Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Юрій ШЕВЕЛЬОВ

ІСТОРИЧНА ФОНОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


Переклад з англійського видання Сергія Вакуленка та Андрія Даниленка
(Shevelov G.Y. A Historical Phonology of the Ukrainian Language. Heidelberg, 1979)



Харків
«АКТА» http://www.acta.com.ua/
2002




ЗМІСТ


Януш Ріґер. Упровідне слово (pdf)

Сергій Вакуленко. Три сторінці про переклад (pdf)

Зміст

Передмова (pdf)

Скорочення

Завваги щодо звукової вартості деяких літер і позначок

1. Вступні завваги

2. Праслов’янська система фонем перед початком формування української мови

3. Особливості протоукраїнських діалектів з погляду праслов’янських палаталізаційних процесів

4. Скупчення приголосних у протоукраїнських діалектах

5. Диференціація довгих і коротких голосних

6. Метатеза плинних і повноголос

7. Перебудова просодичної системи

8. Деназалізація носових голосних

9. Континуанти праслов’янських ě (еǎ) та ĭ (> ь) після j у середині слова та після середньопіднебінних

10. Утрата j на початку слова перед огубленими голосними та її наслідки

11. М’якість приголосних перед голосними переднього ряду та її еволюція; ствердіння l’ і n’

12. Ствердіння r’

13. Потрактування ě

14. Перехід (І) від протоукраїнської до давньоукраїнської доби

15. Палаталізація велярних перед y

16. Занепад єрів

17. Еволюція у, і, ъ та ь в позиції поряд із j

18. Еволюція єрів перед сонантом між двома приголосними (сполуки CъSC, CьSC)

19. Наслідки занепаду єрів: чергування v : u

20. Наслідки занепаду єрів: так званий "новий ять"

21. Наслідки занепаду єрів: потрактування о у складах перед слабким єром

22. Наслідки занепаду єрів: потрактування e у складах, за якими йшов слабкий ъ

23. Наслідки занепаду єрів: правила групування приголосних

24. Наслідки занепаду єрів: перехід е в а у звукосполуці ije ~ ьje

25. Спірантизація g

26. Ствердіння губних у позиції перед приголосним та наприкінці слова

27. Потрактування складів із двома верхів’ями звучності

28. Злиття і та у

29. Перехід (II) від давньоукраїнської до ранньосередньоукраїнської доби

30. Огублення l

31. Злиття і та участина друга

32. Просунення вперед е· з перетворенням його на і

33. Потрактування и2 та ’ú

34. Протетичні приголосні

35. Упорядкування складобудови: склади з двома верхів’ями звучності

36. Нові закономірності у скупченнях приголосних (середньоукраїнська доба та стислий огляд подальших процесів)

37. Асиміляція у скупченнях приголосний +j (нове подвоєння)

38. Ствердіння губних перед голосними

39. Асиміляція голосних у суміжних складах: о (е) та а

40. Потрактування ненаголошених голосних середнього піднесення: е, у та о

41. Діалектний переголос а > е

42. Ствердіння середньопіднебінних

43. Перехід (III) від ранньосередньоукраїнської до середньоукраїнської доби

44. Усунення складів із двома верхів’ями звучності наприкінці слова

45. Просунення вперед і знеогублення и2

46. Розповсюдження звука і на місці ’ú

47. М’якість с’ та її статус

48. Нові приголосні звуки g, дз та f розповсюдження звука дж

49. Друге ствердіння r’; дисиміляційні зміни r

50. Зсуви в чергуваннях приголосних

51. Новий о < е після зубних

52. Зсуви та допасовання в дистрибуції у

53. Усічення та стягнення

54. Діалектна асимілятивна лабіалізація неогублених голосних

55. Зміни в палаталізації приголосних та посилення скупчень приголосних

56. Дрібніші та діалектні процеси в системі консонантизму

57. Перехід (IV) від середньоукраїнської до пізньосередньоукраїнської та новітньої доби

58. Усунення складів із двома верхів’ями звучності в середині слова

59. Зсуви в чергуванні о, е : і

60. Пересуви в чергуваннях приголосних (частина 2)

61. Розмаїті дрібні зміни в системі консонантизму

62. Замість підсумків

Іменний покажчик

Покажчик українських слів

Предметний покажчик









Див. також:

ШЕВЕЛЬОВ Юрій Володимирович. Енциклопедія "Українська мова". Київ, 2000.


Віталій Русанівський. Історія української літературної мови. Київ, 2001.

Іван Огієнко. Історія української літературної мови. Київ, 2001 (за вид. Вінніпег, 1949).

Історія української культури. Київ, 2001.Том 1. Мова, Літературні мови Київської Русі, Мовознавство

Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. Львів, 2002.











Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.