Оземьствовати — вигнати, заслати; іти з своєї землі

Оземши — взявши

Озиміти — охолонути

Озивок — однорічне теля, назимок

Ознайменє — визначення строку

Ознаймити, ознаймувати — оголосити, повідомити, попередити, сповістити, обнародувати

Ойчизна — батьківщина

Оказалость — пишнота; зовнішність

Оказалый — розкішний, пишний (герб); показний, видатний, відмітний, відмінний

Оказія — нагода

Оказувати — виявляти

Окгар — гонча собака

Оклад — річна данина, податок

Оковита, оковиточна — горілка

Околничій, окольничий — вищий боярський чин у Московії

Околот — який-небудь озимий чи ярий хліб, злегка обмолочений для годівлі худоби

Окопище — кладовище

Окпити — пошити в дурні; осміяти

Окрент, окрут — велике морське судно, корабель, ковчег

Окривать декретами — засуджувати

Окрутенство — жорстокість

Окрутний (окрутный) — жорстокий, лютий, звірячий, підступний, страшний, жахливий

Окрутно, окрутнє (окрутне) — люто, підступно, жорстоко, насильно, свавільно

Окрух, укрух — шматок хліба

Октенія (ектенія) — молитви, що проголошуються під час богослужіння

Окша — теслярська сокира

Олброт — спермацет

Оле — о, ой, ох, о горе (вигук)

Оли — тільки

Олико — скільки

Олстро — кобура на сідлі

Олтар — східна частина храму, де міститься престол

Ольбрим — велетень

Ольбрими — велетні, гіганти

Омава — обмова

Омаль — мало, небагато

Омдлівати — мліти, зомлівати

Омешканє — затримка

Омешкати — затримати

Омилити — обдурити, обманути, ошукати, розчарувати

Омильний — помилковий, хибний

Омішкувати — баритися

Омофор — довга, широка стрічка, яку носить архієрей через груди як пастирський знак

Он — той

Он (и й),он а, он е, оні — той, та, те, ті

Онагрик — ослик

Оний — він, той, цей

Оно — тільки

Онаго — того

Онпол — протилежно, протилежний бік

Онсица — той, такий-то

Онус — зобов’язання

Оный — той

Опак, опаки — назад, навпаки; отак

Опаство — точність, сумлінність

Опастство — обережність

Опат — абат (архімандрит); майстер

Опатренє — опіка, матеріальні засоби, пов’язані з високим становищем, забезпечення

Опатрення — огляд, приведення в порядок

Опатривати — піклуватися, наглядати, забезпечувати, опорядковувати

Опатрити — надбати, забезпечувати когось чимось; доглянути, оглянути

Опатрить — постачити, наділити

Опатрність (опатрость) — дбайливість, пильність, старанність

Опатрно — охайно

Опатрувати — забезпечити

Опатство — абатство, ігуменство

Опачне — хибно, перекручено, фальшиво

Опевати — гласити, говорити

Опіяк — п’яниця

Оплаток — опрісник, коржик у причасті католицької церкви

Оплаток — прісний коржик; вживається католиками при звершенні таїнства євхаристії

Опока — скеля; опора, оплот, твердиня, основа; біла глина, вапняк; підпора

Ополонитися — набрати полонених

Опона — покривало; гобелен, килим

Оправення — налагодження

Оправити — відремонтувати

Оправливати — судити

ОпрЂснок — оплатка, круглий коржик з прісного тіста, що зображує тіло Христове («святі дари»)

ОпресЂя — утиски

Опримувати — пригнічувати

Опрісноки — те саме, що оплаток

Опроч — окрім, крім, за винятком

Ораз — відразу, а також

Оранда — шинок, корчма

ОрацЂя — слово, промова

Орація — святкове привітання, поздоровлення, складене спеціально s нагоди будь-якого торжества, привітальна промова

Орган — знаряддя

Ординанс — наказ, доручення

Ординат — спадкоємець

Ординация — родовий маєток, який передавався у спадщину

Ординовати — послати, відправити

Ординований — призначений

Ордынанс — наказ

Ормяне — вірмени

Ормянчик — вірменин

Оролойні години — години, що відбиваються годинником

Орт — монета, четверта частина талера

Ортодоксія — правовірність, православ'я

Орудіе — діло, справа

Оршак — почт, юрба, зборище людей, почет, натовп, сонм, товариство

Осадити до везеня — посадити до в’язниці, арештувати

Осажолій — облоговий

Осанна — радісний вигук, славослів'я (грецьке: спаси! збережи!)

Осветченє — заява, об’ява

Освєцоний — освячений

Освідчити — заявити

Оседлость — садиба

Оселка — брусок

Осип — збори зерновим хлібом, оброк зерном

Оскорбитися — засмутитись

Оскудініє — зубожіння

Ослаба — ослаблення

Осм — вісім

Осмачка — дві чверті, міра сипучих тіл

Особно — особисто

Осочити — знайти

Оспалий — сонливий; лінивий, нєрадивий, марнолюбний

Оспалость — байдужість, недбалість, неуважність, нехтування

Осродек — середина

Оставившися — обставившись

Осталец, останец — решта, останній, інші

Остилий — осоружний

Острободниє (остробóдныє) — колючі

Остров — земельна ділянка, розташована осторонь від основного наділу

Островидз — гострозорий, далекоглядний, проникливий

Острожок — укріплення, збудоване з загострених зверху стовпів, сторч щільно один біля одного закопаних в землю

Осутки — плями на тілі

Осьмак — дрібна монета

Отбегати — втрачати, позбуватись

От(т)уха — втіха

Отвні — зовні

Отвратитися — відвернутися

ОтврЂсти — відкрити, відчинити

Отехати (село, місто) — захопити, приєднати

Отечники — патерики, книги «житій святих»

Отиймовати — однімати

Отиліти — розжиріти, розтовстіти

Откуля — звідкіля

Откупитель — той, хто дає викуп за когось

ОтмЂтати — відкидати, заперечувати

Отмова — відмова

Отнелі — відтоді

Отнина — маєток, успадкований від батька

Отній — батьківський

Отнюдь — аж ніяк

Оток — затока

Отповеди — наговори

Отпорная сторона — позвана до суду сторона, відповідач на суді

Отправовати — виконувати, чинити, робити, учинити,  виконати

Отпуст — відпуск

Отпусты — відпущення гріхів

Отраз — одразу

Отражати — відраджувати, відмовля ти

Отреванжовати — повернути

Отригнути — виголосити, сказати, огризнутися, викрикувати

Отродок — виродок, недолюдок

Отрок — слуга, дружинник, воїн

Отроки — діти від семи до п'ятнадцяти років; слуги; придворні, раби

Отсул — звідсіля

Отуха — бадьорість, надія

Отродок — нащадок

Отруцовати — відкидати

Отседітися — витримати облогу

Отсюль — звідусіль

Оттай — таємно

Оттоля, оттуля, оттул — звідти

Отхлань — безодня, вир, пекло

Отходзо — ходячи

Отчистий — успадкований

Отчич — поміщик, землевласник

Отщепенство — відступництво, зрада, ренегатство

Отъинудь — дуже, незвичайно

ОфЂра (офіра) — жертва

ОфЂровати, офірувати (оферовать) — жертвувати, давати в жертву

Охабитися — покинути, перестати, усунутися, утриматися; відсторонитися, віддалитися

Охандожность — чистота, прибраність

Охендоженє — начиння, прикраса, оздоба

Охандоство — вбрання, коштовності

Охендожити — вичистити

Охиза — оказія

Охляп — верхом, без сідла

Охочекононній — найнята кіннота

Охочий — найнятий, волонтер

Оцаплений — здурнілий

Оцирклевати — окреслити, оточити

Оцкнутися — отямитися

Очевисто, очивисто — очевидно, особисто, персонально

Очкове — податок від вулика

Ошанцоватися — окопатися

Ошацовати — оцінити вартість чогось

Ошацований — оцінений

Ошиб — хвіст

Ошпеценя — спотворення

Ошукати — обдурити, обманути

Ошую, ошюю, ошуюю — зліва, ліворуч

Ощеп — спис, рогатина





П


Павимент — підлога

Пагуба — загибель, згуба

Падол — долина, юдоль, сповнене бідами сьогосвітнє життя

Падый — той, що впав

Паздеріє — солома

Паздерник —жовтень

Паїж — щит, тарча кінного лицаря

Пакати — курити, палити

Паки (пак) — назад; знову, ще; потім; навпаки; в свою чергу; же, а; все таки; крім того, інакше; також

Пакляковый — вироблений із тканини з довгого тріпаного льону, з коноплі

Пакость — шкода

Пакти — переговори, угода

Пакыбытіе, пакыестьво — воскресіння, відродження

Паланок (паланка) — укріплення, обнесене частоколом

Палаш — меч

Паленка — горілка

Палінодія — повторення того самого на інший лад

Палоб, палуб — повозка

Палуб — пень, колода

Палуба — критий віз, будкахвіст

Паль, вбивати на палю — один з найжорстокіших способів страти людей, який шляхта широко застосовувала для боротьби проти українських повстанців

Паметноє — судова оплата, здійснювана стороною, яка виграла справу

Пан — бог; іноді — панбіг

Паневка — маленька жаровня, сковорідка

Паненство — дівоцтво; цнотливість

Паненський монастир — жіночий монастир

Панпія — тополя

Панство —держава, володіння, панство

Паньство — держава, престол.

ПапЂж, папеж, папіж — папа римський

ПапЂжский, папежский — папський, католицький

Папісти — римо-католики

Паракліт, параклит — утішитель; святий дух

ПаралЂж — параліч

Парасит — дармоїд, підлабузник

Пардус — барс

Паркалаб — староста, начальник кріпості

Парце — парші, пархи

Пасаман — смуга, знак від побоїв; смугаста тканина

Паси — шлях, дорога

Пасока — кров

Паствитися — збиткуватися, глумитися

Пастыри — пастухи; вчителі, наставники; попи, ксьондзи

Патент — указ, закон, документ на право займатися торгівлею

Патериця — жезл, посох

Патрити — дивитися

Патрон — покровитель, потентат, меценат

Паучина — павутина

Пахарник — боярин у Молдавії, в обов’язки якого входило збирання натурального податку і постачання двору господаря напоями

Пахати — нюхати

Пахолє, пахолок — хлоп’я, козачок, челядник

Пахолки — батраки, наймити; так само називалися зброєносці шляхтичів під час походів, на відміну від таборної челяді або звичайних прислужниників. Пахолки брали також участь у битвах

Паче — більше, краще, тим більше, ще, крім

Паша — турецький вищий сановник, полководець

Пашня — засіяне поле

ПЂнези — гроші

ПЂнежный, пЂняжный — грошовий, грошовитий

Пенкный, пієнкний, пъекний — добрий, гарний, приємний

Певг — сосна

Пекати — відсторонювати когонебудь, сахатися

Пекторалик — маленький годинник, який носили на шиї (на грудях)

