Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
СТАТТІ КИЇВСЬКОГО ТА ВОЛИНСЬКОГО ВОЄВОДСТВ, УХВАЛЕНІ ПІД САНДОМИРОМ ПІД ЧАС ПОВСТАННЯ ЗАБЖИДОВСЬКОГО 1606 РОКУ 1
Релігія грецька здавна права свої має, від багатьох королів польських та великих князів литовських поприсяжена і цілком непорушна була аж до щасливого нашого панування 2; зараз же, коли через митрополита та владик, котрі послушенство отцю папі римському віддали, дістала й дістає одміну, ad suum statum а повертається і, відповідно до своїх прав, цілковито залишається. Митрополита і владик, котрі до того причину подали, з їхніх місць деградуємо і привілеї, дані на ту їхню бенефіцію, скасовуємо. Вічно зносимо баніцїї б і всі процеси для екскомунікації в, коли б були видані чи зайшли які супроти права із нашої канцелярії щодо якихось людей у тому, навіки зносимо, а напотім вакансії церковні та маєтності, що належать до тих церков, котрі їм надані, мають бути роздавані людям народу шляхетського тієї ж віри грецької і послушенства патріаршого, обивателям тамтешнім через вільну їхню елекцію. Докладається до того, що євангеліянам їхні записи не можуть добр, як і меж, доправлятися, вони в жодне право не мають прийматися, а коли б так сталося, то щоб духовні щодо меж правувалися, а до апробації є ближчий посесор шляхтич. Заходять також нові турбацїї шляхетському станові з боку десятин 3, оскільки до унії не було того in possesione et usu fructu г, до доходження їх дорогу закриваємо, вічно від тих десятин вільними чинимо, а правні вчинки, коли б щодо того зайшли, касуємо.
Справа з духовними, як римської, так і грецької релігії, вельми труднить велику кількість людей стану шляхетського з тієї міри, що одні в Римі, а інші перед патріархом суд та свою апеляцію хочуть мати. А ще equali iure gaudent д постановляємо, що не в іншому, а в суді земському або гродському і через апеляції в трибуналі тільки мають закінчитися, не відкликаючись до права духовного [...] е
а До свого статусу (латин.).
б Баніція — вигнання.
в Екскомунікація — відлучення від церкви.
г У посіданні та практиці (латин.).
д Поверх права для задоволення (латин.).
е Пропуск: тут іде надання Гедеонові Балабану Жидичинської архімандрії.
Оборона й безпека України переважно залежить од бутності воєводи та українських старост, відтак, згідно стародавнього звичаю, воєвода завжди має мешкати в своєму воєводстві і з нього не виїжджати під загрозою втрати воєводства, а коли б йому зайшла яка ґвалтовна потреба, що на час мусів би виїхати, тоді передусім нам, королеві, має про те звістити, а ми, за його звіщенням, призначимо й пришлемо сурогатора, тобто радника, котрий би в усьому, як і сам воєвода, завідував би, і це задля утримання всілякого урядування. Також і український староста не має виїжджати зі свого староства під загрозою втрати його, аж за волею та відомістю нашою, на його місце також повинні, за звіщенням, послати сурогатора, а ці сурогатори мають бути із шляхетського народу, старожитного й добре осілого в тому воєводстві, котрі б жодному панові не були заборговані. А що також під ті часи один староста міг тримати кілька українських староств, через що могло діятися велике спустошення та поруйнування через ненаправлення замків, відтак старе право до екзекуції приводиться, постановляємо, щоб жоден староста напотім не міг тримати двоє староств sub poena infamiae salvis modernis possesoribusa а. Староства ж українського жоден не зможе тримати, а тільки обиватель того воєводства. Старости судові й українські кварціальних рот 4 та й ніяких не можуть мати, згідно перших конституцій. А що розмежування воєводств Волинського з Руським, Подільським та Белзьким давно правом мало закінчитися через комісарів, відтак силою теперішнього рокошу б те згадане розмежування має закінчитися згідно конституції, учиненої щодо розмежування воєводства Брацлавського з Подільським тим-таки порядком і через тих-таки комісарів. Мають видаватися з канцелярії задворні позови, згідно конституції. Писарів два руських, при дворі нашому осідлих, присяглих, має бути, котрі справи тих воєводств: Київського, Волинського та Брацлавського, і міські справи із тих воєводств мають відправляти, не відходячи від статутів та звичаїв тих земель — всі справи із підписом своїм мають видавати із канцелярії. А коли що видасться супроти права, тоді щодо того з посідання свого відповідати мають на трибуналі inter causas officii в, тим писарям ми, для належного мешкання при дворі нашім jurgielt г давати маємо, як писарям Великого князівства Литовського.
Василь Семашко на Добратині, хорунжий землі Волинської, на той час маршалок воєводства Волинського, своєю рукою
а Під карою позбавлення честі та позбавлення міри володіння /латин./. 6 Рокош — виступ, повстання, бунт.
в Після офіційного вироку (латин.).
г Утримання (латин.).
ПРИМІТКИ
Перекладено з польської мови за виданням: Z dziejów Ukrainy. — K., 1912. — C. 78 — 88. Документа було вписано у гродську Луцьку книгу в 1607 р., передрук: Архив Южной и Западной России. — Ч. II. — T. І. — С. 68-72.
1 Повстання Забжидовського 1606 р. — це конфедерація шляхти проти короля Сигизмунда III за його політику супроти іновірців, в якому активну участь узяла українська шляхта. На з’їзді під Сандомиром, що відбувся при сприянні Яна Радивила та керівництві Забжидовського, й було викладено від імені короля ці статті.
2 Статті викладено як проект від імені польського короля Сигизмунда III. Ясна річ, проектом вони й залишилися.
3 Десятина — церковний податок.
4 Кварціальні роти — регулярне королівське військо, що утримувалося спеціальним податком, що мав назву «кварта».
