Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
Засоби масової інформації
Особлива роль Західної України, а в її межах — Галичини і Львова, відчутно проявляється у культурній сфері. Ми проілюструємо це за допомогою важливого джерела інформації — статистики передплати певних (але важливих) періодичних видань.
У таблиці 8 подано кількість у 1990 р. у західному регіоні читачів тижневика Спілки письменників «Літературна Україна», який друкується в Києві.
Таблиця 8
Співвідношення передплатників газети «Літературна Україна» до всього населення України у 1990 р.
Регіон |
Передплатника 1990 р. |
Населення у 1989 р. (тис. осіб) |
||
Україна |
166420 |
100,00% |
51 704 |
100.00% |
Захід |
106098 |
63,8% |
9763 |
18,9% |
Волинь |
10913 |
6,6% |
2232 |
4,3% |
Буковина |
2711 |
1.6% |
938 |
1,8% |
Закарпаття |
3 000 |
1,8% |
1 252 |
2,4% |
Галичина |
89474 |
53,8% |
5 341 |
10,3% |
Львівська область |
54355 |
32,7% |
2748 |
5,3% |
Ці цифри свідчать самі за себе: Львівська область з лише 5% населення України має майже третину всієї передплати українського літературного тижневика. Як видно із таблиці 9, західний регіон має таке ж прикметно велике число передплатників київського щомісячника «Всесвіт».
Таблиця 9
Співвідношення передплатників журналу «Всесвіт» до всього населення України у 1990 р.
Регіон |
Передплатники 1990 р. |
Населення у 1989 р. (тис. осіб) |
||
Україна |
19346 |
100,00% |
51704 |
100,00% |
Захід |
7629 |
39,4% |
9763 |
18,9% |
Волинь |
1735 |
9,0% |
2232 |
4,3% |
Буковина |
430 |
2,2% |
938 |
1,8% |
Закарпаття |
592 |
3,1% |
1252 |
2,4% |
Галичина |
5232 |
27,0% |
5341 |
10,3% |
Можливо, меншою несподіванкою є особлива популярність у регіоні львівського письменницького щомісячника «Дзвін» (див. табл. 10).
Таблиця 10
Співвідношення передплатників журналу «Дзвін» до всього населення України
Регіон |
Передплатники 1990 р. |
Населення у 1989 р. (тис. осіб) |
||
|
||||
Україна |
92 152 |
100,00% |
51704 |
100,00% |
Захід |
77463 |
84,06* |
9763 |
18,9% |
Волинь |
4434 |
4,81% |
2232 |
4,3% |
Буковина |
1 007 |
1,09% |
938 |
1,8% |
Закарпаття |
941 |
1.02* |
1 252 |
2,4% |
Галичина |
71 081 |
77,13% |
5 341 |
10,3% |
Львівська область |
48429 |
52,55% |
2748 |
5,3* |
Разом з тим маємо наголоситии, що від 1950 р. журнал «Дзвін» мав статус республіканського, а не локального видання, і завжди прагнув до республіканського лідерства.
Але, очевидно, він має міцні позиції на дуже обмеженій частині України. Насправді він навіть більш локальний, ніж те показують цифри: ми маємо інформацію про кількість передплатників в окремих містах Львівської області; деякі з цих даних заслуговують на те, щоб їх навести (див. табл. 11).
Таблиця 11
Розподіл передплати журналу «Дзвін» у містах Львівської області
Львів |
24 287 |
Дрогобич |
1 705 |
Стрий |
1 598 |
Червоноград |
1 212 |
Борислав |
923 |
Трускавець |
550 |
Цифри показують, що у Львівській області проживало більше половини, а в обласному центрі — чверть усіх передплатників «Дзвону». За всіма стандартами, це була надзвичайно концентрована масовість, якій журнал завдячує своїм патріотизмом. Ми маємо справу з основним містом, яке читає україномовні журнали і найбільше переймається справою українського суверенітету.
Як ми побачили, україномовні літературні журнали досить популярні у Львові. А як ідуть справи з московськими (звичайно ж, російськомовними) і київськими (українськими або російськими) виданнями, що мають суспільно-політичний, а не літературно-мистецький характер? Статистичні дані відкривають драматичну і важливу картину, коли разом розглядати передплату провідних журналів і газет у всьому СРСР, в Україні та у Львівській області.
Почнімо із всесоюзної статистики передплати 1991 р. У порівнянні з попередніми роками (табл. 12).
Таблиця 12
Передплата на провідні журнали та газети в СРСР у 1990 і 1991 pp.
