Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 5. — С. 423-425.]

Попередня     Головна     Наступна






КОМЕНТАРІ (продовження)



ЖИВОПИСНАЯ УКРАИНА


Джерело тексту:

першодрук у газ.: Северная пчела. — 1844. — 25 августа. — № 193.

Подається за першодруком.

Датується за часом першої публікації: 25 серпня 1844 р., С.-Петербург.

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне видання творів. — Варшава; Львів, 1937. — Т. 12. — С 437 — 438 під редакційною назвою «Рекламовий проспект «Живописной Украины». У виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. — К., 1957. — Т. 6. — С 336 — 337 надруковано під редакційною назвою «Повідомлення про видання «Живописная Украина» в газ. «Северная пчела» — в розділі «Додатки». Під тією ж назвою (теж у розділі «Додатки») вміщено і в наступному виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 6 т. — К., 1964. — Т. 6. — С 358 — 359.

Рукопис, поданий до газети «Северная пчела», не відомий. Повідомлення надруковано в газеті з приміткою: «Сообщено». Потрібні відомості про підготовлюване мистецьке видання «Живописная Украина» міг надати тільки сам художник — Шевченко. Текст надруковано, найімовірніше, з певними редакційними змінами (очевидно, прийнятими Шевченком), що були викликані потребою припасувати його до форми газетного повідомлення-анонса, посилити рекламне звучання. Таким, зокрема, є вислів: «Исполненный этого убеждения, известный и любимый поэт-живописец Т. Г. Шевченко решился приступить к изданию...» тощо.

Про намір видати «Живописную Украину» та її програму Шевченко писав наприкінці липня 1844 р. В. М. Рєпніній (лист не зберігся). 4 серпня 1844 р. В. М. Рєпніна писала щодо програми «Живописной Украины» в листі до Г. I. Псьол: «Я получила сегодня хорошее письмо от Шевченко... Шевченко предпринял огромный труд: "Живописная Украина". Это будут гравюры, им изготовленные, с текстами известных писателей; все они будут подразделены на три категории: пейзажи, достопримечательные по своей красоте или историческим воспоминаниям, затем изображения национальных нравов и, наконец, исторические сюжеты. Он хочет [чтобы мы] воспользовались выборами, с тем, чтобы произвести подписку; такой совет дал ему Григорович. Ежегодно будет выходить 10 эстампов и цена за год будет 5 руб. серебром. Это дело займет два года...» (Збірник праць четвертої наукової шевченківської конференції. — К., 1956. — С 274). Викладена тут програма видання близька у своїй основі до тієї, яку незабаром (25 серпня 1844 р.) надруковано в повідомленні «Живописная Украина» в газ. «Северная пчела» — окреслено три тематичні розділи: пейзажі, народнопобутові та історичні сюжети, вказано на сприяння виданню відомих істориків тощо. Близькі за змістом вислови знаходимо й у двох листах Шевченка до О. М. Бодянського від 6 — 7 травня та 29 червня 1844 р., що передували публікації повідомлення «Живописная Украина»в газ. «Северная пчела». До тексту повідомлення, починаючи від слів «Сюда войдут рисунки по следующим предметам...», подібні вислови в дещо пізніших листах поета до М. А. Цертелєва від 23 вересня, С. М. Муханова від 25 вересня, до Товариства заохочування художників від 30 жовтня 1844 р. і особливо у проспекті, вміщеному на обкладинці альбому «Живописная Украина» (СПб., 1844). /424/

Повідомлення про видання «Живописной Украины*, складені за матеріалами, одержаними від Шевченка, надруковано також у газетах «Русский инвалид» (1844. — 15 октября), «Литературная газета» (1844. — 19 октября), «Tygodnik Petersburgski» (1844. — 5/17 grudz.). Повідомлення в газ. «Прибавления к Харьковским губернским ведомостям» (1844. — 25 октября) складено за дорученням харківського цивільного губернатора С. М. Муханова губернським правлінням за текстом циркулярного листа про «Живописную Украину» чернігівського, полтавського і харківського генерал-губернатора М. А. Долгорукова до харківського, чернігівського та полтавського губернаторів (з них відомий лише лист від 30 вересня 1844 р. до чернігівського цивільного губернатора П. І. Гессе — див.: Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. — С 52 — 53, 55). Про працю Шевченка над альбомом «Живописная Украина» див.: Прийма Ф. Я. Шевченко в работе над «Живописной Украиной»: (По материалам архива В. Н. Репниной) // Збірник праць четвертої наукової шевченківської конференції. — К., 1956. — С 270 — 283; Владич А. «Живописна Україна» Тараса Шевченка. — К., 1963.













[ТЕКСТИ ПІД ОФОРТАМИ «ЖИВОПИСНАЯ УКРАИНА»]


Джерело тексту — підтекстовки українською та французькою мовами під офортами в альбомі: Живописная Украина. Тараса Шевченка. — Санктпетербург, 1844 (примірник ІР НБУВ).

Подаються за примірником альбому «Живописная Украйна», що зберігається в ІР НБУВ (ф. 208, № 37).

Датуються за часом виконання офортів: «У Києві», «Судня рада», «Дари в Чигрині 1649 року» — березень — початок травня 1844 р.; «Казка» — не пізніше серпня 1844 р.; «Старости», «Видубецький монастир» — не пізніше листопада 1844 р.

Тексти під офортами «Дари в Чигрині 1649 року», «Старости», «Судня рада», «Казка» вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне видання творів. — Варшава; Львів, 1937. — Т. 12. — С 435 — 436. Тексти (назви творів) під офортами «У Києві» та «Видубецький монастир» уводяться вперше.









[ПРОСПЕКТ ВИДАННЯ «ЖИВОПИСНАЯ УКРАИНА»]


Джерело тексту — першодрук у виданні: Живописная Украина. Тараса Шевченка. — Санктпетербург, 1844. — Вкладний аркуш, наклеєний на звороті титульної сторінки (примірник ІР НБУВ, ф. 208, № 37).

Подається за першодруком.

Датується за часом виходу першого (здвоєного) випуску альбому «Живописная Украина» у світ, орієнтовно: кінець 1844 р. (цензурний дозвіл на випуск квитка на одержання альбому «Живописная Украина» передплатниками — 23 серпня 1844 р. Див.: Бородін В. С. Т. Г. Шевченко і /425/ царська цензура: Дослідження та документи. 1840 — 1862 роки. — К., 1969. — С 85 — 86).

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Повне видання творів. — Варшава; Львів, 1937. — Т. 12. — С 436 (під редакційною назвою «Рекламовий проспект «Живописной Украины»; уміщений на задній сторінці обгортки).










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.