Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1964. — Т. 9: Живопис, графіка 1851-1857.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








54. Умираючий гладіатор. Брістольський папір, сепія (24,9 × 19,4). [Новопетровське укріплення]. [Літо 1856].

Зліва внизу чорнилом підпис автора: Т. Шевченко.

На звороті зліва внизу чорнилом рукою Шевченка напис: 9. умирающій Гладіаторъ.

Малюнок виконано на тему однойменного вірша М. Ю. Лермонтова, творчість якого завжди дуже цікавила Шевченка. В листах до А. Лизогуба від 1 лютого 1848 р. та до Ф. Лазаревського від 22 квітня 1848 р. Шевченко просив надіслати йому твори Лермонтова (див. т. VI, стор. 45, 50). М. Лазаревський в листі до Шевченка від 12 лютого 1848 р. пише: «Посилаю тобі Лермонтова» (Тарас Шевченко, Листування, ДВУ, 1929, стор. 255). Твори Лермонтова, відібрані у Шевченка під час арешту 27 квітня 1850 p., були повернуті 14 травня 1850 р. (див. «Киевская старина», 1896, кн. II, стор. 137) і, мабуть, були в нього і під час перебування в Новопетровському укріпленні. Про інтерес Шевченка до вірша Лермонтова /34/ «Умираючий гладіатор» збереглося свідчення його сучасника Л. С. Алексєєва (див. И. А. 1, Материалы к биографии Т. Гр. Шевченко, «Русское богатство», 1901, кн. II, стор. 64).

Начерк, подібний до цього малюнка за композицією, див. т. VII, № 243.

Мотиви датування див. у прим. до № 46.

В літературі зустрічається під назвами «Смерть гладіатора» (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, стор. 74, № 534) та «Гладиатор» (Г. Д. Владимирский, А. Н. Савинов, Т. Г. Шевченко — художник, Л. — М., 1939, стор. 19).

Попередні місця збереження: Цвєтковська галерея, ДТГ, ІТШ, ГКШ.

1909 — 1910 pp. експонувався на виставці рисунків та естампів в Академії художеств (Каталог, № 198).


ДМШ, інв. № г — 293.


1 І. Алексєєв (див. И. Ф. Масанов, Словарь псевдонимов, М., 1956, т. I, стор. 400).










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.