Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
Ігор славний
На Дунаї,
У чужім далекім краї
Наслухає — пісня лине —
Плач-ридання зозулине
Ярославни.
— Полечу, — та пісня тужить,
На Дунай-ріку до мужа,
Наберу води в Каялі
І омию твої рани,
Щоб боліти перестали,
Мій коханий!
У Путивлі Ярославна
Гірко плаче рано.
Каже:
— Вітре дужий, вітровію,
Чом ти стріли не розвіяв
Хановськії, боже милий,
Щоб в дружину не лучили
Мого князя. Хмари гнати,
Кораблі між хвиль гойдати
Чи не краще в синім морі,
В неосяжному просторі?
Нащо мою, вітровію,
Нащо радість ти розвіяв
У шумливій ковилі,
В свіжоранковій імлі?
Гірко плаче Ярославна
У Путивлі рано.
Каже:
— Славен Дніпре, — горе!
Ти пробив камінні гори
Через землі половчина,
Гордо линув, сміло ринув.
Святославові насади
На собі гойдав ти радо.
Утопи мою досаду:
Злелій мені моє ладо,
Щоб не плакала я рано,
Сліз йому не слала марно.
У Путивлі Ярославна
Гірко плаче рано.
Каже:
— Сонце світле, сонце ясне,
Всіх ти грієш єжечасно...
Перестань проміння лити,
Воїв спрагою морити
У безводнім чистім полі,
В чистім полі на роздоллі!
Ігор славний
На Дунаї,
у чужім далекім краї,
наслухає — пісня лине -
Плач-ридання зозулине
Ярославни.
Роман Чумак. Плач Ярославни. Подається за першодруком у збірці: Роман Чумак, Троянди на снігу, Держлітвидав України, К., 1961, стор. 20 — 22.