Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення




АЛЬБОМ 1858 — 1859 РОКІВ



68 — 85. Альбом 1858 — 1859 років. У літературі альбом відомий під назвою Корсунського (за місцем виконання окремих робіт) або Сулієвського (за прізвищем одного з колишніх власників).

Повністю альбом не зберігся. Зараз відомо лише 13 розрізнених аркушів з 18 рисунками пером, тушшю, сепією та олівцем. Це ескізи до офортів, над якими Шевченко почав працювати в Петербурзі з весни 1858 p., краєвиди, ескізи та етюди, виконані під час перебування Шевченка на Україні з червня до серпня 1859 p., та різні фольклорні записи.

Вперше про альбом та його власника В. М. Лазаревського згадується в журн. «Киевская старина» (1888, кн. VI, стор. 83), де сказано, що це «Альбом рисунков пером, сепией и карандашом: виды в Мошнах, Черкасах, Межиричьи, Корсуни (хата, бережок, деревья), около Канева (низкий берег Днепра), этюды деревьев, два вида с подписью «в Лыхвыни» (Тульск. губ.). Рисунки пером: малороссиянки, идущие с водой от криницы, мулла перед раскрытой книгой». Згаданий тут пейзаж с. Мошни не знайдений (див. № 162).

Другу згадку про фольклорні записи та рисунок «В Черкасах» з альбома Ф. Л. Сулієва опубліковано в журн. «Русский библиофил» (№ 1, 1914, стор. 17 — 18). В цьому ж році О. Новицький в кн. «Тарас Шевченко як маляр», посилаючись на відомості «Киевской старины», перераховує роботи з Корсунського альбома (стор. 66).

У «Повному виданні творів Т. Г. Шевченка» (Львів, 1935, т. VI, стор. 287) зазначено, що залишки цього альбома в 1912 р. були знайдені у Ф. Л. Сулієва, який купив його у Б. В. Лазаревського. В альбомі вже не було багатьох рисунків, які стали власністю інших осіб. Тут названо також ще один рисунок — «Стінка», який Шевченко виконав нібито під Сумами; відсутність репродукції з нього не дозволяє встановити, чи має на увазі автор однойменний рисунок Шевченка 1845 р. (див. т. VII, № 309), чи якусь іншу роботу.

Аркуші альбома, репродуковані тут під № 68, 70, 73, 75, 80, 83, мають рисунки на лицевій стороні і звороті.

Всі малюнки альбома виконані на однаковому папері та мають однаковий розмір (з відхиленням в 2 — 3 мм). Дев’ять аркушів мають порядкову нумерацію (1, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11). /43/

Альбом, що належав В. М. Лазаревському, перейшов у власність його сина — Б. В. Лазаревського, від якого окремі аркуші були придбані різними особами: три аркуші стали власністю Є. Є. Рейтерна, два — С. С. Боткіна, сім малюнків та фольклорні записи — Ф. Л. Сулієва.

Твори, які належали Ф. Л. Сулієву, пізніше зберігались в КММ, ВІМШ, ГКШ; інші, що зберігались у всіх останніх власників, належали РМ, ІТШ, ГКШ.

Зараз усі 18 малюнків належать ДМШ.





68. Священик. Папір, туш, перо (16,1 × 22,9). [Пб.]. [Н. p. 10.V 1858].

Фрагмент з офорта Рембрандта «Смерть Марії», зліва постать сидячої жінки, сюжетно не пов’язана з офортом.

Рисунок входив до альбома Шевченка 1858 — 1859 pp. (див. «Киевская старина», 1888, кн. VI, стор. 83 та примітку до № 68 — 85).

Датовано на підставі запису в щоденнику Шевченка про те, коли він вперше після заслання почав працювати в Ермітажі над підготовчими рисунками для офортів (див. том V, стор. 179).

На звороті рисунок (див. «Дві дівчини», № 69).


ДМШ, інв. № г — 301.





Альбом 1858-1859 рр. Перелік творів.








Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.