Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


‹‹   Головна    





ФОТОГРАФІЇ Т. Г. ШЕВЧЕНКА


Відомо одинадцять фотографій Шевченка, з яких збереглося десять (дев’ять з них — у ДМШ, одна — в Літ.-меморіальному будинку-музеї Т. Г. Шевченка в Києві). До заслання поет не фотографувався.


Першу його фотографію на прохання М. Дорохової зроблено 30.III 1858 у А. Деньєра. На знімку — поет з бородою, в шапці й кожусі. З цього фото 1860 він виконав автопортрет.


Другий знімок зроблено у фотоательє І. Досса 1858. На ньому Шевченко без головного убору, в білій сорочці і темному піджаку. Після смерті І. Досса з його негатива зроблено кілька відбитків у фотоательє Д. Здобнова. Художники О. Бобров, С. Красицький, В. Касіян користувалися цим знімком при створенні портретів поета. За цією ж фотографією І. Рєпін 1888 написав портрет для світлиці в хаті, збудованій на Чернечій горі для сторожа могили Шевченка.


Третій знімок — в смушковій шапці й кожусі, з поголеною бородою — зроблено в квітні 1859 у того ж А. Деньєра. З цього фото Л. Жемчужников замовив у Парижі літографський портрет (його майстерно виконав літограф А. Муйєрон) і привіз до Петербурга. Шевченко ствердив літографію підписом і користувався нею, працюючи над останнім офортним автопортретом. Після смерті поета художники В. Мате, М. Мурашко, Ф. Красицький та ін. користувалися цим знімком для створення живописних, графічних і скульптурних портретів Шевченка. З цього ж фото І. Крамськой на замовлення П. Третьякова — засновника Третьяковської картинної галереї — 1871 виконав один з найкращих портретів Шевченка.


В 1859 поет ще раз фотографувався у А. Деньєра — разом з своїми друзями Г. Честахівським, братами О. та М. Лазаревськими і П. Якушкіним. Лейпцігський майстер Ф. Брокгауз викадрував з цієї групи постать Шевченка і вигравірував її на сталі; пізніше і рос. майстри робили з цього фото гравюри на металі, дереві.


До 1859 належить ще одна фотографія Шевченка. На ній поет зображений на весь зріст, у смушковій шапці, кожусі і з палицею. Це невелике за розміром (9 × 12 см) фото дуже рідкісне. Виконав його, очевидно, теж А. Деньєр.


Під час перебування у Києві 1859 поет тричі фотографувався у І. Гудовського.

На першому знімку він сидить на стільці у білій сорочці з темною краваткою і темному піджаку (за цією фотографією художник Г. Цисс 1929 виконав портрет олією).


На другому — сидить на стільці біля столу в білому полотняному костюмі з палицею в руках.


На третьому фото (погрудне) поет теж у білому костюмі з нахиленою вліво головою. З цього знімка Шевченко 1860 виконав офортний автопортрет.


До 1858—59 належить фотографія поета у темному костюмі, з якої 1859 М. Микешин зробив малюнок-портрет, репродукований ксилографією Є. Гогенфельдена у «Кобзарі» 1860, виданому коштом П. Симиренка. Цю фотографію Шевченко використав при роботі над офортним автопортретом 1860. Оригінал фото не зберігся.


Два останні знімки поета —


в чорному костюмі, в білій сорочці з чорною краваткою і


другий — разом з Г. Честахівським виконані невідомим фотографом в кін. 1860 або на поч. 1861.



К. В. Чумак.



[Текст: Шевченківський словник. — К., 1978. — Т. 2. — С. 311.]




Див. також фотографії Тараса Шевченка в спільноті ua_kobzar.






‹‹   Головна    


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.