Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





10. «И на канину зелену паполому постла»



Уцій фразі «Слова» багато різночитань викликало слово канину, існують також розбіжності між дослідниками і в осмисленні слова постла. Можна виділити чотири основні напрямки прочитання канину. Ряд дослідників (переважно першої половини XIX ст.) пов’язує канину з друс. конь «кінь», перекладаючи це слово як «кінську (кінський)»: «він покладений на кінську попону зелену» (перші видавці «Слова»), «і на кінську зелену попону поклала» (М. Ф. Грамматін; виправляє канину на конину), «поклала... на кінський зелений килим» (Д. М. Дубенський). До цієї групи дослідників слід віднести також П. П. Вяземського (читає коньну «кінську») і Д. Д. Мальсагова, який вважає, що під словом канина треба розуміти не верхового, а звичайного робочого запряжного коня (труп Бориса В’ячеславича вивезено з поля бою не з пошаною і повагою, як належало, а на запряжному коні (на канині), покритому зеленим покривалом).

Деякі дослідники замість на канину читають на Каялину (Я.Малашев, Ф. Є. Корш, останній при цьому виправляє постла на посъла) або на Каялу ину (М. І. Маньковський), оскільки в тексті трохи нижче говориться «съ тоя же Каялы».

Частина дослідників трактує на канину як на ковылу (М. С. Тихонравов (?), О. М. Огоновський, В. О. Яковлєв, П. В. Владимиров, С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, О. С. Орлов, І. П. Єрьомін, Р. О. Якобсон) або на кавы[л]ну (М. В. Щепкіна), спираючись на відповідне осмислення канину в «Задонщині» («а чаду твоєму Иякову лежати на зеленЂ ковылЂ тра※), пор. переклади: «і на ковилу зелену постелила покров мертвецький» (О. М. Огоновський), «і постелила саван на зелену ковилу-траву» (В. О. Яковлєв), «і на ковилу зелену погребальний покров постелила» (С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига), «і на зелену траву (?) покривало постелила» (О. С. Орлов), «і на ковиловий зелений килим поклала» (М. В. Щепкіна), «і на ковилі-траві покров смертний зелений постелила» (І. П. Єрьомін), «і на зелень ковили погребальне покривало йому постелила» (Р. О. Якобсон).

Велика група дослідників розглядає канину як назву міста чи місцевості під Черніговом (Р. Ф. Тимковський — за відомостями К. Ф. Калайдовича, І. М. Снєгірьов, М. О. Максимович — 1859) або як назву річки чи струмка біля Чернігова (О. І. Соболевський — читає на КанинЂ, В. М. Перетц, К. В. Кудряшов, Д. С. Лихачов, М. К. Гудзій, В. І. Стеллецький — читає на Канині, О. К. Югов, О. В. Творогов, М. О. Мещерський та О. О. Бурикін, Л. Є. Махновець, Л. О. Дмитрієв). Дослідники спираються на той факт, що битва, про яку йдеться в «Слові» і в якій загинув Борис В’ячеславич, відбулася біля Чернігова (на Нежатиній ниві), а недалеко від Чернігова протікала річка чи струмок Канин, що засвідчено Лаврентіївським літописом під 1152 р. (при повідомленні про похід Юрія Долгорукого): «поидоша к Чернигову и перешедше Сновъ и сташа у Гуричева близь города перешедше Канинъ». Аналізовану фразу дослідники перекладають: «і зелений йому килим / в Кани́ні послала» (М. О. Максимович — 1859), «і на [річку] Канину постелила йому зелене погребальне покривало» (Д. С. Лихачов), «і зелене ложе біля Канини постелила» (M. K. Гудзій), «і на Канині зелене покривало постелила» (В. І. Стеллецький), «и на зелен саван / той ли речки Кани́ны / уложила» (О.К.Югов), «і на Канині зелену паполому постелила йому» (О. В. Творогов), «і на Канині зелений плащ йому постелила» (М. О. Мещерський), «і на Канині зелений постелила покров» (Л. Є. Махновець), «і на річці Канині зелений трав’яний саван постелила» (Л. О. Дмитрієв).