Період. видання |
1990 (тис.) |
1991 (тис.) |
Зміни |
Аргументы и факты |
32962 |
22 773 |
- 30,9% |
Труд |
20925 |
17335 |
- 17,2% |
Комсомольская правда |
21252 |
16317 |
- 23,2% |
Известия |
9550 |
3665 |
- 61,6% |
Огонек |
4332 |
1 528 |
- 64,7% |
Правда |
6870 |
2080 |
- 69,7% |
Литературная газета |
4438 |
1055 |
- 76,2% |
Ці ж дані по Україні вміщено в таблиці 13. Передплата в Україні впала більше, ніж в інших регіонах СРСР, але різниця в показниках не така велика, крім, можливо, прикладу «Комсомольской правды». Насправді досить показовим і політичне важливим є приклад Львівської області. У Львові, порівняно з рештою областей України, занепад московських і київських видань був дуже різким (див. табл. 14).
Таблиця 13
Передплата на провідні журнали й газети в Україні та СРСР без України у 1990 та 1991 р.
Період. видання |
Україна |
СРСР без України |
||||
1990 |
1991 |
Зміни |
1990 |
1991 |
Зміни |
|
Аргументы и факты |
6094603 |
4065100 |
-33,3% |
26 867 397 |
18707900 |
-30,4% |
Труд |
5 570 870 |
4417700 |
-20,7% |
15534130 |
12917300 |
-16,8% |
Комсомольская правда |
4252040 |
2500200 |
-41,2% |
16999954 |
13816800 |
-18,7% |
Известия |
2340896 |
784200 |
-66,5% |
7 209 104 |
2 880 800 |
-60,0% |
Огонек |
806706 |
276700 |
-65,7% |
3 525 294 |
1 251 300 |
-64,5% |
Правда |
1581 181 |
428500 |
-72,9% |
5288819 |
1656500 |
-68,8% |
Литературная газета |
888710 |
165300 |
-81,4% |
889,700 |
3 549 290 |
-74,9% |
Таблиця 14
Передплата на провідні газети та журнали в Україні та Львівській області у 1990 та 1991 pp.
Період. видання |
Україна |
Львівська область |
||||
1990 |
1991 |
Зміни |
/990 |
1991 |
Зміни |
|
Труд |
5 570 870 |
4417700 |
-20,7% |
142000 |
71000 |
-50.0% |
Комсомольская правда |
4252041 |
2500200 |
-41,2* |
143000 |
63000 |
-55.9% |
Известия |
2 340 896 |
784200 |
-66,5% |
83000 |
. 29000 |
-65.1% |
Правда |
1581 181 |
428500 |
-72.9% |
53000 |
8900 |
-83.2% |
Комсомольское знамя |
377 825 |
1 020 554 |
170.1% |
11000 |
20000 |
81,8* |
Молодь України |
593 438 |
505609 |
-14.8% |
54000 |
39000 |
-27.8% |
Правда України |
274 378 |
217582 |
-20.7% |
2700 |
1500 |
-44.4% |
Радянська Україна |
243 678 |
140602 |
-42,3% |
12000 |
3400 |
-71,7% |
Робітнича газета |
56057 |
27300 |
-51.3% |
14000 |
3900 |
-72,1% |
Сільські вісті |
2491 150 |
2 1 10 004 |
-15.3% |
154000 |
70000 |
-54,5% |
Єдиним винятком із цього очевидного занепаду є газета «Комсомольское знамя», яка, на відміну від решти, вражаюче збільшила свою передплату, хоча прикметне, що у Львові збільшення накладу було набагато меншим, ніж у цілому по Україні. Успіх цього часопису — це тема окремого обговорення, від якого через обмежений обсяг статті ми утримаємось. Зазначимо лише, що це київське видання, схоже, перебрало на себе той 41 відсоток читачів «Комсомольской правды», який остання втратила в Україні.
У якому становищі перебувають львівські політичні видання? Ми також маємо про них деякі дані. Партійними газетами є «Львівська правда» та «Вільна Україна». Вони очевидно і недвозначно перебувають в опозиції до «демократів», які тепер формально при владі у Львові. «Молода Галичина», колишнє комсомольське видання (до 1990 р. вона мала назву «Ленінська молодь»), останніми роками стала виразно антикомуністичною. Заснована в липні 1990 р. газета «За вільну Україну» є антикомуністичною ще більше. Таблиця 15 містить дані про ці видання.
Таблиця 15
Передплата на офіційні і незалежні видання у Львівській області у 1990 та 1991 pp.
Назва часопису |
1990 |
1991 |
Зміни |
Офіційні видання |
|||
Вільна Україна |
1 82 000 |
29 800 |
- 83,6% |
Львівська правда |
101 000 |
58000 |
- 42,6% |
Незалежні видання |
|||
Молода Галичина |
166000 |
214000 |
28,9% |
За вільну Україну |
100000 |
443 000 |
343,0% |
Помітний успіх газети «За вільну Україну», схоже, підтверджує те, що ми зауважили щодо літературних видань і журналів. Це найуспішніше видання у львівському регіоні. Найцікавіше те, що серед усієї 443-тисячної передплати 70 тис. 100 примірників відправляються передплатникам за межі Львівської області. Скоріше за все, вони проживають головним чином в інших двох галицьких областях, але частина їх мешкає на Сході. «Молода Галичина» мала також 3400 передплатників за межами регіону, «Львівська правда» — 1600, а «Вільна Україна» — 3800.
