Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 399-401; С. 758.]

Попередня     Головна     Наступна





РЕДАГОВАНЕ



[ВИПРАВЛЕННЯ БАЙКИ П. ПИСАРЕВСЬКОГО «СОБАКА ТА ЗЛОДІЙ»]


СОБАКА ТА ЗЛОДІЙ

Казка


На прив’язі, біля комори,

Собака збіжжя стерегла,

Бо з чорта дуже зла була

Вона харциз була на вора.

Хазяїн шанував,

А щоб людей удень не рвала,

Всяк день на прив’язі держав.

От раз, вже темний вечір був,

Рябка забувши відв’язати,

Пішов Хазяїн та й заснув,

А се й ковінька супостатам!

Надворі ж ніч, мороз, мете.

Що ж дальше буде? Як на те

Ось Злодій до двора чвалає,

Прийшов, комору одпирає...

Собака ж тільки скавучить!

Вона б то Злодія й спинила,

Пом’яла б трохи, подавила,

Так що ж — ланцюг її держить!

Забравши Злодій все гарненько,

Як вам сказати? До шматка!

Запер комору потихеньку

Та ще й глузує із Рябка.

Рябко вже бачить, що від хати

Йому підмоги та нема.

Сказав: «Тепер-то й глузовати,

Як в мене воленьки чортма!»











[ВИПРАВЛЕННЯ БАЙКИ П. ПИСАРЕВСЬКОГО «СОБАКА ТА ЗЛОДІЙ»]


Джерела тексту:

опис підготовчого рукопису альманаху «Ластівка», зроблений П. О. Картавовим (РНБ, ф. 341, № 443, арк. 11);

першодрук в альманасі «Ластівка» (СПб., 1841. — С. 218 — 219).

Подається за «Ластівкою» (СПб., 1841. — С. 218 — 219). Рядки, поправлені Шевченком, друкуються прямим шрифтом, решта тексту — курсивом.

Датується орієнтовно: 1839 — 1840 рр., С.-Петербург.

Автограф не відомий. У кінці 1838 р. Шевченко передав упорядникові альманаху «Ластівка» Є. П. Гребінці кілька своїх творів («Причинну», «Думку» («Вітре буйний, вітре буйний!..»), «На вічну пам’ять Котляревському», «Думку» («Тече вода в синє море...»), перший розділ поеми «Гайдамаки») для публікації, допомагав йому в редагуванні збірника. Про Шевченкову участь в упорядкуванні альманаху Є. П. Гребінка повідомив у листі з Петербурга до Г. Ф. Квітки-Основ’яненка від 13 січня 1839 р.: «У меня здесь есть чудесный помощник — Шевченко, человек удивительный» (Гребінка Є. П. Твори: В 3 т. — Т. 3. — С. 597). П. О. Картавов у своєму описі складального рукопису «Ластівки» зафіксував виправлення, внесені Шевченком до тексту байки П. Писаревського «Собака та Злодій»: «В рукописи была исправлена Т. Шевченкою

строка 7 — Її на прив’язі держав.

попр[авлено] — Всяк день ” ” ”

[строка] 13 — Що ж дальше? — Як на те

[строка] 14 — До збіжжя злодій і чвалає.

попр[авлено] — Що ж дальше буде? — Як на те

Ось злодій до двора чвалає.

стр[ока] 19 — Так що ж бо цеп її держить.

попр[авлено] — ” ” ланцюг ” ” ».

Писаревський Петро Степанович (близько 1820 — ?) — український поет, автор бурлескних віршів та байок.











Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.