Пелгрим — мандрівник, прочанин, богомолець

Пелекгримування — мандри

Пелкгримация — мандрування, паломництво, ходіння

Пелькгрим — пілігрим, паломник, прочанин

Пенд — стрімкий, швидкий рух; біг; політ; потяг, порив; прорість

Пендраки — бешкетники

Пенежний — багатий, грошовитий

Пенитарxа — старший над п’ятіркою учнів у школі

Пенкний — гарний, вродливий, добрий

Пенний — обтяжений боргами

Пенязь — десята частина гроша, або гроші взагалі

Пеняковатий — крутій, наклепник

Первій — перше, раніше

Перебити — переправитись

Перевадовати — переконати

Перевазія — умовляння

ПеревЂсище — місце для полювання на птахів сітями

Перевидавати — повчати, радити

Перегрин (пелгрим) — мандрівник, прочанин

ПереднЂйшій — найперший, найкращий

Переказа — шкода, збитки

Перенагабаня, пренагабаня — турбування; подавати позов проти кого

Переницовати — перекрутити

Перескоживати — перешкоджати

Персоналитер — особисто

Переставати — припиняти військові дії, погоджуватися на що-небудь

Перестанок — зупинка

Перестерігати — заживати

Пересторога — застереження, попередження

Перестятя — припинення, перепинення руху, перетинання

Перехрист — вихрест

Персвадувати — переконати

Персвазія — умовляння

Персекутор — гнобитель, гонитель

Перси — груди

Персоналітер — особисто, в особистому плані

Перст — палець

Перстный — земний

Персть, пьрсть, перъсть — пил, порох; тіло, прах; земля, країна

Перфекція — досконалість, завершення

Перхливий — полохливий

Перун, пйорун — грім

Пестис, пестилентія — чума

Петіта — прохання

Петр, петpъ, петрус — камінь

Петра — скеля

Пец — піч

Печатар — канцлер, канцелярський службовець, що затверджує документи

Пещота — сластолюбство, насолода, пестощі, розкошування

Пещоти — пестощі, розкоші, комфорт

Пєнкний — гарний

Пиворізи — мандровані дяки

Пикчи — джерело

Пилне — невідкладно, терміново, негайно

Пилний (пильний) — потрібний, необхідний, усердний, безвідкладний

Пилно — охоче, ввічливо, покірно

Пилность — пильність, старанність, завзятість, терміновість, невідкладність

Пина — голод; спрага

Пинезі — гроші

Пирг — вежа

Писок — рот (зневажливо)

Пище — грошовий податок, який сплачувався додатково при віддачі медової данини

Пищик — велика гармата

Півгранаття — товсте сукно темносинього кольору

Півкрeс — половина відстані

Півшкарлаття — сукно темночервоного кольору

Під — горище

Під'їзд — військова розвідка

Підкоморій — особа, що очолювала Підкоморських (межовий) суд певного повіту

Піднімати — утримувати

Підписок — урядовець магістрату

Підскарбій — казначей

Підсусідки — безземельні селяни

Пієнкний — гарний, красивий

Пікулки (пігулки) — таблетки

Пінязі — гроші

Пірнач — булава, знак влади старшини

Пітель — півень

Піхотою — пішки.

Плавля — плавні

Плать — хори

Плебан — римо-католицький парафіяльний священик

Пленипотент — повірений у справах, уповноважений

Плесна — стопа, «връхняя часть стопы ножнои» (П. Беринда)

Плесні — ступні

Плин — плав, плавом

Плинфа — цегла

Плишь — шум, крик, сум'яття, хвилювання

ПлонЂний — полонений

Плонний — марний, безплідний, даремний

Плотный — тілесний

Площики — кінцівка стріли

Плть — стать

Плуг — одиниця виміру земельної площі (0,75 га)

Плужити — орати, тягти плуг, трудитися, приносити користь, благоденствувати, сприяти

Плюгавство — мерзота, нечистота, гидота

Плюдри, плюндри, плюндра — штани, шаровари

Пляга — лихо, удар

Плясаньци — танцюристи

Плястер — мазь

Плястр — щільник

Пляц — майдан, місце, поле, поле бою (битви), площа, сцена

Пляцок — коржик, кулька

Побережжя — пограниччя

Побережник — лісник

Поблажити — потурати, попускати

Побор — податок, збір податків

Поборця — збірщик податків, податковий інспектор

Поваба — принада

Поважне — сміливо

Повело — удалось, пощастило

Повиймати — спустошити, захопити

Повинний — залежний, підвладний.

Повіт (повЂт) — одиниця адміністративного поділу, адміністративно-територіальні одиниці, на які поділялися воєводства

Повітря — епідемія, пошесть

Повіщина — митний збір за право продажу прісного меду

Поводитися — відбуватися, статися, творитися

Поводовая сторона — сторона, що вчинила позов до суду

Поводца — позивач

Повоженє — гарний стан, успіх

Поволанє — донесення про крадіжку чи інший злочин, прикликання до відповідальності

Поволаний (поволаный) — позваний до суду

Поволати — позвати до суду

Поволовщина — податок на волів

Повольність, повольность — добровільність; покірливість, услужливість, слухняність, лагідність у поводженні; вибачливість, милостивість, поблажливість терпеливість, терплячість; непоквапливість, повільність, розважливість, схильність

Повпет — півп’ята

Повстанова — договір, угода, конституція

Повстягливый — витриманий, соромливий, стриманий, помірний; той, що знає міру; поміркований

Повстягнути — відступити, стримати, примусити

Повторе — подвыйно, по-друге, навпаки

Повшехний — загальний, вселенський

Погамувати (погамовати) — втихомирити, приборкати, зупинити, заспокоїти

Погани — іновірці, нехристияни, магометани

Поганий — язичник; так польські магнати і шляхта іноді називали русинів, які не погоджувалися перейти в католицтво або погодитися на унію.

Поганый — язичник, поганин

Погар — кубок

Погвар — гомін, розмова

Погласкати — погладити

Погоднє — сприятливо

Погоршитися — спокуситися

Погреб — похорон

Подачка — платня

Подвигнутися — зрушитися; спрямуватися, кинутися; потрудитися, вчинити подвиг

Подвода — рід повинності, обов’язок тяглих людей давати підводу на вимогу правителя

Подводник — візник; той, хто дає підводу для війська

Подезд — військова розвідка

Подешлий — літній, старий

Подзор — підозра

Подивовеня — здивування

Подиме, подимя — селянська хата, двір, подвір’я; тягло

Подим'я, подимщина — податок з подвір'я («з диму»)

Подійти — обдурити

Подкапок — шапка монахів

Подкоморий — урядник суду, що займався розглядом справ пре межі володінь

Подкормій — вищий придворний чин у старій Польщі

Подле — поблизу

Подлеглий — залежний

Подлий (подлый) — бідний, убогий, примітивний, нікчемний, простий, низького походження

Подлуг — по, згідно з, відповідно до, з огляду на, в міру того як, за

Подобенство — подібність; притча

Подобно — здається, мабуть

Подойшлый вЂк — поважний, літній, підтоптаний вік

Подписок — помічник писаря

Подпослушенство — підпорядкування

Подсмеянна — гідна (варта) сміху, осміяння

Подсудок — член суду, помічник судді

Подсусидок — безземельний селянин, хто будувався на чужій землі

Подуванити — розподілити воєнну здобич

Подутрапієніє — пригнічення, утиск

Подчаший, підчаший коронний — придворний чин у давній Польщі досить високого рангу; подавав королю чашу з вином під час торжеств.

Поємщизни — податок за дозвіл одружитися

Пожегнаннє — прощання

Пожегнати, пожекгнати, пожегнать — благословляти, благословити, попрощатися, побажати, перехрестити

Пожерти — принести в жертву

Поживотне надання — юридичне зобов'язання залишити певній особі у спадщину певне майно

Пожня — сінокіс

Пожиток — користь, прибуток

Пожиточный, пожитечний — корисний, вигідний

ПожрЂти — принести жертву

ПозалЂчати — зайняти місце, залягти

Позбитя — рятунок, визволення

Позванная сторона — сторона, позвана до суду

Позволения — дозвіл, виявлення волі старшого. Поле ставити — розміщуватися табором для військових дій.

Позискувати — добувати

Позитив — музичний інструмент, музичний механізм, який грає після накручування пружини

Позвірховний (позвЂрховный) — зовнішній

Позмишляти — вигадувати

Позор, позорище — видовище, зборище

Позор — зовнішній вигляд, видовище, грище, дивовисько; ганьба, сором

Позорні — ілюзорні

Позорный — приємний для ока

Позосталый — останній

Поискивати — вчиняти позов

Пойзріти — подивитись, глянути

Показанщина — податок від виноварного казана, податок з виробництва горілки

Покарм — харч, щоденна їжа, молоко

Поклизати — почвалати, піти

Поклон — подарунок

Покой — мир

Покол, поколя — доки

Поколіщина — податок з млинових коліс — податок з млинів

Покосный — (про вітер) сприятливий

Покост — шкода

Покощований — лакований

Покревние — родичі

Покрива — кропива

Покривчаний — кропив’яний

Покуй — мир, спокій

Покусити — наважитися

Покута — кара за гріхи, покаяння

Пол — половина

Полгак (пулгак) — рушниця з укороченим стволом

ПолерованЂе — ощищення; освіта

Полероватися — очищатися

Поле ставити — розміщуватися табором для військових дій

Полецати, полецити (полецЂти), полещати — доручати, довіряти, порекомендувати, веліти

Полечность — довір’я

ПолЂя — полин

Полжити — збезчестити, знеславити, збрехати

ПолиподЂя — дубова папороть

Полисковати — виблискувати

Поличник, поличок — ляпас

Полівити — помогти

Поліндром — слово, речення, вірш, які можна читати зліва направо і навпаки

Політика (полЂтика) — наука, вміння, чемність, гречність, ввічливість

Політичний (полЂтичный) — навчений, чемний, гречний, ввічливий

Полк — похід

Полки — війська, раті, обози, загони

Полкнути — проковтнути

Половица — половина

Полосконковий — конопляний

Полот — полоток, грудина гуски або гуска, розрізана на частини, просолена і прокопчена

Полотный — тілесний

Полсема — шість з половиною

Полт (полть, польть, полоть) — шмат м’яса, копчений бік свинячої, волової та ін. туші

Полтрети — дві з половиною

Полудне — південь

Полузегарок — годинник з напівдобовим циферблатом

Полумірок — половина восьмини або мірки; дорівнювався двом четверикам

Полученіє — випадок

Полчварта — три з половиною

Полчище, пълчище — стан, поле бою

Полшосты — п’ять з половиною

Польний гетьман — під час походів заступник коронного гетьмана

Полюбовні єдначі — третейські судді

Помененний — названий, згаданий

Померче — померкне, згасне

Помизати — мигати, блимати, моргати

Помірне — податок з об'ємних товарів (збіжжя, меду)

Помішка — перешкода, завада

ПонЂ — хоча б, принаймні, тому що

Поневаж, понєваж — бо, через те що, тому що, оскільки, тому що

Понеже — тому що, оскільки

Понехавши — відкинувши, облишивши

Понехати — занехаяти, зневажати

Понос — зневага, знущання, ганьба

Поноси — обмови

Понрути — пірнути

Понявиця — килим, покривало

Понтифік — жрець. Тут: папа римський

Поняти — взяти

Поохритатися — підсміюватися, сердитися

Попаданіе — западання, впадання

Пописання — показ

Пополнити — виконати щось, додержати чого

Попрати — підкорити, перемогти

Поприще — міра довжини, стадія (1000 кроків)

Попрядух — клубок ниток

Попудливий — лютий, шалений, запеклий, несамовитий

Попудливость — замішання, розгубленість, збентеження, поспішність; запальність, роздратованість