Такі дані самі по собі не є настільки важливим фактом, як те, що вони відкривають: ці львівські видання, формальний статус яких є регіональним (і доступ до яких відтак мав би бути обмеженим поза їх регіоном), по суті неформально піднялись до статусу загальнореспубліканських видань. Через особливі умови в регіоні і визнання особливої ролі в українській політиці, Львів став, по суті, другою медіа-столицею України, і в цьому сенсі — суперником Києва.
Попередні висновки
Це обговорення було б глибшим, якби воно ґрунтувалося на безпосередньому матеріалі, а не на інтерпретаціях й аналізі, але дані не такі повні, як того хотілося б. Та навіть маючи такі обмеження, можна стверджувати, що ситуація в Україні є надто складною, аби робити в цілому по республіці якісь загальні висновки: чи то в політичній сфері, чи то про демографічні тенденції, чи то про культурні явища. Якщо брати ситуацію в середньому по республіці за норму, є очевидним, що Львів і область становлять «аномалію». Львів виявляється осторонь, рухається в протилежному напрямку від решти областей республіки. З іншого боку, він може задавати темп і подавати приклад для західного регіону, який складається з колишніх польських, чехословацьких і румунських територій. Львів так само сильно відрізняється від Сходу як за етнодемографічним розвитком, так і за політичною позицією й культурними пріоритетами. За межами цієї статті залишається питання, чи здійснює Захід, і особливо Львів, якийсь вплив у цих сферах на східні регіони. У зв’язку з цим було б варто дослідити ситуацію в Києві: у чому полягали причини голосування проти Союзу (чи безумовної перемоги демократів у Києві на виборах 1990 p.)?
Ці важливі і цікаві питання потребують окремого розгляду. Ми мали на меті визначити львівську ситуацію і можемо зробити висновок, що її пояснення, принаймні частково, полягає в етнічному складі регіону і перевазі, яку його населення віддає українській культурі 2.
Перекладено Миколою Климчуком за: The Strange Politics of Lviv: An Essay in Search of An explanation // Gitelman Z. (ed.) The Politics of Nationality and the Erosion of the USSR. — New York: St. Martin’s Press, 1992. — P. 215-231
ПРИМІТКИ
1 Статистичні дані, подані у тексті, взяті зі статті О. Лавера та Ю. Ажнюка «Сіра тінь асиміляції» (Молодь України. — 1991. — 6 березня). Ця дуже емоційна стаття містить різноманітні статистичні таблиці, проникливе і драматичне бачення демографічних тенденцій в УРСР та демографічного розвитку українців у СРСР між 1959 та 1989 pp. її автори використовують дані, які, наскільки їм відомо, не були оприлюднені. Вони не розглядають етнічну ситуацію в окремих регіонах України.
2 Ця стаття продовжує дослідження, які автор проводив раніше, і попередні результати яких подані у таких працях: Russians in Ukraine and Problems of Ukrainian Identity in the USSR // P. J. Potichnyj (ed.) Ukraine in the Seventies. — Oakville, Ontario: Mosaic Press, 1975. — P. 195-217; West Ukraine and West Belorussia: Historical Tradition, Social Communication, and Linguistic Assimilation // Soviet Studies. — 1979. — Vol. 31. N1; Urbanization in Ukraine since the Second World War// I.L. Rudnytsky (ed.) Rethinking Ukrainian History. — Edmonton, Alberta: Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1981. — P. ISO-202; National Awakening: Ukraine and Belorussia // Uri Ra’anan (ed.) The Soviet Empire: The Challenge of National and Democratic Movements. — Lexington, MA. and Toronto: D.C.Heath, 1990. — P. 75-93 (переклад останньої статті подано у цій збірці).
ДЖЕРЕЛА ДО ТАБЛИЦЬ 1-15:
Таблиці 1-3: Радянська Україна. —1991.— 23 березня.
Таблиці 4-7: Численность и состав населения СССР. — М., 1984. — Таб. 17; Вільна Україна. — 1990. — 10 квітня; Карта сучасного національного складу населення Української РСР. — К., 1964; Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года, Украинская ССР. — М., 1963. — Табл. 53-54; Итоги... 1959 года, Белорусская ССР. — М., 1963. — Табл. 53-54; Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. — М., 1973. — Т.4. — Табл. 9,10.
Таблиці 8-10: Известия. — 1990. — 28 апреля; Вільна Україна. — 1990. — 10 квітня; Літературна Україна. — 1989. — 12 листопада; Всесвіт. — 1988. — №5; Дзвін. — 1990. — №1.
Таблиця 11: Дзвін. — 1990. — №1.
Таблиця 12: Комсомольская правда. — 1990. — 24 ноября.
Таблиця 13-14: Комсомольская правда. — 1990. — 24 ноября; Комсомольское знамя. — 1990. — 23 ноября; За вільну Україну. — 1990. — 29 грудня.
Таблиця 15: За вільну Україну. — 1990. — 29 грудня.