[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 67-70.]

Попередня     Головна     Наступна

ВІД РЕДКОЛЕГІЇ

Це видання становить повне зібрання творів Тараса Шевченка і містить усю відому сьогодні його літературну та образотворчу спадщину: поетичні, драматичні та прозові твори; щоденник, автобіографію, статті, археологічні нотатки, записи народної творчості; листи (включаючи колективні, підписані Шевченком), ділові папери; малярські та графічні твори Шевченка-художника. До видання входять також творчі заготовки та підготовчі матеріали до нездійснених літературних і мистецьких творів Шевченка: плани, етюди, ескізи, начерки тощо.

Порівняно з попередніми виданнями: Повним зібранням творів у десяти томах (1939 — 1963) та здійсненим на його основі полегшеним Повним зібранням творів у шести томах (1963 — 1964), корпус Повного зібрання творів у дванадцяти томах поповнено і розширено новими творами (листи до В. М. Рєпніної, О. С. Уварова, О. І. Бутакова, портрет В. П. Воронцова та ін.), текстами новознайдених автографів чи факсимільних копій з них (фрагменти невиданої збірки «Поезія Т. Шевченка. Том первий»: «Перебендя», «Іван Підкова», «До Основ’яненка», «Марії Олександровні Маркович», нові редакції поем «Тарасова ніч» та «Гамалія»; «Садок вишневий коло хати...», «Лічу в неволі дні і ночі...», «Осія. Глава XIV», «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19», «Якби-то ти, Богдане п’яний...», виправлення Шевченка у примірнику «Кобзаря» 1860 року, що належав Г. М. Честахівському; 16 листів до Бр. Залеського та ін.), прижиттєвих публікацій («Заворожи мені, волхве...») та списків, частина з яких («Кавказ», «Думи мої, думи мої...») має виправлення Шевченка.

Вперше введено до видання власницькі та дарчі написи поета на книжках, рисунках, офортах, фотографіях; документи, складені Шевченком (писані його рукою) чи за його участю; редакційні виправлення поета у творах інших авторів. До розділу «Dubia» включено поетичні твори «Нудно мені, тяжко — що маю робити...», «Не журюсь я, а не спиться...», «На незабудь Штернбергові». /68/

Визначальний принцип встановлення основних (дефінітивних) текстів творів Шевченка — принцип визначення і критичної підготовки тексту, що становить текстовий підсумок творчої праці поета. Попередні редакції вміщено в розділі «Інші редакції та варіанти». Дві кардинально відмінні редакції того самого твору («Москалева криниця», «Сліпий» і «Невольник», «Відьма», «Лічу в неволі дні і ночі...», «Плач Ярославни» із «Слова о полку Ігоревім») подаються в основному корпусі в тому разі, коли вони відрізняються великими масивами художньо довершеного тексту.

Комплексний характер видання зумовив поділ його на дві приблизно співмірні за обсягом частини: перша (1 — 6 томи) — літературна спадщина (в широкому розумінні); друга (7 — 11 томи) — образотворча спадщина; останній, 12-й том, — довідково-допоміжний. Провідний принцип побудови видання хронологічний: твори розміщуються за часом їхнього написання. При цьому у творах літературної спадщини історичний принцип поєднано з жанровим, що визначає віднесення творів до відповідних томів за їхньою родово-жанровою належністю (поезія, драматургія, художня проза, літературно-критичні, театральні статті, наукові, педагогічні праці, записи народної творчості, листи, ділові папери, дарчі написи, документи, писані рукою Шевченка). Всередині томів (чи розділів томів) твори розміщуються в тій хронологічній послідовності, в якій їх написано. Мистецькі твори розподілено на томи за періодами творчості Шевченка.

Видання складається з дванадцяти томів (з послідовною, безперервною нумерацією їх):

1. Поезія. 1837 — 1847 рр.;

2. Поезія. 1847 — 1861 рр.;

3. Драматичні твори. Повісті;

4. Повісті;

5. Щоденник. Автобіографія. Статті. Археологічні нотатки. «Букварь южнорусский». Записи народної творчості;

6. Листи. Ділові папери. Дарчі написи. Документи, складені Т. Г. Шевченком та за його участю;

7. Живопис. Графіка. 1830 — 1843 рр.;

8. Живопис. Графіка. 1843 — 1847 рр.;

9. Живопис. Графіка. 1847 — 1850 рр.;

10. Живопис. Графіка. 1850 — 1857 рр.;

11. Живопис. Графіка. 1857 — 1861 рр.;

12. Довідкові матеріали. Покажчики (імен, географічних назв, творів Т. Г. Шевченка тощо).

