Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








35. Портрет Василя Леонтійовича Кочубея. Полотно (овал), олія (92 × 76,7). [Пб.]. [III — 25.V] 1859.

По верхньому краю овала червоною фарбою кирилицею напис: Его царскаго пресвЂтлаго величества войска запорожскаго генеральный судія Василий Кочубей.

По нижньому краю овала тією ж фарбою дата і авторський підпис: 1859 Т. Шевченко.

Портрет був замовлений Шевченкові П. А. Кочубеєм для подарунка В. В. Тарновському (див. М. Шугуров, Рецензия на статью В. П. Горленка «Шевченко — живописец и гравер», «Киевская старина», 1893, кн. VI, стор. 134).

Про роботу Шевченка над портретом Кочубея пише Б. Г. Суханов-Подколзін: «Помнится, что однажды я нашел Тараса Григорьевича в большой суете. Он собирался писать масляными красками портрет известного Кочубея, по заказу одного из его потомков... По поводу того же Кочубея, один из уроков прошел в том, что мы, забравшись на какую-то огромную академическую не то кладовую, не то чердак, рылись в целом хаосе запыленных старых картин, чтобы разыскать какие-то портреты каких-то малороссийских гетманов.., нужных ему [Шевченку] для большей верности кочубеевского костюма. После долгих поисков... отрыли мы какого-то старого чубатого господина и, окрестив его почему-то «Мазепой», торжественно приволокли в студию. Посещавшие Шевченка художники единогласно хвалили его работу, что приводило его в отличное расположение духа» (Б. Суханов-Подколзин, Воспоминание о Т. Г. Шевченко его случайного ученика, «Киевская старина», 1885, кн. II, стор. 233).

Портрет датується часом замовлення Шевченку П. А. Кочубеєм 4-х картин (III 1859), в числі яких, очевидно, був і портрет В. Кочубея (див. Н. Белозерский, Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831 — 1861), «Киевская старина», 1882, кн. X, стор. 74) і часом від’їзду Шевченка з Петербурга на Україну 25 травня 1859 р. Про те, що портрет був переданий замовцеві до від’їзду на Україну, свідчить лист Л. В. Тарновської до В. В. Тарновського (молодшого) від 24 липня 1859 p.: «Портрет Кочубея Гетьмана получен от Петра Аркадьевича, но нужно на него лак положить, и тогда тебе отправим» (Архів Тарновських в Чернігівському історичному музеї).

В літературі зустрічається також під назвами: «Немолодой украинец», «Пожилой малоросс».

Попередні місця збереження: власність П. А. Кочубея, В. В. Тарновського, ЧМТ, ЧІМ, ГКШ, ЦМШ.


ДМШ, інв. № ж — 101. /25/










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.