Павло Тичина
Тоді
по Руській землі
рідко ратай де погейкував,
а найчастіше гайвороння крякало,
трупища поміж себе ділячи,
а галки про своє кахкали,
збираючись полетіти на уїдище.
Було то ще аж за колишніх битв та походів!
А тепер про такі битви щось і зовсім не чути.
Що з самого ранку й до вечора,
а з вечора до світання
летять стріли гартовані,
гримлять шаблі об шоломи,
тріщать списи харалужні
в полі невідомому
серед землі Половецької.
Чорна земля під копитами
кістьми була засіяна,
а кров’ю поллята!
Тугою зійшли вони по Руській землі.
Павло Тичина. «Тоді по Руській землі». Подається за першодруком у літературному плакаті «Слово о полку Ігореве», вид-во «Радянська школа», К., 1949.
Шевченківські читання в cпільноті 
ua_kobzar:
ua_kobzar:
Із листа кн. Рєпніної до Ш. Ейнара. 1844 р.:
О, дорогой учитель, никакое перо не способно изобразить противоположность этих двух слов,
которых я никогда не решилась бы сопоставить, если бы писала об этом не вам, — да и теперь
моя рука не так тверда, как обыкновенно. Эти два слова: Шевченко — и крепостной, о ужас!
Господи! где еще так нужны человеку вера, надежда, убеждение, что следует все переносить
из любви к Богу, как в этой несчастной стране!
( . . . )
Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
