Попередня       Головна       Наступна

СТЕФАН НЕМИРИЧ

Рік народження невідомий, брат Юрія, київський чашник. За Хмельниччини воював на боці Польщі. У приклад брата Юрія, в 1657 році перейшов на українську службу. Брав участь в українській делегації на сейм 1659 року для ратифікації Гадяцького договору, після чого дістав звання генерала артилерії Великого князівства Руського. Після падіння І. Виговського знову перейшов на польський бік і брав участь у війні 1660 року супроти росіян та прихильних до них козаків під Чудновом. Пізніше став генералом прусської служби, згодом повернувся до Польщі і став тут каштеляном та київським воєводою. Помер 1683 року. Його позиція полонофільська, близька не так до братової та І. Виговського, як до П. Тетері; принаймні українцем відчував себе в малій мірі, як свідчить і подана нижче пам’ятка, тобто стояв на типовій позиції української шляхти, настроєній опозиційно супроти козаків.

ЛИСТ ДО КОЗАКІВ З-ПІД ЧУДНОВА 1660 РОКУ

(У поетичному викладі Самійла Лещинського)

Підкоморій київський брат мені є рідний ¹,

Ми з одного живота матері похідні,

Через те подібно теж я любов тримаю

До народу вашого, руському-бо, знаю,

Племені мої в літах предки освідчались:

Батько, також і діди, й прадіди це мали.

Забуваю я відтак про своє нещастя:

Страту брата претяжку рідного в напасті ²,

Більше християнських душ вберегти я хочу,

Понад тисячу, свою ж кривду не підношу,

Бо відшкодувать її вже ніхто не зможе —

Вам покару відпусти тяжку, сильний Боже!

Засторогу тож кладу вам, як християнин:

Поєднайтесь з королем, бо на вас поганин

Гостру шаблю і міцне реміння готує,

А по ваших домівках без жалю плюндрує.

Невже покутувати за кількох людей тих,

Невже діток ваших, жон в недбання кладете

Задля зрадника того ³, задля ті привати

Бігтимете ви й Москва до своєї страти?

І чому, о Боже, ви любите Москву ту?

Звідти шкода, а добру жодному не бути.

Ви московського царя на вагу отого

Вклали б, також короля доброго такого!

Там же речі плинні лиш, доброго лиш тіні,

Тут надія щастя є, що у вас в хотінні.

Гарно вам московський цар спершу був поставив.

Як мідяними грішми зараз був набавив,

Злото, срібло, ваш товар він-бо викупляє,

Вас такою штукою попсувати має,

Щоби швидше вас могти з ґрунту ізігнати —

У московському ярмі будете ячати.

А король ласкавий вам вольності всі стало

Був надав і наділив волостей немало,

Завше щиро з вами він, любо учиняє

І загину вашого серцем не бажає.

Зараз також посила забуття усього,

Що давно й недавно ви начинили злого.

Є погідний у вас час, милостиве літо:

На свою бере він вас душу заповітом,

Волосина не спаде з голови нікому,

Котрий підданство віддасть королю свойому.

Як за тяжкі збродні хто боїтеся, може,

Що король вам не простить, так сказати гоже,

Приклад цей для вас кладу: ті, що до шведського

Короля пристали ⁴, тим зрадивши свойого,

І чия рука в ганьбу піднеслась на свого

Помазанця Божого, пана преясного,

Скоро, хоч не надто, все ж, як упокорились,

Милосердя назагал разом доступились.

В доброті своїй відтак милістю обдав він,

Більше того, ще при тім їх обдарував він ⁵.

Як король у вас уздрить те опам’ятання,

Ласкою над вами він неодмінно стане.

Не писатиму при тім про військові сили —

Це ви бачите щодня з табору на ділі.

Сили ті московські вже явно надломились,

Як Хованського війська сильно погромились.

Але марно класти на людських військ великість,

Божа тільки кожну річ значить справедливість.

Війнами домовими поляки струдились,

Бо татари з вами їх і не раз громили,

Хтів добити їх москвин, ще прийшли шведове,

І мултяни, і курфістр ⁶, щоб ділить, венгрове.

Ви ж бо знову узялись щиро помагати,

Аби роду польського силу доконати.

А що гірше, ми самі вислабили сили:

Перед Богом це гріхи нашії зробили.

І здалося, Польська Річ стала у знесилі,

Бо немало вже фортець побраних лічили.

Але милосердя Бог учинив над ними

І малими рятував силами своїми.

Горстка чесних тих синів польських поєдналась,

Неприятелів своїх всіх порозбивала.

Хоч Чарнецький ⁷ воїв мав мало, шведів бурив,

Любомирський ⁸ в них міста відбирав з-за мурів.

В Пруссах замки, як один, стали вже просити

Миру — із потреби там прагли учинити,

Бо поляки Бога в тім щиро попросили,

Гетьмани відтак війська разом сполучили.

Тож невже не боїтесь суду ви страшного,

Що над вами нависа, Бога всеміцного.

Від завзятості зійдіть, Божий страх приймайте,

З помазанцем Божим ви прудко поєднайтесь.

Гетьман той московський ⁹ хай вас при тім не зводить,

Виграш обіцяючи, в тому собі годить,

Бо повинність з гетьманів має таку кожен:

Таїть слабкість, зголоша силу військ, як може.

А Хмельницький військо все кучить, рятуватись

Хоче сам, не вам відтак посилки давати.

З нашим військом воювать, отже, вам не зичу,

Крові християн лить жаль — себе ж з ними лічу.

ПРИМІТКИ

Перекладено з польської мови за виданням: Z dziejów Ukrainy. — Київ, 1912. — C. 621-623.

 ¹ Тобто Юрій Немирич.

 ² Ю. Немирич був забитий повсталими супроти І. Виговського козаками, — це сталося під Конотопом у 1659 році.

 ³ Мається на увазі Юрій Хмельницький, який відступився від Гадяцьких пактів і вступив у союз із Московією, через що й зветься тут зрадником.

 ⁴ Йдеться про події 50-х років XVII ст. у польсько-шведській війні, коли більшість польської шляхти присягла шведському королеві.

 ⁵ Серед прихильників шведського короля був і Стефан Немирич; тут він має на увазі самого себе.

 ⁶ Мултяни (валахи) із угорцями входили у військо Ю. Ракочія; курфістр — це бранденбузький (прусський) князь Фрідерік Вільгельм.

 ⁷ Чарнецький Стефан (1599 — 1665) — польський воєноначальник, воєвода руський, герой польсько-шведської війни; в Україні відзначався особливими жорстокостями.

 ⁸ Любомирський Єжи (1616 — 1667) — коронний маршалок, герой польсько-шведської війни, польний гетьман.

 ⁹ Йдеться про Василя Шереметьєва, який очолював російське військо в Чуднівській кампанії 1660 року.

Попередня       Головна       Наступна