Попередня     Головна     Наступна

3. «спала Князю умь похоти»

У наведеній фразі «Слова» найбільше суперечок викликає слово спала, хоча певні труднощі існують і в осмисленні похоти, яке іноді читається по хоти або виправляється на інше слово. Значна частина дослідників розглядає спала як форму минулого часу від дієслова спасти «прийти (в голову)», пов’язаного з падати (перші видавці «Слова», Я. О. Пожарський, М. О. Максимович, Д. М. Лубенський, П. П. В’яземський, О. М. Огоновський, Д. І. Прозоровський, М. К. Грунський, І. О. Новиков, М. К. Гудзій, І. П. Єрьомін, В. Ф. Соболевський, Л. Є. Махновець, Л. О. Дмитрієв). Уся фраза перекладається: «Прийшло князю на думку» (перші видавці «Слова»), «Спало князю на думку сильне бажання» (Я. О. Пожарський), «запала в ум князю охота» (М. О. Максимович), «Залягла в душі князя дума про похід» (Д. М. Лубенський), «згадав князь про жону свою» (П. П. В’яземський), «Зайняла ум князеві охота» (О. М. Огоновський), «Охопило ум князя захоплення» (Д. І. Прозоровський), «Спало князеві на думку бажання» (М. К. Грунський), «И вспала охота / князю на ум» (І. О. Новиков), «Охопило ум князя бажання» (M. K. Гудзій), «Запала князю дума» (І. П. Єрьомін), «Запала князю в ум бажана мрія» (В. Ф. Соболевський), «Спала князю на ум охота» (Л. Є. Махновець), «Пристрасть князю ум охопила» (О. В. Творогов, Л. О. Дмитрієв). Слово спала М. Ф. Грамматін виправляє на спали, узгоджуючи його з похоти («Спало князю на ум бажання»), М. С. Тихонравов, Г. А. Ільїнський, О. С. Орлов і Д. С. Лихачов — на спалъ, узгоджуючи з умь («Рушився в князя розум під його пристрасним бажанням» — Г. А. Ільїнський із зміною похоти в под хотию, «Схилився в князя ум до пристрасного бажання» — О. С. Орлов, «Схилився в князя ум [думка] перед пристрасним бажанням» — Д. С. Лихачов). В. Ф. Міллер спала замінює на вспала або впала («жага оволоділа умом князя»), О. О. Потебня — на успала («прийшла князю охота»). Ряд дослідників виправляє похоти на похоть (В. Ф. Міллер, О. О. Потебня, Ф. Є. Корш, С. К. Шамбінаго — 1912, І. П. Єрьомін, В. І. Стеллецький). Іноді дослідники перед іменником умь вставляють у текст прийменник у (В. Ф. Міллер, О. О. Потебня).

Частина дослідників вважає спала аористом від дієслова съпалати «спалити» (А. В. Лонгінов, В. М. Перетц, Р. О. Якобсон, В. І. Стеллецький, В. П. Адріанова-Перетц, О. К. Югов, М. О. Мещерський, Е. Я. Гребньова) і пропонує такий переклад усієї фрази: «опалила князю ум за жагою (славою)» (А. В. Лонгінов), «запалила князеві пристрасть уяву» або «запалала в князя думка про кохану» (В. М. Перетц), «Згорав у князя розум у палкому бажанні» (Р. О. Якобсон), «Розпалило ум князя бажання» (В. І. Стеллецький), «похіть спалила князю ум» (В. П. Адріанова-Перетц), «Спалила князю душу жажда» (О. К. Югов), «Розпалило князю ум бажання» (М. О. Мещерський), «Спалювало Князю ум (думками, тривогою) за жоною» (Е. Я. Гребньова). О. І. Соболевський спала замінює на въспала («спалахнув у князя розум, розпалилася уява»).

На думку деяких дослідників, слово спала у фразі «спала Князю умь похоти» є іменником (О. Ф. Вельтман, О. О. Гонсіоровський, Є. В. Барсов, В. О. Яковлєв, С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, М. М. Дилевський). О. Ф. Вельтман спала виправляє на опала «палкість, гарячність, гнів», похоти — на похыти («Запальність князя ум захопила»). О. О. Гонсіоровський замість спала читає слава, а замість похоти — похыти. Є. В. Барсов спала перекладає як «запальність, геройське завзяття», а похоти виправляє на похопи («У князя ум охопило геройське завзяття»). На думку В. О. Яковлєва, спала — «запал, охота, пристрасне бажання», а похоти — зіпсоване похыти («охота... затьмарила князю ум»). C. K. Шамбінаго та В. Ф. Ржига спала перекладають як «запал», а замість похоти читають полони («Запал князю ум полонив»). М. М. Дилевський для спала встановлює значення «сердечний, душевний жар, вогонь, полум’я, запал» (пор. ч. spala «пропасний вогонь»), а в похоти вбачає похити (похьтш) із значенням «оволодів, охопив, полонив» («запал князю ум полонив»).

