Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
1598 року
Ми, ради, стани духовні та світські, а особливо воєводства Волинського та інших повітів, котрі нижче в цьому листі нашому іменами підписалися і печатки приклали, ознаймовуємо і до відомості його королівської милості, нашому милостивому панові, і всьому Сенатові, їхнім милостям панам радам духовним та світським доносимо, що це діються немалі й непотрібні свари і замішанина у святих речах благословенних, від пана Бога нам і всьому християнству даних до збавлення, бо тієї згоди предки наші здавна жадали і ми, їхні нащадки, давно мати прагнули. А що сам пан Бог, за щасливого панування і за дбанням його королівської милості, пана нашого милостивого, ту святу єдність зволив ударувати, тобто з’єднання церкви святої східної грецької релігії нашої із святим римським костелом, за це не тільки хвалимо, що нам пан Бог усемогутній зволив дати дочекатися тієї святої єдності та згоди, але й усі одностайно всемогутність відкупителя нашого маємо повинність хвалити за те неперестанно. Та й тим особам духовним, котрі щодо того, не шкодуючи здоров’я, праці та втрат своїх без жалю, дбали, дяку чинити маємо й дякуємо, маючи їх за правдивих хвалителів Божих та наших єпископів, на яких деякі особи, злучившись із людьми різних вір, неслушно постали супроти тієї святобливої справи. Ми ж відтак, як слухняні сини Божої церкви, люблячи ту святу згоду та єдність, у ній хочемо пробувати й просимо вашої королівської милості та всього сенату, аби та свята єдність не була ні в чому порушена. А при тому і про нового календаря принижено просимо, аби в жодній замішанині та незгоді не були(бо календар не є артикулом віри), щоби ми так, як і раніше бувало, спільно й заодно обходили й святили свята наші релігії грецької. А супротивники тієї святої згоди аби не приймалися й не вислуховувалися, просимо. За тим вірно віддаємо підданство наше маєстатові його королівської милості, пана нашого милостивого.
Писано в Луцьку, року Божого народження 1598.
При печатках князів, їхніх милостей, домів та обивателів воєводства подаються такі підписи:
Станіслав Радзивил; Юрій Чарторийський; Михайло Мишка, каштелян волинський, кременецький староста; Абрам Мишка, овруцький староста.
Тома Жоравницький; Яків Лисаковський; Іван Гулевич; Гаврило Савицький, протопресвитер дідицький; Олександр Воронич Боратиновський; Сасин Русинович Берестецький, суддя гродський луцький; Захарія Словацький, писар його королівської милості; Януш Костка Жоравницький; Флоріан Олешко Тисуковський; Іван Краєвський; Войцех Клосовський; Адам Сопоцко; Самійло Польшанський; Юрій Млечко; Іван Криштоф Тишкевич; Іван Гораїн; Микола Микульський; Микола Єлович Букоємський; Войцех Станішевський; Матвій Кішка Жоравницький; Іван Вериковський; Іван Волинець Черницький, коморник його королівської милості; Теодор Коритенський; Олександр Шишка; Іван Букоємський; Максим Врипанський; Іван Дзержек, ловчий волинський; Василь Одинець; Іван Леський; Олександр Вербицький; Григорій Туровицький.
ПРИМІТКИ
Перекладено з польської мови за виданням: Z dziejów Ukrainy. — Київ, 1912. — C. 119. Документ увійшов у книгу Ц. Жоховського «Coloquium Lubelskij». — Львів, 1680.