Поработати — підкоритися

Поражати — радити

Поратовання — рятунок, допомога

Порване — досягнення

Порвать — схопити, досягти

Порватися — кинутися

ПорЂватися — намагатися; бути тіснимим; бути спонукуваним

Пороженє — народження

Порок — стінобитне знаряддя

Порплиця — залізний підшипник для веретена, залізна планка у верхньому жорні млина

Португали — монети

Поруганы — зневажені

Порт — пряжа з судових ниток, підкання у саморобному сукні, одяг

Порты — одяг

Поручник — службова особа, що виконувала різні доручення; помічник

Порхавка — гриб поганка; птах

Поряжка — поразка

Посесія — форма земельного орендного володіння

Посесор — власник

Посилковати — пересилити, перебороти, давати допомогу

Посилок — допомога

ПослЂди — згодом, потім

ПослЂдувати — наслідувати

Посліжде — кінець кінцем, зрештою, нарешті

Пословица — чутка

Послуговати — служити, прислужувати

Послух — свідок

Послушенство — послух, покора, покірність; юрисдикція, слухняність, послушність

Послушники — підвладні

Посовтати — полізти, посунути

Поспол, посполу — вкупі, разом, поруч, спільно, гуртом

Посполне — спільно, разом

Посполите рушення, посполитеє рушеня — загальне поголовне ополчення шляхти, що оголошувалося польськими королями у випадках крайньої небезпеки для держави, шляхетське ополчення, загальне ополчення

Посполитий — загальний, народний, громадський; також — простий, простолюдний, селянський, звичайний, загальноприйнятий, спільний

Посполитность — громадянство, громадянські права, громадська справа

Посполитовати — знатися

Посполний (посполный) — спільний, простий, звичайний

Посполство, поспольство — чернь, народ, плебеї, населення

Посродек — середина

Постав — кусок тканини певної довжини

Постава — постать, форма, обриси

Пострах — страх

Поступоватися — поводитися

Поступок правный — судовий процес

Поступуючи — чинячи

Посягнути — вийти заміж; замислити зло. спокуситися

Потаємне — потаємно, потай

Потварный (потворний) — лихослівний, наклепницький, обмовний; огидний

Потвар — наклеп, наговір, обмова

Потварця, потварца — наклепник, пакосник

Потваряти — приготовляти, влаштовувати, створювати, виправляти, лагодити, порушувати; чинити наклеп, обновлювати

Потвори — чари

Потворити — виправити, перетворити, знищити, зачарувати

Потенжне — сильно, міцно

Потентат — начальник, власник, покровитель, патрон, меценат

Потикатися — вступити в сутичку з ворогом або в бій; зіткнутися

Потичка — сутичка, зіткнення, битва

Потіск — залізко

Поткане, потканнє, поткання — зустріч, зіткнення

Поткати — зустріти, спіймати

Поткнутися — згрішити

Потлачений — розбитий, потовчений

Потлумляти — потьмарити, помутитися

Потомні сини — нащадки

Потомность — майбутність

Потомный — майбутній

Потороча — харя, чудище, виродок, потвора, примара, страховище

Потрава — їжа, харч, страва, блюдо

Потреб — поховання, похорон

Потреба — битва, сутичка, бій, сутичка

Потребити — знищити

Потребний — потрібний

Потройный — монета в Речі Посполитій

Потрутити — штовхнути, кинути, звалити

Потуга — сила, могутність, ополчення

Потупленіе — приниження

Потуха — надія, сподівання

Потщатися — поспішати, постаратися, подбати, потрудитися

Потщитися — постаратися, подбати, намагатись, старатись

Потягнути — рухатися, пересуватися, рушити, вирушити

Потяжьбьный — той, що осміює

Потята — пташата, пташки

Поуфалий — фамільярний, запанібрата

Поухати — понюхати

Поущати — спонукувати, заохочувати, перекопувати

Пофолговати — пробачити, попустити

Пофукати — висварити, накричати, сердитись

Похаб — юродивий

Похвалки — нахваляння; погрози, погрожування

Похлібовати — лестити

Похлібство (похлЂбство) — лестощі, підлесливість, угодництво, підлещування

Похлібця — улесник

Похухнание — осміяння

Почаяти — ждати, сподіватися

Почестки — дарунок, жертвування

Почопноє — мито, яке брали від кожної бочки вина, що йшла на продаж

Пошарпати — пограбувати, обібрати.

Пояти — взяти

Праве — власне, якраз; майже, трохи, ледве

Правильна (книга) — монастирський статут

Праві (правЂ, праве) — прямо, сторч; справедливо; правдиво; дійсно, справді, так і е; твердо, незмінно; майже

Право — правильно; суд

Праздний — пустий, порожній

Праздніє — порожні

Практика — досвід, уміння

Практики — підступи, інтриги

Прасол — торгівець сіллю, соленик

Пребачити — забути; пробачити

Пребенди — матеріальні засоби, які одержують духовні особи у католицькій церкві: земельні наділи, помешкання для кліру, прибутки по церкві, платня

Преварити — зварити, переварити

Превелебный — преосвящений (архієрей, титул архієрея)

Превеліа — превелика

Преви борний — найкращий, добірний

Превротность — брехливість, облудність

Предестинація — призначення, визначення

Преди — спереду, наперед

Предикамента — висловлювання; філософські категорії

Предитечеве — предтечі, попередники

Предсевзяте — намір, почин

Предстатель — представник, захисник, повірений довірена особа

Предся, предсе, предся, предця — відтого, тому, однак, все-таки, проте, тому що, до того ж, все ж

Предсявзятіє — намір, захід, починання

Предъглаголати — віщувати, пророкувати

ПредъспЂяти — мати успіх

Прееміненція — вивищення

През — через, протягом

Презацний — видатний, пречесний, преславний

Презвутер, презвутор, пресвитор — священик

Презетация — представлення в суд певних доказів

Презиранії — ті, що перебувають під наглядом

Презиск — виграна в суді справа

Презільний (презЂлній) — дуже великий

Преизлиха (прЂизлиха) — багато, безмірно

Прекладати — прикладати, прирівнювати, ставити

Преко — навпаки, всупереч, наперекір

Прелагатай — шпигун, наклепник, перевертень

Прелестный — обманний, спокусливий

Прелесть — обман, спокуса, зваба

Преложеніе — перехід

Преложений — правитель, той, хто має владу, наділений владою, володар

Преложенство — начальство, влада, настоятельство (церковне); управа, посада, зверхність, керівництво

Преложоный — правитель, начальник

ПрелюбодЂйници — повії, розбещені жінки (чоловіки)

Пренагабання — примус

ПренаслЂдованьє — переслідування

Преницовати — перекрутити, спотворювати

Препалити — перегнати на алембику

Препинати — заважати, чинити перепону

Препирати — переконувати, спростовувати

Преподобний — праведний, святий

Препустити — розпустити, розплавити

Преречоний — згаданий, вищезгаданий

Пресличний — прегарний, прекрасний

Преслічна — прекрасна, прегарна

Преслушáти — не слухати, виявляти непослух

Прeстоли — ангельський чин

Претекст — причина, привід, неправда

Претити — стримувати, загрожувати

Прето — заради чогось, тому, ради того, через те що; отже, проте; таким чином, а тому

Преце — однак, все ж

Прецепт — припис, настанова, правило, вчення

Преч — геть

Преюдициум — збиток, шкода

Приборно — зі зброєю

Прибыток — скінія; церква; намет, костьол, набуток

Привернення — повернення, відновлення

Привилей — привілей, перевага; документ про права власника

Привлащати, привлащать — привласнювати, притягати, прихиляти, захоплювати

Приводца — ватажок, вожак

Приволати — прикликати

Приворочати — приєднувати, підкоряти, привертати

Пригана — ганьба, осуд, докір

Пригрунцювати — прикрутити, прив’язати, впакувати

Прижекгліовати — приплисти

Призволене — дозвіл

Призволене — дозвіл, допущення

Прикорхнути — задрімати

Прикуп — прибуток

Прилбица — шолом, шишак, забрало

Приложоний — старанний, ретельний

Примас — глава церкви, титул римського папи, найголовніший серед єпископів у країні

Приморки — епідемія, чума, смертоносна пошесть, мор

Принцыпал, принципал — головний позивач у складному процесі з багатьма учасниками; організатор, керівник справи

Припадок — випадок, нагода, потреба

Припало — трапилось

Припатренє — уважний огляд

Припатритися — приглянутись, придивитись

Припозвы — повторні позови до матеріальних відшкодувань у вирішеній судом справі

Припозивати — викликати до суду вдруге

Припоминатися — нагадувати про що-небудь, добиватися виконання обіцянки

Приправа — зброя, озброєння

Приправовати — приготовлятися, споруджувати

Припутник — подорожник

Прироженє — природа, єство

Присадити — насадити, запровадити

Присадне — митний збір від найнятих на ком’яги челядників

ПрисЂка — рід сокири

Прислухати — належати

Прислухаючі — ті, що мають відношення до чогось

Прислушати — слушно чинити

Присно, присъно — завжди, постійно, повсякчас, вічно

Приснок — див. оприснок

Приспа — насип, вал

ПриспЂти — прибути

Приспішати — допомагати

Пристє — прихід

Пристроити — спорядити, приготувати (військо)

Пристряпати — спорядитися

Приступ — екзордіум, вступ, початок

Приступовати— вступати, входити

Пристя, присьтя — наближення, прихід, появлення, пришестя

Притворяти — приготовляти; збуджувати; присвоювати

Притомити — знесилити

Притомность — присутність

Притомный — присутній

Приточити — навести як доказ, послатися

Притрафити — трапитись

Приход — парафія, місце богослужіння парафіян

Причинець — заступник, захисник, протектор

Причинца — винуватець

Причинци — ті, що вносять «причину»; ті, що клопочуться перед кимсь за когось

Причілки — опори

Пришлий — майбутній, наступний

Прілися — сперечался

Пробаловати — пробувати

Пробатор, пробовник — дослідник, випробувач

Пробация — перевірка

Пробачити — зігнорувати, оминути

Пробіглец — шукач пригод

Провент, провента — зиск, прибуток (земельний), доходи

Провожати — проводити, провадити, проживати

Проворотя — поворот

Проґностикуючий — попереджуючий, попереджувальний

Продковать — іти вперед, вести перед, мати першість

Продкуючий — передній, провідний

Продок — предок; першість

ПроЂжчка — поїздка

Прожні — увільнені від обов’язків

Прожно — марно, даремно

Прожность — марнославство, суєта

Прожный, прожній — марний, даремний, суєтний

Прозекуция — настанова

Прозябати — проростати

Прозябать — зростати

Прок — решта

Прокурация — судовий процес, справа

Пролонгація — продовження

Промайор — старшина

Проматор (промотор) — натхненник, керівник, покровитель

Промита — пеня за несплату мита

Промишляти — дбати

Пропомнити — забути

Проробок —вирубана частина лісу під сіножаті чи для обробку землі

Простиря — простирадло

Просто — рівно

Просфонима — привітання, звернення з промовою до когось

Прот — настоятель церкви, ігумен монастиря, старший у монастирі, протоієрей

Протес — тесані з колод дошки для підлоги

Протестанс — протестуючий

Протестация — скарга, внесення до судових книг протесту, заява проти якогось насильства; оголошення