Існує цілий ряд інших прочитань і осмислень на канину. О. Ф. Вельтман пов’язує канину з друс. конъ «межа, кінець» і перекладає згадане слово як «кінцевий» («і поклала його на кінцевий зелений покров»). О О. Потебня пропонує читати на канину як на конь ину, де конь означає «кінець» («під кінець інше (не таке як раніше, не звичайне, а) зелене покривало (йому) постелила», тобто траву) або як на кровать ину («на ліжко інше: (на) зелене покривало простягла»), виправляючи при другому прочитання постла на простьла. «Розв’язання ще попереду», — зазначає вчений 45. С. І. Котков вбачає в канину слово тканину, ще раніше Д. М. Дубенський пропонував читати канину як ткань ину (варіантне прочитання). Л. А. Булаховський вважає, що «здогад про ковылу, який приймається багатьма, не переконує в необхідності відмовитися від Канину, тому що все оточення даної фрази дає тексти з конкретними географічними іменами» 46. Авторський текст, на думку вченого, міг первісно звучати так: «на КанинЂ на ковылу (ковыльну?) зелену паполому постла». Назвемо ще такі прочитання на канину: на капину «на смертну» — від капь «тіло, труп» (Д. І. Прозоровський: «і повергла його на смертний зелений килим»), на коничину «на конюшину» (О. О. Гонсіоровський: «і на зеленій конюшині постелила йому смертний одр (паполому)»), на каа(л) ниву «на Каялу-ниву» (Є. В. Барсов; мається на увазі Нежатина нива: «і на Каялу-ниву зелену погребальний покров постелила»), наказа: ниву (С. К. Шамбінаго — 1912, І. О. Новиков), на Каину — від імені братовбивці Каїна (І. М. Кудрявцев). Можна згадати ще й такі осмислення слова канину. «тіло, приречене на поживу коршакам» — від кáня (канюк) «польовий коршак» (С.Гедеонов); «шовкове зелене покривало» (Я. О. Пожарський) — від п. kani «шовковичний черв’як» (до речі, у словниках не засвідченого).

Л. А. Булаховський дуже тонко спостеріг, що аналізована фраза перебуває в оточенні фраз із конкретними географічними назвами, а це дає підставу і канину розглядати як географічну назву. Тим більше що недалеко від Чернігова, де в битві загинув Борис В’ячеславич, Лаврентїївський літопис засвідчує річку чи струмок Канин (див. вище). «Оскільки, з одного боку, Канин «Слова» знаходився поблизу Чернігова і міг бути на північ від нього, з другого боку, Канин літопису протікав також недалеко від Чернігова, на північ від цього міста, то ми маємо право думати, що Канин «Слова» є тотожним з Канином літопису» 47.



45 Потебня А. А. Зазнач. праця. — С. 54.

46 Булаховський Л. А. Зазнач. праця. — С. 484.

47 Соболевский А. На канину (Слово о полку Игореве) // Рус. филол. вестн. — 1885. — Т. 14. — С. 296.



Ми також вважаємо, що в слові канину аналізованої фрази слід вбачати географічну назву Канин — назву річки або струмка. Фраза, на наш погляд, потребує лише незначної кон’єктури — флексії замість: «Бориса же Вячеславлича слава на судъ приведе и на Канина зелену паполому постла» («Бориса ж В’ячеславича слава на суд привела і на зелений килим Канина поклала»). З приводу наведених прочитання і перекладу зазначимо:

1. Заміна в словосполученні на Канина флексії на відбулася під впливом наступного слова зелену. Іншими словами, один із переписувачів «Слова» узгодив неясне на канина з наступним словом. Слід зазначити, що Л. А. Булаховський також вважає флексію в словосполученні на Канину вторинною. «На Канину замість на КанинЂ, — пише вчений, — легко могло виникнути як описка під впливом наступного зелену» 48.

2. Якщо абстрагуватися від трактування дослідниками словосполучення на канину, а обмежитися лише осмисленням слова постла, то всіх дослідників можна поділити в основному на дві групи: одні перекладають постла як «постелила», інші (їх значно менше) — як «поклала» (пор. друс. постилати «розстеляти, класти»). Це принципово різні прочитання. Бориса В’ячеславича слава на суд привела, він загинув. Сказати при цьому, що слава зелений килим йому постелила, — незграбно і примітивно. Автор високохудожнього твору, яким є «Слово», не міг так сказати. Зовсім інша справа — другий варіант прочитання: Бориса В’ячеславича слава на суд привела і на зелений килим поклала. Зелений килим тут — це, безперечно, трава, трав’яний килим (так вважають Я.Малашев, М. О. Максимович — 1859, О. О. Потебня, М. К. Гудзій, В. П. Адріанова-Перетц, Л. Є. Махновець, Л. О. Дмитрієв), пор. у І. С. Нечуя-Левицького: «Під ногами стелиться зелений трав’яний килим». Зелений килим Канина — це трава біля річки (чи струмка) Канин (саме біля річки чи струмка трава особливо зелена та розкішна і нагадує зелений килим).

3. Не виключено, що у фразі «Бориса же Вячеславлича слава на судъ приведе» про славу йдеться тому, що Борис був В’ячеславичем (В’ячеслав — букв. «більш славний» 49). Ніби підтверджуючи своє ім’я по батькові, він прагнув більшої слави, зокрема хотів заволодіти Черніговом. І саме це прагнення більшої слави привело Бориса В’ячеславича на суд і поклало його на зелений килим біля річки (чи струмка) Канин.



48 Булаховський Л. А. Зазнач. праця. — С. 484.

49 Фасмер М. Зазнач. праця — М., 1964. — Т. 1. — С. 378.















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.