Хоч більшість сучасних дослідників «Слова» вважає, що спала у «Слові» пов’язане з дієсловом палити, на наш погляд, мають рацію ті дослідники, які пов’язують спала з дієсловом пасти (падати). На користь такого прочитання спала свідчить цілий ряд фактів:

1. Вираз спасти на ум «прийти в голову» ще й досі вживається в українській літературній мові, хоч сприймається вже як застарілий, пор.: «Чогось мені спала на ум та гадюка, що я бачив в березі» (І. С. Нечуй-Левицький). Його витісняють вирази спасти на розум, спасти на думку (з іншим другим компонентом), які мають те саме значення, що й спасти на ум, пор.: «Я і сам додумався, і з стариками радився, так нікому така думка не спала на розум» (Г. Ф. Квітка-Основ’яненко), «І йому спало на думку, як і всякому спадає, хто повернеться в рідне місце: а чи давно?» (Марко Вовчок). Вираз снасть на ум «прийти в голову» засвідчують також билини: «Ему спала на ум да своя сторона, / Ёму спала на ум да отец-матушка» ¹³. Зважаючи на наведені факти, можна не сумніватися, що вираз съпасти на умъ «прийти в голову» мав місце в давньоруській мові. На відміну від виразу съпасти на умъ, існування в давньоруській мові дієслова съпалати є дуже проблематичним. Такого дієслова (з префіксом с-) немає в жодній із слов’янських мов.

¹³ Архангельские былины и исторические песни, собранные А. Д. Григорьевым в 1899-1901 гг. — СПб., 1910. — Т. 3. — С. 556.

¹⁴ Вяземский П. Л. Замечания на Слово о плъку ИгоревЂ. — СПб., 1875. — С. 92.

2. Відсутність у «Слові» прийменника на у виразі спала... умь є цілком закономірним явищем для давнього часу ¹⁴. Знахідний безприйменниковий на позначення напрямку руху зустрічається не тільки в давньоруських пам’ятках, але й у староукраїнських ¹⁵.

3. Прочитання фрази «спала Князю умь похоти» як «прийшло князю в голову бажання» (скуштувати великого Дону) добре вписується у зміст твору. При прочитанні фрази «спала Князю умь похоти» як «спалило князю розум бажання» виходить, що похід 1185 р. затіяла людина із «спаленим» розумом, тобто безумець, а це не відповідає змісту твору, у якому похід Ігоря оспівується, а до самого Ігоря автор ставиться з великою симпатією, підкреслюючи, що він «истягну умь крЂпостію своєю». Звідси — намагання деяких дослідників, прихильників такого прочитання слова спала, уникнути буквального перекладу, пом’якшити переклад фрази («запалила князеві пристрасть уяву», «Розпалило ум князя бажання»), що є відступом від тексту.

4. Пов’язання спала в «Слові» з дієсловом пасти (падати) не вимагає додаткових кон’єктур. Кон’єктура та сама, яку пропонує цілий ряд дослідників: похоти виправляється на похоть. Написання в рукописі «Слова» літер ь та и було дуже подібним ¹⁶.

Таким чином, ми вважаємо, що вираз спала... умь у «Слові» повністю відповідає укр. спала на ум (спала на розум). Безприйменникова конструкція відбиває давніший стан. Фразу «спала князю умь похоть» слід перекласти «спало князю на ум бажання» або «прийшло князю в голову бажання». Оскільки бажання йдуть від серця або душі, а в голову приходять думки (пор.: «Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака» — І. С. Нечуй-Левицький), то буде точнішим слово похоть перекласти як «задум»: «прийшов князю в голову задум».

¹⁵ Історія української мови: Синтаксис. — К., 1983. — С. 114.

¹⁶ Слово о полку Игореве / Ред., пер. и объясн. прив.-доц. С. К. Шамбинаго. — М., 1912. — С. 50.

Попередня     Головна     Наступна