Противко — проти, відносно

Прото — для того, тому

Протонотарій — перший секретар

Профіт — вигода, користь

Профос — наглядач

Прохажка — прогулянка

Прочвара — потвора, виродок

Прудьный (меч) — тупий

ПрысЂка — сокира

Прысок — попіл з дрібним жевріючим вугіллям

Пря — спір, суперечка

Прягнути — прагнути

Прячися — сперечаючись, дискутуючи

Псяж — псар, собачник

Публиковати — обнародувати

Публице — відкрито, публічно

Пуга — батіг

Пугар — чара, келих

Пуд — страх, переляк

Пудсула — хабар

Пузак — пузо

Пук — постріл

Пукати — лопнути, тріснути

Пуклір — круглий щит, захист

Пултори — півтора

Пулчамарок — короткий хутряний верхній чоловічий одяг, кожух. Див. чамара

Пункти — статті, умови,   вимоги, угода

Пуркгаторіум — чистилище

Пурґація, пурgанс — очищення, прочищення

Пурgовати — очищати, прочищати

Пурпур — яскраво-червона фарба

Пуща — пустеля, відлюдне місце; пуща

Пщевати — думати, мріяти

Пьенкний — гарний, красивий

Пюл — пол

Пята — місце, де сходяться межі трьох володінь, земель чи ґрунтів

Пяток — п’ятниця

П’ятюнка — п’ятниця





Р


Рабани, рабанове — послідовники талмуда

Рабовати — грабувати, брати в рабство

Работа — рабство

Рада — народні збори

Радецка печать — печатка ради, органу міського самоврядування

РаднЂй — з більшою охотою, швидше, ліпше

Радца, радец — радник, член міського самоврядування

Радці — члени міської ради

Ражак — глашатай; посланець

Раз — удар; рана, болячка

Раз†(разві) —крім, опріч

Раздежений — розпалений

Раздох — відпочинок

Райтар — розбійник, грабіжник

Райтарія — кіннота

Райца, райця, радця — радник, радник ратуші, член магістрату

Райці — міські радники

Райчина — дружина райці

Рака — гробниця з мощами святого

Ракочій — угорський король

Ралце — подарунок

Рамо — плече, рамено

Рамяно — дуже, сильно, швидко

Ранкор — застаріла неприязнь, злопам’ятність, підозра, ненависть, злоба

Рантух — велика суконна хустка

Рарог — раріг

Распудити — розігнати

Рата — частина податку, або орендної плати

Ратай — орач

Ратуша — будинок міського управління, саме управління

Рахуба — рахунок, розрахунок

Рація — думка, рада

Рачей — швидше, скоріше, вірніше; краще, радше

Рачитель — дбайливець, прихильник; коханець

Рачити — дбати, хотіти, зволити, любити, піклуватися, погоджуватися, мати ласку, сприяти, старатися, зичити, благоволити, призволяти, побажати, воліти, хотіти

Рачій — вірніш, краще,   точніше

РЂч Посполитая — (лат. res publica) — держава, республіка

Реалитер — дійсно

Ребелізант — бунтівник

Ребелізувати — підняти повстання

Ребелія — бунт, повстання

Реверенда — одяг у католицького священика

Ревидованє — перевірка, ревізія

Ревновати — змагатися; турбуватися, ворогувати; наслідувати

Регімент, реємент, реймент — військова частина, полк, загін

Регіментар, рейментар — командир, полковник, начальник  війська, керівник

Реграція — пониження

Регула — правило

Реєнт — регент (хору)

Реєстровий — особа, записана в списки козацького війська

Резидент — посол

Рейментувати (рейментовати) — керувати, володарювати

Рейтеровати — відступити

Рекгула — правило

Реквировати — домагатись чогось у суді

Рекокгинция — ствердження правдивості документа, підтвердження

Рекрація, рекреація — перерва, відпочинок, канікули, розвага

Ректи — казати, промовляти

Рекфанция — відновлення

Релія — релігія

Реляция (реляція) — донесення, повідомлення; захист у суді з висуненням доказів, виклад справи

Ремисия, ремисса — відстрочка рішення суду

Респект — повага, пошана, увага

Респектувати, респектовати — брати до уваги, відповідати, рахуватися, поважати закон

Респонс — відповідь, відмова

Ретирада — відступ

Рефе(ре)ндатор — доповідач (на сеймі)

Референдарій — з XVI ст. королівський урядовець у Польщі, заступник королівського секретаря

Реферувати — доповідати, повідомляти

РецЂм — кажімо

Рецес — відступ, виняток, відкладення, поправка статті закону

Реченє — словесна вимога без усяких доказів

Реченная, вся реченная — всього, що вище сказано

Речник — судовий оборонець

Речництво — красномовство

Рещи — сказати, говорити

Ржетлійший — дуже заіржавілий

Риж — рис

Рижовий — рисовий

Риза — одяг

Ринка — сковорідка

Ринна — ринва, водопровідна труба

Ринштук — ринва

Ринштук (пол. rynsztunek) — військовий обоз, зброя

Рискаль — лопата, заступ

Ритор — оратор, знавець і вчитель риторики; учень класу риторики

Ритинер — кіннотник

Рихло (рыхло) — швидко, спішно, скоро, як тільки

Риштунок — зброя, озброєння

Ріпа — картопля

Ріштоки — рівчак: ринва

РЂнь — лука

Ркомо — начебто

Робак — хробак

Робацтво — комашня, хробаки, черв’яки

Робеня — виконання, виготовлення чого-небудь

Ровне — так само

Ровне теж — також

Рог вознести — піднести честь; возгордитись

Рогове — плата за випас рогатої худоби

Рогозина — рогожа

Родзай — рід, порода

Родзенце — роздуття

Родимець — уродженець

Родич — батько

Рожай — плід, утвір; народження; природа, різновид, рід, вид, походження

Рожнії — різні

Рожоний — рідний

РозвлЂкати — роздягати

Розграничене — розмежування

Розезд — засада, невеликий озброєний загін

Розездити границю — визначити межу, кордон

Розказанне — наказ

Розказувати — наказувати, веліти

Розки — гілки

Розмір, розмірова — плата зерном, що збиралася в млинах за помел, мірчук

Розне — різні, різноманітні

Рознавати — розвідувати, розпитувати

Розорваніе — зниження, спадання температури

Розпатрити — розглянути судову справу

Розпачатись — впадати в розпач

Розпенчняти — набубнявіти, набухнути від вологи

Розпирава — ухвала

Розпиратися — судитися

Розписто — густо (зварені)

Розрисувалась — потріскалась

Розтемпний — розцокотілий підковами

Розтирки — чвари

Розтрихнен — розв'язаний, вирішений, завершений

Розтропний — розторопний, розсудливий, поміркований

Розтропність — обачність, розумність

Розчка — різка

Рок — рік; строк явки до суду, судова сесія; строк, термін

Роки, рочки — суди і позови, а також терміни, в які належало ставати до суду

Роковщина, роковщини — річний збір попа з парафіян

Рокош — невдоволення, хвилювання, бунт; повстання шляхти проти короля або сенату

Ронд, рогди — кінська військова блискуча збруя

Ронзики продавать — ловити гав

Роненние услуги — витрати, збитки, шкода

Ронити — скидати, губити

Ропуха — жаба

Росказане (росказанє) — наказ, розпорядження

Росказати —наказати, розпорядитися

Росквилити — розплакатись

Роскошник — плотолюбець

Росмотр — розшук, слідство

Роспартє — розгляд судової справи

Роспужоны — розігнані страхом

Роспукнутися — тріснути, лопнути

Ростропній — моторний, спритний, меткий

Рострухан — великий келих

Ростырк, розтырок — розбрат, незгода, чвара

Росытити — розбавляти

Рота — присяга

Ротитися — клястися

Рохманий — тихий, смирний, покірний

Рохманне — тихе та смирне

Рочки — судове засідання, сесія суду

Рубатка — сорочка

Рубковый — вироблений із тонкого полотна

Ругатися — глузувати, зневажати

Руговать — чинити допит, слідство; виганяти, виживати з дому

Ружевий — рожовий

Рукодайный борг — борг на підставі зобов’язання

Румак — породистий кінь

Румати — плакати

Руменковий — роменовий

Румом — вільним шляхом

Руптура — грижа

Рура — труба

Русин — українець

Рускій, руський — український

Русчизна — руська (староукраїнська) мова

Русь — українці

Русь, русин — православний, українець, руський

Рутку сіяти — сидіти в дівках

Рушання — військовий виступ; ополчення

Рушаня — виступ, відступ

Рушеннє, рушене — ополчення, мобілізація

Рыбитва — рибалка

Рыдель — рицар; слуга, зброєносець

Рымар — лимар, шорник

Рыми — черви

Ряд — порядок; будівля; правління, суд

Рядити — володіти, панувати, керувати

Рядне — порядне, варте чогось

Рядность — упорядкованість, порядок

Рядощі — радощі





С


Сабруватися — товаришувати

Сагайдак — лук, самостріл, колчан на лук і стріли

Сажалка — копанка, маленький ставок

Сайдак — піхва для лука

Сайдакер — лучник

Сак — мішок

Сакгатий — головатий

Сакма — дорога в степу

Сакра — висвячення, посвячення, освячення, благословіння, затвердження на єпископство

Сакрамент — тайна, таїнство, причастя; «святі дари»

Сакраментувати — причащати

Салвателля — жили на руці

Салос — юродивий

Сальвація — рятунок

Салярмонияк — хлористий амоній, нашатир

Самовтор — удвох (пор. сам-друг)

Самохотне — добровільно

Санджак — прапор, військо, що збирається під хоругви, посол

Сапета — плетенка із пруття

Сарпантин — залізна гармата довжиною 1,6-1,9 м, калібру 50-110 мм

Саян — військовий одяг

Свада — сварка, сум’яття

СвЂтлозрачный — світлоокий; із світлим поглядом; світлий на вигляд; осяйний

Свейський — шведський

Свепета — висячий вулик диких бджіл

Сверб — сверблячка

Сверепа — кобила

Свершеныи, съвьршеныи — повний; досконалий, справжній, дорослий

Свесть — своячка

Свирепа — кобила

Свирити — грати на сопілці

Свирн — комора, житниця

Свита — рід одягу, свита

Світ — світанок

Світач — ґніт у лампаді

Світно — згідно

Свіщ — порожній (напр. горіх)

Свороб — сверблячка

Свояволя — сваволя, безчинство, непокора

Связень, съвязьнь — в’язень, полонений

Святобливый — набожний, святий; правдивий

Сде, сьде, сдЂ — тут; тепер

СЂвец — сіятель, сіяч

СЂмо, сімо — сюди

СЂмо и овамо — туди й сюди

СЂнный — мрійливий; облудний, брехливий

СЂнонописание — таємниче письмо, іносказання, алегорія

СЂнь — тінь; шатро

СЂтовен — дієприкметник від «сЂтовати» — плакати, жалітися, сумувати

СЂчиво — сокира

Се — ось

Севрук — житель Сіверщини

Сездь — тут

Сейм — вищий законодавчий орган Речі Посполитої

Сейм валній — загальний польський законодавчий з’їзд (на протилежність сеймикам)

