Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна




О. Корж


ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ






Чути глас Ярославни.

Немов та зозуля

Кує на зорі вона рано:

«Полину к Дунаю

І князя роззую,

Утру на ногах йому рани.


Рукав свій бобровий

Вмочу у Каялі

Обмию я ладові тіло...»

У тиші ранковій

На тому забралі

Рида Ярославна в Путивлі:


«О вітре-вітрило,

Ти мій господине,

Чому ти так вієш злорадно?

І ханськії стріли

Метаєш невпинно

На вої коханого лада?


І неба пустелі...

У морі б леліяв

Грайливу ту синюю хвилю...

Навіщо ж веселість

Мою ти розвіяв

Далеко степу по ковилю?»


І знов вона тужить

В Путивлі уранці,

Благає такими словами:

«О Дніпре мій дужий,

Ти в землю поганців

Пробив собі хід між камнями!


Славуте коханий,

На хвилях ти синіх

Гойдав Святослава насади —

Кобяка бив — хана,

Леліяв дружину —

Злелій, поверни мені ладо!


Щоб сліз я не слала

В далекеє море

Щодпя у час ранній зоревий».

І знову ридала

В великому горі

В Путивлі жона Ігорева:


«О сонце єдине,

Ти світиш всім красно

Із висі тії голубої.

Нащо ж, господине,

Ти палиш напрасно

Знесилені ладові вої.


І сильною спекою

Луки їм ломиш,

Сайдаки печаллю скувало.

У полі далекому

Спрагою томиш —

На гибель усіх рокувало...»









О. Корж, плач Ярославни. Подається за першодруком у газеті «Соціалістична Харківщина» від 26 травня 1938 p., № 118/5149.





Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.