Кожен з томів літературної спадщини має розділи: 1. Основний текст. 2. Dubia. 3. Інші редакції та варіанти. 4. Коментарі. /69/

За своїм типом Повне зібрання творів Т. Г. Шевченка в дванадцяти томах є академічним, головне завдання якого — встановити точний (в особливо складних випадках — якомога точніший) дефінітивний текст у всій, якої тільки можна сьогодні досягти, повноті його модифікацій, від найперших начерків до останніх редакцій, у послідовному генеалогічному взаємозв’язку всіх стадій і фаз його становлення і розвитку в процесі цілеспрямованої авторської праці, від виникнення задуму до остаточного завершення твору чи припинення роботи над ним. Історія тексту встановлена за всіма наявними і приступними рукописними та друкованими джерелами і служить ґрунтом для визначення дефінітивного тексту (остаточної, чи останньої, редакції) та побудови повного (наскільки дозволяють наявні джерела) генеалогічного зведення інших редакцій та варіантів кожного твору і всієї творчості поета в цілому.

Про особливості видання мистецьких творів див. у передмові

до сьомого тому.

Важливе завдання, невіддільне від побудови історії тексту, — датування творів Т. Г. Шевченка. Більшість їх автором не датовано. Авторські ж дати в рукописах і друкованих текстах — там, де вони є, — не завжди точні, а деякі (зокрема в повістях) — фіктивні. Нерідко вони фіксують не завершення твору, а час, коли його переписано до якоїсь збірки чи комусь у дарунок.

Датування і локалізацію цілого ряду творів Шевченка, переважно ранніх та періоду заслання, в цьому виданні уточнено. Історію шевченківського тексту розкрито повніше й детальніше, на значно розширеній, науково вивіреній джерельній базі. Розвиток і розгалуження тексту багатьох творів відтворено з вичерпною за сучасного стану вивчення джерел повнотою, вибір основного тексту деяких творів уточнено і змінено («Думка» («Тяжко-важко в світі жити...»), «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови...»), «Давидові псалми», «Никита Гайдай» та ін.). Вірш «Стоїть в селі Суботові...», який раніше друкувався як окремий твір, насправді є фрагментом містерії «Великий льох» і подається як ЇЇ закінчення.

Текст критично звірено з усіма приступними першоджерелами — рукописними (автографами, копіями, авторизованими списками) та друкованими. Цензурні спотворення й викривлення усунуто за автографами, авторизованими списками, примірником «Кобзаря» 1840 р. з повнішим текстом (не 114, а 115 сторінок) і з меншими купюрами, що зберігається в Науковій бібліотеці Санкт-Петербурзького університету, іншими примірниками прижиттєвих видань з виправленнями поета або з руко/70/писними вставками на місці цензурних купюр, зробленими близькими до Шевченка особами.

На підставі зіставлення й вивчення усіх приступних першоджерел усуваються переробки, внесені редакторами без погодження з поетом, друкарські помилки та інші відступи від справжнього, автентичного Шевченкового тексту. Явні друкарські помилки й описки виправляються, як правило, без спеціальних застережень. Пропущені в першоджерелах слова чи частини слів відновлюються у квадратних дужках.

Тексти друкуються за правилами сучасної орфографії і пунктуації із збереженням особливостей, притаманних українській та російській мові Шевченка та його доби, включаючи й численні випадки, коли відхилення від звичайного правопису зумовлені художньо-стилістичними настановами. При відсутності авторських назв у квадратних дужках наводяться традиційні умовні назви творів: [Марина], [Сотник], [Сичі] тощо.

Коментар до кожного твору містить вичерпні відомості про всі наявні джерела тексту, перелік їх у генеалогічній (стадіальній) послідовності, довідки про джерело основного тексту та датування твору; включає історію задуму і тексту твору, аналіз творчої праці над чорновими і подальшими рукописними текстами та аналіз друкованих текстів, що становлять продовження творчої праці Шевченка. Саме цей аналіз лежить в основі мотивування вибору основного, критично встановленого тексту, обґрунтування хронології (дати) твору, встановлення генеалогічної послідовності редакцій та варіантів тексту. У відповідності з контекстом коментуються реалії твору: явні й приховані цитати й перегуки, історичні події і реальні факти, згадані або ті, що малися на увазі, імена історичних осіб, літературних осіб, літературних та міфологічних персонажів, фольклорні джерела, слова, що вийшли із вжитку. На початку розділу «Коментарі» подається редакційна преамбула.

Повне зібрання творів Т. Г. Шевченка підготували Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України (1 — 6, 12 томи), Національний музей Тараса Шевченка, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнології імені М. Т. Рильського НАН України (7 — 12 томи) за активної участі співробітників Інституту української мови НАН України та Інституту мовознавства імені О. О. Потебні.

Попередня     Головна     Наступна