Сеймик — орган шляхетського самоврядування, з'їзд повітової шляхти

Секзак (секвак) — послідовник, прихильник

Секта — рід

Сектатор — сектант

Селедявка — оселедець

Сельний — польовий, луговий

Семен — козак на службі при дворі у магната

Сентенція — вислів повчального характеру

Септеврій — вересень

СепхалЂка — жила на руці

Сераль — палац, гарем

Серафими — ангельський чин

Сергій — нагай

Сердюки — наймана піхота на Лівобережній Україні (XVII — XVIII ст.), наймане піхотне військо

Серебщизна — загальнодержавний податок у ВКЛ

Сермяга — каптан або свита з дешевого сірого сукна

Сермяги — сірячина, сіряк, сіра свита

Сес — цей

Сестренец — племінник, син сестри

Сестричичь — син сестри

Сестрична — племінниця

Сесь — це

Сикгнет — перстень із печаткою

Сизора (сызора) — цезура

Сий — сущий, наявний

Сикер, сікера — хмільний напій

Сили — ангельський чин

Силлява (силяба) — склад

Сило — петля

Симоніа — святокупство, продаж посад, торгівля гріховідпущення, купівля і продаж церковних посад

Синкелл — помічник патріарха, свідок непорочності його життя

Синкліт — вища урядова установа; вища рада

СирЂчь, сиріч —тобто, себто

Сице, сіце — так, подібно

Сицевая, сіцевая — така

Сицевий (сицевый) — такий

Сідальня — те саме, що акафіст

Сімо — сюди

Сімо і овамо — сюди й туди

Сін (сінь) — тінь, сутінки, морок

Сітовати — скаржитися, нарікати

Сітовен — дієприкметник від «сЂтовати» — плакати, жалітися, скаржитися, сумувати

Скавка — скалка

Скажон — зіпсований

Сказали смо — ми постановили, ухвалили

СказЂти — знищити

Сказилася — поламалася

Скарити — скаржитись

СкарЂдный, скаредний —огидний, нечистий

Скважити — смажити

СквалченЂне — зґвалтування, напад

Сквар — спека, жара, полум'я, вогонь

Ске(Ђ)паніе— ламання, розбивання, вщент

Скіпетры — знаки влади

Склеп — льох, підвал

Склітити — збити, зладити

Скобел — дугоподібний струг

Скопне — митний збір за право продажу хутра

Скора — шкіра, шкура

Скорумпований — продажний

Скренповати — зв’язати

Скридло — покров, опіка; крило

СкрижалЂ — кам'яні плити

Скрипул, скрип — одиниця ваги, що становить два лоти

Скрушены — розбиті

Скудельний — глиняний; нетривкий

Скупитися — згромадитися

Скупленя — скупчування

Скура — шкіра

Скураный — шкіряний

Скурати — здобувати, досягати, добиватися, вчиняти

Скурка, скюръка — шкірка, кора

Скутечне — вдало, успішно, дійcно, насправді

Скутечний — успішний, ефективний, добрий, повний, дійовий, закінчений

Скутком — внаслідок, згодом

Скуток — дія, ефект, успіх, справа; наслідок, результат, виконання, закінчення

Скушений — досвідчений

Слагатися (в землю) — кластися

Слама — солома

Слебезувати — базікати; читати по складах

Сличне, слічне — гарно, добре

Сличний (сличный) — гарний, красивий, добрий, чудовий

Сличность — краса, чарівність

Слобода — нове поселення, де селяни звільнялись на деякий час від податків

Слодковонный — ароматний, запашний

Слонце — сонце

Служебник — слуга

Слупи — стовпи

Слухи — вуха

Слуховати — слухатися

Слушність (слушность) — справедливість, чесність; над слушность — проти справедливості

Слюбовати — обіцяти

Слюз — кал, гній

Слязовий — калачиковий

Сляка — скривлена; виснажена

Смарагды — ізумруди, коштовне каміння, самоцвіти

Смаровати — мазати, змазувати

Смилакс — рослина, дерево, що має здатність обвиватися навколо іншого дерева; шип

Смирна — ароматна смола, яку використовують для кадіння

Смо — ми є.

Смок — дракон, змій

Смоки — змії, дракони

Смоковница — фіга; фігове дерево, тутове дерево, що родять ягоди чи фіги

Смотреніє — догляд, опіка

Смысл — почуття, розум

Смыслен — розумний

Смятеніе — усобиця, сварка

Снадійніше — привабливіше

Снадне — легко, зручно, легковажно, поверхово

Снадний, снадный — гарний, гідний, по сназі, посильний, легкий, зручний, належний

Снат, снать — мабуть, видно, видимо, певне

СнЂдати — з’їдати

СнЂсти — з'їсти, вжити в їжу

Снитіє — сошествіє, сходження

Снідь — їжа

Снійти — зійти

Сніцар — різбяр, скульптор, ювелір

Снятися — зібратися, з’єднатися, зустрінутися, з’їхатись

Собор — збір, сукупність, множина

Совдати — ліниво іти

СовЂчати, съвЂчати — умовитися, рішити

Совито (совите) — вдвічі, подвійно, сугубо; щедро

Совитость — множество, багатство, щедрість

Согарати — згоряти

Содітель — создатель, створитель

Сознанє — особисте повідомлення на суді

Сознати — особисто чи письмово заявити на суді

Сол, съл — посол

Соленитер — урочисто, офіційно

Солтан (султан) — татарський воєначальник

Солтис — сільський староста, голова сільського самоврядування, призначений землевласником

Сольниче — митний збір за право продажу солі

Сонм, съньм — зібрання

Сотаинник — причетний до чогось, когось

Сочиво — зерна сочевиці

Спадне — легко, легковажно, поверхово

Спадок — падання

Спанялий — вродливий, гарний

Спектива — астрономічна підзорна труба

Спекулатор — тюремник

Спецификованый — докладно перелічений

Специфікувати — спеціально обговорювати

Спира — військовий загін; вигин, звив, зграя

Спитка — катування, тортури

Спіж — мідь

Спіжа — продовольство

Спіжарня — комора

Сплошити — стурбуватись, занепокоїтись

Сподоблени — удостоєні

Сполеровати — очистити, очиститися

Сполечне — спільно, разом

Сполечний — суспільний

Сполечник — спільник

Сполечность — спільність, спілкування, суспільність

Сполне — сповна, повністю

Сполний — спільний

Спона — година

Сполъненье — скінчення, знищення

Сполькувати — спілкуватися

Спондеус {спондей) — стопа із двох довгих складів у метричному віршуванні

Споро — багато, чимало, швидко, успішно, щасливо, вправно, добре, вдало, вигідно

Способити — пустити в хід всі засоби

Спотребу — скільки потрібно

Спотыкати — змагатися, боротися

Справа — звіт, відповідь

Справній — уміло вишикований, поставлений у бойові лави, розпорядливий (про людину)

Справований — виконаний

Справовати, справувати — робити, чинити, спричиняти, діяти; справляти (обряд), правити, розвідати, влаштовувати

Справуючий — діючий

Справца (справця) — керівник, діяч

Спрека — опір, спротив

Спречний — заперечливий

Спросне — безсоромно, грубо, страхітливо, непристойно, розпусно, потворно

Спросний, спросній (спросный) — мерзотний, огидний, розпусний, непристойний, безсоромний, безпутний, грубий

Спросность — непристойність, розпуста

Спрят — майно, маєток

Спуд — посудина; хлібна міра

Сребреница — срібна монета

Срогій — жорстокий, лютий, суворий

Срокгост — суворість

Сродзе, сроде — гірко, суворо

Срожитись — сердитись

Срозшій — суворіший, жорстокіший

Срокго — суворо

Срокгость — суворість

Сромотне — ганебне

Срящати — зустрічати

Ставити поля — ставати до поєдинку

Ставщина — плата, яку одержували власники та орендарі

Стале — стійко, твердо; постійно

Становиско — стоянка, постій, квартирування

Старица — черниця, старша черниця; ігуменя

Староста — довічне звання, що привласнювалося польськими королями магнатам за заслуги; королівський намісник в давній Польщі, пізніш управитель королівщини, маєтків, що належали королю

Староство — податок на користь старости; певний земельний наділ з оборонним замком

Статок — маєто

Статечне — твердо, непорушне; постійно

Статечний — заможний, серйозний, сталий певний, стійкий, постійний, надійний

Статечность — міць, твердість, постійність

Стати обозом — розташувати війська в бойовій готовності

Статок — майно, скотина, посудина

Статок — статечність, сталість, твердість у переконаннях; корабель

Стації — збирання припасів з селян і міщан на утримання війська під час постоїв

Стація, стаця — зупинка, стоянка, постій; податок на утримання війська

Стемма — родовід

Стена — насип, який служив межею між землями

Стенник — особа, що визначала межу між землями

Степені — сходи

Стир — стерно, штурвал

Стисковати — нарікати, тужити

Стихар — обрядовий одяг православних священиків

Стихира — похвальна вечірня і ранкова пісня під час богослужіння, церковний піснеспів

Стлумати — вгамувати, придушити

Стогна — площа, вулиця

Стогни — міські площі і вулиці

Столах — шлунок

Столец — престол

Столець — місце в приміщенні для засідань

Столечній — столиця, місто, що в ньому живе гетьман, полковник

Столица — престол

Столник (стольник) — 1) у Речі Посполитій почесний титул; 2) у Росії придворний чин рангом менший окольничого

Столок — стілець

Стольник — придворний чин у Росії у XVII ст.

Стомах, стомаха — шлунок

Стонд — звідси, з цього місця, з цієї причини

Стопень (ступінь) — щабель, крок

Сторога — сторожа

Сторожовщина — повинність міщан нести сторожову службу

Сторони — щодо

Сточитися — виникнути, поставати

Стравити — розтратити, перевести, використати

Страдба — шлунок

Странний — мандрівний, подорожній

Страсти — страждання, мука, хвороба, пристрасть, порок

Стратегма, стратагема — військова хитрість.

