[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна

ПЕРЕДМОВА

Геніальний син українського народу Тарас Григорович Шевченко, великий народний поет, революціонер-демократ, полум’яний патріот і мислитель-гуманіст, заслужено має славу одного з найвидатніших майстрів українського живопису і графіки, основоположника народності і критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві.

Шевченко — художник і поет — дорогий не лише українському народові, а й усім соціалістичним націям Радянського Союзу і трудящим зарубіжних країн як автор творів, сповнених безмежної любові до поневолених і гніву до гнобителів та незламної віри в творчі сили народу, в перемогу правди і торжество загальнолюдського щастя.

Спадщина Шевченка-художника має велику культурну і мистецьку цінність, цікавить не тільки художників і мистецтвознавців, а й найширші кола громадськості. Його багатогранна творчість живописця і графіка, його передові естетичні погляди на зв’язок мистецтва з життям заслуговують глибокого вивчення та найширшої популяризації.

З цією метою Президія Академії наук Української РСР доручила Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії спільно з Державним музеєм Т. Г. Шевченка підготувати до друку VII, VIII, IX і X томи академічного видання „Повного зібрання творів /VI/ Тараса Шевченка“, вмістивши в них усі його досі відомі твори живопису і графіки.

Принципово новим у цих томах є те, що в них вперше повністю публікуються твори художника, розміщені в порядку хронології їх виконання, отже за послідовністю творчого розвитку Шевченка-художника.

Відповідно до цього VII том містить твори 1830 — 1847 pp., тобто доакадемічного і академічного періодів та часу перебування Шевченка на Україні до першого арешту; VIII і IX томи присвячені творам років заслання; з них том VIII охоплює твори 1847 — 1850 pp., виконані в Орську, під час експедиції на Аральському морі та в Оренбурзі, а том IX — твори 1850 — 1857 pp., виконані в Новопетровському укріпленні. В X томі вміщені твори 1857 — 1861 pp., тобто часу повернення із заслання, перебування в Нижньому Новгороді, Москві, Петербурзі та часу останньої подорожі по Україні.

В кожному томі публікуються спочатку основні твори художника, потім альбоми, окремі ескізи, етюди і начерки, а також твори, належність яких Шевченкові викликає сумнів і вимагає додаткового дослідження (dubia).

Разом в усіх томах вміщено 835 репродукцій з оригінальних творів Шевченка. До кожної репродукції під тим же номером подано коментар з описом твору та його історіографією. 278 творів Шевченка, які відомі лише з архівних і літературних джерел, досі не знайдені й тому не репродуковані, мають також свої описи і коментарі.

Окремо в X томі вміщено описи і коментарі до тих творів різних художників, які в попередніх публікаціях помилково приписувалися Шевченкові.

При підготовці томів до друку збережено шевченківські назви творів і вивірено інші назви, присвоєні за літературною традицією, та внесено відповідні уточнення і зміни. Багато графічних творів названі вперше. Завдяки цьому розкрито зміст деяких основних /VII/ творів і численних ескізів та начерків, що досі лишалися не розшифрованими.

Встановлено та уточнено атрибуції значної частини непідписаних і недатованих творів Шевченка. В літературі вони мали різне датування.

В результаті наукових досліджень звужено хронологічні рамки датування окремих творів до року, місяця, іноді навіть до дня їх виконання.

На підставі критичного перегляду літератури про мистецьку спадщину Шевченка внесено ряд уточнень до попередніх атрибуцій, а велика кількість творів, відомих лише за реєстраційними виданнями і науково не досліджених, дістала вперше свої атрибуції. Вперше публікується в цьому виданні також значна кількість творів, до цього часу не репродукованих.

Всі чотири томи повного зібрання живопису і графіки Т. Г. Шевченка упорядкували старші наукові співробітники Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР — кандидат історичних наук Б. С. Бутник-Сіверський, кандидат мистецтвознавства Я. П. Затенацький і шевченкознавець М. І. Мацапура.

Описи творів, коментарі до них та покажчики написали наукові співробітники Державного музею Т. Г. Шевченка АН УРСР у Києві — Л. І. Внучкова, М. М. Новицький, Г. П. Паламарчук, Н. П. Прокопенко, Є. О. Середа, В. О. Судак, К. В. Чумак і наукові співробітники Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР — І. М. Вериківська, З. В. Лашкул і В. Я. Ткаченко під загальним керівництвом кандидата історичних наук Б. С. Бутника-Сіверського.

При підготовці видання колектив авторів діставав поради і допомогу від академіка І. Е. Грабаря та від таких установ і організацій: у Москві — від Державної Третьяковської галереї, Інституту картографії МВС СРСР, Державного історичного музею; в Ленінграді — від Державного Ермітажу, Державного російського музею, Літературно-/VIII/го музею Інституту російської літератури АН СРСР (Пушкінський дім), Всесоюзного географічного товариства при АН СРСР, Центрального державного історичного архіву, Обласного історичного архіву, Державної ордена Трудового Червоного Прапора публічної бібліотеки ім. М. Є. Салтикова-Щедріна, Науково-дослідного музею Академії художеств СРСР, Центрального воєнно-морського архіву; в Алма-Аті — від Академії наук Казахської РСР; у Харкові — від Державного музею образотворчого мистецтва; в Чернігові — від Історичного музею; у Києві — від Інституту літератури АН УРСР, Державного музею українського мистецтва, Державної публічної бібліотеки АН УРСР, Відділу фондів і бібліотеки Державного музею Т. Г. Шевченка АН УРСР.

Попередня     Головна     Наступна