Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
Український поет, філософ, громадянський та церковний діяч (1658 — 1722). Закінчив Київську колегію, вчився у Львові, Люблині, Познані, Вільні, був професором Київської академії. За волею Петра I переведений у Росію, де був митрополитом рязанським та муромським, згодом блюстителем патріаршого престолу, президентом Синоду. Автор ряду поетичних книжок, трактатів з філософії, богословських творів. Спершу вславляв І. Мазепу, а після його переходу на бік Карла XII брав участь у акції його церковного прокляття і написав ряд творів, у яких ганив гетьмана.
ІЗ КНИЖКИ
«ЛУНА ГОЛОСУ, ЩО ВОЛАЄ В ПУСТЕЛЬ
Київ, 1689 року
* * *
Куди, Місяцю 1, роги ти сунеш, скажений!
Знати, з пекла самого женеш, навіжений.
Відай: глянець на зблідлій твоїй шкірі темній
На фатальнеє схоже затемнення певно.
Але скоро засвітить нам Марсове діло,
Вождя славного блисне гербове світило 2,
Бо звичайне звитяжця не створює майво,
А Планета 3, повніша великого сяйва.
Самé нам, роксоланам 4, тріумф обіцяє
Та, що Місяць вождевий ясний укріпляє, —
Повна, теж наче Місяць, пречиста Марія,
Від якої потерта в Плютів 5 самих шия.
А тепер лоб трацької 6 змії вихруватий
Від отого тріумфу не буде без страти.
Сам Іван-бо 7 під сонцем правічним панує,
Що його Зоря славна, вождя, знаменує,
Додає до звитяжства великої сили,
І турецькій він гідрі насипле могили 8.
Куди, місяцю трацький, ти роги справляєш,
Знай, від більшого менше світило згасає,
Таж планету гетьманську фортуна помітить,
1 проміння ясне на обличчі засвітить.
Згаснуть іскри костриська малого, що приїдуть,
Скоро блиски вождеві на нього заблищуть.
Пожиток посполиті в ділах більший мають,
Як вузлом нерозв’язним в єднанні бувають.
Коли гетьманський місяць у бігу проходить,
То у руському небі до ранку приводить.
Певне з того єднання, діяльної мочі,
Трацький місяць фатально не вийде із ночі.
Зараз є незначнії до того задатки —
Он недавно на кримських шуляк ішли хватко
Найясніші монархи 9, Орел громовладний,
Що напав і дощенту зніс ґмін а трацький звадний 10:
Показати те світу, що непереможні
Кавалери діяльні, до бою спроможні.
Хай те Марсове діло дасть більше охоти,
Пожиток у гонитвах здобуде хай злотий.
Хай Орел найясніших вождів горнолітний
Буде в діях воєнних до мужності хітний.
Дільна сила по трацькім по Місяці їздить 11
І на лаврах звитяжних в’є тріумфу гнізда.
Нехай Марсових порох очорнить пір’їни
І до хмар, тріумфальний, хитливо полине.
До звитяжного Криму, гнізда, войовниче,
Хай гербова, наш вожде, зоря тебе кличе 12.
Хай сприяє учасно, нехай же так стане,
Як тобі буде в волі, вельможний гетьмане.
Не перо це пророчить, не вірш це віщує —
Це постійно у серці своєму я чую.
а Ґмін — значний загін.
* * *
Сатурнів хочеш злотий вік 13 хвалити,
Хвалю залізний чи зі сталі литий.
Далеко більше розуму в цих вагах
Від злота Tara 14.
Хваліте мир ви, я ж — криваві хвилі
Бійця-Беллони, котра важить сміло,
Далеко більше цінності у бою,
Як у спокою.
А як рука де мужнього Градива 15
Упале звикло пожинає жниво,
З воєнних плаців вибира потраву
На вічну славу.
Не зразу злото цінність виявляє —
Як у Вулкана гуті побуває
І без каміння служить для оздоби
Такої проби.
Залізний молот, противаги цноти —
Такі прикмети в часі та цінноти.
Тож буде мужність в Марсовім горінні,
Як світло в тіні.
Бо на м’якому слава матераці а
Лягать не звикла — на кривавім плаці.
Йде крізь огнисті Марсові до слави
Шляхи пиляві.
Кого час в Книгах Вічності лишає?
Того, хто мужньо крівцю розливає.
Той запис ворог буде вишивати,
Нас уславляти.