Страшъки — залякування

Стрегунок — лоша віком до року

Стрелба — вогнепальна зброя

Стрелица — шевське начиння, модель ступні ноги

Стригнути — вимовити, сказати

Стрий — дядько, батьків брат

Стрій — одяг

Стрільниця — укріплення, з якого стріляють

Стрітеніе — зустріч

Строскати — стурбувати, засмутити

Строфовати — виговорювати, докоряти, соромити, ганьбити, лаяти

Строфувати — карати, викривати

Струпешалі — трухляві, гнилі

Студ — сором

Студенець, студня — колодязь, джерело з холодною водою, криниця без зрубу

Студы — сороми

Стружіе — спис

Стручати — скидати, вивергати

Стрый, стръй, строй — дядько, батьків брат

Стрыховати — розтягувати

Стрыхол — пристрій для розтягування шкіри

Стряпати — баритися, полагоджувати справу

Студа, студ — сором

Студень, студен(ь)ство — холод

Студний (студный) — огидний, безсоромний

Студня, студенець — колодязь, криниця

Студы — сороми

Студьца — суддя

Стужа — холод

Стужати — докучати, бути тягарем для когось

Стуждий — чужий

Стула — скріплення

Стучень — січень

Стягатися — стосувати (до) чого

Стязаніе — спір, суперечка

Стязати, сътязати — вимагати

Субделекгат — судовий урядник нижчого ступеня

Сублитовати — скасувати в законному порядку якийсь вирок чи акт

Субмісія — послаблення, пониження

Сугак — сайга

Сугубий — подвійний

Сугубо — двоїсто, подвійно

Судеревний — змішаний (про ліс)

Суккурс (сукурс) — допомога, підмога

Сукманина — одежина

Сукцесія, сукцессыя — наслідування, успадкування, спадкоємство, спадкоємність, успадкування, спадок, наступність

Сукцесор, сукцессор — наслідник, спадкоємець

Сумнене — совість, сумління; пам'ять

Сумт, сумпт — видатки, збитки, витрати

Суплика, суплена — скарга, прохання

Супліковати — просити, подавати просьбу, скаржитися

Суполность — цілість, досконалість

Супостат — ворог, противник

Суптельно, субтелно — делікатно, витончено, старанно, добре

Суржик — суміш жита та іншого зерна

Сустентація — утримання війська

Суспендовати — відстрочувати

Суспензованє — відстрочка боргу, боргова залежність

Суспенса — відстрочка

Суть — вони є

Суфолность — нахабство, зухвалість

Сухота — посуха, засуха

Сучець — сучок

Сфольговати, сфолкгувати — пом'якшити, полегшити; простити, пощадити, дати волю, ослабнути, зменшитись; відпустити гріхи, дати поблажку, попустити

Сфримарчити — виміняти, збути

Схаб — шматок солонини

Схизма — розкол єдності

Схизматик — розкольник церкви, порушник церковної єдності

Сцептрум, сцептр — скіпетр, царський жезл; сила, влада, право

Съдержати — утримувати, займати

Съдумати — обдумати, обміркувати; уявити

Съкруши́ти — розбити, звалити

СънабъдЂтися — сховатися

СънЂдáти — з’їдати

Сънузьник, сънузьньник — вершник

Съсути — насипати, зсипати

Съраслен — той, що зрісся з чим-небудь

Сыновець — племінник, син брата





Т


Табала — шкіряна сумка

Табур — табір

Таже — потім

Таинство, сакрамент — священодійство в християнській церкві; хрещення, міропомазання, причастя, шлюб і т. п.

Тай — потай

Тако — так

Такожде — также, також

Талант — грошова одиниця, монета

Таль — заложник

Таляр, талер — велика срібна монета, що дорівнювала трьом польським золотим або 90 грошам.

Там — туди

Тамере — раптом, випадково

Тамтой — той

Тане — дешево

Тарас — зовнішнє рублене укріплення замку, критий драницями зруб

Тарча — щит

Татіє — злочинці

Татськи — розбійницьки

Тать — розбійник

Татьба — злодійство, грабунок

Тахлевати — тасувати (карти)

Таче — потім; однак; так, також; і, а

Таша — табір, місце кочування орди; брезент для накривання возів

Ташовання — тасування

Тва — твоя

Твар — обличчя, личина, зовнішній вигляд, зовнішність, лице; жива істота

Твердості — потвердні документи, маєтковий акт

Твержа — твердиня, фортеця

Те — тебе

Тебенки — майстерні вироби із шкіри, вживані для оздоблення сідел

Теди (теды) — тоді, у тому випадку, отже, тому

Тезоіменитий — однойменний, тезка

Тектон — тесля

Теліти — коштовні тканини

Темплюм — замок

Тенскливе — смутна, тривожно

Теплиця — тепла водойма, лиман

Теплійший — найгарячіший, найпалкіший, найполум’яніший, найзавзятіший

Тераз — зараз

Теразнейшая — теперішня

Теребити, требити, трЂбити — розчищати

Термен — строк, певний час

Термина — повідомлення, сповіщення

Тертиця — дошка

Тертичник — пильщик дощок

Терх — тягар, вузли

Терціяна — тридення пропасниця при високій температурі

Тескно — тоскно, сумно

Тесниця — тесана дошка

Тестамент — (лат.) духовний заповіт, завіт

ТецЂм — ідімо

Теченіє — хід (плин) земного життя; біг, хода, процесія; хід (плин) часу; служіння; подвиг

Течи, тещи — прагнути

Ти — тобі

Тивун — слуга пана, розпорядник двору і челяді

Тигансти — черви

Тижба, тичба — натовп

Тил — скорочено від тільки

Тимпани, тимпан — старовинний музичний інструмент

Тиму — ніби

Тинф — давня польська монета

Тип — друк, друкарня

Типик — устав церковної служби

Типікаровóдець — друкар, типограф, керівник (розпорядник) друкарні

Тирлище — тирло, стоянка орди

Тисавый — каштануватий, ясногідний

Титло — титул; напис

Тичитися — відноситись, стосуватись чогось

Тіун, тивун — виборний представник сільської громади

Тіщити — жати

Ткати — втикати; накидати (перенос.)

Тлити — псувати, розбещувати

Тлумити — давити, подавляти, вгамовувати, душити

Тлустий — товстий, жирний, тучний, грубий

Тлусто — жирно, чимало

Тлъковин — іноземець

Тма, тьма — численність, сила

Тобол — торба

Товалия — рушничок

Товар — стан; табір; обоз; майно, товар

Товариство — начальницький склад польського війська

Товариш — 1) козак Запорозького Війська; 2) цеховий майстер; 3) жовнір певної хоругви

Товоля — сумка, торбина

Тожде — теж

Токмо — тільки

Толика — така, така ж (щодо кількості, ступеню, міри)

Толикій — такий

Толиче — так багато

Толіких, толиких — стількох, стільки

Толіко — так

Толковин — перекладач, тлумач; іноземець

Толмач — перекладач

Тольми — так, настільки

Тонь — глибина, глибочінь

Топазин, топазій — топаз, коштовний камінь, самоцвіт

Тор — шлях, дорога, стезя, слід

Торгати — порушувати

Торгнутися — кинутися

Торжно — урочисто

Торколой — ірмологіон

Торментиль — курзілля

Тосувати — змішувати

Точію, точїю, тъчію — заради, тільки

Тощно — старанно, переконливо

Травився — харчувався

Тракт — шлях, область

Трактат — договір, перемир'я, угода

Трактувати — вести переговори

Трапене — терзання, мука

Трапити, трапить — засмучувати, мучити, турбувати, докучати, створити нестерпні умови, досаждати, терзати

Трафити — натрапити, потрапити, пособляти

Трафунок — випадок, пригода

Треба — жертва, офіра, обряд

Тре(Ђ)бити — розчищати

Трен — плач

Триб — порядок, звичай, спосіб

Трибунал — шляхетський суд вищої інстанції

Триодь — богослужебна книга канонів, які складаються з трьох пісень

Тріумф — блискуча перемога

Тройця — християнське божество у трьох іпостасях: бог отець, бог син і святий дух

Троки (тороки) — ремені біля задньої сідельної луки

Тропами — слідом, услід

Тропар — церковний піснеспів

Тропи — сліди

Троска — піклування, турбота

Троскливий — дбайливий

Трость — перо, писало

Трохeус (трохей) — стопа з довгого й короткого складів у метричному віршуванні

Труд, трут — проказа

Труден — втомлений

Трудоватый — прокажений

Трунок — напій

Труса справляти — шукати; робити обшук

Трутизна — отрута; гіркота

Тузин, тузан — дюжина

Тузинка — дешеве сукно

Тузинковій — виготовлений з дешевого сукна

Тук — жир

Тул — те саме, що сагайдак

Тулумбаси — літаври

Тулятися — скитатися

Тумулт (тумульт) — галас, крик, шум, тривога, паніка, метушня; натовп, збіговисько; заколот

Туне, тунє — даремно

Турбація — заколот, заворушення, турбота, клопіт, стурбованість, непокоєння

Туртус — гомін, шамотнява

Тутор — опікун, вихователь

Тушити — свідчити, повідомляти; бажати; сповідатися

Тщаливий, тщалив — дбайливий, старанний

Тщаніє, тщаніе — старання; поспішність; щирість

Тщеславніи — марнославні

Тщета — старання

Тщити — дбати

Тъ — той, тобі

Тъщий — порожній, марний

Тыбел — дерев’яний цвях

Тызаніє — старання, щирість; поквапливість

Тыл — зад

Тып, тип — друк, друкарня

Тысавый — ясно-гнідий, каштануватий

Тьма — десять тисяч, безліч

Тя — тебе

Тяглий — той, що мав підводу, пару волів

Тяглість, тяглост — громадська повинність

Тягнення — похід

Тяжар — тягар

Тяжари — тягарі, військовий обоз

Тятый — різаний або рубаний





У


Убар, убыр — убрання, одяг, оздоблення

Убезпечати — довірятись, завіряти

Уближенье — образа, приниження, кривда

Убо — же, отже, так, бо, тому, ради цього, так-бо, через то

Убожухно — убого, смиренно

Убранє — одяг

Убрус — хустка, рушник, скатертина

Уважати — взяти до уваги

Уваровати — обумовити

УвЂринание — навернення (до віри)

Уведеній — обдурений

Уведренний — погідний

Увезанє — законне введення у володіння

Увельбити, увелбити — обожнювати

Увенерован — гідний пошани

Увіряти — засвідчувати

Увязатися — офіційно вступити у володіння

Увязованє — акт законного введення у володіння

Увяcло — див.: клейнот

Угафтованый — вигаптуваний, вишитий

Углебнути — загрузнути, застряти

Угобзитися — уродитися, дати гарний урожай; процвісти, возвеличитися

Угонзнути — втекти, уникнути

Угонити — наздогнати

Угоньзнути — відбігти, втекти, уникнути; врятуватися

Уд — частина тіла, член, орган

Удавати — видавати, зводити наклеп, обмовляти

Удання — наклеп

Удатися — звернутися

Уди — члени тіла

Удица — спокуса

Удобно — зручно, легко

Удоліє — долина, низина

Ужалитися — пожаліти, зглянутися

Ужды (вжды) — проте, принаймні, однак, коли

Уже — вірьовка

Ужи — тенета

Ужика, ужик — родич

Ужитечний — придатний до вжитку, вживаний

Ужище — вірьовка, канат

Узвод — підйомний замковий міст

Уздоймом — спільними зусиллями

Узнак (взнак) — горілиць

Узорочье — прикрашені візерунками дорогоцінні речі, тканини

Узявити — поранити

Узятися — з’єднатися

Узятя — одержання

Уистє — гірло річки

Уїститись — пообіцяти, зобов'язатись

Уїщення, уищення — виконання обіцянки, розрахунок, приведення до дії

Уй, уйко — дядько, материн брат

Уйма — шкода, кривда

Уймувати — брати, хапати; віднімати

Уклад — данина

Укладность — спритність, вправність, влучність; ввічливість, гречність, поштивість, привітність

УклЂтитися — влаштуватися нашвидку, так-сяк

Уклюкнути — вжалити, ужалити

Уклякати — присідати на одне коліно, стояти на колінах

Уконтентовати, уконтетовати — задовольнити

Укоp — докір, ганьба

УкоснЂти — уповільнити, затримати, запізнитися

Укрух — окраєць хліба; шматок, скибка

Укрыжовати, укрижовати — розп'ясти на хресті

Улучити — одержати, знайти, досягти

Улютовати — змилуватись, заладити справу

Ульжене — полегшення

Умарят — скасовувати

УмЂетность, умієтность — уміння; мудрість, знання, наука, вміння, мистецтво

Умислно, умисльне — навмисно, спеціально, нарочито

Умно — розумово, мисленно

Умодеровати — стримати, дотримати міри; обладнати; привести до ладу

Умный — уявний, в думках, розумовий

Уморити — оголосити недійсним, анулювати

Умотати — заплутати, утруднити

Умоцняти — закріплювати, зміцнювати

Умоцованый — уповноважений

Уне — краще, ліпше; відносно

Унзенний — пронизаний

Універсал — указ, грамота з оповіщенням про якусь подію або з розпорядженням військового чи адміністративного характеру, постанова

