Попередня       Головна       Наступна

УХВАЛА ШЛЯХТИ ВОЛИНСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У ЛУЦЬКУ 1632 РОКУ, ПІДПИСАНА АНДРІЄМ ФІРЛЕЄМ З ДУБРОВИЦІ

Ми, сенатори, князі, дигнитарі ^а, урядники і все рицарство Волинського воєводства на день реляції, pro die decima sexta ^б, серпня з минулої Варшавської конвокації, всі одностайно зібрані і згромаджені самі по собі, posteritati nostrae ^в і кожному, кому про те знати належало б, те, що ми поміж себе ухвалили, й постановили, і з чим на майбутнє, дасть Бог, складена елекція нового пана ¹, їдемо, одночасно освідчуємо і зізнаємося [...] ^г

Отож, кохаючись у тій попередній вольності — нашій вільній елекції пана [короля], смакуючи те собі й боліючи на ті Rei Publicae vulnera ^д, яких через послів, як ніколи перед тим, так і на цій конвокації, вилікувати не змогли, сказали собі й постановили всі шіаnimiter ^е не достатками, але цнотою, любов’ю нашою до Вітчизни, правом та свободою нашою освідчуючись, так як хто матиме можливість, кожен згідно умов та спромоги своєї, не послами, але своїми особами, на призначений термін та місце, на день перший елекції зізваного з’їзду ставитися, а там поставившися, за прикладом інших воєводств, порядок поміж себе вчинити і до кола генерального з-посеред себе до домовляння і трактування в справах Річі Посполитої обирати та вислати, при цьому, що право і свободи наші кажуть, всі міцно поставити і не перше до елекції і до номінації пана приступати, аж доки усі in genere vulnera ^є, доручені Річі Посполитій та пану, котрого нам через вільні голоси дасть пан Бог, зготовані й подані будуть. А що поміж ексорбітантами ^ж найпершою є ексорбітанція, яка дотикається нашого Руського воєводства, що стосується заспокоєння релігії грецької в Короні Польській разом із народом руським, інкорпорованим та упривілейованим, то в цьому заспокоєннібо, замість доручення, панове брати наші, ті, котрі mere ^з релігії грецької, тої, яку світлої пам’яті король, його милість, застав, tuentur ^і більше пункти, подані од уніатів, ми є поневолені.

 ^а Дигнитарі — воєноначальники.

 ^б Шістнадцятого дня (латин.).

 ^в Нащадкам нашим (латин.).

 ^г Пропуск: тут подається подяка послам та сенаторам.

 ^д Скорботи республіки (латин.).

 ^е Згідно (латин.).

 ^є Народні рани (латин.).

 ^ж Ексорбітанти — прохачі, заступники.

 ^з Заслуги (латин.).

 ^і Стеріг (латин.).

Відтак, уваживши, що про ексорбітанцію не тільки їх, але нас усіх, народ руський, йдеться і про права наші, при тому найперше маємо стати, не приймаючи тих поданих пунктів, аби ми totaliter ^а були заспокоєні так, як привілей інкорпорації воєводств Київського, Волинського та Брацлавського вістить.

Усі владицтва та бенефіції церковні ^б роздано супроти права, аби in genere ^в тепер повернені всі були, того unanimiter ^г усі на прийдешній, дасть Бог, елекції маємо провести. При тому, аби в дім їхньої милості панів Гулевичів ² церква, яка є у Луцькому замку і на грунті їхньому власному коштом власним змурована, без двору того грунту, продажем відчуженого, повернена була. Повинні ми і про те також дбати, аби присяга майбутньому, дасть Бог, панові нашому, відповідно до присяги трьох антецесорів, світлої пам’яті Генрика, Стефана та Жигмунта Третього, королів польських, була подана і виразними словами voce sufficienti  ^д виконана, у тій присязі хоч dissidentes de religione ^е від королів, панів своїх, добре були уміцнені, однак через те, що екзекуції щодо цього досі не було, на багатьох місцях як і церкви грецької релігії, так і різноманітні збори й доми тих набоженств на різних місцях великі кривди та ґвалти терпіли, маємо це efficere ^є конечно, бо мир унутрішній є вождем до всього доброго у вітчизні, аби процес та екзекуція були намовлені достатньо cum persona cuiusvis status, conditionis et preeminentiae ^ж, там spiritualis, quam secularis, decessive et ultimarie, intre fines regni, non exstra regnum ^з, а особливо на трибуналі inter causas mixti fori ^і, отож аби liberum exertitium religionis ^к було всім і скрізь, cum securitate expressa in codice legum ^л.

 ^а Цілковито (латин.).

 ^б Церковні приходи з прибутками.

 ^в Народу (латин.).

 ^г Разом неодмінно (латин.).

 ^д Поданими голосами (латин.).

 ^е Релігійні дисиденти (латин.).

 ^є Справити (латин.).

 ^ж Особами всякого стану, становища та гідності (латин.).

 ^з Як духовних, так і світських, попередників і найостанніших, усередині кордонів королівства, але не поза королівством (латин.).

 ^і Серед справ змішаного зібрання (латин.).

 ^к Вільне визнання релігії (латин.).

 ^л З безпекою, з’явленою у зборі прав (латин.).

Укріплюємо й те собі, аби ми роздавання вакансій у нашому воєводстві, почавши від біскупств, владицтв, світських вищих дигнітарств аж до найменшого, обивателів тільки осілих з предків підпирали у наших краях.

Цього всього у поміч собі одностайно справити маємо і не приступати до елекції й наречення пана, аж доки не буде задоволення. Більше того, коли б хто хотів тій нас усіх згоді та ухвалі із якоїсь міри contravenire  ^а, така контравенція жодної ваги мати не може й не матиме.

Діялось у Луцьку, в костелі катедральнім, року божого 1632, дня 21 серпня.

Андрій Фірлей з Дубровиці, маршалок кола рицарського Волинського воєводства, manu propria ^б.

 ^а Протидіяти (латин.).

 ^б Рукою власною (латин.).

ПРИМІТКИ

Перекладено з польської мови, пересипаною латиною, за виданням: Z dziejów Ukrainy. — K., 1912. — C. 127-129. Текст було записано в книгах гродських Луцьких 1632 року. Першодрук: Архив Южной и Западной России. — Ч. II. — T. I. — C. 201-207.

 ¹ Тобто нововибраного короля Владислава IV.

 ² Гулевичі були активними прихильниками православ’я.

Попередня       Головна       Наступна