У вічнославнім коли пишеш стилі,
У Вічних Книгах заяснієш мило,
Залізним стилем, котрий є тривалий,
Неначе скали.
Сама булатом вікопомна слава
В своїм компуті б вічно записала
Тих, котрих думка поклада амвони
Міцній Беллоні.
Залізний вік тож добре таке віда:
Не той, що в бриді потопає Міда 16,
Не той, що знає стріл хитку облуду.
Великий буде.
Покинь же трони гарні Парантену 17,
З якого блиску стільки є явленно,
Не згасять навіть кіммерійські в ночі
Отої мочі.
Та їхню ясність все-таки посупить,
Коли меч Парки 18 — час його не тупить —
Учинить напад і почне рубати —
Те не здолати.
Але ясніють ще Домів клейноди,
Ясніти будуть, поки Титан 19 злотий
На звіздороднім небі ще ясніє
1 не темніє.
А звідти вийде і прерогатива г,
Що знаменито плодоносить нива
Домів тих, котрі вічну славу двоять
В шляхетських воях.
а Матерац — матрац.
б Компут — список війська, реєстр.
в Тобто темні, непроглядні.
г Прерогатива — тут: добрий знак, передвіщення.
Признає кожен, що вік булатовий
Тому причина; і не тільки слово,
А документи виставляє власні,
З’являє ясно.
ІЗ КНИЖКИ
«виноград христовий»
1698 року
* * *
Глянь, як в Русії міцно святу віру знають,
Що пекельні ворота її не здолають.
Хрест на кітві 20 ствердився при обох світилах —
Виявляється віри пресвятої сила.
Марно тож витікають злочестивих ріки,
Хрест нерушний на кітві буде навік-віки.
Сама тьма князя ночі нічого не вдіє —
При хресті світил Зірка небесна ясніє.
ПРИМІТКИ
«Куди, Місяцю, роги ти сунеш, скажений» перекладено з польської мови за книгою: «Echo głosu wołającego na puszczy», — Київ, 1689; вірш «Глянь, як в Русії...» перекладено з книжної української мови за книгою «Виноград Христов», 1698 року.
1 Місяць у цьому разі означає мусульман, турків.
2 Славний вождь — Іван Мазепа. Гербове світило — тобто потуга його шляхетського герба, в основі якого був хрест.
3 Планета — у греків та римлян планети називалися іменами богів. До планет відносилися й Місяць і Сонце; тут мається на увазі Місяць.
4 Роксолани — поетична назва українців, заведена в українській поезії ще в XVI столітті, а після того постійно вживана.
5 Плюти — чорти; тут виступає синонімом мусульман, яких порівняно до слуг підземного царства, — від Плютон (Плутон) — Бог підземного царства.
6 Трацький — від Тракії — історичної області на сході Балканського півострова.
7 Іван — гетьман Іван Мазепа.
8 Книжка С. Яворського вийшла в 1689 р., коли українсько-російське військо на чолі з І. Мазепою та В. Голіциним рушило в Другий Кримський похід. Автор сподівався на щасливе його завершення.
9 Найясніші монархи — в той час Росією правили три монархи: Іван та Петро Олексійовичі і їхня сестра Софія.
10 Мається на увазі бій зведеного російсько-українського війська з татарами в Чорній долині неподалік Перекопу навесні 1689 року. Татари спершу подолали слобідські полки, але потім були українським військом відбиті й зазнали великих втрат.
11 Тобто воєнні дії велися на території татар.
12 Вірш був, очевидно, написаний під час Кримського походу. Українсько-російське військо до Криму не ввійшло, зупинилося перед Перекопом і тут завершило кампанію.
13 Сатурнів золотий вік — мається на увазі «золота доба» в історії людства. Сатурн — давньоримський Бог посівів, плодючості, часу.
14 Таг — золотоносна ріка в Іспанії, тепер Тайо; в поезії виступала як символ золотоносності.
15 Градив — епітет Марса.
16 Мається на увазі здатність фрігійського царя Міда перетворювати все, до чого доторкнеться, у золото. Отже, «бридь Міда» — золото, багатство.
17 Парантен (Перрантес) — круте узвишшя на Епірі, гористій області в Західній Греції.
18 Парки — богині долі, яким відповідали грецькі «мойри»; отже, «меч Парки» — меч долі.
19 Титан — одне з імен бога Сонця Геліоса.
20 Кітва — якір; йдеться про герб гетьмана Івана Мазепи.