Унота — юнак

Уноша — юнак

Уный — юний

Уньць — телець, бичок

Упокоїти — заспокоїти, угамувати

Уполошитися — боятися

Упоминати — попереджувати, застерігати

Упоминки — подарунки (на згадку)

Упоминок — подарунок на пам’ять; застереження

Упор — впертість, завзятість, затятість

Упражнений — випорожнений, порожній

Упрейме — ласкаво, по-приятельськи, сердечно, прихильно, щиро, привітно

Упреймость — приємність, ґречність, поштивість, ввічливість, учтивість, люб’язність

Уприкроне — прикрий, дошкульний

Упруг — одиниця виміру землі

Упстрений — строкатий

Упстрити — прикрасити

Упстронія — прикраси

Уражатися — ображатися

Ураз — удар

Уразы — вади

Урачити — почастувати, пригостити

Урговать — насилувати

Урик — спадщина, спадковий маєток

Уробити — зробити, збудувати

Урожона — притаманна, властива, вродлива

Уротити — зобов’язати (присягою) (ротою)

Уряд — посада, правління, суд

Усиловне — настійливо, настійно

Усиритися — скваситися, перетворитися на сир

Ускробати — наскребти, начистити

Ускромить — приборкати

Ускромляти — втихомирювати, угамовувати, упокорити

Усмяныи — шкіряний

Усніе — шкіра

Усопнути — заснути, вмерти

УспЂти — досягти, допомогти, принести користь

Усрітати — зустрічати

Уставицьтво — положення, закон

Уставичне, уставично — завжди, постійно, звичайно

Уставичний (уставичный) — постійний, звичайний, повсякчасний, безперервний

Устна — губи

Устроїти — одягти, прибрати

Усты — устами

УсумнЂтися — засумніватися, злякатися

Усушоний — висушений

Усъпнути — заснути, вмерти

Усьпак — навпаки

Утарчка — сутичка, бійка

Утеча — вилучення, позбавлення

УтклЂти — скласти угоду, домовитися

Утлый — дірявий, нікчемний, не міцний, слабкий

Утлына — щілина, діра

Уток — нитка піткання

Утравлятися — розчинятися

Утрапений — гноблений, бідний, покірний

Утрапенье, утрапенья, утрапенє, утрапієнє — страждання, мука, утиски, покора, засмучення, прикрість, гіркота, озлоблення, переживання, смуток, жаль, біда

Утрапленний — намучений

Утраплення — утиск, пригноблення

Утро — завтра

Утыти — розжиріти

Утьрпати — слабнути, страждати

Утяження — обтяження, кривда

Уфанє, уфання, уфность — надія, упевненість, сподівання

Уфанс — сподівання, надія

Уфати — сподіватися, надіятися, уповати

Уфность — довір’я, надія

Уфундовати — заснувати

Уханіє — нюх, нюханняхвіст

Уходи — лісові та річкові угіддя на державних землях

Учневе — учителі

Учстивый — гостинний, хлібосольний, чесний

Учтивость — чесність; пристойність; повага, доброчинність

Ушиковати — приготувати, привести до ладу

Ушиткі — усі

Ущиплывый — різкий, образливий





Ф


Фавер, фавор — милість, прихильність, покровительство

Факція — дії; напрям; партія

Фалендишовий, фалюндышовый — зроблений з тонкого сукна

Фальба — напівфабрикат поташу

Фальшир — фальсифікатор

Фаля — хвиля

Фамеліаш — старший у сім’ї

Фамилія — рід

Фамиліянт — родич, нащадок

Фанканет, фальконет — різновид гармати невеликого калібру (72 мм), що ставилася на залізні вила і стріляла олив’яними кулями

Фара — приходський костьол

Фарамент — ознака

Фараон — назва єгипетського    царя

Фарботи — кольорове оздоблення у вигляді оборок, червоні чобітки

Фарь, фариж, фарижь — кінь

Фасія — декларація, платники податків; відомість про прибутки поміщика

Фаска — паска; міра об’єму для масла, меду тощо

Фатига — втома, стомленість

Фебра, фрибра — лихорадка, гарячка, пропасниця

Фелендиш, фалендиш — сукно голандського або англійського виробництва

Ферезь — чоловіче довге плаття з довгими рукавами без коміра і пояса, каптан, жупан

Ферованый — затверджений, виданий згідно з постановою

Ферувати (феровати) — вирішувати справу, висловлювати думку, виносити вирок, виконувати судове рішення, надавати

Ферула — лінійка для биття учнів, суворий нагляд, дисципліна

Фест — свято

ФЂюнец — фіалка

Фигловати, фиглювати, фікгльовати — пустувати, виробляти штуки, жартувати, хитрувати

Фигляр — жартівник, дотепник

Филипів піст — пилипівка, шеститижневий піст пеерд різдвом

Филіомузы — аматори муз, музолюби

Филяр, філяр, фЂляр — стовп, колона, опора

Фігель — завиток, закрутка, кучерик

Фініс — кінець

Філeopти, празнолюбці — ті, що святкують; учасники свята

Фільварок — панське господарство, садиба

Фірмамент — небозвід, небосхил

Фліс — сплав, лісосплав

Флюксоватий — гнилий, гнійний

Фляґа, фляґма, флеґма — мокроти, виділення

Флямский — фламандский

Фолга (фолкга) — полегкість, співчуття, попускання, потурання, пощада, поблажливість, пільга

Фолговати, фолькгувати, фолькговати — давати пільгу, пом'якшити, пощадити, послабляти, полегшувати, жаліти, давати волю, поблажку

Фолкгуючи, фольгуючи — протегуючи; співчуваючи, сприяючи

Форботы — мереживо, пацьорки

Форемний — правильний; складний

Форта — титульний аркуш книжки

Фортель — витівка, викрут, хитрощі, підступ, обдурення, хитрість, брехня, лукавство

Фортельно — підступно, хитро

Фортеція — фортеця

Фортуна — доля

Фофудія — східна золототкана матерія для пошиття верхнього ритуального одягу з поясом

Францимир — почт

Фрасовливий — засмучений

Фрасуватися — тужити, засмучуватися, смутитися, журитися

Фрасунок — смуток, журба, жаль, туга, сум, горе, печаль, турбота, скорбота, клопіт

Фрауцимер   (з німецького) — покоївка королеви.

Фрибра — пропасниця

Фримарк — торговий обмін

Фрукалце — іграшка

Фузія — гармата; рушниця

Фукати — лаяти, кричати, сердитися, буркотіти

Фундация — акт заснування установи з пожертвуванням їй грошей; установа, заснована таким актом, заснування

Фундовати, фудовати — засновувати, закладати, запроваджувати, угощати, купувати

Фунт — одиниця ваги, що дорівнювала 409-512 г.

Фурія — лють, гнів, гнівна жінка

Футро — хутро

Фуяра — сопілка





Х


Хамелеонт — хамелеон

Хандого — добре

Хандоґий — чистий, прикрашений

Хандоження — піклування

Хандожити — чистити

Харалужний (харалужный) — булатний, стальний, сталевий

Харапудитись — лякатись

Харпак — бідняк

Харс — легка вовняна тканина

Хартія — матеріал для письма (пергамент, папір тощо)

Хваґовати — шкребти шкуру (один із чинбарських процесів)

Хвалевати — перетирати, переминати товчене сім’я перед вичавлюванням з нього олії

Хвалинское море — Каспійське море

Хвалка — хвальба

Хванд — вус

Хваст — зілля, хмиз

Хвіючийся — хиткий

Хвіятися — хвилюватися, коливатися

Хелпитися — пишатися, величатися; вихвалятися

Хендожит — дбати, доглядати, чистити

Хендоження — чищення, чистка

Хентливе, хентне — охоче

Хентній — охочіше

Хентный, хентливый — охочий, схильний, працьовитий

Херувими — ангельський чин

Хираґра — біль у ногах

Хиротония — рукопокладення, висвячення на священика, диякона, єпископа, голосування піднесенням рук

Хитрость — мистецтво, вміння, знання, розум; лукавство

Хібаль — хіба що

Хіронісати — рукопокладати, освячувати на духовну посаду покладенням на голову освячуваного рук особи вищого священного сану

Хлапаты — називати когось принизливо хлопом

Хлопство — зневажлива назва шляхтою селян та інших залежних осіб і бідноти взагалі.

Хлудина — лозина

Хльоста — прочухан, стьобання батогом або різкою

Хлюба — гордість, пиха

Хлюбитися, хлюбити — хвалитися, пишатися, величатися, чванитися

Хлюблячися — хвалячись, величаючись

Холодник — погріб, льох

Холозія — оказія, пригода; прочухан

Хорліб — приміщення для зберігання гармат, цейхгауз

Хороба — хвороба

Хорогва, корогва — прапор; загін війська

Хорос — хори

Хорунжий коронний (хоружий) — охоронець великого військового прапора або королівського штандарту, охоронець хоругви відповідного округу, прапороносець

Хотар — межа, кордон

Хотарник — землемір

Хотя — хоча

Хоц — хоч

Храм — кімната, дім, церква

Хрборницький — лицарський

Хрисовули — грамоти; документи

Хробори — рештки, кості, кістяк

Хтивость — хтивість, бажання, жадоба

Хто колвек, хто-колвек — будь-хто, хто-небудь

Худак — бідолаха

Худоба — майно, добро

Худогый — вмілий, вправний; гарний

Худочий — вправний, гарний

Хупава — охайна, гарна

Хурхурей — архієрей

Хутне — охоче

Хуть, хоть — хіть, охота, бадьорість, бажання, прагнення

Хуярик (хуярыкъ) — гонорея

Хцу — хочу

Хы(и)трость — мистецтво, вміння, знання; розум; лукавство

Хытрый — вправний, вчений, мудрий





Ц


Цале — цілком

ЦвЂ(и)ченіе — вправа; заняття, праця, навчання, напутіння

ЦвЂрь — сірка

ЦвЂтный — заструплений, рябий

Цвиченьє — навчання, наука, освіта; вправа

Цвичоный, цвічоний — освічений, вправний, учений, навчений

ЦЂле, ціло — повністю, цілком; щиро

ЦЂловати крест — заприсягатись

ЦЂжь — розчин

ЦЂловати — вітати

ЦЂловати крест — заприсягатися

Цевка — трубочка

Цедовати — поступатись своїми правами, передавати кому-небудь свої права

Цекляр — службовець, що займався пошуком злочинців

Цекгауз — пороховий погріб, льох

Целеброванє — урочисте прийняття, обряд

Целеброваты, целебровати, целебрувати — священодіяти, справляти церковний обряд, правити урочисте богослужіння, урочисто відправляти обряд

ЦелЂдоній, ростопаш — чистотіл

Целіовати — переважати, випереджувати

Ценія — оцинкована бляха

Центіяна — тирлич

Цера — шкіра

Цесія — уступка, нерухоме майно

Цетeра (цітара, кітара) — струнний музичний інструмент

Цетнар — центнер, міра ваги (5 каменів)

Ци — чи

Цидула — документ, запис

Цинамон — кориця

Цинобра — кіновар (фарба)

Циприс — кипарис

Цирокграф — боргова розписка чи посвідчення, рукопис

Цімерман, цимерман — тесля

Цісар — титул імператора так званої Священної Римської імперії германського народу, а пізніше австрійського; в Україні так називали і турецького султана.

