Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








34. Портрет Миколи Олексійовича Сєверцова. Кольоровий папір, італійський та білий олівець (29,8 × 28). [Пб.]. 27.III 1859.

Справа внизу на портреті білим олівцем дата і авторський підпис: 1859 || 27 марта || Т. Шевченко.

М. О. Сєверцов був близько знайомий з Шевченком з кінця жовтня 1858 р. Про зустрічі М. О. Сєверцова з Шевченком у Петербурзі пише його невістка — Л. Б. Сєверцова: «Он хорошо знал Мея, Майкова, Полонского, особенно же близко Н. Щербину и Тараса Шевченко, тогда только что вызволенного из ссылки благодаря неустанным хлопотам Толстых. Хорошо знал он и известного трагика Айру Олдриджа, с которым встречался и у Толстых, и у Шевченко, писавшего в своей мастерской портрет Олдриджа. В 1859 г. Т. Шевченко написал небольшой, но прекрасно выполненный портрет Николая Алексеевича, всю жизнь висевший у Алексея Николаевича в кабинете над его письменным столом» (Л. Б. Сєверцова, Алексей Николаевич Сєверцов, М. — Л., АН СССР, 1946, стор. 36).

Образній характеристиці портретованого відповідають спогади К. Ф. Юнге про М. О. Сєверцова, яка так описує його зовнішність: «Николай Алексеевич действительно не был красив, а раны, полученные при взятии его в плен, еще более обезобразили его лицо глубокими рубцами. Голову держал он всегда вниз и смотрел /24/ через очки... Я любила его выразительное лицо, освещенное проницательными и умными глазами» (Е. Ф. Юнге, Воспоминания, М., «Сфинкс», [Б.p.], стор. 200 — 201).

Попередні місця збереження: власність М. О. Сєверцова, О. М. Сєверцова, С. О. Сєверцова, О. Й. Сєверцової.


ДМШ, інв. № г — 1666.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.