Цнота — чесність, добропорядність, чеснота, доброчинність

Цный, цний — чесний, благородний, славний, славетний, шляхетний

Цорка, цурка — дочка; дівчина

Цофнути, цофнутися (цифнутися) — повернути назад; скасувати ухвалу; взяти назад слово; відступитися, відступити

Цуг — ряд

Цукрухи дати — покарати; дати чосу

Цундрава — драна

Цын — цина, олово

Цята (цата) — дрібна монета





Ч


Чада — діти, нащадки

Чадо — дитина

Чамара — верхній чоловічий одяг типу куртки

Чамбул — наскок, набіг; загін кінноти для набігу

Част — доля, талан

Частокрот (частокроть) — часто, багато разів

Частокротний — неодноразовий, багаторазовий

Чата — розвідувальний загін, роз'їзд, дозор

Чати — військовий дозір, сторожова охорона

Чатовник — вартовий

Чаус, чауш — турецький посол, чиновник, придворний царедворець в султанській Туреччині; гонець

Чачей — ачей

Чачка (чічка) — квітка

Чачка, чячка — цяцька, іграшка, забава, квітка

Чаю — бажаю, хочу

Чаяти — мати надію, покладати надію, сподіватися

Чванець — дзбанок; Чванці — дзбани

Чворакий — з чотирма кінцями, чотирьох різновидів

Чворо — четверо

Чекан — ручна зброя, у якої з одного боку була сокирка, а з другого—молоток, з дерев'яним держаком завдовжки близько метра; воднораз був ознакою начальницького стану

Челядь — раби, слуги, піддані

Червец — червень

Червии — черевики

Червленець — багрянець

Червленый, черленый — червоний

Червоний золотий див. Золотий червоний.

Черець — червона фарба

Чернчая рада — рада голоти, черні

Чернь — голота, простолюд

Чертог — приміщення, палати

Чех — срібна або золота монета

Чечуга — шаблюка

Чижми, чижмачки — чоботи червоного або чорного кольору

Чили — чи

Чимбор — шовковий пояс

Чим-кольвек — чим-небудь

Чин — порядок, статут, устав, прийнята послідовність дій (в обряді), звичай

Чинити досыт — задовольняти

Чинити реляцию — звітувати

Чинкотор — вироблення із шкіри, шкіряний

Чинш — грошовий податок, мито, оброк, орендна плата

Чирствий — свіжий, здоровий

Чирство — свіже, здорове

Чистець — «чистилище», очищаючий вогонь, якому за вченням католицької церкви піддаються душі померлих (див. пуркгаторіум)

Члонки — деталі, елементи

Члонок — частина тіла, член

Човпти — плести язиком

Чолнійшій — головніший, знатніший

Чолобитна — супліка, звернення

Чопове — податок від вироблення напоїв (пива, меду, горілки тощо)

Чресла — поперек, стан; утроба; рід, покоління

Чуга — верхній одяг, плащ

Чуд, чюд — диво, чудо

ЧудЂтися — дивуватися

Чюм — ківш





Ш


Шабельтас — піхви

Шайность — шанування, почесть

Шалверувати (шалверовати) — шахрувати, обдурювати

Шальбірський — шарлатанський, шахрайський

Шамайник — сопілкар, дудар

Шамранє — ремство, нарікання; обурення

Шанц — шанець, окоп

Шанці — окопи

Шанцовать — рити шанці, окопи; оцінити

Шапар, шафар — економ, ключник

Шаптуховый — з кускового сукна

ШапфЂр — сапфір, дорогоцінний камінь

Шапцоватися — щастити, удаватися, сприяти

Шарапата — чужий у міському одязі

Шарварок (спільна праця) — повинність споруджувати і ремонтувати дороги, мости

Шарий (шарый) — сірий; пустий, пісний

Шарлат — назва сукна, шовкова тканина багряного кольору

Шарпанина — грабіж

Шарпати — грабувати

Шата, шати — одяг, шаття, коштовний одяг

Шатан (шайтан) — чорт, біс, сатана

Шататися — блукати; хвилюватися, хвалитися

Шатно — пишно, нарядно, ошатно

Шатость — бунт, заворушення, неспокій

Шафар — ключник, комірник, прикажчик, економ, управитель

Шафовання — розпорядження

Шафовати — керувати, порядкувати; зберігати; використовувати; управляти; розпоряджатися; роздавати

Шафунок — керування, розпорядження, управління; керувати; розпоряджатися, трата, витрата

Шацовати, шацовать, шацувати — цінувати, цінити, оцінювати; судити, осуджувати

Шацунок — оцінка, обрахунок

Швагер — шурин

Швикор — свекор

Швайца — шило

Шванк — шкода; кпин, жарт, пустощі

Шванковати (шванкувати), шванковать — коливатися, хитатися, вагатися; кульгати; програти, терпіти збитки, страждати, помилятись, кульгати, мати вади, пустувати; нездужати, слабувати

Швельбаво — недоріко

Шевлюга — крутій, дурисвіт, ошуканець; скотина, худобина; мерзотник

Шедлива (старость), шедива (старость) — сива

Шедивий, шедавий — сивий

Шедивость — сивина, старість

Шеломя, шоломя — гора, горб

Шелюг, шеляг — дрібна монета, що дорівнювала 3 грошам

Шемрання — бурчання, нарікання

Шептух — тканина, з якої виготовляли корабельні вітрила

Шестак — назва монети, що дорівнювала 6 срібним грошам

Шидерство — глузування, глум, знущання

Шидити — лаяти, дорікати, знущатися, насміхатися, глузувати, глумитися (з кого), обдурювати (кого)

Шик — стрій

Шина — плоска залізна заготовка видовженої форми

Шинковати — продавати в шинку спиртні напої

Шинок — троянда; гранатове дерево, яблуко

Ширмовати — фехтувати; махати; захищатися; базікати

Широчае — ширше, просторіше

Шифар — корабельник, мореплавець

Шишак — шолом

Шкалювати — лаяти, зводити наклепи

Шкаредний, шкарадий — поганий, бридкий, гидкий

Шкарлат — червоне сукно, багрець, пурпур

Шкарлати — червоний (пурпуровий) одяг

Шкарыдний — гидкий, бридкий, паскудний, мерзотний

Шкодливая рана — небезпечна рана

Шкодливая сторона — сторона, що зазнала шкоди, потерпіла сторона

Шкодовати — визначати ціну понесеної шкоди, втрати

Шкорупа — шкіра

Шкрыпт (скрипт), шкрипт — рукопис, писання

Шкурт — повія, розбещена жінка (чоловік)

Шкута — велике річкове судно для перевезення зерна

Шлык — кругла шапка, обшита хутром; гостроверха шапка з околишем

Шляк — шлях; удар

Шлям — шкыра з бокыв лисиць чи рисы

Шлюбовати (шлюбувати) — обіцяти, заручати

Шляхта — дворянство, привілейований стан у феодальній Польщі

Шолтис — див. солтис

Шопа — повітка, стайня, хлів

Шос — міський податок від будинків

Шофа — накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу

Шпетити — шкодити, поганити

Шпетний (шпетный) — поганий, потворний, гидкий

Шпетность — потворність, гидота, неподобство

Шпиг (шпекг) — розвідник

Шпирки — шкварки

Шпиталь — притулок для вбогих, літніх та хворих людей

Шпихлір — комора для зерна і борошна

Шпованє — бризкання

Штир — залізна вісь, болт

Штира — ялова вівця

Штих (штых) — вістря, спис, укол, удар чимось гострим, лінія, стежка

Штихар — гравер

Штихова рана — колота рана; рана, нанесена списом

Штокольвек — що-небудь

Штука — мистецтво, витівка

Штука — кусок, частина, снаряд

Штука — одиниця виміру довжини тканин; штука полотна дорівнювала в середньому 48 ліктям; штука інших тканин дорівнювала від 30  до 79 ліктів

Штурм (шторм) — буря

Штучне — майстерно, вміло

Шуий — лівий

Шуйца (шуица), шюйца, шуйця — ліва рука

Шугалія (шугалЂя) — великий човен





Щ


Щадок — нащадок

Щегульне — особливо, зокрема

Щедробливий — щедрий

Щекарство — лихослів'я, наклеп, ганьба, лайка

Щекати — зводити наклеп

Щекаючий — гавкаючий

Щекун — наклепник

Щепити — прищеплювати, засновувати, поширювати

Щитися — захищатися

Щитити — пишатися

Щоколвек, що-кольвек — що-небудь, будь-що, трохи, дещо

Щур — назва птахів





Ю


Ю — її

Юж, юже, южесь — вже, вже ж

Южика, ужика — родич

Юзники — в’язні

Юка — пута

Юм — їм

Юнак — богатир, доблесний воїн

Юнь — червень

Юригел, юрогелт, юртгельт (пол. jurgielt) — платня, річна платня, платня найманим воїнам, річне утримання

Юха — вивар, суп, соус, похльобка, юшка





Я


Яблко — держава, символ влади монарха

Я†— явно

Яґляна — пшоняна

Ядамашок — адамошок, кольорова шовкова тканина

Ядра, ядро — надра

Яже — котра, яка, що; ніж

Язвен — поранений

Язвина — нора

Язвити — ранити

Язовитський — єзуїтський

Языки — народи

Язя (язва) — неміч, слабість

Яки колвек — які-небудь, будь-які

Який-колвек — будь-який, який-небудь

Яко — що, через те що, щоб, чи, як

Якоже — оскільке, также, так само

Якоби — якби

Якосьмо — як ми

Ялмужка, ялмужна — милостиня, пожертва

Яловиця — телиця

Ям — я єстем — я є

Ямбікус (ямб) — віршовий розмір

Яндола — велика миска

Яничари, єничари — відбірне привілейоване турецьке піше військо, утворене турецьким султаном Урханом у XIV столітті і скасоване Мухмудом II у 1826 році

Янполка, ямпулка — посудина малої місткості (мірка, чарка і т.п.)

Яр — гнів

Яра — весна

Ярига — злодій, п’яниця, безпутна людина; солдат

Ярий — яровий, весняний; гнівний, відважний, завзятий

Яринки (ярынки) — зіллячко, молода городина

Яритися — сердитися

Ярмак, ярмяк — див. єрмак

Ясир — татарський  полон,   населення, виведене у полон

Яскиня, яскяня — печера; могила; нора, берлога, яма, прірва

Яспіси — яшма

Ясти — їсти

Яти — брати, взяти, оволодівати

Ятка — торгове місце






А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я




Додаткові джерела:
Словник малозрозумілих слів. Лікарські та господарські порадники XVIII ст.
Українські грамоти XV ст. Київ, 1965.
Актова книга житомирського гродського уряду 1611 року. Житомир, 2002.
Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст. Київ, 1986.
Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). Київ-Львів, 2004.
Універсали Івана Мазепи. Київ-Львів, 2002.
Байки в українській літературі XVII-XVIII ст. Київ, 1963.
Литовська метрика. Книга 561. Ревізії українських замків 1545 року. Київ, 2005.
Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст. Київ, 1981.










© Сканування, обробка та зведення: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
28.III.2003 (Останнє поповнення 15.II.2009)







Головна



Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.